Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммад Рахим-хан II (1845—1910) — хівинський хан у 1864—1910 роках. Після поразки у війні 1873 року визнав протекторат Російської імперії.
| Мухаммад Рахим-хан II | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1845 Хіва, Хівинське ханство |
| Помер | 1910 Хіва, Російська імперія |
| Країна |  Узбекистан |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | узбецька |
| Посада | хан |
| Військове звання | генерал від кавалерії |
| Батько | Саїд-Мухаммад-хан |
| Діти | Ісфандіяр-хан |
| Нагороди |     |
| |
Життєпис
Початок панування
Походив з династії Кунгратів. Син Саїд-Мухаммад-хана. Народився 1845 року в Хіві. Здобув гарну освіту, навчався у медресі Араб Мухаммад-хана. Вільно володів перською і чагатайською мовами. Одним із його вчителів був видатний узбецький поет, історик Агахі.
У 1864 році після смерті свого батька отримав владу. Згідно Агахі Мухаммад Рахим-хан II із самого початку багато часу присвячував бесідам із вченими, де велися дебати з релігійних питань, читали історичні та поетичні твори, вірші, що вихваляли хана.
Разом з тим згідно європейців, що тоді перебували у Хів, не мав здатності до державних справ, тому призначив візиром Мат-Мурада, що фактично керував державою. Значний час хан проводив у гаремі, на полюванні, серед поетів.
Боротьба з Росією
При цьому зовнішнє становище Хівинського ханства погіршувалося. 1868 року зверхність Російської імперії визнали Кокандське ханство і Бухарський емірат. 1869 року Костянтин фон Кауфман, очільник Туркестанського генерал-губернаторства став втручатися у справи Хіви. За ініціативою останнього російський загін на чолі із М. Столетовим висадився в затоці Кизил-Су, де заснував Красноводський форт. Це було зроблено з метою тиску на хівинського хана таз можливістю підкорення туркменських племен. Невдовзі інший форт було зведено в Чикишларі. Росіяни також ігнорували заборону хана діяти в районі Сирдар'ї.
1870 року за таємної підтримки уряду Мухаммад Рахим-хана II спалахнуло повстання казахів і туркмен на Мангишлаці. До кінця року з труднощами царській владі вдалося його придушити. Окремі бої тривали до початку 1871 року. Хан став готуватися до війни, наказавши отруїти колодязі на шляху з Красноводська (куди кидали мертвих собак), побудував у столиці нову цитадель з 20 гарматами, а також перекрив кілька каналів Амудар'ї, щоб судна росіян не могли ними ходити.
Через деякий час Кауфман спрямував війська до Усть-Уртського степу (на захід від Хіви), щоб посилити там військову присутність. Мухаммад Рахим-хан II відправив Баба-бія до Бухари для укладання союзу з еміром Музаффара, але Бабу-бія було затримано на вимогу росіян.
Наприкінці лютого і на початку березня 1873 року з Ташкенту (генерал К. Кауфман), Оренбургу (генерал М. Верьовкін), Мангишлака (полковник М. Ломакін) і Красноводська (полковник В. Маркозов) загальною чисельністю 12-13 тисяч вояків і 56 гармат рушили на Хівинське ханство. Під час просування хівинці безперестано атакували ворога. Біля Ходжейлі і Мангіта ханське військо з васальними туркменами зазнало поразок. Аральська флотилія росіян увійшла до гирла Сирдар'ї, просунувшись до міста Кунград.
Водночас хан відправив посланця до великого князя Михайла Романова, намісника Кавказу, де скаржився на вторгнення російських військ. При цьому відправив посланця до , віцекороля Індії, з проханням по допомогу.
Нова битва відбулася біля Кята, де хівинці знову зазнали поразки. 26 травня ворог підійшов до Хіви. 29 року столиця ханства капітулювала. Втім росіянам довелося приборкувати деякі племена туркменів, що продовжували опір. У Хіві було звільнено 10 тисяч рабів.
23 серпня 1873 року між генералом Кауфманом і ханом було підписано Гендіамінський мирний договір, за яким на Хівинське ханство було накладено контрибуцію в 2,2 млн карбованців (їх необхіно було сплатити протягом 20 років), хан визнавав протекторат Російської імперії. Йому заборонялося підтримувати дипломатичні відносини з іншими державами. Кордон між двома державами тепер мав проходити річкою Амудар'я за її найзахіднішим рукавом до Аральського моря, а також до мису Урга і північного берега Усть-Урта і стародавнього русла. Правобережжя переходило до Росії. Судноплавство дозволялося лише російським суднам. Того ж року архів хівинських ханів було вивезено до Санкт-Петербург.
