Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осмоловський Юрій Осмоловський Георгій Йосипович Бонч Осмоловський 189

Осмоловський Юрій Йосипович

Осмоловський Юрій Йосипович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осмоловський.

Юрій Осмоловський (Георгій Йосипович Бонч-Осмоловський) (1892 —1938) — підполковник Армії УНР.

Юрій Йосипович Осмоловський
Народження26 травня 1892(1892-05-26)
с. Забір'я, Суразького повіту, Чернігівської губернії
Смерть11 січня 1938(1938-01-11) (45 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країнаimage→image УНР→image СРСР
Приналежністьimage РІА→image Армія УНР
Званняimage Штабскапітан

image Підполковник
Командування

помічник командувача Запорізького корпусу Дієвої армії УНР;

командир 7-ї Запорізької дивізії Дієвої армії УНР.
Війни / битвиУкраїнсько-радянська війна

Біографія

Народився 26 травня 1892 р. в с. Забір'я Суразького повіту, Чернігівської губернії (нині Брянська область РФ) в дворянській родині. Походив з однієї з гілок давнього роду Осмоловських герба «Бонча». До 1911 р. проживав з батьками, отримав домашню освіту, потім вибрав кар'єру військового.

Служба в царській армії

Вступив на службу в 159-й піхотний Гурійський полк, який базувався в Могильові, 14.11.1911 р. рядовим на правах однорічника 2 розряду власним коштом. Служба однорічником давала право вступу до військового училища на казенний кошт. Витримав вступний іспит і був прийнятий в загальний клас Тифліського юнкерського училища 1.09.1912 р. Унтер-офіцер з 24.12.1913 р., отримав світло-бронзову медаль "В пам’ять 300–річчя царювання Дому Романових", два рази нагороджувався за відмінну стрільбу з гвинтівки. Був випущений з училища 14.08.1914 р. по першому розряду молодшим портупей-юнкером, а після проходження військових зборів 1.10.1914 р. підвищений до підпоручика армійської піхоти з призначенням у розпорядження штабу Казанського військового округу. Був зарахований у 158-й піхотний запасний батальйон, де командував ротою. Вибув на театр військових дій 15.12.1914 р. в 255-й Аккерманський полк 64-ї піхотної дивізії. Командував ротою, кулеметною командою, з 29.09.1915 р. – командир батальйону.

Після Лютневої революції в ході демократизації в армії був обраний командиром полку. Позиціював себе українцем, брав участь в українізації армії, був делегатом І Всеукраїнського військового з’їзду від Південно-Західного фронту.

Нагороди: ордени Св. Анни 4-го ст., Св. Станіслава 3-го ст., Св. Анни 3-го ст., Св. Станіслава 2-го ст., Георгіївська зброя (17.02.1917 р., за бій 21.08.1915 p.). Останнє звання в царській армії – штабс-капітан.

Служба в армії УНР

В 1917 р. служив у запасному полку в Одесі. Активно займався українізацією Одеського гарнізону. З листопада-грудня 1917 р. по січень 1918 р. — командир 1-го Гайдамацького куреня в Одесі . Відступив з Одеси разом із залишками куреня в кінці січня 1918 р. під натиском більшовицьких військ. Далі служив помічником коменданта в місті Прилуки. В травні 1918 р. був заарештований за звинуваченням у підготовці повстання проти гетьмана Скоропадського знаходився в ув'язненні до листопада 1918 р..

Після звільнення прибув до штабу Директорії у Фастові і був призначений командиром 2-го Дніпровського резервного полку, який ввійшов до складу Осадного Корпусу. Після взяття Осадним Корпусом 14 грудня 1918 р. Києва був призначений старшиною з особливих доручень при військовому аташе Директорії в Грузинській демократичній республіці, але до Тифлісу місія не доїхала через захоплення 18 грудня 1918 р. Одеси Добровольчою армією .

