Новотанець (Nowotaniec) — село (1444-1946 — місто) на Лемківщині, у Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 423 особи (2011).
Село Панорама зі сходу
Координати 49°30′42″ пн. ш. 22°02′11″ сх. д. / 49.51166667002777189° пн. ш. 22.03638889002778001° сх. д.Координати: 49°30′42″ пн. ш. 22°02′11″ сх. д. / 49.51166667002777189° пн. ш. 22.03638889002778001° сх. д.
Новотанець у Вікісховищі |
Географія
Новотанець лежить у середньому Бескиді. Розташований на перехресті шляхів з Коросна через Лупківський перевал на Закарпаття й Угорщину та на захід через Коросно до міста Краків, у мальовничій долині річки Пельниця, за 18 км на захід від міста Сянок та за 4 км на захід від міста Буковсько.
Історія місцевості
Перша згадка з 1366–1409 (Brzozowa alias Lobetans),. Містечко заснував підкоморій м. Сянік — Іван (Ян) Баль (лат. Johann Bal de Boyska, пол. Jan I Bal), у центрі розлогого маєтку, що належав шляхтичам Балям.
25 лютого 1444 року король Володислав III Варненьчик надав поселенню маґдебурзьке право. Заселене німецькими колоністами з Угорщини та Сілезії колишнє місто Lobetans зазнало полонізації в кінці XVI ст.. У 1558–1721 Новотанець був осідком адміністратури Кальвініської церкви, тут на хвалу Божу зібрався під кінець 1698 Синод малопольських церков. Кальвінська громада в Новотанці була сильнішою від інших і проіснувала аж до 1750 р.
На захисному мисі та Пельницькому потоці було побудовано в 1550—1558 рр. невеликий мурований замок. Гербом Новотанця була Ґаздова — родовий герб Балів.
В ніч на 10 травня 1648 року замок новотанецький замок був здобутий військами Богдана Хмельницького, яким допомагали селяни із села Вислік. У XVI ст. став чималим торгово-ремісничим осередком (з половини 16 століття до 18 століття — мадярські склади вина).
Напередодні Другої світової війни Новотанець налічував понад 650 мешканців, у тому числі 500 поляків, 50 українців і 100 євреїв. Українці-грекокатолики належали до парафії Сенькова Воля Сяніцького деканату Перемишльської єпархії (з 1930 р. — Буківський деканат). В 1944–1947 рр. відбувалась українсько-польська війна Трагічним кінцем міста стало 6 квітня 1946 року, тоді українські повстанці спалили понад 120 польських будівель.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Населення
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 199 | 26 | 152 | 21 |
Жінки | 224 | 38 | 140 | 46 |
Разом | 423 | 64 | 292 | 67 |
- 2006 — 430 мешканців.
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Zbiór dokumentów małopolskich / wyd. S. Kuraś. cz. I., Dokumenty z lat 1257—1420., cz. II Dokumenty z lat 1421—1441. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962–1963. — T. V. — № 1220.
- «Разом з приєднанням цих земель до Польщі рушила велика осаднича акція. Сюди почали напливати осадники з інших частин королівства. Король Казімєж ІІІ дозволив створювати тут німецькі та інші осади. Ця територія покрита лісами і луками, а отже придатна для пасовищ, осадники заселяли в основному долини річок і потоків. Вслід за осадниками почали засновуватись містечка. Біля Сяніка привілеї отримали м. ін. Коросно (бл. 1348), Яслиська (1366), Тичин (1368), Риманів (1376), Березів (перед 1388), Заршин (перд 1395), Дубецько (1407), Динів (перед 1423), Тирава Крулєвска (сьогодні Мриголод, 1425), (1437), Новотанець (1444) і Лісько (1477). До наших днів збереглися костели з тих часів (XV/XVI стст.) в Гачові, Блізному і Гумниськах. […]» Саноцька Земля[недоступне посилання з червня 2019]
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 205-207, CIX.
- [de]
- Kurt Lück Deutsche Aufbaukräfte in der Entwicklung Polens. Forschungen zur deutsch-polnischen Nachbarschaft im ostmitteleuropäischen Raum. — 1934. — S. 584—606.
- Merczyng H. Zbory i senatorowie protestanccy w dawnej Rzeczypospolitej. — Warszawa, 1904.
- Щерба Г. Богдан Хмельницький і Лемківщина // Лемківщина, ч. 3, осінь 1994 р.
- Географічний словник Королівства Польського. 1880-1902. Nowotaniec
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 13 грудня 2008.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новотанець
- Nowotaniec z Zagórzanami, mko, pow. sanocki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 290. (пол.).