Під протекторатом
У 1874 році Мухаммад Рахим-хан II наказав організувати першу в Середній Азії друкарню для друкування літографічних книг. Однією з перших книг, опублікованих у ній, були «Хамса» Алішера Навої та «Диван» поета Муніса.
Водночас хан потурав нападам туркменських племен йомудів та текінців на російські форти. З огляду на це А.Іванов, очільник Каспійської області, пропонував ліквідувати Хівинське ханство, розраховуючи звідти почати підкорення туркменів. Почалася певна підготовкадля цього, що супроводжувалася походами проти текинців. Втім планам завадила війна з Османською імперією, що почалася 1877 року. 1879 року росіяни зазнали поразки від текинців при штурмі Гекдепе. Захоплення останнього у 1881 року деморалізувало хівинського хана, що сподівався за допомогою туркменів відновити незалежність.
1881 року Мухаммад Рахим-хан II був присутнім на коронації російського імператора Олександра III у Москві, звідки повернувся з цигарками, телефоном і корсетами для жінок гарему. 1884 року надав дозвіл на відкриття російської школи у Хіві. також почалося спорудження залізниць, що до 1888 року зв'язали Хіву з Ташкентом, Ашгабадом, Самаркандом. 1888 року хан скасував тортури. До кінця панування поступово збільшувалося кількість росіян, насамперед торгівців (отримали з 1873 року безмитно і вільно здійснювати свою діяльність), інженерів, науковців.
З 1896 року отримав звання генерал-лейтенант, Микола II в 1902 дарував хану титул «Світлості», з 1904 року — генерал від кавалерії. Помер Мухаммад Рахим-хан II від серцевого нападу в вересні 1910 року. Трон спадкував його син Ісфандіяр-хан.
Творчість
Був відомим поетом та композитором. Прагнув до удосконалення придворної культури та створення максимально великої кількості поетичних праць та культурних цінностей при своєму дворі. Очолив літератрно-науковий ґурток, куди входило близько 30 поетів, каліграфів, перекладачів, істориків. Сам складав віршів під псевдо Фіруз. Складав вірші чагатайською мовою, багато в чому наслідував стилю Алішера Навої. Майже кожен із його придворних поетів створив свої поетичні збірки (диван). Створення дивана було показником те, що поет досяг майстерності, став зрілим майстром. Диванами хана були «Газелі Фіруза», «Поезія Фіруза» та «Диван Фіруза».
Сприяв тому, що його вечори музики відповідали високому рівню музичного мистецтва, саме при цьому хані в Хорезмі вперше було створено нотний запис музики.
За наказом Мухаммад Рахим-хана II відбулося переписування 1000 рукописів, а понад 100 відомих історичних та художних творів Сходу перекладено було чагатайською мовою.
Будівництво
За твердженням поета Мухаммада Юсуфа Баяні у Хіві було побудовано понад 15 мечетей і медресе. Одне з медресе було побудоване на особисті кошти хана і було названо на Медресе Мухаммад Рахим-хана II.
Джерела
- История Узбекистана в источниках. / Составитель Б. В. Лунин. — Таш., 1990.
- Гуломов Х. Г. Дипломатические отношения государств Средней Азии с Россией в XVIII — первой половине XIX века. — Таш., 2005.
- Эркинов А. Культурный перфекционизм в хивинской придворной среде при Мухаммад Рахим-хане II как способ противостояния режиму российского протектората // История и культура Центральной Азии / Отв. ред. М. Йошикадзу, Б. Абдухалимов, К. Хисао. — Токио: Tokyo press, 2012. — 444 p. — .
