Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Салад (також відомий як італ. celata, фр. salade або нім. schaller) — бойовий шолом європейських лицарів та воїнів пізнього середньовіччя. Він замінив собою бацинет в Італії, західній і північній Європі, а також Угорщині в середині 15 століття. В Італії, Франції та Англії того часу це був популярний шолом. Але особливе поширення отримав у німецьких землях, де став практично універсальним. Під час Першої світової війни минула популярність саладу вплинула на конструкцію німецького сталевого шолому.
Походження
Шоломи типу салад походять з Італії. Термін італ. celata вперше згадано в описі зброї та обладунків родини Гонзага датованого 1407 роком. Загалом, найдавніші салади були варіантом локальними варіантами бацинетів, призначених для носіння без бармиці або забрала. Щоб захистити обличчя та шию, які залишилися відкритими через відмову від забрала та бармиці, задня частина була вигнута у фланець для захисту шиї, а боки шолома були висунуті вперед нижче рівня очей, щоб захистити щоки. Останній розвиток був найбільш вираженим у або барбуті, різновиді саладу, який прийняв елементи класичних коринфських шоломів.
Розвиток та локальні варіанти
Салад був популярним у Франції, Англії та Нідерландах завдяки контактам з Італією. Згодом його було прийнято в Німеччині. Розвинулися регіональні стилі, які обслуговувалися великими центрами виробництва обладунків у північній Італії (особливо в Мілані ) та південній Німеччині (Аугсбург та Нюрнберг). Однак, хоча салад, або повний обладунок, міг бути німецьким за стилем, він міг бути італійського виробництва, або навпаки. Німецький салад став продуктом злиття італійського саладу і глибокого впливу «німецького військового капелюха», типу шолома з полями chapel de fer.
Пізніше італійські салади (близько 1460 року) втратили свій інтегральний захист обличчя і стали відкритими шоломами з витончено вигнутими поверхнями. В цьому простому стані їм віддавали перевагу легше озброєні війська, особливо лучники та арбалетники, чий безперервний зір був на першому місці. Для більш важких броньованих військ вищий рівень захисту міг бути забезпечений прикріпленням пластинчастого підсилювача для лобової частини шолома та глибокого забрала, зазвичай у формі «міха», який містить багато вентиляційних щілин. Такі шоломи носили з жорсткою кольчужною бармицею, для захисту горла та шиї. Деякі салади в італійському стилі були вкриті розкішним покриттям, як правило, оксамитом , який був окантований срібною позолотою, позолоченою латунню або міддю; декоративне оздоблення з тих самих металів можна було додати на поверхню шолома, дозволяючи частинам тканини просвічувати.
У період 1450–1460 років з’явився характерний німецький стиль саладу. Він мав круглий купол, але з менш плавним вигином, ніж італійський салат. Його найбільш очевидною особливістю було те, що задня частина шолома була витягнута у довгий хвіст, що іноді складався з кількох елементів. Однією з характеристик, яка відрізняє ранні німецькі салади до 1495 року від пізніх німецьких саладів, є довжина хвоста шолома, яка з часом стала більш помітною. Передня частина цих шоломів іноді розширювалася вниз, щоб закривати верхню частину обличчя, з щілинами для очей, передбаченими для зору. Інші версії зберігали ті ж контури, але верхня грань була захищена рухомим напів забралом. Німецькі салади часто носили з окремим пластинчастим горжетом у формі черпака, який називався бувігером, який простягався від верхньої частини грудей до зони трохи нижче носу, захищаючи нижню частину обличчя та горло власника. Більшість не потребували додаткових вентиляційних отворів, оскільки була природна щілина там, де козирок або передня частина шолома перекривала вираз біля рота користувача.
До середини XV століття в Англії та Нідерландах з’явився регіональний сорт саладу, який отримав назву англо-бургундського стилю (у той час Нідерландами правив герцог Бургундський ). Його, як правило, носили воїни оснащені повним обладунком , і він мав дуже схожий захист обличчя та вигляд спереду, як німецький салад. Однак він був більш криволінійним і мав менш екстремальний виступ у задній частині. Багато в чому він був проміжною ланкою між німецькою та італійською формами. Французькі салади були дуже схожі на англо-бургундський тип, і здебільшого були класифіковані як короткохвості салади.
Зникнення
В останніх зразках німецьких саладів бувігер з’єднувався з тієї ж осі, що й забрало. Спочатку бевор кріпився всередині голови. Коли довгий хвіст у задній частині шолома врешті вкоротили, приблизно близько 1495 році ці пізніші салади стали практично не відрізнятися від закритих шоломів, а артикуляція бевора перемістилася на зовнішню сторону голови шолома. Салад був поступово залишений для бойового використання в першій чверті 16-го століття, в основному замінений закритим шоломом і бургіньйотом. Однак він зберігався до середини століття, у сильно посиленій формі, для деяких видів лицарських змагань.
Салад у німецькому стилі був зразком для німецького штальгельма часів Першої світової війни , тоді як шолом-капелюх надихнув на тогочасні британські та французькі шоломи.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Салад (шолом)
Примітки
- Oakeshott, Ewart (1980) European Weapons and Armour: From the Renaissance to the Industrial Revolution. Lutterworth Press. p. 109
- Oakeshott, Ewart (1980) European Weapons and Armour: From the Renaissance to the Industrial Revolution. Lutterworth Press. p. 109-110
- Grancsay, Stephen V. (1950–51) A Late Medieval Helmet (Sallet). The Journal of the Walters Art Gallery, Vol. 13/14 pp. 20–29 Published by: The Walters Art Museum Stable. p. 21-22
- Oakeshott, Ewart (1980) European Weapons and Armour: From the Renaissance to the Industrial Revolution. Lutterworth Press. p. 113-114
- Oakeshott, Ewart (1980) European Weapons and Armour: From the Renaissance to the Industrial Revolution. Lutterworth Press. p. 111-113
- Oakeshott, Ewart (1980) European Weapons and Armour: From the Renaissance to the Industrial Revolution. Lutterworth Press. p. 111
- Grancsay, Stephen V. (1950–51) A Late Medieval Helmet (Sallet). The Journal of the Walters Art Gallery, Vol. 13/14 pp. 20–29 Published by: The Walters Art Museum Stable. p. 24
- Nickel, Helmut (1991) Arms & Armors: From the Permanent Collection. The Metropolitan Museum of Art Bulletin, New Series, Vol. 49, No. 1, (Summer, 1991), Published by The Metropolitan Museum of Art.
- Grancsay, Stephen V. (1950–51) A Late Medieval Helmet (Sallet). The Journal of the Walters Art Gallery, Vol. 13/14 pp. 20–29 Published by: The Walters Art Museum Stable. p. 28-29
- Bedford, John (1968) The Collecting Man, D. McKay, New York.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Salad takozh vidomij yak ital celata fr salade abo nim schaller bojovij sholom yevropejskih licariv ta voyiniv piznogo serednovichchya Vin zaminiv soboyu bacinet v Italiyi zahidnij i pivnichnij Yevropi a takozh Ugorshini v seredini 15 stolittya V Italiyi Franciyi ta Angliyi togo chasu ce buv populyarnij sholom Ale osoblive poshirennya otrimav u nimeckih zemlyah de stav praktichno universalnim Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni minula populyarnist saladu vplinula na konstrukciyu nimeckogo stalevogo sholomu SaladPohodzhennyaNimeckij livoruch ta italijskij pravoruch zrazki sholomiv tipu salad Sholomi tipu salad pohodyat z Italiyi Termin ital celata vpershe zgadano v opisi zbroyi ta obladunkiv rodini Gonzaga datovanogo 1407 rokom Zagalom najdavnishi saladi buli variantom lokalnimi variantami bacinetiv priznachenih dlya nosinnya bez barmici abo zabrala Shob zahistiti oblichchya ta shiyu yaki zalishilisya vidkritimi cherez vidmovu vid zabrala ta barmici zadnya chastina bula vignuta u flanec dlya zahistu shiyi a boki sholoma buli visunuti vpered nizhche rivnya ochej shob zahistiti shoki Ostannij rozvitok buv najbilsh virazhenim u abo barbuti riznovidi saladu yakij prijnyav elementi klasichnih korinfskih sholomiv Rozvitok ta lokalni variantiSalad buv populyarnim u Franciyi Angliyi ta Niderlandah zavdyaki kontaktam z Italiyeyu Zgodom jogo bulo prijnyato v Nimechchini Rozvinulisya regionalni stili yaki obslugovuvalisya velikimi centrami virobnictva obladunkiv u pivnichnij Italiyi osoblivo v Milani ta pivdennij Nimechchini Augsburg ta Nyurnberg Odnak hocha salad abo povnij obladunok mig buti nimeckim za stilem vin mig buti italijskogo virobnictva abo navpaki Nimeckij salad stav produktom zlittya italijskogo saladu i glibokogo vplivu nimeckogo vijskovogo kapelyuha tipu sholoma z polyami chapel de fer Piznishe italijski saladi blizko 1460 roku vtratili svij integralnij zahist oblichchya i stali vidkritimi sholomami z vitoncheno vignutimi poverhnyami V comu prostomu stani yim viddavali perevagu legshe ozbroyeni vijska osoblivo luchniki ta arbaletniki chij bezperervnij zir buv na pershomu misci Dlya bilsh vazhkih bronovanih vijsk vishij riven zahistu mig buti zabezpechenij prikriplennyam plastinchastogo pidsilyuvacha dlya lobovoyi chastini sholoma ta glibokogo zabrala zazvichaj u formi miha yakij mistit bagato ventilyacijnih shilin Taki sholomi nosili z zhorstkoyu kolchuzhnoyu barmiceyu dlya zahistu gorla ta shiyi Deyaki saladi v