З лютого 1919 р. — командир 2-ї Запорізької (Республіканської) дивізії Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. У квітні 1919 р. у складі Запорізького корпусу відступив у Румунію, повернувся в Україну через Галичину наприкінці квітня. Станом на 6 травня 1919 р. — помічник командувача Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. 3 15 травня 1919 р. до листопада 1919 р.— начальник 7-ї Запорізької дивізії Дієвої армії УНР.

В. Кедровський називає Юрія Осмоловського одним із кращих командирів Української армії в 1918-1919 рр..

Сотник Армії УНР Степан Цап писав: Сьома Запоріжська дивізія разом з обозами — має понад дві тисячі. Зате вже краща й регулярніша від шостої. Командує нею відважний полковник Осмоловський красунь… лупить ворога і здатний завдавати шалені удари. Так б’є, що аж сам розсипається в бойовому терену й три дні переводить збірку дивізії. Дивізія ця має чудовий старшинський кадровий склад, що виплекався у 1918 році.

Брав безпосередню участь у поході Об’єднаних сил Армії УНР і Української Галицької армії (УГА) на Київ у серпні 1919 р. 31 серпня 7-ма Запорізька дивізія ввійшла в Київ, уже захоплений військами УГА на чолі з генералом А. Кравсом і пройшла Хрещатиком. Але столицю довелося залишити, ці події ввійшли в історію як Київська катастрофа .

З кінця вересня 1919 р. воював на південному напрямку проти денікінських військ. 3 листопада 1919 р. денікінці відкинули підрозділи 21-го полку ім. Наливайка і вночі непомітно підійшли до селища Шпиків (нині Вінницька область), де знаходилися основні сили 7-ї Запорізької дивізії. Дивізія була розгромлена, а Ю. Осмоловський разом зі штабом потрапив у полон до білих . Утримувався під вартою в Одесі, вступив до підпільного повстанського загону, створеного одеськими більшовиками для боротьби з Денікіним, брав участь в одеському повстанні 4-6 лютого 1920 р. Став командиром загону, який після захоплення Одеси більшовиками ввійшов до складу Червоної армії .

Навесні 1920 р. знаходився у відпустці у зв'язку з хворобою, проживав разом з дружиною у Жмеринці. Після захоплення Жмеринки 29 квітня 1920 р. польсько-українськими військами знову служив у Дієвій Армії УНР.. Влітку 1920 р. сотнику Осмоловському було присвоєно чергове військове звання – підполковник. З 15 травня 1920 р. командував 1-ю запасною бригадою 1-ї Запорізької стрілецької дивізії, що мала бути сформована в Ярмолинцях з мобілізованих селян Одеського, Тираспольського та Ананьївського повітів . Бригада не була сформована, оскільки Армія УНР відступила з українських територій.

З кінця 1920 р. перебував у таборах для інтернованих Стшалково (Strzałkowo) і Щипйорно (Szczypiorno), Польща. У 1921 р. — помічник командира 1-го кінного полку Чорних Запорожців 1-ї Запорізької стрілецької дивізії Армії УНР. Станом на 28 лютого 1922 р. — приділений до штабу 5-ї Херсонської дивізії Армії УНР. В 1922 р. командував 2-ю збірною бригадою 1-ї Запорізької дивізії, а у вересні 1922 р. виконував обов'язки командира 1-ї Запорізької дивізії.

Подальша доля

Повернувся в Україну у жовтні 1922 р., пройшовши комісію по репатріації, перебував на особливому обліку в Київському ОДПУ. Працював в Україні на різних посадах, в 1924 р. проживав у Конотопі. В 1927 р. був членом президії і відповідальним секретарем товариств Українського Червоного Хреста та "Друзі дітей", які діяли у Харкові . В 1931 р. переїхав у Макіївку Донецької області. За свідченнями онука, у його домі раз на рік збиралися бойові побратими, які називали себе "котовцями".

В 1936 р. виїхав з сім'єю в Мурманськ, де працював старшим економістом заготівельної контори Мурманторгу. В 1937 р. був заарештований за звинуваченням у шпигунстві і розстріляний в Ленінграді 11.01.1938 р. Похований на Левашовському цвинтарі. Реабілітований в 1989 р.

Сім'я

Дружина Марія Федорівна, вроджена Караваєва (1898 р.н.); син Віктор (1920 р.н.).

Дружина Юрія Осмоловського була відважною жінкою, наприкінці 1920 р. вона поїхала у Волочиськ шукати чоловіка серед полонених армії УНР, які не встигли перейти Збруч. Перепустку їй підписав командир Особливої бригади Григорій Котовський.

Примітки

  1. Послужной список поручика Бонч-Осмоловского (30 января 1916 г.).
  2. Первая мировая и Гражданская война. – Бонч-Осмоловская М. А. 500 лет рода Бонч-Осмоловских: Осмоловские герба Бонча / Бонч-Осмоловская М. А., Бонч-Осмоловская Е. А., Бонч-Осмоловская Н. Е., Быченкова Л. А., Валуева Е. М., Кириллова О. Е., Миронюк Б., Осипцов С. А.; Сост. и общ. ред. Бонч-Осмоловской М. А. — М.: Научная книга, 2018. — 968 с. — ил. — С. 283-291. .
  3. Дело по обвинению: Бонч-Осмоловский Георгий Иосифович. — Архив УФСБ России по Мурманской области, ф. 140, оп. 3, д. 4638/2.
  4. Володимир Кедровський. 1917 рік. – Вінніпег, 1967. – 525 с. – С. 76.
  5. Русский Инвалид № 25, 25 апреля 1917 г.
  6. Бонч-Осмоловский Георгий Иосифович. Офицеры РИА.
  7. . Архів оригіналу за 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  8. Газета “Прилукская мысль”, 6 августа 1918 г., № 52
  9. Ярослав Тинченко. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921).
  10. . Архів оригіналу за 17 грудня 2016. Процитовано 4 березня 2020.
  11. Документ № 64. Уривок з рукопису монографії С. Цапа " Тернистими шляхами во ім’я державності". – В. Сідак, Т. Осташко, Т. Вронська. Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника. – Видання друге, доповнене. – Темпора, Київ, 2009.
  12. Прорахунок Антона Денікіна та Симона Петлюри, або що сталося в Києві 31 серпня 1919 року.
  13. Михайло Ковальчук. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. – Київ: Темпора, 2006. - С. 217.
  14. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 4 березня 2020.
  15. Авраменко Н. Спомини Запорожця. К.: Темпора, 2007. – 456 с.[недоступне посилання]
  16. Віктор Моренець, Віталій Шевченко. Ічнянці в Армії УНР: Штрихи до літопису боротьби українців проти російської окупації у перше десятиріччя після більшовицького перевороту 1917 р. — Чернігів, 2013. — С. 170—176.
  17. О Юрии Осмоловском.
  18. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.