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Novotanec Nowotaniec selo 1444 1946 misto na Lemkivshini u Polshi u gmini Bukivsko Syanockogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 423 osobi 2011 Selo Novotanec pol Nowotaniec Panorama zi shodu Gerb Koordinati 49 30 42 pn sh 22 02 11 sh d 49 51166667002777189 pn sh 22 03638889002778001 sh d 49 51166667002777189 22 03638889002778001 Koordinati 49 30 42 pn sh 22 02 11 sh d 49 51166667002777189 pn sh 22 03638889002778001 sh d 49 51166667002777189 22 03638889002778001 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Syanockij povitGmina BukivskoPersha zgadka 1366Naselennya 423 osobi 2011 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13Poshtovij indeks 38 506Avtomobilnij kod RSASIMC 0346709GeoNames 763566OSM 3011005 R Gmina Bukivsko NovotanecNovotanec Polsha NovotanecNovotanec Pidkarpatske voyevodstvo Novotanec u VikishovishiGeografiyaNovotanec lezhit u serednomu Beskidi Roztashovanij na perehresti shlyahiv z Korosna cherez Lupkivskij pereval na Zakarpattya j Ugorshinu ta na zahid cherez Korosno do mista Krakiv u malovnichij dolini richki Pelnicya za 18 km na zahid vid mista Syanok ta za 4 km na zahid vid mista Bukovsko Istoriya miscevostiPersha zgadka z 1366 1409 Brzozowa alias Lobetans Mistechko zasnuvav pidkomorij m Syanik Ivan Yan Bal lat Johann Bal de Boyska pol Jan I Bal u centri rozlogogo mayetku sho nalezhav shlyahticham Balyam 25 lyutogo 1444 roku korol Volodislav III Varnenchik nadav poselennyu magdeburzke pravo Zaselene nimeckimi kolonistami z Ugorshini ta Sileziyi kolishnye misto Lobetans zaznalo polonizaciyi v kinci XVI st U 1558 1721 Novotanec buv osidkom administraturi Kalviniskoyi cerkvi tut na hvalu Bozhu zibravsya pid kinec 1698 Sinod malopolskih cerkov Kalvinska gromada v Novotanci bula silnishoyu vid inshih i proisnuvala azh do 1750 r Na zahisnomu misi ta Pelnickomu potoci bulo pobudovano v 1550 1558 rr nevelikij murovanij zamok Gerbom Novotancya bula Gazdova rodovij gerb Baliv Kostel latinska cerkva V nich na 10 travnya 1648 roku zamok novotaneckij zamok buv zdobutij vijskami Bogdana Hmelnickogo yakim dopomagali selyani iz sela Vislik U XVI st stav chimalim torgovo remisnichim oseredkom z polovini 16 stolittya do 18 stolittya madyarski skladi vina Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni Novotanec nalichuvav ponad 650 meshkanciv u tomu chisli 500 polyakiv 50 ukrayinciv i 100 yevreyiv Ukrayinci grekokatoliki nalezhali do parafiyi Senkova Volya Syanickogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi z 1930 r Bukivskij dekanat V 1944 1947 rr vidbuvalas ukrayinsko polska vijna Tragichnim kincem mista stalo 6 kvitnya 1946 roku todi ukrayinski povstanci spalili ponad 120 polskih budivel U 1975 1998 rokah selo nalezhalo do Krosnenskogo voyevodstva Naselennya Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 199 26 152 21 Zhinki 224 38 140 46 Razom 423 64 292 67 2006 430 meshkanciv PrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zbior dokumentow malopolskich wyd S Kuras cz I Dokumenty z lat 1257 1420 cz II Dokumenty z lat 1421 1441 Wroclaw Warszawa Krakow 1962 1963 T V 1220 Razom z priyednannyam cih zemel do Polshi rushila velika osadnicha akciya Syudi pochali naplivati osadniki z inshih chastin korolivstva Korol Kazimyezh III dozvoliv stvoryuvati tut nimecki ta inshi osadi Cya teritoriya pokrita lisami i lukami a otzhe pridatna dlya pasovish osadniki zaselyali v osnovnomu dolini richok i potokiv Vslid za osadnikami pochali zasnovuvatis mistechka Bilya Syanika privileyi otrimali m in Korosno bl 1348 Yasliska 1366 Tichin 1368 Rimaniv 1376 Bereziv pered 1388 Zarshin perd 1395 Dubecko 1407 Diniv pered 1423 Tirava Krulyevska sogodni Mrigolod 1425 1437 Novotanec 1444 i Lisko 1477 Do nashih dniv zbereglisya kosteli z tih chasiv XV XVI stst v Gachovi Bliznomu i Gumniskah Sanocka Zemlya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Akti grodski i zemski Lviv 1870 T 3 pol lat s 205 207 CIX de Kurt Luck Deutsche Aufbaukrafte in der Entwicklung Polens Forschungen zur deutsch polnischen Nachbarschaft im ostmitteleuropaischen Raum 1934 S 584 606 Merczyng H Zbory i senatorowie protestanccy w dawnej Rzeczypospolitej Warszawa 1904 Sherba G Bogdan Hmelnickij i Lemkivshina Lemkivshina ch 3 osin 1994 r Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo 1880 1902 Nowotaniec Arhiv originalu za 1 lyutogo 2009 Procitovano 13 grudnya 2008 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Novotanec Nowotaniec z Zagorzanami mko pow sanocki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1886 T VII S 290 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi