Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста

Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста (угор. Budapest Liszt Ferenc Nemzetközi Repülőtér) (IATA: BUD, ICAO: LHBP), раніше знаний як Аеропорт Ферігедь (Budapest Ferihegy International Airport) — міжнародний аеропорт, який обслуговує столицю Угорщини Будапешт, найбільший із міжнародних аеропортів країни. Аеропорт обслуговує рейси в аеропорти Європи, а також Азії, на Середній Схід і в Північну Америку. 2008 року аеропорт обслуговував 8,4 млн пасажирів. Аеропорт розташований за 16 км на південний схід від центру Будапешта.

Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста
[Budapest Liszt Ferenc Nemzetközi Repülőtér] помилка: {{lang}}: текст вже має курсивний шрифт ()
ІАТА: BUD  • ICAO: LHBP
Загальні дані
47°26′22″ пн. ш. 19°15′43″ сх. д. / 47.43944444447177489° пн. ш. 19.26194444447178000° сх. д. / 47.43944444447177489; 19.26194444447178000Координати: 47°26′22″ пн. ш. 19°15′43″ сх. д. / 47.43944444447177489° пн. ш. 19.26194444447178000° сх. д. / 47.43944444447177489; 19.26194444447178000
Тип	цивільний
Власник	Budapest Airport Ltd.
Оператор	Budapest Airport Ltd.
Обслуговує	Будапешт, Угорщина
Розташування	16 км від центрального Будапешту
Висота над р. м.	495 фт / 151 м
Вебсайт	www.bud.hu/english
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN) м фт 13L/31R 3,707 12,162 асфальт 13R/31L 3,010 9,875 асфальт
Статистика (2017)
Пасажирообіг	13,097,239
Зміна пасажирообігу 16-17	▲14.5%
Джерело: bud.com
Ідентифікатори і посилання
6299519
BUD
Будапешт у Вікісховищі

Аеропорт приймає широкий спектр повітряних суден, включаючи Боїнг-747, Ан-124 і Ан-225, однак основними літаками в аеропорту є дводвигунові літаки виробництва Airbus і Boeing, які здійснюють рейси в європейські аеропорти і кілька далекомагістральних Boeing 767. Аеродром є запасним для літаків, що прямують до Братислави або Відня.

Є хабом авіакомпаній:

• Wizz Air
• Ryanair
• Smartwings Hungary

Історія

Проєктування і будівництво (1939—1944)

Ідея будівництва в Будапешті нового аеропорту виникла в 1938 році. Для будівництва аеропорту було виділено ділянку на території трьох адміністративних одиниць. Спочатку аеропорт планувався для використання одночасно військовою, цивільною та спортивною авіацією. Для цивільної авіації відводилася північно-західна частина льотного поля, для військової — південно-західна. На будівництво кожної будівлі проводився відкритий тендер.

У грудні 1939 року за результатами тендера найкращим був визнаний проєкт Каро Давида мол. (1903—1973). Автор проєкту, один зі основоположників сучасної угорської архітектури, надав будівлі нового терміналу форму носа великого літака. Будівельні роботи почалися в 1942 році. 16-кілометрове швидкісне шосе, що з'єднує аеропорт з центром міста, було побудовано в 1940—1943 роках. Після ряду модернізацій і розширень ця дорога і сьогодні продовжує бути основним наземним шляхом повідомлення з аеропортом.

Будинки військової авіабази зводилися одночасно з цивільними будівлями з 1940 року, але у зв'язку з війною, що почалася, будівництво військової інфраструктури проводилося прискореними темпами. Активна експлуатація аеропорту почалася в 1943 році. У воєнний час будівництво споруд цивільного призначення сповільнилося, а до початку 1944 року було повністю заморожено. До кінця Другої світової війни велика частина готових і недобудованих споруд аеропорту була зруйнована або сильно пошкоджена. Наприкінці 1944 року Будапешт і його аеропорт були зайняті радянськими військами.