Джерела

  • Бонч-Осмоловская М. А. 500 лет рода Бонч-Осмоловских: Осмоловские герба Бонча / Бонч-Осмоловская М. А., Бонч-Осмоловская Е. А., Бонч-Осмоловская Н. Е., Быченкова Л. А., Валуева Е. М., Кириллова О. Е., Миронюк Б., Осипцов С. А.; Сост. и общ. ред. Бонч-Осмоловской М. А. — М.: Научная книга, 2018. — 968 с.
  • Омелянович-Павленко М. Спогади командарма (1917-1920). — К.: Темпора. — 2007. — 608 с.
  • ЦДАВОУ — Ф. 1075. — Оп. 2. — Спр. 653. — С. 108; Спр. 923. — С. 41-44; Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 98. — С. 50
  • Капустянський М. Похід Українських армій на Київ–Одесу в 1919 році (Короткий воєнно-історичний огляд). Видання друге. – Ч. 3. – Мюнхен, 1946. – 225 с.
  • Маланюк Є. Уривки зі спогадів. Укл. Віталій Матвієнко.
  • Віктор Моренець, Віталій Шевченко. Ічнянці в Армії УНР: Штрихи до літопису боротьби українців проти російської окупації у перше десятиріччя після більшовицького перевороту 1917 р. — Чернігів, 2013. — 295 с.
  • Михайло Ковальчук. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. – Київ: Темпора, 2006. – 576 с.
  • В. Сідак, Т. Осташко, Т. Вронська. Полковник Петро Болбочан: трагедія українського державника. – Видання друге, доповнене. – Темпора, Київ, 2009. – 426 с.
  • Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
  • ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
  • Дело по обвинению: Бонч-Осмоловский Георгий Иосифович. — Архив УФСБ России по Мурманской области, ф. № 140, оп. 3, д. 4638/2.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Osmolovskij Yurij Osmolovskij Georgij Josipovich Bonch Osmolovskij 1892 1938 pidpolkovnik Armiyi UNR Yurij Josipovich OsmolovskijNarodzhennya26 travnya 1892 1892 05 26 s Zabir ya Surazkogo povitu Chernigivskoyi guberniyiSmert11 sichnya 1938 1938 01 11 45 rokiv Leningrad RRFSR SRSRKrayina UNR SRSRPrinalezhnistRIA Armiya UNRZvannya Shtabskapitan PidpolkovnikKomanduvannyapomichnik komanduvacha Zaporizkogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR komandir 7 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR Vijni bitviUkrayinsko radyanska vijnaBiografiyaNarodivsya 26 travnya 1892 r v s Zabir ya Surazkogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini Bryanska oblast RF v dvoryanskij rodini Pohodiv z odniyeyi z gilok davnogo rodu Osmolovskih gerba Boncha Do 1911 r prozhivav z batkami otrimav domashnyu osvitu potim vibrav kar yeru vijskovogo Sluzhba v carskij armiyi Vstupiv na sluzhbu v 159 j pihotnij Gurijskij polk yakij bazuvavsya v Mogilovi 14 11 1911 r ryadovim na pravah odnorichnika 2 rozryadu vlasnim koshtom Sluzhba odnorichnikom davala pravo vstupu do vijskovogo uchilisha na kazennij kosht Vitrimav vstupnij ispit i buv prijnyatij v zagalnij klas Tifliskogo yunkerskogo uchilisha 1 09 1912 r Unter oficer z 24 12 1913 r otrimav svitlo bronzovu medal V pam yat 300 richchya caryuvannya Domu Romanovih dva razi nagorodzhuvavsya za vidminnu strilbu z gvintivki Buv vipushenij z uchilisha 14 08 1914 r po pershomu rozryadu molodshim portupej yunkerom a pislya prohodzhennya vijskovih zboriv 1 