Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Наяда англ Naiad дав гр Ναϊάς внутрішній супутник планети Нептун На

Наяда (супутник)

Наяда (супутник)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: .

Наяда (англ. Naiad, дав.-гр. Ναϊάς) — внутрішній супутник планети Нептун. Назва утворена від наяд — німф джерел та струмків із грецької міфології. Також позначається як Нептун III.

Наяда
image Наяда або Таласа (роздільна здатність знімку не дозволяє встановити), знімок Вояджер-2. Фотографія розмита через велику відстань і високу швидкість апарату, тому супутник виглядає «видовженим».
Дані про відкриття
Дата відкриття вересень 1989
Першовідкривачі Р. Терріл / «Вояджер-2»
Орбітальні характеристики
Епоха: 1989-08-18
Велика піввісь 48 227 ± 1 км
Ексцентриситет 0,000362 ± 0,000301
Період обертання 0,294396 доби
Нахил орбіти 4,7455 ± 0,0317° (до площини Лапласа)
Супутник Нептуна
Фізичні характеристики
Розміри 96×60×52 км
Середній радіус 33 ± 3 км
Маса ~2,0× 1017 кг (оцінка)
Середня густина ~1,3 г/см3(предбачається)
Альбедо 0,072

Історія відкриття

Наяда була відкрита у вересні 1989 року за знімками, зробленими апаратом «Вояджер-2». Про відкриття було оголошено 29 вересня 1989 року, а текст повідомляє про 25 зображення, отримані протягом 11 днів, таким чином, відкриття відбулося незадовго до 18 вересня. Супутник отримав тимчасове позначення S/1989 N 6. Власна назва була надана 16 вересня 1991 року.

Характеристики

Наяда має неправильну (несферичну) форму. Жодних слідів геологічної активності не виявлено. Імовірно, Наяда, як й інші супутники на орбітах нижче Тритона, сформувалася з уламків деяких супутників Нептуна, що зруйнувалися у результаті зіткнень, викликаних збуреннями від Тритона після його захоплення Нептуном на початкову орбіту з високим ексцентриситетом.

Наяда обертається нижче синхронної навколонептунової орбіти, внаслідок чого орбіта цього супутника поступово знижується через впливи припливних сил. Відстань орбіти від верхньої межі хмарного шару приблизно 23 500 км. З часом вона може бути поглинена Нептуном або зруйнується через припливне розтягування та утворити кільце при досягненні межі Роша.

Після «Вояджера-2» система Нептуна довгий час досліджувалася наземними обсерваторіями та космічним телескопом «Габбл». У липні 2002 — жовтні 2003 року проводилися спостереження з Обсерваторії ім. В. М. Кека із застосуванням адаптивної оптики, і легко були виявлені чотири великі внутрішні супутники Нептуна. Таласа була виявлена після обробки зображень, а Наяду виявити не вдалося. Телескоп «Габбл» здатен виявляти всі відомі супутники. Незважаючи на це, з його допомогою також вдалося отримати знімки п'яти внутрішніх супутників, окрім Наяди. Вважають, що в ефемеридах Наяди містяться суттєві похибки.

У 2013 році супутник був знайдений на знімках телескопа Габбл та спочатку вважався новою планетою. Орбіта місяця не зрозумілим чином змінилася, що створило труднощі для її виявлення.

Примітки

  1. Satellites of the Giant Planets. Архів оригіналу за 16 березня 2012. Процитовано 7 серпня 2008.
  2. R. A. Jacobson and W. M. Owen Jr. (2004). The orbits of the inner Neptunian satellites from Voyager, Earthbased, and Hubble Space Telescope observations. Astronomical Journal. 128: 1412. doi:10.1086/423037.
  3. E. Karkoschka (2003). Sizes, shapes, and albedos of the inner satellites of Neptune. Icarus. 162: 400. doi:10.1016/S0019-1035(03)00002-2.
  4. . Gazetteer of Planetary Nomenclature. USGS Astrogeology. 21 липня 2006. Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 7 серпня 2006.
  5. Астрономи випадково побачили прихований "місяць" Нептуна на знімках «Габбла» (рос.).
  6. IAU Circular No. 4867. 29 вересня 1989. Процитовано 7 серпня 2008. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (); Недійсний |deadurl=404 ()[недоступне посилання з квітня 2019]
  7. IAU Circular No. 5347. 16 вересня 1991. Процитовано 10 квітня 2007. {{}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (); Недійсний |deadurl=404 ()
  8. D. Banfield and N. Murray (1992). A dynamical history of the inner neptunian satellites. Icarus. 99: 390. doi:10.1016/0019-1035(92)90155-Z.
  9. Marchis, F.; Urata, R.; de Pater, I.; Gibbard, S.; Hammel, H. B.; Berthier, J. (May, 2004). Neptunian Satellites observed with Keck AO system. American Astronomical Society, DDA meeting #35, #07.08; Bulletin of the American Astronomical Society, Vol. 36. с. 860. Процитовано 5 серпня 2006.
  10. Showalter, M. R.; Lissauer, J. J.; de Pater, I. (August, 2005). The Rings of Neptune and Uranus in the Hubble Space Telescope. American Astronomical Society, DPS meeting #37, #66.09; Bulletin of the American Astronomical Society, Vol. 37. с. 772. Процитовано 5 серпня 2006.