Реконструкція (1947—1950)

Рішення про відновлення аеропорту для потреб цивільної авіації було прийнято в 1947 році. На фінансування трирічного плану будівництва виділялося 40 млн форинтів. Урочиста церемонія відкриття відновленого аеропорту Будапешта і передачі його в експлуатацію авіакомпанії MASZOVLET, попередниці (Malev), відбулася 7 травня 1950 року. На початку своєї роботи з аеропорту Будапешта виконувалися регулярні рейси тільки до країн соціалістичного табору: в Прагу, Бухарест, Варшаву і Софію.

Авіакомпанія (Malev) була заснована 25 листопада 1954 року. Її перший регулярний рейс за межі соціалістичного табору відбувся влітку 1956 року до Відня. Першою західною авіакомпанією, яка здійснила рейс до Будапешта, стала KLM Royal Dutch Airlines в 1957 році. У цей період було закінчено будівництво терміналу, а довжина ЗПС була збільшена до 2500 м для прийому великих літаків. Наприкінці 1958 року довжина ЗПС була збільшена до 3010 м, крім того, була побудована D. доріжка.

1960—1980

Будапешт (аеропорт)

У 1960 році кількість зльотів-посадок склала 17 133, а пасажирообіг досяг 359 338 пасажирів на рік. У цей час аеропорт Будапешта був єдиним міжнародним аеропортом Угорщини, географія пасажирських і вантажних перевезень постійно розширювалася.

У 1965 році був розроблений десятирічний план розвитку аеропорту, за яким здійснювалося будівництво і модернізація інфраструктури до кінця 1970-х. Результатом стало збільшення пропускної спроможності і поява нових об'єктів в аеропорту.

У 1974 році пасажирообіг аеропорту Будапешта сягнув 1 млн. У зв'язку з швидким збільшенням кількості літаків, що пролітають через Угорщину, було реалізовано кілька нових проєктів. 1977 року був побудований новий контрольно-диспетчерський пункт і друга смуга, паралельна старої, а також технічна база для обслуговування літаків Malev. Нова ЗПС завдовжки 3707 м була введена в експлуатацію у вересні 1983 року.

Нова інфраструктура

У 1980 році кількість приземлилися літаків і пасажирів досягли 32 642 і 1,78 млн пасажирів відповідно. Зростання пасажирообороту викликало необхідність подальшого розвитку пасажирської інфраструктури. Було ухвалено рішення про будівництво нового терміналу. Перший камінь у фундамент нового терміналу було закладено 16 листопада 1983 року. 1 листопада 1985 року перших пасажирів прийняв новий, другий пасажирський термінал, його площа склала 24 тис. кв. м. У новому терміналі стала обслуговуватися авіакомпанія Malev, за якою послідували Lufthansa, Air France і Swissair. Великий перон, стоянки літаків як у терміналі, так і віддалені, шість телетрапів перетворили повітряні ворота угорської столиці в один з найсучасніших аеропортів того часу. Старий термінал став іменуватися першим терміналом і продовжував приймати літаки іноземних авіакомпаній.

У 1990 році було зареєстровано понад 40 тис. злетів-посадок, а пасажирообіг аеропорту досяг 2,5 млн чоловік.

Влітку 1993 року Малєв здійснив перший трансатлантичний рейс в Нью-Йорк. Розвиток авіації в Угорщині не зупинявся, і в аеропорту з'являлися нові удосконалення. За прогнозами зростання пасажиропотоку в новому тисячолітті двох терміналів із загальною пропускною спроможністю в 4 млн пасажирів на рік буде недостатньо. Будівництво терміналу 2B почалося в 1997 році. Нова будівля площею понад 30 тис. кв. м, була введена в експлуатацію 8 грудня 1998 року. Новий термінал 2В може приймати 3,5 млн пасажирів на рік, сім стоянок літаків знаходяться безпосередньо поруч з терміналом і обладнані телетрапами, крім того, є ще п'ять віддалених стоянок.