10 1914 r pidvishenij do pidporuchika armijskoyi pihoti z priznachennyam u rozporyadzhennya shtabu Kazanskogo vijskovogo okrugu Buv zarahovanij u 158 j pihotnij zapasnij bataljon de komanduvav rotoyu Vibuv na teatr vijskovih dij 15 12 1914 r v 255 j Akkermanskij polk 64 yi pihotnoyi diviziyi Komanduvav rotoyu kulemetnoyu komandoyu z 29 09 1915 r komandir bataljonu Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi v hodi demokratizaciyi v armiyi buv obranij komandirom polku Poziciyuvav sebe ukrayincem brav uchast v ukrayinizaciyi armiyi buv delegatom I Vseukrayinskogo vijskovogo z yizdu vid Pivdenno Zahidnogo frontu Nagorodi ordeni Sv Anni 4 go st Sv Stanislava 3 go st Sv Anni 3 go st Sv Stanislava 2 go st Georgiyivska zbroya 17 02 1917 r za bij 21 08 1915 p Ostannye zvannya v carskij armiyi shtabs kapitan Sluzhba v armiyi UNR V 1917 r sluzhiv u zapasnomu polku v Odesi Aktivno zajmavsya ukrayinizaciyeyu Odeskogo garnizonu Z listopada grudnya 1917 r po sichen 1918 r komandir 1 go Gajdamackogo kurenya v Odesi Vidstupiv z Odesi razom iz zalishkami kurenya v kinci sichnya 1918 r pid natiskom bilshovickih vijsk Dali sluzhiv pomichnikom komendanta v misti Priluki V travni 1918 r buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u pidgotovci povstannya proti getmana Skoropadskogo znahodivsya v uv yaznenni do listopada 1918 r Pislya zvilnennya pribuv do shtabu Direktoriyi u Fastovi i buv priznachenij komandirom 2 go Dniprovskogo rezervnogo polku yakij vvijshov do skladu Osadnogo Korpusu Pislya vzyattya Osadnim Korpusom 14 grudnya 1918 r Kiyeva buv priznachenij starshinoyu z osoblivih doruchen pri vijskovomu atashe Direktoriyi v Gruzinskij demokratichnij respublici ale do Tiflisu misiya ne doyihala cherez zahoplennya 18 grudnya 1918 r Odesi Dobrovolchoyu armiyeyu Z lyutogo 1919 r komandir 2 yi Zaporizkoyi Respublikanskoyi diviziyi Zaporizkogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR U kvitni 1919 r u skladi Zaporizkogo korpusu vidstupiv u Rumuniyu povernuvsya v Ukrayinu cherez Galichinu naprikinci kvitnya Stanom na 6 travnya 1919 r pomichnik komanduvacha Zaporizkogo korpusu Diyevoyi armiyi UNR 3 15 travnya 1919 r do listopada 1919 r nachalnik 7 yi Zaporizkoyi diviziyi Diyevoyi armiyi UNR V Kedrovskij nazivaye Yuriya Osmolovskogo odnim iz krashih komandiriv Ukrayinskoyi armiyi v 1918 1919 rr Sotnik Armiyi UNR Stepan Cap pisav Soma Zaporizhska diviziya razom z obozami maye ponad dvi tisyachi Zate vzhe krasha j regulyarnisha vid shostoyi Komanduye neyu vidvazhnij polkovnik Osmolovskij krasun lupit voroga i zdatnij zavdavati shaleni udari Tak b ye sho azh sam rozsipayetsya v bojovomu terenu j tri dni perevodit zbirku diviziyi Diviziya cya maye chudovij starshinskij kadrovij sklad sho viplekavsya u 1918 roci Brav bezposerednyu uchast u pohodi Ob yednanih sil Armiyi UNR i Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi UGA na Kiyiv u serpni 1919 r 31 serpnya 7 ma Zaporizka diviziya vvijshla v Kiyiv uzhe zahoplenij vijskami UGA na choli z generalom A Kravsom i projshla Hreshatikom Ale stolicyu dovelosya