Міла́нський обладу́нок — повний латний італійський обладунок, що з'явився наприкінці XIV та проіснував до початку XVI століття. Це перший тип обладунків, у якому лати (сталеві пластини) закривали все тіло. Особливості конструкції:
- Шолом типу «армет», спочатку — армет із [en], пізніше армет, салет або інші різновиди шолома;
- Великі налокітники;
- Несиметричні наплічники, в окремих зразках обладунку закривали один одного на спині;
- Панцерні рукавиці з довгими розтрубами.
Історія виникнення
Італія в XIV столітті стала одним із центрів виробництва обладунків. Італійські ковалі-зброярі Мілана, Флоренції, Венеції та інших міст створювали досить якісні обладунки як для внутрішнього ринку, так і на експорт, що було незвичайним явищем — в більш ранньому Середньовіччі обладунки виготовлялися зазвичай там, де й продавалися.
У замку Курбург в італійському графстві Південний Тіроль зібрана велика колекція обладунків другої половини XIV — першої половини XV століть, яка добре показує розвиток обладунків в тогочасній Італії.
Обладунок, виготовлений приблизно в 1380 році, показує розвиток виробництва зброї тих часів. Захист тіла виконана у вигляді [en] — предка кіраси. Наплічники до цього обладунку не вдалося віднайти, проте передбачається, що вони мали звичний для тих часів сегментний вигляд. Цей обладунок ще не був повним латним, тому що для захисту тіла, крім нагрудника, використовувалася кольчуга, але він замінив бригантину як основу захисту тіла.
Обладунок пізнішої доби зі збройової колекції того ж Курбургу є предком міланської броні з усіма особливостями стилю. Шолом — армет, забороло цього обладунку не вдалося знайти, проте, за збереженими кріпленнями, воно було. Наплічники мають сегментну будову, що закривають плечі й верхню частину рук і заходять на кірасу. Захисту шиї як такої ще немає, а наявність на шоломі кріплень для бармиці показує, що її роль виконувало закріплене на армет кольчужне полотно. Кіраса є досить продуманою для того часу конструкцією — з окремим [en], що дозволяв власнику вільніше згинатися вперед і мав закріплений ремінь із пряжкою спереду до нагрудника, і [en], який був знімним (на деяких збережених обладунках його немає, але є отвори для його кріплення) й поворотним, тобто дозволяв в разі кавалерійської атаки або турнірного бою використовувати його як утримувач для списа, а в рукопашному бою повернути його до грудей, щоб він не заважав рухам правої руки. На кірасі закріплена [en], складена з чотирьох сталевих смуг, з'єднаних вільнорухомими заклепками. Поручі не сильно змінилися в порівнянні з ранішим зразком обладунків, а ось захист кисті забезпечувала напіврукавиця у вигляді одного рухомого сегмента, до якого кріпляться на шкіряних ременях сегменти захисту кожного пальця окремо. Панцерні наголінники також належать до ранніх технологій, бо сегментів на стегнах ще не було, але водночас сегменти на колінах вже були наявні, що робить їх зручнішими. Нижню частину по́ножів не вдалося знайти, проте порівнюючи їх з іншими експонатами того часу, вони були 2-стулковими панцерними наголінниками анатомічної форми зі сегментними гостроносими сабатонами.