У січні 2002 року почався новий етап в історії аеропорту Будапешта. Після ліквідації Директорату авіації та аеропортів з'явилися дві нові організації: HungaroControl для контролю і експлуатант аеропорту Budapest Airport Zrt.

8 грудня 2005 року 75 %-ву частку в підприємстві аеропорту Феріхедь, а також права на експлуатацію протягом 75 років за 464,5 млн угорських форинтів (близько 2,1 млн доларів США) придбала BAA PLC. 6 червня 2007 року ВАА продала свою частку в аеропорту Феріхедь консорціуму німецьких аеропортів HOCHTIEF (HTA).

В 2011 році аеропорт Феріхедь був перейменований на Міжнародний аеропорт імені Ференца Ліста, в ознаменування 200-річчя композитора.

Термінали

Термінал 1 (зачинений)

Термінал 2A

Термінал 1 (зачинений)

З 1 вересня 2005 року Термінал 1 використовується лоу-кост-авіакомпаніями. Термінал 1 розділений на шенгенські та нешенгенські виходи на посадку.

Термінал був модернізований і приведений у відповідність до сучасних вимог, однак при цьому його будівля є одним з найкращих зразків архітектурного модернізму не тільки в Угорщині, але й в усій Європі. Будівля Терміналу 1 несхожа на жодну будівлю аеропорту у світі, вона побудована у вигляді літака.

14 березня 2012 року аеропорт Будапешта оголосив, що через занадто низький рівень трафіку у терміналі 1, свободні площі у терміналі 2 і економію витрат термінал 1 буде тимчасово закритий. 30 травня 2012 року всі авіакомпанії були переміщені до терміналу 2, а лоукост-авіакомпанії тепер використовували стійки реєстрації у залі 2B і гейти у прибудові біля головного терміналу. На початок 2020-х прибудова не працює, замість нього відкрили новий пірс.

Sky Court між терміналами 2A і 2B

Sky Court — надсучасна будівля між терміналами 2A і 2B з 5 рівнями. Сюди були перенесені служба перевірки безпеки пасажирів разом із новими класифікаторами багажу та салонами бізнес-класу, такими як перший у Європі салон MasterCard. У транзитному залі новобудови розмістили нові крамниці, ресторани та кав'ярні. З відкриттям Skycourt термінал 2 став здатним приймати близько 11 мільйонів пасажирів на рік замість колишньої загального пасажирообігу близько 7 мільйонів.

Термінал 2A

2A Термінал (спочатку — 2 Термінал, в 1998 році перейменований) було відкрито 1 листопада 1985 року, він обслуговував рейси (Малєв), а пізніше в 1998 році перейменовано на термінал 2A. З 30 березня 2008 року він обслуговує напрямки в країни Шенгенської угоди. Його зал реєстрації обслуговує всі авіакомпанії-члени Skyteam та Star Alliance. У межах своєї зони посадки (виходи A1-A33) та зони прильоту він обслуговує всі рейси до/з напрямків Шенгенської зони будь-якої авіакомпанії.

Термінал 2B

Нешенгенський термінал, офіційно є окремим об’єктом, відкритий у грудні 1998 року. Його зал реєстрації обслуговує всі рейси альянсу (OneWorld) (внутрішньо- та позашенгенські), а також багато інших авіакомпаній, що не є членами альянсів. Стійки реєстрації на рейси угорського лоукостера Wizz Air також знаходяться у цьому терміналі. Проте його зона відправлення (виходи B1-B44) і зона прибуття обслуговують суто нешенгенські напрямки.

Пірс 2B

Проєкт «Пірс Б» розпочато 9 січня 2017 року. Нова надсучасна будівля була відкрита 1 серпня 2018 року і сполучена безпосередньо з терміналом 2В. Має довжину 220 м, 27 гейтів та 10 телетрапів, які можуть обслуговувати широкофюзеляжні літаки. З пірса можлива посадка через телетрапи, автобуси або пішки безпосередньо до літака.

Авіакомпанії та напрямки, грудень 2021

Пасажирські

Авіакомпанія	Пункт призначення
Aegean Airlines	Афіни
Aer Lingus	Дублін
Aeroflot	Москва-Шереметьєво
(Air Algerie)	Алжир
airBaltic	Рига
(Air Canada Rouge)	Сезонний:Торонто-Пірсон
Air China	(Пекін)
Air France	Париж-Шарль де Голль
airBaltic	Сезонно: Рига
Arkia	Тель-Авів
Austrian Airlines	Відень
Bluebird Airways	Сезонний: Тель-Авів
British Airways	Лондон-Хітроу
Brussels Airlines	Брюссель
Bulgarian Air Charter	Софія
easyJet	Амстердам, Базель, Женева, Лондон-Гатвік, Манчестер, Париж-Шарль де Голль
EgyptAir	Каїр, Хургада
El Al	Тель-Авів
Emirates	Дубай
Eurowings	, Дюссельдорф, Гамбург, Штутгарт
Finnair	Гельсінкі
flydubai	Дубай
Hainan Airlines	Чунцин-Цзянбей
Iberia	Мадрид
Jet2.com	Бірмінгем, , Манчестер Сезонно: Ньюкасл
KLM	Амстердам
LOT Polish Airlines	Сеул-Інчхон, Варшава-Шопен
Lufthansa	Франкфурт, Мюнхен
Luxair	Сезонно: Люксембург
Norwegian Air Shuttle	Копенгаген, Осло-Гардермуен, Стокгольм-Арланда
Pegasus Airlines	Стамбул-Сабіха Гекчен Сезонний чартер: Анталія
Qatar Airways	Доха
Ryanair	Амман, Афіни, Барселона, Барі, Париж-Бове, Бергамо, Берлін, Біллунн, Болонья, Бордо, Борнмут, Бристоль, Кальярі, Корк, Брюссель-Шарлеруа, , Копенгаген, Дублін, Східний Мідландс, Единбург, Гетеборг, Гран-Канарія, (Каунас), Харків, Краків, , Лісабон, Лондон-Станстед, Люксембург, Львів, Мадрид, Малага, Мальта, Манчестер, Марсель, Неаполь, (Нюрнберг), Одеса, Палермо, Пафос, Піза, Порту, Познань, Прага, Рига, (Рим-Чіампіно), (Севілья), Шеннон, Софія, Тель-Авів, Салоніки, Тулуза, (Тревізо), Турин, Валенсія Сезонний: Бургас, (Міконос), Пальма-де-Мальорка, (Превеза), Родос, (Ріміні), Задар, (Закінф)
Scandinavian Airlines	Сезонний: Осло-Гардермуен, Стокгольм-Арланда
Shanghai Airlines	Ченду-Шуанлю, Шанхай-Пудун,
Smartwings	Сезонні: Анталія, Барселона, Бургас, Ханья, (Корфу), Хургада, Іракліон, (Карпатос), (Кефалонія), (Марса-Алам), Пальма-де-Мальорка, Родос, Шарм-ель-Шейх, Тирана, (Закінф)
SunExpress	Сезонний чартер: Анталія, Ізмір
Swiss International Air Lines	Цюрих
TAP Portugal	Лісабон
TAROM	Бухарест
Transavia	(Париж-Орлі) Сезонно: Ліон
Turkish Airlines	Стамбул
Ukraine International Airlines	Київ-Бориспіль
^[en]	Краснодар, (Москва–Жуковський), Самара, (Єкатеринбург)
Wizz Air	Абу-Дабі, Аліканте, Амман, Афіни, Баку, Барселона, Барі, Базель-Мюлуз-Фрайбург, Берлін, Бірмінгем, Болонья, Катанія, Брюссель-Шарлеруа, (Дортмунд), Единбург, Ейндговен, (Фуертевентура), ​Гетеборг, Казань, Харків, (Кутаїсі), Київ-Жуляни, Ларнака, Лісабон, (Ліверпуль), Лондон-Гатвік, Лондон-Лутон, Львів, Мадрид, Малага, (Мальме), Мальта, Мілан-Мальпенса, Москва-Внуково, Неаполь, Ніцца, Нур-Султан, Одеса, Осло-Гардермуен, (Париж-Орлі), Подгориця, Порту, Рейк'явік, Рим-Ф'юмічіно, Ст Петербург, (Скоп'є), Софія, Стокгольм-Скавста, (Тиргу-Муреш), Тель-Авів, Тенерифе-Південний, Салоніки, Тирана, Варшава-Шопен, Запоріжжя Сезонний: (Альгеро), Акаба, Бургас, (Кастельйон), Ханья, (Корфу), Дубай, Іракліон, Хургада (Ібіца), (Кос), (Міконос), Пальма-де-Мальорка, Родос, Санторіні, (Закінф)