zalishiti ci podiyi vvijshli v istoriyu yak Kiyivska katastrofa Z kincya veresnya 1919 r voyuvav na pivdennomu napryamku proti denikinskih vijsk 3 listopada 1919 r denikinci vidkinuli pidrozdili 21 go polku im Nalivajka i vnochi nepomitno pidijshli do selisha Shpikiv nini Vinnicka oblast de znahodilisya osnovni sili 7 yi Zaporizkoyi diviziyi Diviziya bula rozgromlena a Yu Osmolovskij razom zi shtabom potrapiv u polon do bilih Utrimuvavsya pid vartoyu v Odesi vstupiv do pidpilnogo povstanskogo zagonu stvorenogo odeskimi bilshovikami dlya borotbi z Denikinim brav uchast v odeskomu povstanni 4 6 lyutogo 1920 r Stav komandirom zagonu yakij pislya zahoplennya Odesi bilshovikami vvijshov do skladu Chervonoyi armiyi Navesni 1920 r znahodivsya u vidpustci u zv yazku z hvoroboyu prozhivav razom z druzhinoyu u Zhmerinci Pislya zahoplennya Zhmerinki 29 kvitnya 1920 r polsko ukrayinskimi vijskami znovu sluzhiv u Diyevij Armiyi UNR Vlitku 1920 r sotniku Osmolovskomu bulo prisvoyeno chergove vijskove zvannya pidpolkovnik Z 15 travnya 1920 r komanduvav 1 yu zapasnoyu brigadoyu 1 yi Zaporizkoyi strileckoyi diviziyi sho mala buti sformovana v Yarmolincyah z mobilizovanih selyan Odeskogo Tiraspolskogo ta Ananyivskogo povitiv Brigada ne bula sformovana oskilki Armiya UNR vidstupila z ukrayinskih teritorij Z kincya 1920 r perebuvav u taborah dlya internovanih Stshalkovo Strzalkowo i Shipjorno Szczypiorno Polsha U 1921 r pomichnik komandira 1 go kinnogo polku Chornih Zaporozhciv 1 yi Zaporizkoyi strileckoyi diviziyi Armiyi UNR Stanom na 28 lyutogo 1922 r pridilenij do shtabu 5 yi Hersonskoyi diviziyi Armiyi UNR V 1922 r komanduvav 2 yu zbirnoyu brigadoyu 1 yi Zaporizkoyi diviziyi a u veresni 1922 r vikonuvav obov yazki komandira 1 yi Zaporizkoyi diviziyi Podalsha dolya Povernuvsya v Ukrayinu u zhovtni 1922 r projshovshi komisiyu po repatriaciyi perebuvav na osoblivomu obliku v Kiyivskomu ODPU Pracyuvav v Ukrayini na riznih posadah v 1924 r prozhivav u Konotopi V 1927 r buv chlenom prezidiyi i vidpovidalnim sekretarem tovaristv Ukrayinskogo Chervonogo Hresta ta Druzi ditej yaki diyali u Harkovi V 1931 r pereyihav u Makiyivku Doneckoyi oblasti Za svidchennyami onuka u jogo domi raz na rik zbiralisya bojovi pobratimi yaki nazivali sebe kotovcyami V 1936 r viyihav z sim yeyu v Murmansk de pracyuvav starshim ekonomistom zagotivelnoyi kontori Murmantorgu V 1937 r buv zaareshtovanij za zvinuvachennyam u shpigunstvi i rozstrilyanij v Leningradi 11 01 1938 r Pohovanij na Levashovskomu cvintari Reabilitovanij v 1989 r Sim yaDruzhina Mariya Fedorivna vrodzhena Karavayeva 1898 r n sin Viktor 1920 r n Druzhina Yuriya Osmolovskogo bula vidvazhnoyu zhinkoyu naprikinci 1920 r vona poyihala u Volochisk shukati cholovika sered polonenih armiyi UNR yaki ne vstigli perejti Zbruch Perepustku yij pidpisav komandir Osoblivoyi brigadi Grigorij Kotovskij PrimitkiPosluzhnoj spisok poruchika Bonch Osmolovskogo 30 yanvarya 1916 g Pervaya mirovaya i Grazhdanskaya vojna Bonch Osmolovskaya M A 500 let roda Bonch Osmolovskih Osmolovskie gerba Boncha Bonch Osmolovskaya