italijskomu stili buli vkriti rozkishnim pokrittyam yak pravilo oksamitom yakij buv okantovanij sribnoyu pozolotoyu pozolochenoyu latunnyu abo middyu dekorativne ozdoblennya z tih samih metaliv mozhna bulo dodati na poverhnyu sholoma dozvolyayuchi chastinam tkanini prosvichuvati Salad z buvigerom U period 1450 1460 rokiv z yavivsya harakternij nimeckij stil saladu Vin mav kruglij kupol ale z mensh plavnim viginom nizh italijskij salat Jogo najbilsh ochevidnoyu osoblivistyu bulo te sho zadnya chastina sholoma bula vityagnuta u dovgij hvist sho inodi skladavsya z kilkoh elementiv Odniyeyu z harakteristik yaka vidriznyaye ranni nimecki saladi do 1495 roku vid piznih nimeckih saladiv ye dovzhina hvosta sholoma yaka z chasom stala bilsh pomitnoyu Perednya chastina cih sholomiv inodi rozshiryuvalasya vniz shob zakrivati verhnyu chastinu oblichchya z shilinami dlya ochej peredbachenimi dlya zoru Inshi versiyi zberigali ti zh konturi ale verhnya gran bula zahishena ruhomim napiv zabralom Nimecki saladi chasto nosili z okremim plastinchastim gorzhetom u formi cherpaka yakij nazivavsya buvigerom yakij prostyagavsya vid verhnoyi chastini grudej do zoni trohi nizhche nosu zahishayuchi nizhnyu chastinu oblichchya ta gorlo vlasnika Bilshist ne potrebuvali dodatkovih ventilyacijnih otvoriv oskilki bula prirodna shilina tam de kozirok abo perednya chastina sholoma perekrivala viraz bilya rota koristuvacha Do seredini XV stolittya v Angliyi ta Niderlandah z yavivsya regionalnij sort saladu yakij otrimav nazvu anglo burgundskogo stilyu u toj chas Niderlandami praviv gercog Burgundskij Jogo yak pravilo nosili voyini osnasheni povnim obladunkom i vin mav duzhe shozhij zahist oblichchya ta viglyad speredu yak nimeckij salad Odnak vin buv bilsh krivolinijnim i mav mensh ekstremalnij vistup u zadnij chastini Bagato v chomu vin buv promizhnoyu lankoyu mizh nimeckoyu ta italijskoyu formami Francuzki saladi buli duzhe shozhi na anglo burgundskij tip i zdebilshogo buli klasifikovani yak korotkohvosti saladi ZniknennyaV ostannih zrazkah nimeckih saladiv buviger z yednuvavsya z tiyeyi zh osi sho j zabralo Spochatku bevor kripivsya vseredini golovi Koli dovgij hvist u zadnij chastini sholoma vreshti vkorotili priblizno blizko 1495 roci ci piznishi saladi stali praktichno ne vidriznyatisya vid zakritih sholomiv a artikulyaciya bevora peremistilasya na zovnishnyu storonu golovi sholoma Salad buv postupovo zalishenij dlya bojovogo vikoristannya v pershij chverti 16 go stolittya v osnovnomu zaminenij zakritim sholomom i burginjotom Odnak vin zberigavsya do seredini stolittya u silno posilenij formi dlya deyakih vidiv licarskih zmagan Salad u nimeckomu stili buv zrazkom dlya nimeckogo shtalgelma chasiv Pershoyi svitovoyi vijni todi yak sholom kapelyuh nadihnuv na togochasni britanski ta francuzki sholomi PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Salad sholom PrimitkiOakeshott Ewart 1980 European Weapons and Armour From the Renaissance to the Industrial Revolution Lutterworth Press p 109 Oakeshott Ewart 1980 European Weapons and Armour From the Renaissance to the Industrial Revolution Lutterworth Press p 109 110 Grancsay Stephen V 1950 51 A Late Medieval Helmet Sallet The Journal of the Walters Art Gallery Vol 13 14 pp 20 29 Published by The Walters Art Museum Stable p 21 22 Oakeshott Ewart 1980 European Weapons and Armour From the Renaissance to the Industrial Revolution Lutterworth Press p 113 114 Oakeshott Ewart 1980 European Weapons and Armour From the Renaissance to the Industrial Revolution Lutterworth Press p 111 113 Oakeshott Ewart 1980 European Weapons and Armour From the Renaissance to the Industrial Revolution Lutterworth Press p 111 Grancsay Stephen V 1950 51 A Late Medieval Helmet Sallet The Journal of the Walters Art Gallery Vol 13 14 pp 20 29 Published by The Walters Art Museum Stable p 24 Nickel Helmut 1991 Arms amp Armors From the Permanent Collection The Metropolitan Museum of Art Bulletin New Series Vol 49 No 1 Summer 1991 Published by The Metropolitan Museum of Art Grancsay Stephen V 1950 51 A Late Medieval Helmet Sallet The Journal of the Walters Art Gallery Vol 13 14 pp 20 29 Published by The Walters Art Museum Stable p 28 29 Bedford John 1968 The Collecting Man D McKay New York