Міланський обладунок XV століття
На частині вівтаря Монтефельтро зліва є один із класичних зразків міланських обладунків середини — другої половини XV століття. Обладунок має всі характерні риси міланської броні:
- Шолом типу «армет» із забралом типу «гороб'ячий дзьоб». Справа на забралі деталь для відкидання його на потилицю;
- Захист шиї у вигляді латного нашийника — горжет;
- Кіраса з великим начеревником, який майже повністю закривав нагрудник. З'єднувалися разом вони за допомогою ременя й пряжки. До нагрудника кріпився упор для списа;
- Продовженням кіраси була латна спідниця з 4—6 сегментів. Знизу до останнього сегмента спідниці за допомогою ременів і пряжок кріпилися тассети — настегенні щитки, особливість міланських обладунків. Крім них, до задньої частини спідниці могли кріпитися на ременях і заклепках сталеві пластинки для захисту сідниць;
- Наплічники мали особливу будову. Кожен із них складався з 4 до 7 частин, з'єднаних легкими заклепками, й вони закривали не тільки плече, а й заходили на спину, деякі перекривали один одного на спині. Правий наплічник спереду вироблявся зазвичай менше лівого для того, щоб була можливість покласти спис на упір, лівий же навпаки, робився великим, бо в турнірах на нього за допомогою сталевого гвинта кріпився сталевий щиток;
- Поручі мали звичну будову — нижня частина двостулкова, лікоть сегментний (2 сегменти знизу, 1 сегмент зверху), верхня частина напіввідкрита. Налокітники, точніше відбійники (захист ліктьової западини), також часто виготовлялися нерівними. Правий відбійник робився зазвичай значно більше лівого, мав складну будову, яка не заважала рухам руки. Такий захист виник через відмову від використання щитів. Лівий налокітник мав невеликий відбійник (як це видно на одному з обладунків на світлині справа), однак на нього за допомогою сталевого гвинта кріпився турнірний налокітник — велика раковиноподібна конструкція, яка захищала лівий бік. У деяких експортних різновидах обладунків обидва налокітники мали однакові великі відбійники;
- Захист кистей — рукавиці міланського типу з одним рухомим сегментом для захисту пальців і великим пальцем з двох лусок. Можливо, під них надягали кольчужні рукавички. Рукавиці мали довгі розтруби, які забезпечували додатковий захист рук і рухливість зап'ястя;
- Поножі стали рухливішими. Зверху, на стегні, з'явилися сегменти, коліно також складалося зі сегментів. Наголінники анатомічної форми надягали окремо й були двостулковими та закривали всю гомілку. Сабатони були в основному гостроносими й недовгими; втім, були й інші різновиди.
Експортні міланські обладунки XV століття
Найвідоміший експортний варіант міланського обладунку називався «французький стиль» і мав шолом грандбацинет і гостроносі сабатони. Головними відмінностями від німецької готичної броні були гладкі округлі форми міланського обладунку, наплічники й налокітники різного розміру (лівий набагато більше) й використання для захисту кистей панцерних рукавиць (у німецьких обладунках застосовувалися переважно панцерні рукавички). В обладунках, що виготовлялися на експорт у другій половині XV століття, вже помітна територіальна відмінність: якщо французи хотіли замовляти зброю з грандбацинетом, то німці — з саладом характерного німецького виду, тобто глибокі й з бувігером. При цьому обладунок зберігав усі інші особливості міланського стилю. На обладунках останньої третини XV століття з'явилися ковані ребра жорсткості на окремих елементах (наплічники, налокітники, розтруби рукавиць), але в цілому броня виконувалася гладенькою.
На експортних обладунках кінця XV століття почали використовуватися однакові за розміром наплічники й панцерні рукавиці, що складалися з 2—3 рухомих сегментів. Але навіть із цими особливостями міланський стиль можна було впізнати.
«Вориківський» обладунок
Обладунок із надгробника [en], 5-го (13-го) графа Ворика, показує окремий тип обладунків. Однак наявність такого ж самого зображення в церкві Санта Марія делле Ґраціє в Мантуї підтверджує те, що це всього лише один із різновидів експортних обладунків, виготовлений в Італії для англійських феодалів і лицарів. Основні його відмінні риси:
- Кіраса з ребрами жорсткості;
- Замість армету наявна [ru]», проте в бою використовувався саме класичний для того часу армет;
- Набедреники складаються з п'яти сегментів. Ця риса згодом була перенесена в гринвічський обладунок англійськими майстрами-зброярами.
Міланські обладунки XVI століття
Різновиди обладунків Німеччини, коли готичні обладунки змінилися максимільянівськими, а ті своєю чергою — «гладкими» обладунками, мало б повпливати й на Італію, де відпрацьований до цього різновид обладунків був вельми розповсюджений завдяки його чудовому захисту. Але загальні зміни в європейських обладунках проявлялися в Італії першої половини XVI століття також:
- зникли величезні відбійники на налокітниках, їхній розмір зменшили
- наплічники стали куватися однаковими й набагато меншого розміру;
- кіраса виготовлялася з ребром жорсткості посередині й «гусячою грудкою» — тапулем;
- тассети виготовлялися багатосегментними;
- крім армету з плоским забралом широковживаним стає шолом-штурмак;
На основі пізніх міланських обладунків створювалися тричасткові рейтарські обладунки, при цьому армет зник зовсім, замінений штурмаком й іншими шоломами.