Вантажі

Авіакомпанія	Пункт призначення
Cargolux	Баку, Бангкок-Суварнабхумі Гонконг, (Люксембург), Шеньчжень-Баоань,
	Дубай
(FedEx Feeder)	Париж-Шарль де Голль
Korean Air Cargo	Франкфурт, Сеул–Інчхон
Qatar Airways Cargo	Доха, Прага
(Turkish Airlines Cargo)	Стамбул-Ататюрк
UPS Airlines

Статистика

Див. джерело запитів Вікіданих та джерела.

Рік	Пасажирообіг	Вантажообіг (тонн)	Авіатрафік
2017	13.097.239	127.145	102.747
2016	11.441.999	112.142	96.141
2015	10.298.963	91.422	92.294
2014	9.155.961	89.987	86.682
2013	8.520.880	92.112	83.830
2012	8.504.020	93.123	87.560
2011	8.920.653	106.595	109.949
2010	8.190.089	82.638	105.507
2009	8.095.367	62.870	109.811
2008	8.443.053	73.155	117.876
2007	8.597.137	85.567	124.298
2006	8.266.677	88.189	126.947
2005	7.932.765	73.033	126.359
2004	6.392.807	79.273	111.753
2003	5.022.538	65.884	88.471
2002	4.482.695	46.477	77.941
2001	4.594.875	45.212	81.166

Головні пункти призначення

№	Місто	Аеропорт (и)	Щотижневі відправлення (літо 2015)	Авіакомпанії
1	Лондон	Гатвік, Хітроу, Лутон, Станстед	87	British Airways, easyJet, Norwegian Air Shuttle, Ryanair, Wizz Air
2	Париж	Аеропорт Бове-Тілле, Шарль-де-Голль, Орлі	43	Air France, easyJet, Ryanair, Transavia France
3	Брюссель	Аеропорт Брюссель, Шарлеруа	42	Brussels Airlines, Ryanair, Wizz Air
4	Стамбул	Міжнародний аеропорт Ататюрк, Сабіха Гекчен	40	Pegasus Airlines, Turkish Airlines, Wizz Air
5	Франкфурт	Аеропорт Франкфурт, Франкфурт Хан	38	Lufthansa, Wizz Air
6	Мюнхен	Аеропорт Мюнхен	35	Lufthansa
7	Варшава	(Варшавський аеропорт імені Фредерика Шопена)	34	LOT Polish Airlines, Wizz Air
8	Рим	Рим Чампіно, аеропорт Фьюмічіно	26	Alitalia, Ryanair, Vueling, Wizz Air
9	Москва	Аеропорт Шереметьєво, (Внуково)	24	Aeroflot, Wizz Air
10	Амстердам	Аеропорт Амстердам	21	KLM
10	Прага	Аеропорт Прага	21	Czech Airlines
10	Мілан	Аеропорт Бергамо, (аеропорт Мальпенса)	21	Ryanair, Wizz Air
10	Цюрих	Аеропорт Цюрих	21	Swiss
10	Відень	Аеропорт Відень	21	Austrian Airlines