Посилання

  • by NASA's Solar System Exploration

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nayada angl Naiad dav gr Naias vnutrishnij suputnik planeti Neptun Nazva utvorena vid nayad nimf dzherel ta strumkiv iz greckoyi mifologiyi Takozh poznachayetsya yak Neptun III Nayada Nayada abo Talasa rozdilna zdatnist znimku ne dozvolyaye vstanoviti znimok Voyadzher 2 Fotografiya rozmita cherez veliku vidstan i visoku shvidkist aparatu tomu suputnik viglyadaye vidovzhenim Dani pro vidkrittyaData vidkrittya veresen 1989Pershovidkrivachi R Terril Voyadzher 2 Orbitalni harakteristikiEpoha 1989 08 18Velika pivvis 48 227 1 kmEkscentrisitet 0 000362 0 000301Period obertannya 0 294396 dobiNahil orbiti 4 7455 0 0317 do ploshini Laplasa Suputnik NeptunaFizichni harakteristikiRozmiri 96 60 52 kmSerednij radius 33 3 kmMasa 2 0 1017 kg ocinka Serednya gustina 1 3 g sm3 predbachayetsya Albedo 0 072Istoriya vidkrittyaNayada bula vidkrita u veresni 1989 roku za znimkami zroblenimi aparatom Voyadzher 2 Pro vidkrittya bulo ogolosheno 29 veresnya 1989 roku a tekst povidomlyaye pro 25 zobrazhennya otrimani protyagom 11 dniv takim chinom vidkrittya vidbulosya nezadovgo do 18 veresnya Suputnik otrimav timchasove poznachennya S 1989 N 6 Vlasna nazva bula nadana 16 veresnya 1991 roku HarakteristikiNayada maye nepravilnu nesferichnu formu Zhodnih slidiv geologichnoyi aktivnosti ne viyavleno Imovirno Nayada yak j inshi suputniki na orbitah nizhche Tritona sformuvalasya z ulamkiv deyakih suputnikiv Neptuna sho zrujnuvalisya u rezultati zitknen viklikanih zburennyami vid Tritona pislya jogo zahoplennya Neptunom na pochatkovu orbitu z visokim ekscentrisitetom Nayada obertayetsya nizhche sinhronnoyi navkoloneptunovoyi orbiti vnaslidok chogo orbita cogo suputnika postupovo znizhuyetsya cherez vplivi priplivnih sil Vidstan orbiti vid verhnoyi mezhi hmarnogo sharu priblizno 23 500 km Z chasom vona mozhe buti poglinena Neptunom abo zrujnuyetsya cherez priplivne roztyaguvannya ta utvoriti kilce pri dosyagnenni mezhi Rosha Pislya Voyadzhera 2 sistema Neptuna dovgij chas doslidzhuvalasya nazemnimi observatoriyami ta kosmichnim teleskopom Gabbl U lipni 2002 zhovtni 2003 roku provodilisya sposterezhennya z Observatoriyi im V M Keka iz zastosuvannyam adaptivnoyi optiki i legko buli viyavleni chotiri veliki vnutrishni suputniki Neptuna Talasa bula viyavlena pislya obrobki zobrazhen a Nayadu viyaviti ne vdalosya Teleskop Gabbl zdaten viyavlyati vsi vidomi suputniki Nezvazhayuchi na ce z jogo dopomogoyu takozh vdalosya otrimati znimki p yati vnutrishnih suputnikiv okrim Nayadi Vvazhayut sho v efemeridah Nayadi mistyatsya suttyevi pohibki U 2013 roci suputnik buv znajdenij na znimkah teleskopa Gabbl ta spochatku vvazhavsya novoyu planetoyu Orbita misyacya ne zrozumilim chinom zminilasya sho stvorilo trudnoshi dlya yiyi viyavlennya PrimitkiSatellites of the Giant Planets Arhiv originalu za 16 bereznya 2012 Procitovano 7 serpnya 2008 R A Jacobson and W M Owen Jr 2004 The orbits of the inner Neptunian satellites from Voyager Earthbased and Hubble Space Telescope observations Astronomical Journal 128 1412 doi 10 1086 423037 E Karkoschka 2003 Sizes shapes and albedos of the inner satellites of Neptune Icarus 162 400 doi 10 1016 S0019 1035 03 00002 2 Gazetteer of Planetary Nomenclature USGS Astrogeology 21 lipnya 2006 Arhiv originalu za 14 lipnya 2007 Procitovano 7 serpnya 2006 Astronomi vipadkovo pobachili prihovanij misyac Neptuna na znimkah Gabbla ros IAU Circular No 4867 29 veresnya 1989 Procitovano 7 serpnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z kvitnya 2019 IAU Circular No 5347 16 veresnya 1991 Procitovano 10 kvitnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Nedijsnij deadurl 404 dovidka D Banfield and N Murray 1992 A dynamical history of the inner neptunian satellites Icarus 99 390 doi 10 1016 0019 1035 92 90155 Z Marchis F Urata R de Pater I Gibbard S Hammel H B Berthier J May 2004 Neptunian Satellites observed with Keck AO system American Astronomical Society DDA meeting 35 07 08 Bulletin of the American Astronomical Society Vol 36 s 860 Procitovano 5 serpnya 2006 Showalter M R Lissauer J J de Pater I August 2005 The Rings of Neptune and Uranus in the Hubble Space Telescope American Astronomical Society DPS meeting 37 66 09 Bulletin of the American Astronomical Society Vol 37 s 772 Procitovano 5 serpnya 2006 Posilannyaby NASA s Solar System Exploration

Дата публікації:
Топ