Письменство
- Бехайм Вендален. Энциклопедия оружия / Пер. с нем. А. А. Девель и др. Под ред. А. Н. Кирпичникова. — СПб.: Оркестр, 1995. — 576 с.: ил. — .
- Блэр Клод. Рыцарские доспехи Европы. Универсальный обзор музейных коллекций / Пер. с англ. Е. В. Ламановой. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2006. — 256 с.: ил. — .
- Винклер П. П. фон Энциклопедия оружия с древнейших времен до начала XIX века. — СПб.: Ленинградское изд-во, 2009. — 432 с.: ил. — .
- Ефимов С. В., Рымша С. С. Оружие Западной Европы XV—XVII вв. — Том 1. Доспехи, клинковое оружие, оружие на древках. — СПб.: Атлант, 2009. — 400 с.: ил. — Серия «Оружейная академия». — .
- Келли Фрэнсис, Швабе Рэндольф. История костюма и доспехов. От крестоносцев до придворных щеголей / Пер. с англ. Т. Е. Любовской. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2007. — 304 с.: ил. — .
- Окшотт Эварт. Оружие и воинские доспехи Европы. С древнейших времен до конца Средневековья. — М.: ЗАО «Центрполиграф», 2009. — 704 с.: ил. — .
- Функен Л., Функен Ф. Средние века. Эпоха ренессанса: Пехота — Кавалерия — Артиллерия / Пер. с франц. М. Б. Ивановой. — М.: ООО «АСТ»; Астрель, 2004. — 146 с.: ил. — Серия «Энциклопедия вооружения и военного костюма». — .
- Школьник Ю. К. Рыцари. Полная энциклопедия. — М.: Эксмо, 2014. — 176 с.: ил. — .
- Stephen Bull: An Historical Guide to Arms & Armor,
- Wise, Terence (1983). The Wars of the Roses. Osprey Publishing. .
- James, Lawrence (2003). Warrior Race: A History of the British at War. St. Martin's Press. pp. 119. .
Див. також
- [en]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mila nskij obladu nok povnij latnij italijskij obladunok sho z yavivsya naprikinci XIV ta proisnuvav do pochatku XVI stolittya Ce pershij tip obladunkiv u yakomu lati stalevi plastini zakrivali vse tilo Osoblivosti konstrukciyi Sholom tipu armet spochatku armet iz en piznishe armet salet abo inshi riznovidi sholoma Veliki nalokitniki Nesimetrichni naplichniki v okremih zrazkah obladunku zakrivali odin odnogo na spini Pancerni rukavici z dovgimi roztrubami Milanskij obladunok Portret en Freska Andrea del Kastanjo Villa Karduchchi 1450 r Istoriya viniknennyaItaliya v XIV stolitti stala odnim iz centriv virobnictva obladunkiv Italijski kovali zbroyari Milana Florenciyi Veneciyi ta inshih mist stvoryuvali dosit yakisni obladunki yak dlya vnutrishnogo rinku tak i na eksport sho bulo nezvichajnim yavishem v bilsh rannomu Serednovichchi obladunki vigotovlyalisya zazvichaj tam de j prodavalisya U zamku Kurburg v italijskomu grafstvi Pivdennij Tirol zibrana velika kolekciya obladunkiv drugoyi polovini XIV pershoyi polovini XV stolit yaka dobre pokazuye rozvitok obladunkiv v togochasnij Italiyi Rannij milanskij obladunok iz kolekciyi zamku Kurburg priblizno 1410 r Obladunok vigotovlenij priblizno v 1380 roci pokazuye rozvitok virobnictva zbroyi tih chasiv Zahist tila vikonana u viglyadi en predka kirasi Naplichniki do cogo obladunku ne vdalosya vidnajti prote peredbachayetsya sho voni mali zvichnij dlya tih chasiv segmentnij viglyad Cej obladunok she ne buv povnim latnim tomu sho dlya zahistu tila krim nagrudnika vikoristovuvalasya kolchuga