Річний обсяг перевезень

2015

Місяць	Пасажири	Зміна (2014—2015)	Кумулятивно
01	626,195	▲ 12.8 %	626,195
02	599,803	▲ 13 %	1,225,998
03	743,031	▲ 12.1 %	1,969,029
04	840,486	▲ 10.8 %	2,809,515
05	895,299	▲ 10.9 %	3,704,814
06	966,297	▲ 11.8 %	4,671,111
07	1,081,528	▲ 14.3 %	5,752,639
08	1,085,608	▲ 15 %	6,838,247
09	1,017,506	▲ 16.2 %	7,855,753
10	938,746	▲ 11.3 %	8,794,499
11	758,417	▲ 10 %	9,552,916

Транспорт

Публічний транспорт

(Будапештський транспортний центр) (BKK), орган громадського транспорту Будапешта, керує двома основними автобусними експресами до аеропорту: 100E та 200E. Маршрут 100E, створений на кшталт автобусів OrlyBus і RoissyBus до аеропорту в Парижі, забезпечує безперебійне сполучення з центром міста, зупиняючись лише на ^[en] і ^[en]. На цьому маршруті не можна використовувати звичайні квитки; квиток з вищою ціною необхідно купувати в автобусі.

Автобусний маршрут 200E забезпечує сполучення з аеропорту до станції (Кебанья-Кішпешт), найближчої станції метро Будапешта. На цьому маршруті діють звичайні квитки.

Залізниця

Угорські державні залізниці (MAV) забезпечують регулярні перевезення пасажирів між терміналом 1 і Західним вокзалом у Будапешті. Час у дорозі становить близько 25 хвилин, періодичність — 2-3 рейси на годину. Від Терміналу 1 до терміналів 2А і 2В можна доїхати на автобусі.

Мікроавтобуси і шатли

Кілька компаній здійснюють трансфер до аеропорту, який доставляє пасажирів до будь-якого пункту призначення у Будапешті. Маршрутні автобуси вирушають до міст Угорщини, Румунії, Словаччини та Сербії.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будапешт (аеропорт)

• Поточна погода у LHBP на сайті NOAA/NWS
• Історія інцидентів аеропорту BUD на Aviation Safety Network

Примітки

1. . © BUDAPEST AIRPORT. 8 грудня 2014. Архів оригіналу за 6 січня 2015. Процитовано 8 грудня 2014.
2. GENERAL TERMS AND CONDITIONS OF ADVERTISING SERVICES PROVIDED BY BUDAPEST AIRPORT ZRT." () Budapest Airport. Retrieved on 25 February 2012.
3. . CAPA. Архів оригіналу за 27 вересня 2001. Процитовано 9 січня 2018.
4. . AIRportal.hu - Légiközlekedési és utazási hírportál. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
5. «Cargo City construction at Budapest Airport [ 6 березня 2012 у Wayback Machine.].» Budapest Ferenc Liszt International Airport. Retrieved on 4 February 2012.
6. . Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 3 червня 2015.
7. Budapest Airport. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 3 червня 2015.
8. Dunai, Marton and Gergely Szakacs. «Rivals swoop in as Hungary's Malev stops flying [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.].» Reuters. Friday 3 February 2012.
9. . bud (Budapest Airport). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 червня 2015.
10. Limited, DUSZA. . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 29 квітня 2017.
11. . Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 22 березня 2016.
12. MÁV launches direct rail link to Ferihegy Airport [ 20 березня 2008 у Wayback Machine.], Caboodle, 2007-07-17
13. . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 22 березня 2016.