- Alexey Arapov: Die historischen Denkmäler Usbekistans. Taschenkt·Samarkand·Buchara·Chiva·Shahrisabz. SMI-ASIA, Taschkent 2016, ,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammad Rahim han II 1845 1910 hivinskij han u 1864 1910 rokah Pislya porazki u vijni 1873 roku viznav protektorat Rosijskoyi imperiyi Muhammad Rahim han IINarodivsya1845 Hiva Hivinske hanstvoPomer1910 Hiva Rosijska imperiyaKrayina UzbekistanDiyalnistpoetZnannya movuzbeckaPosadahanVijskove zvannyageneral vid kavaleriyiBatkoSayid Muhammad hanDitiIsfandiyar hanNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatok panuvannya Pohodiv z dinastiyi Kungrativ Sin Sayid Muhammad hana Narodivsya 1845 roku v Hivi Zdobuv garnu osvitu navchavsya u medresi Arab Muhammad hana Vilno volodiv perskoyu i chagatajskoyu movami Odnim iz jogo vchiteliv buv vidatnij uzbeckij poet istorik Agahi U 1864 roci pislya smerti svogo batka otrimav vladu Zgidno Agahi Muhammad Rahim han II iz samogo pochatku bagato chasu prisvyachuvav besidam iz vchenimi de velisya debati z religijnih pitan chitali istorichni ta poetichni tvori virshi sho vihvalyali hana Razom z tim zgidno yevropejciv sho todi perebuvali u Hiv ne mav zdatnosti do derzhavnih sprav tomu priznachiv vizirom Mat Murada sho faktichno keruvav derzhavoyu Znachnij chas han provodiv u garemi na polyuvanni sered poetiv Borotba z Rosiyeyu Pri comu zovnishnye stanovishe Hivinskogo hanstva pogirshuvalosya 1868 roku zverhnist Rosijskoyi imperiyi viznali Kokandske hanstvo i Buharskij emirat 1869 roku Kostyantin fon Kaufman ochilnik Turkestanskogo general gubernatorstva stav vtruchatisya u spravi Hivi Za iniciativoyu ostannogo rosijskij zagin na choli iz M Stoletovim visadivsya v zatoci Kizil Su de zasnuvav Krasnovodskij fort Ce bulo zrobleno z metoyu tisku na hivinskogo hana taz mozhlivistyu pidkorennya turkmenskih plemen Nevdovzi inshij fort bulo zvedeno v Chikishlari Rosiyani takozh ignoruvali zaboronu hana diyati v rajoni Sirdar yi 1870 roku za tayemnoyi pidtrimki uryadu Muhammad Rahim hana II spalahnulo povstannya kazahiv i turkmen na Mangishlaci Do kincya roku z trudnoshami carskij vladi vdalosya jogo pridushiti Okremi boyi trivali do pochatku 1871 roku Han stav gotuvatisya do vijni nakazavshi otruyiti kolodyazi na shlyahu z Krasnovodska kudi kidali mertvih sobak pobuduvav u stolici novu citadel z 20 garmatami a takozh perekriv kilka kanaliv Amudar yi shob sudna rosiyan ne mogli nimi hoditi Cherez deyakij chas Kaufman spryamuvav vijska do Ust Urtskogo stepu na zahid vid Hivi shob posiliti tam vijskovu prisutnist Muhammad Rahim han II vidpraviv Baba biya do Buhari dlya ukladannya soyuzu z emirom Muzaffara ale Babu biya bulo zatrimano na vimogu rosiyan Naprikinci lyutogo i na pochatku bereznya 1873 roku z Tashkentu general K Kaufman Orenburgu general M Verovkin Mangishlaka polkovnik M Lomakin i Krasnovodska polkovnik V Markozov zagalnoyu chiselnistyu 12 13 tisyach voyakiv i 56 garmat rushili na Hivinske hanstvo Pid chas prosuvannya hivinci bezperestano atakuvali voroga Bilya Hodzhejli i Mangita hanske vijsko z vasalnimi turkmenami zaznalo porazok Aralska flotiliya rosiyan uvijshla do girla Sirdar yi prosunuvshis do mista Kungrad Vodnochas han vidpraviv poslancya do velikogo knyazya Mihajla Romanova namisnika Kavkazu de skarzhivsya na vtorgnennya rosijskih vijsk Pri comu vidpraviv poslancya do vicekorolya Indiyi z prohannyam po dopomogu Nova bitva vidbulasya bilya Kyata de hivinci znovu zaznali porazki 26 travnya vorog pidijshov do Hivi 29 roku stolicya hanstva kapitulyuvala Vtim rosiyanam dovelosya priborkuvati deyaki plemena turkmeniv sho prodovzhuvali opir U Hivi bulo zvilneno 10 tisyach rabiv 23 serpnya 1873 roku mizh generalom Kaufmanom i hanom bulo pidpisano Gendiaminskij mirnij dogovir za yakim na Hivinske hanstvo bulo nakladeno kontribuciyu v 2 2 mln karbovanciv yih neobhino bulo splatiti protyagom 20 