ale vin zaminiv brigantinu yak osnovu zahistu tila Obladunok piznishoyi dobi zi zbrojovoyi kolekciyi togo zh Kurburgu ye predkom milanskoyi broni z usima osoblivostyami stilyu Sholom armet zaborolo cogo obladunku ne vdalosya znajti prote za zberezhenimi kriplennyami vono bulo Naplichniki mayut segmentnu budovu sho zakrivayut plechi j verhnyu chastinu ruk i zahodyat na kirasu Zahistu shiyi yak takoyi she nemaye a nayavnist na sholomi kriplen dlya barmici pokazuye sho yiyi rol vikonuvalo zakriplene na armet kolchuzhne polotno Kirasa ye dosit produmanoyu dlya togo chasu konstrukciyeyu z okremim en sho dozvolyav vlasniku vilnishe zginatisya vpered i mav zakriplenij remin iz pryazhkoyu speredu do nagrudnika i en yakij buv znimnim na deyakih zberezhenih obladunkah jogo nemaye ale ye otvori dlya jogo kriplennya j povorotnim tobto dozvolyav v razi kavalerijskoyi ataki abo turnirnogo boyu vikoristovuvati jogo yak utrimuvach dlya spisa a v rukopashnomu boyu povernuti jogo do grudej shob vin ne zavazhav ruham pravoyi ruki Na kirasi zakriplena en skladena z chotiroh stalevih smug z yednanih vilnoruhomimi zaklepkami Poruchi ne silno zminilisya v porivnyanni z ranishim zrazkom obladunkiv a os zahist kisti zabezpechuvala napivrukavicya u viglyadi odnogo ruhomogo segmenta do yakogo kriplyatsya na shkiryanih remenyah segmenti zahistu kozhnogo palcya okremo Pancerni nagolinniki takozh nalezhat do rannih tehnologij bo segmentiv na stegnah she ne bulo ale vodnochas segmenti na kolinah vzhe buli nayavni sho robit yih zruchnishimi Nizhnyu chastinu po nozhiv ne vdalosya znajti prote porivnyuyuchi yih z inshimi eksponatami togo chasu voni buli 2 stulkovimi pancernimi nagolinnikami anatomichnoyi formi zi segmentnimi gostronosimi sabatonami Fragment kartini Madonna z nemovlyam i svyatimi Vivtar Montefeltro Avtor P yero della Francheska 1472 rik Znahoditsya v Pinakotici Brera MilanObladunok kondotyera Roberto de Sanseverino otrimanij pislya jogo smerti v bitvi bilya Kalliano v 1487 roci Zaraz znahoditsya v Muzeyi istoriyi mistectv u VidniMilanskij obladunok XV stolittyaNa chastini vivtarya Montefeltro zliva ye odin iz klasichnih zrazkiv milanskih obladunkiv seredini drugoyi polovini XV stolittya Obladunok maye vsi harakterni risi milanskoyi broni Sholom tipu armet iz zabralom tipu gorob yachij dzob Sprava na zabrali detal dlya vidkidannya jogo na potilicyu Zahist shiyi u viglyadi latnogo nashijnika gorzhet Kirasa z velikim nacherevnikom yakij majzhe povnistyu zakrivav nagrudnik Z yednuvalisya razom voni za dopomogoyu remenya j pryazhki Do nagrudnika kripivsya upor dlya spisa Prodovzhennyam kirasi bula latna spidnicya z 4 6 segmentiv Znizu do ostannogo segmenta spidnici za dopomogoyu remeniv i pryazhok kripilisya tasseti nastegenni shitki osoblivist milanskih obladunkiv Krim nih do zadnoyi chastini spidnici mogli kripitisya na remenyah i zaklepkah stalevi plastinki dlya zahistu sidnic Naplichniki mali osoblivu budovu Kozhen iz nih skladavsya z 4 do 7 chastin z yednanih legkimi zaklepkami j voni zakrivali ne tilki pleche a j zahodili na spinu deyaki perekrivali odin odnogo na spini Pravij naplichnik speredu viroblyavsya zazvichaj menshe livogo