M A Bonch Osmolovskaya E A Bonch Osmolovskaya N E Bychenkova L A Valueva E M Kirillova O E Mironyuk B Osipcov S A Sost i obsh red Bonch Osmolovskoj M A M Nauchnaya kniga 2018 968 s il S 283 291 ISBN 978 5 91393 125 2 Delo po obvineniyu Bonch Osmolovskij Georgij Iosifovich Arhiv UFSB Rossii po Murmanskoj oblasti f 140 op 3 d 4638 2 Volodimir Kedrovskij 1917 rik Vinnipeg 1967 525 s S 76 Russkij Invalid 25 25 aprelya 1917 g Bonch Osmolovskij Georgij Iosifovich Oficery RIA Arhiv originalu za 4 bereznya 2020 Procitovano 4 bereznya 2020 Gazeta Prilukskaya mysl 6 avgusta 1918 g 52 Yaroslav Tinchenko Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Arhiv originalu za 17 grudnya 2016 Procitovano 4 bereznya 2020 Dokument 64 Urivok z rukopisu monografiyi S Capa Ternistimi shlyahami vo im ya derzhavnosti V Sidak T Ostashko T Vronska Polkovnik Petro Bolbochan tragediya ukrayinskogo derzhavnika Vidannya druge dopovnene Tempora Kiyiv 2009 Prorahunok Antona Denikina ta Simona Petlyuri abo sho stalosya v Kiyevi 31 serpnya 1919 roku Mihajlo Kovalchuk Nevidoma vijna 1919 roku Ukrayinsko bilogvardijske zbrojne protistoyannya Kiyiv Tempora 2006 S 217 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2020 Avramenko N Spomini Zaporozhcya K Tempora 2007 456 s nedostupne posilannya Viktor Morenec Vitalij Shevchenko Ichnyanci v Armiyi UNR Shtrihi do litopisu borotbi ukrayinciv proti rosijskoyi okupaciyi u pershe desyatirichchya pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r Chernigiv 2013 S 170 176 O Yurii Osmolovskom PDF Arhiv originalu PDF za 21 bereznya 2020 Procitovano 21 bereznya 2020 DzherelaBonch Osmolovskaya M A 500 let roda Bonch Osmolovskih Osmolovskie gerba Boncha Bonch Osmolovskaya M A Bonch Osmolovskaya E A Bonch Osmolovskaya N E Bychenkova L A Valueva E M Kirillova O E Mironyuk B Osipcov S A Sost i obsh red Bonch Osmolovskoj M A M Nauchnaya kniga 2018 968 s Omelyanovich Pavlenko M Spogadi komandarma 1917 1920 K Tempora 2007 608 s CDAVOU F 1075 Op 2 Spr 653 S 108 Spr 923 S 41 44 F 3172 Op 1 Spr 98 S 50 Kapustyanskij M Pohid Ukrayinskih armij na Kiyiv Odesu v 1919 roci Korotkij voyenno istorichnij oglyad Vidannya druge Ch 3 Myunhen 1946 225 s Malanyuk Ye Urivki zi spogadiv Ukl Vitalij Matviyenko Viktor Morenec Vitalij Shevchenko Ichnyanci v Armiyi UNR Shtrihi do litopisu borotbi ukrayinciv proti rosijskoyi okupaciyi u pershe desyatirichchya pislya bilshovickogo perevorotu 1917 r Chernigiv 2013 295 s Mihajlo Kovalchuk Nevidoma vijna 1919 roku Ukrayinsko bilogvardijske zbrojne protistoyannya Kiyiv Tempora 2006 576 s V Sidak T Ostashko T Vronska Polkovnik Petro Bolbochan tragediya ukrayinskogo derzhavnika Vidannya druge dopovnene Tempora Kiyiv 2009 426 s Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga I K Tempora 2007 ISBN 966 8201 26 4 CDAVOU Spisok starshin zarahovanih na dijsnu ukrayinsku vijskovu sluzhbu ta pidvishenih do nastupnih rangiv protyagom lipnya 1920 lipnya 1923 Delo po obvineniyu Bonch Osmolovskij Georgij Iosifovich Arhiv UFSB Rossii po Murmanskoj oblasti f 140 op 3 d 4638 2

Дата публікації:
Топ