rokiv han viznavav protektorat Rosijskoyi imperiyi Jomu zaboronyalosya pidtrimuvati diplomatichni vidnosini z inshimi derzhavami Kordon mizh dvoma derzhavami teper mav prohoditi richkoyu Amudar ya za yiyi najzahidnishim rukavom do Aralskogo morya a takozh do misu Urga i pivnichnogo berega Ust Urta i starodavnogo rusla Pravoberezhzhya perehodilo do Rosiyi Sudnoplavstvo dozvolyalosya lishe rosijskim sudnam Togo zh roku arhiv hivinskih haniv bulo vivezeno do Sankt Peterburg Pid protektoratom U 1874 roci Muhammad Rahim han II nakazav organizuvati pershu v Serednij Aziyi drukarnyu dlya drukuvannya litografichnih knig Odniyeyu z pershih knig opublikovanih u nij buli Hamsa Alishera Navoyi ta Divan poeta Munisa Vodnochas han poturav napadam turkmenskih plemen jomudiv ta tekinciv na rosijski forti Z oglyadu na ce A Ivanov ochilnik Kaspijskoyi oblasti proponuvav likviduvati Hivinske hanstvo rozrahovuyuchi zvidti pochati pidkorennya turkmeniv Pochalasya pevna pidgotovkadlya cogo sho suprovodzhuvalasya pohodami proti tekinciv Vtim planam zavadila vijna z Osmanskoyu imperiyeyu sho pochalasya 1877 roku 1879 roku rosiyani zaznali porazki vid tekinciv pri shturmi Gekdepe Zahoplennya ostannogo u 1881 roku demoralizuvalo hivinskogo hana sho spodivavsya za dopomogoyu turkmeniv vidnoviti nezalezhnist 1881 roku Muhammad Rahim han II buv prisutnim na koronaciyi rosijskogo imperatora Oleksandra III u Moskvi zvidki povernuvsya z cigarkami telefonom i korsetami dlya zhinok garemu 1884 roku nadav dozvil na vidkrittya rosijskoyi shkoli u Hivi takozh pochalosya sporudzhennya zaliznic sho do 1888 roku zv yazali Hivu z Tashkentom Ashgabadom Samarkandom 1888 roku han skasuvav torturi Do kincya panuvannya postupovo zbilshuvalosya kilkist rosiyan nasampered torgivciv otrimali z 1873 roku bezmitno i vilno zdijsnyuvati svoyu diyalnist inzheneriv naukovciv Z 1896 roku otrimav zvannya general lejtenant Mikola II v 1902 daruvav hanu titul Svitlosti z 1904 roku general vid kavaleriyi Pomer Muhammad Rahim han II vid sercevogo napadu v veresni 1910 roku Tron spadkuvav jogo sin Isfandiyar han TvorchistBuv vidomim poetom ta kompozitorom Pragnuv do udoskonalennya pridvornoyi kulturi ta stvorennya maksimalno velikoyi kilkosti poetichnih prac ta kulturnih cinnostej pri svoyemu dvori Ocholiv literatrno naukovij gurtok kudi vhodilo blizko 30 poetiv kaligrafiv perekladachiv istorikiv Sam skladav virshiv pid psevdo Firuz Skladav virshi chagatajskoyu movoyu bagato v chomu nasliduvav stilyu Alishera Navoyi Majzhe kozhen iz jogo pridvornih poetiv stvoriv svoyi poetichni zbirki divan Stvorennya divana bulo pokaznikom te sho poet dosyag majsternosti stav zrilim majstrom Divanami hana buli Gazeli Firuza Poeziya Firuza ta Divan Firuza Spriyav tomu sho jogo vechori muziki vidpovidali visokomu rivnyu muzichnogo mistectva same pri comu hani v Horezmi vpershe bulo stvoreno notnij zapis muziki Za nakazom Muhammad Rahim hana II vidbulosya perepisuvannya 1000 rukopisiv a ponad 100 vidomih istorichnih ta hudozhnih tvoriv Shodu perekladeno bulo chagatajskoyu movoyu BudivnictvoZa tverdzhennyam poeta Muhammada Yusufa Bayani u Hivi bulo pobudovano ponad 15 mechetej i medrese Odne z medrese bulo pobudovane na osobisti koshti hana i bulo nazvano na Medrese Muhammad Rahim hana II DzherelaIstoriya Uzbekistana v istochnikah Sostavitel B V Lunin Tash 1990 Gulomov H G Diplomaticheskie otnosheniya gosudarstv Srednej Azii s Rossiej v XVIII pervoj polovine XIX veka Tash 2005 Erkinov A Kulturnyj perfekcionizm v hivinskoj pridvornoj srede pri Muhammad Rahim hane II kak sposob protivostoyaniya rezhimu rossijskogo protektorata Istoriya i kultura Centralnoj Azii Otv red M Joshikadzu B Abduhalimov K Hisao Tokio Tokyo press 2012 444 p ISBN 978 4 904039 44 1 Alexey Arapov Die historischen Denkmaler Usbekistans Taschenkt Samarkand Buchara Chiva Shahrisabz SMI ASIA Taschkent 2016 ISBN 978 9943 17 075 9