dlya togo shob bula mozhlivist poklasti spis na upir livij zhe navpaki robivsya velikim bo v turnirah na nogo za dopomogoyu stalevogo gvinta kripivsya stalevij shitok Poruchi mali zvichnu budovu nizhnya chastina dvostulkova likot segmentnij 2 segmenti znizu 1 segment zverhu verhnya chastina napivvidkrita Nalokitniki tochnishe vidbijniki zahist liktovoyi zapadini takozh chasto vigotovlyalisya nerivnimi Pravij vidbijnik robivsya zazvichaj znachno bilshe livogo mav skladnu budovu yaka ne zavazhala ruham ruki Takij zahist vinik cherez vidmovu vid vikoristannya shitiv Livij nalokitnik mav nevelikij vidbijnik yak ce vidno na odnomu z obladunkiv na svitlini sprava odnak na nogo za dopomogoyu stalevogo gvinta kripivsya turnirnij nalokitnik velika rakovinopodibna konstrukciya yaka zahishala livij bik U deyakih eksportnih riznovidah obladunkiv obidva nalokitniki mali odnakovi veliki vidbijniki Zahist kistej rukavici milanskogo tipu z odnim ruhomim segmentom dlya zahistu palciv i velikim palcem z dvoh lusok Mozhlivo pid nih nadyagali kolchuzhni rukavichki Rukavici mali dovgi roztrubi yaki zabezpechuvali dodatkovij zahist ruk i ruhlivist zap yastya Ponozhi stali ruhlivishimi Zverhu na stegni z yavilisya segmenti kolino takozh skladalosya zi segmentiv Nagolinniki anatomichnoyi formi nadyagali okremo j buli dvostulkovimi ta zakrivali vsyu gomilku Sabatoni buli v osnovnomu gostronosimi j nedovgimi vtim buli j inshi riznovidi Milanska bronya francuzkogo stilyu yaka nalezhala Fridrihu I grafu j palatinu Rajnu Frederich der Siegreiche vigotovlena v 1451 roci v Milani majstrami Tommazo Negroni P yerom Innochenco da Fayerno Antonio Misalyeyu Zaraz znahoditsya v Muzeyi istoriyi mistectv u Vidni Zobrazhennya z knigi Vendelina BegajmaMilanskij obladunok francuzkogo stilyu Zobrazhennya Zhanni D Ark zroblene v 1450 1500 rr Znahoditsya v ParizhEksportni milanski obladunki XV stolittyaNajvidomishij eksportnij variant milanskogo obladunku nazivavsya francuzkij stil i mav sholom grandbacinet i gostronosi sabatoni Golovnimi vidminnostyami vid nimeckoyi gotichnoyi broni buli gladki okrugli formi milanskogo obladunku naplichniki j nalokitniki riznogo rozmiru livij nabagato bilshe j vikoristannya dlya zahistu kistej pancernih rukavic u nimeckih obladunkah zastosovuvalisya perevazhno pancerni rukavichki V obladunkah sho vigotovlyalisya na eksport u drugij polovini XV stolittya vzhe pomitna teritorialna vidminnist yaksho francuzi hotili zamovlyati zbroyu z grandbacinetom to nimci z saladom harakternogo nimeckogo vidu tobto gliboki j z buvigerom Pri comu obladunok zberigav usi inshi osoblivosti milanskogo stilyu Na obladunkah ostannoyi tretini XV stolittya z yavilisya kovani rebra zhorstkosti na okremih elementah naplichniki nalokitniki roztrubi rukavic ale v cilomu bronya vikonuvalasya gladenkoyu Na eksportnih obladunkah kincya XV stolittya pochali vikoristovuvatisya odnakovi za rozmirom naplichniki j pancerni rukavici sho skladalisya z 2 3 ruhomih segmentiv Ale navit iz cimi osoblivostyami milanskij stil mozhna bulo vpiznati Obladunok iz nadgrobnika en Cerkva svyatoyi Mariyi VorikPam yatnik Dzhovanni della Bandi Neri v galereyi Uffici u Florenciyi