Філармонія (англ. Philharmonia, Philharmonia Orchestra) — симфонічний оркестр в Лондоні, який був заснований 1945 року видатним продюсером при студії EMI — головним чином для звукозаписів фірми.
Філармонія (оркестр) | |
---|---|
Основна інформація | |
Жанр | популярна музика, класична музика, soundtrack |
Роки | з 1945 |
Країна | Велика Британія |
philharmonia.co.uk(англ.) | |
Філармонія (оркестр) у Вікісховищі |
Історія
За інформацією музикознавця Вільяма Манна, спочатку Вальтер Легге створив струнний квартет, який він власними силами доводив до досконалості; згодом квартет перетворився на камерний струнний оркестр і накінець — в повноцінний симфонічний.
Першим диригентом оркестру був Томас Бічем, але через бажання Бічема повністю контролювати колектив Легге відмовив йому у співробітництві. Протягом десяти років оркестр працював без головного диригента, записуючись і виступаючи під керівництвом таких грандів, як Артуро Тосканіні, Вільгельм Фуртвенглер. Основним запрошеним диригентом був Герберт фон Караян, для якого на межі 1940—1950-х років робота з оркестром «Філармонія» стала компенсацією вимушеної бездіяльності в Німеччині й Австрії.
1955 року Караян очолив Берлінський філармонічний оркестр, а в Лондоні його замінив . 1959 року оркестр вже мав головного диригента в особі Отто Клемперера, який працював з ним до своєї смерті.
На початку 1950-х років оркестр «Філармонія» став одним з найкращих оркестрів світу; після дебюту в Карнегі-хол в 1955 році «Нью-Йорк таймс» стверджувала, що лондонський оркестр навіть кращий Берлінського філармонічного оркестру.
Серед найбільш значних подій в історії Філармонії того часу — прем'єра «Чотирьох останніх пісень» Ріхарда Штрауса 22 травня 1950 року (солістка Кірстен Флагстад).
1964 року Легге заявив про свій намір розпустити Філармонію: оскільки конкуренти (Decca Records, Philips, Deutsche Grammophon і Columbia) робили записи з найкращими оркестрами Європи і США, Легге вирішив не вартим утримувати спеціальний студійний оркестр. Але музиканти відмовились розлучатись і в тому ж складі, під керівництвом Клемперера, 1964 року заснували самоврядний оркестр «Нова Філармонія» (англ. New Philharmonia Orchestra), а 1977 року оркестр повернув собі назву «Філармонія».
Оркестр «Філармонія» вважається одним з найбільш інтенсивно записуючих оркестрів світу: ним здійснено більше тисячі записів.
Головні диригенти
- Отто Клемперер (1959—1973; 1971—1973 — Лорін Маазель, помічник головного диригента)
- Рікардо Муті (1973—1982)
- Джузеппе Сінополі (1984—1994)
- Крістоф фон Донаньї (1997—2008)
- Еса-Пекка Салонен (від 2008)
Примітки
- William Mann. Walter Legge // Gramophone
- Saler, Thomas D. Serving Genius: Carlo Maria Giulini. Urbana & Chicago. 2010. P. 34
- Saler, Thomas D. Serving Genius: Carlo Maria Giulini. Urbana & Chicago. 2010. P. 40—41
Посилання
- Офіційний сайт(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filarmoniya angl Philharmonia Philharmonia Orchestra simfonichnij orkestr v Londoni yakij buv zasnovanij 1945 roku vidatnim prodyuserom pri studiyi EMI golovnim chinom dlya zvukozapisiv firmi Filarmoniya orkestr Osnovna informaciyaZhanrpopulyarna muzika klasichna muzika soundtrackRokiz 1945Krayina Velika Britaniyaphilharmonia co uk angl Filarmoniya orkestr u VikishovishiIstoriyaPianistka Gyulsin Onaj i dirigent Esa Pekka Salonen Za informaciyeyu muzikoznavcya Vilyama Manna spochatku Valter Legge stvoriv strunnij kvartet yakij vin vlasnimi silami dovodiv do doskonalosti zgodom kvartet peretvorivsya na kamernij strunnij orkestr i nakinec v povnocinnij simfonichnij Pershim dirigentom orkestru buv Tomas Bichem ale cherez bazhannya Bichema povnistyu kontrolyuvati kolektiv Legge vidmoviv jomu u spivrobitnictvi Protyagom desyati rokiv orkestr pracyuvav bez golovnogo dirigenta zapisuyuchis i vistupayuchi pid kerivnictvom takih grandiv yak Arturo Toskanini Vilgelm Furtvengler Osnovnim zaproshenim dirigentom buv Gerbert fon Karayan dlya yakogo na mezhi 1940 1950 h rokiv robota z orkestrom Filarmoniya stala kompensaciyeyu vimushenoyi bezdiyalnosti v Nimechchini j Avstriyi 1955 roku Karayan ocholiv Berlinskij filarmonichnij orkestr a v Londoni jogo zaminiv 1959 roku orkestr vzhe mav golovnogo dirigenta v osobi Otto Klemperera yakij pracyuvav z nim do svoyeyi smerti Na pochatku 1950 h rokiv orkestr Filarmoniya stav odnim z najkrashih orkestriv svitu pislya debyutu v Karnegi hol v 1955 roci Nyu Jork tajms stverdzhuvala sho londonskij orkestr navit krashij Berlinskogo filarmonichnogo orkestru Sered najbilsh znachnih podij v istoriyi Filarmoniyi togo chasu prem yera Chotiroh ostannih pisen Riharda Shtrausa 22 travnya 1950 roku solistka Kirsten Flagstad 1964 roku Legge zayaviv pro svij namir rozpustiti Filarmoniyu oskilki konkurenti Decca Records Philips Deutsche Grammophon i Columbia robili zapisi z najkrashimi orkestrami Yevropi i SShA Legge virishiv ne vartim utrimuvati specialnij studijnij orkestr Ale muzikanti vidmovilis rozluchatis i v tomu zh skladi pid kerivnictvom Klemperera 1964 roku zasnuvali samovryadnij orkestr Nova Filarmoniya angl New Philharmonia Orchestra a 1977 roku orkestr povernuv sobi nazvu Filarmoniya Orkestr Filarmoniya vvazhayetsya odnim z najbilsh intensivno zapisuyuchih orkestriv svitu nim zdijsneno bilshe tisyachi zapisiv Golovni dirigentiOtto Klemperer 1959 1973 1971 1973 Lorin Maazel pomichnik golovnogo dirigenta Rikardo Muti 1973 1982 Dzhuzeppe Sinopoli 1984 1994 Kristof fon Donanyi 1997 2008 Esa Pekka Salonen vid 2008 PrimitkiPortal Muzika Portal Velika Britaniya William Mann Walter Legge Gramophone Saler Thomas D Serving Genius Carlo Maria Giulini Urbana amp Chicago 2010 P 34 Saler Thomas D Serving Genius Carlo Maria Giulini Urbana amp Chicago 2010 P 40 41PosilannyaOficijnij sajt angl