postavlenij u 1537 roci jogo sinom gercogom KozimoPovnij bojovij obladunok pivnichna Italiya ostannya chvert XVI st Zaraz znahoditsya v muzeyi Vustera SShA Vorikivskij obladunokObladunok iz nadgrobnika en 5 go 13 go grafa Vorika pokazuye okremij tip obladunkiv Odnak nayavnist takogo zh samogo zobrazhennya v cerkvi Santa Mariya delle Graciye v Mantuyi pidtverdzhuye te sho ce vsogo lishe odin iz riznovidiv eksportnih obladunkiv vigotovlenij v Italiyi dlya anglijskih feodaliv i licariv Osnovni jogo vidminni risi Kirasa z rebrami zhorstkosti Zamist armetu nayavna ru prote v boyu vikoristovuvavsya same klasichnij dlya togo chasu armet Nabedreniki skladayutsya z p yati segmentiv Cya risa zgodom bula perenesena v grinvichskij obladunok anglijskimi majstrami zbroyarami Milanski obladunki XVI stolittyaRiznovidi obladunkiv Nimechchini koli gotichni obladunki zminilisya maksimilyanivskimi a ti svoyeyu chergoyu gladkimi obladunkami malo b povplivati j na Italiyu de vidpracovanij do cogo riznovid obladunkiv buv velmi rozpovsyudzhenij zavdyaki jogo chudovomu zahistu Ale zagalni zmini v yevropejskih obladunkah proyavlyalisya v Italiyi pershoyi polovini XVI stolittya takozh znikli velichezni vidbijniki na nalokitnikah yihnij rozmir zmenshili naplichniki stali kuvatisya odnakovimi j nabagato menshogo rozmiru kirasa vigotovlyalasya z rebrom zhorstkosti poseredini j gusyachoyu grudkoyu tapulem tasseti vigotovlyalisya bagatosegmentnimi krim armetu z ploskim zabralom shirokovzhivanim staye sholom shturmak Na osnovi piznih milanskih obladunkiv stvoryuvalisya trichastkovi rejtarski obladunki pri comu armet znik zovsim zaminenij shturmakom j inshimi sholomami PismenstvoBehajm Vendalen Enciklopediya oruzhiya Per s nem A A Devel i dr Pod red A N Kirpichnikova SPb Orkestr 1995 576 s il ISBN 5 87685 029 X Bler Klod Rycarskie dospehi Evropy Universalnyj obzor muzejnyh kollekcij Per s angl E V Lamanovoj M ZAO Centrpoligraf 2006 256 s il ISBN 5 9524 2450 3 Vinkler P P fon Enciklopediya oruzhiya s drevnejshih vremen do nachala XIX veka SPb Leningradskoe izd vo 2009 432 s il ISBN 978 5 9942 0420 7 Efimov S V Rymsha S S Oruzhie Zapadnoj Evropy XV XVII vv Tom 1 Dospehi klinkovoe oruzhie oruzhie na drevkah SPb Atlant 2009 400 s il Seriya Oruzhejnaya akademiya ISBN 978 5 98655 022 0 Kelli Frensis Shvabe Rendolf Istoriya kostyuma i dospehov Ot krestonoscev do pridvornyh shegolej Per s angl T E Lyubovskoj M ZAO Centrpoligraf 2007 304 s il ISBN 978 5 9524 2869 0 Okshott Evart Oruzhie i voinskie dospehi Evropy S drevnejshih vremen do konca Srednevekovya M ZAO Centrpoligraf 2009 704 s il ISBN 978 5 9524 4069 2 Funken L Funken F Srednie veka Epoha renessansa Pehota Kavaleriya Artilleriya Per s franc M B Ivanovoj M OOO AST Astrel 2004 146 s il Seriya Enciklopediya vooruzheniya i voennogo kostyuma ISBN 5 17 014796 1 Shkolnik Yu K Rycari Polnaya enciklopediya M Eksmo 2014 176 s il ISBN 978 5 699 53467 8 Stephen Bull An Historical Guide to Arms amp Armor ISBN 0 8160 2620 3 Wise Terence 1983 The Wars of the Roses Osprey Publishing ISBN 0850455200 James Lawrence 2003 Warrior Race A History of the British at War St Martin s Press pp 119 ISBN 0312307373 Div takozh en