Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мураца́н (справжнє ім'я Григор Тер-Ованесян; вірм. Գրիգոր Տեր-Հովհաննիսյան 13 грудня 1854 — 25 серпня 1908) — класик вірменської літератури, автор історичних романів, оповідань та п'єс.
| Мурацан | ||||
|---|---|---|---|---|
| вірм. Մուրացան | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | вірм. Գրիգոր Տեր-Հովհաննիսյան | |||
| Народився | 13 грудня 1854 Шуша, Шамахинська губернія, Російська імперія[1] | |||
| Помер | 25 вересня 1908 (53 роки) або 12 вересня 1908[2](53 роки) Тифліс, Російська імперія | |||
| Поховання | Пантеон Ходживанка | |||
| Країна |  Російська імперія | |||
| Місце проживання | Тбілісі | |||
| Діяльність | письменник, прозаїк | |||
| Alma mater | Q13054341? | |||
| Мова творів | вірменська | |||
| Жанр | історичний роман і драма | |||
| Magnum opus | d | |||
| | ||||
 Мурацан у Вікісховищі | ||||
Біографія
Видатний вірменський письменник Григір Тер-Ованесян народився в 1854 році в місті Шуші Елізаветпольскої губернії Російської імперії в сім'ї ремісника .
Навчався у приватній та церковно-приходській школі, яку закінчив у 1873 році . Після закінчення школи в 1875 — 76 роках він викладав вірменську мову та історію у школі відомого педагога Хорена Степана. У 1877 р Мурацан багато подорожував пам'ятними історичних місцях Карабаху і Сюніка.
У 1878 році Мурацан їде в Тифліс, де навчається ведення бухгалтерії і починає працювати в одному з торгових домів Тифліса. Письменник прожив в Тифлісі до кінця життя. Його останні роки були важкими. Через проблеми в сім'ї письменник тяжко захворів.
Мурацан помер в 1908 році в Тифлісі, залишивши після себе багату творчу спадщину, хоча багато його творів побачили світ лише після його смерті.
Похований в Пантеоні Ходжіванка в Тбілісі.
Літературна творчість
Мурацан почав писати ще в юнацькі роки. Це були в основному романтичні вірші, які публікувалися в періодичних виданнях «Арарат» і «Світанок». У 1881 році він написав історичну драму «Руза або Дівчина-патріотка», яка побачила світ лише в 1900 в журналі «Театр» і відразу ж принесла йому популярність. У 1880-і роки Мурацан написав оповідання, повістей і романів. Це такі твори: «Вірменська протестантська сім'я», «Моя католицька наречена», «Багаті розважаються», «Безпричинна княжна» та інші.
У 1896 році був опублікований роман Мурацана " Геворг Марзпетуні ", в якому розповідається про події X століття епохи вірменського царства Багратидов . В образі вірменського царя Ашота Залізного письменник втілив трагічне протиставлення особистого щастя і боргу. Згідно Мурацану, історична особистість не має права на свободу, а вільна людина не має права бути царем. З цієї точки зору в образі Геворга Марзпетуні Мурацан втілив свій суспільний ідеал.
У 1890 роки Мурацаном були написані оповідання «Горе пані Піларян» (1897), «Протест вінків» (1899), «Чому не взяли мій підпис» (1902), в яких письменник піддав гострій сатирі ідеологів лібералізму. В оповіданнях «Ходжіванк» (1886), «Загадка відгадана» (1890), «Який з двох» (1891), «Чоловік припускає, а жінка розпоряджається» (1897), «До запитання» (1899) письменник показує незрозумілі парадокси, яка криється в психіці людини.
Великою популярністю користуються також такі твори Мурацана, як " Апостол ", «Ноїв ворон», «Центр світу», «Андреас Ерец» та інші.
«Геворг Марзпетуні»
«Геворг Марзпетуні» є найвідомішим твором Мурацана. Роман був опублікований в 1896 році. В цьому історичному романі Мурацана піднімає питання, які цікавили багатьох письменників у всі часи: яким має бути співвідношення особистої свободи і боргу перед Батьківщиною, в чому полягає героїзм і інші. Мурацана розповідає про події початку X століття, коли вірменський народ вів нерівну боротьбу проти арабського панування. Вірменським царем в той час був Ашот II Залізний — далекоглядний політик і відмінний військовий стратег. Йому протистояв арабський халіф Бешир, який поставив за мету завоювати вірменські землі. Про цей скрутний для Вірменії період Мурацана розповідає на прикладі подій з життя реальної історичної особистості — знатного вірменського дворянина, князя (ішхан) Геворга Марзпетуні, який прославився своїми перемогами в битвах проти арабських загарбників.
Найвідоміший епізод роману оповідає про те, як арабське військо, якие очолював Бешир, просунувшись углиб країни, підходить до берега озера Севан. Бешир сподівається зломити опір вірмен і захопити в полон вірменського царя. Але нечисленного вірменському війську на чолі з Ашотом Залізним, завдяки його хитромудрим планам вдається розбити у багато разів перевершуючу за чисельністю армію арабів.
Головні герої: Геворг Марзпетуні, Ашот II, цариця Саакануйш, няня Седа, Католикос Ованес .
«Рузан»
«Руза» — віршована драма, в якій дія відбувається в XIII столітті в період монголо-татарських походів на Вірменію. У драмі розповідається про дочку князя Гасан-Джалал Дола, яка була страчена монголо-татарами . Перед обличчям смерті Руза відмовилася зрадити Батьківщину і залишилася вірною своїй вірі .
«Андреас Ерец»
Сюжет роману «Андреас Ерец» присвячений історії Нахіджевану . Сюжет роману схожий на сюжет «Руза». Дія розгортається в XVII столітті в Айлісі (Айлісська область Нахіджевану). Андреас Ерец, житель цих місць, вмирає від руки ворога. Головний герой книги не відрікається від своєї віри і вмирає в ім'я віри. Сенс твору — «вчити інших відповідальності за щось» і "людську душу підняти проти мук і жорстокості ".
Примітки
- http://encyclopedia2.thefreedictionary.com/Muratsan,+Grigor
- Find a Grave — 1996.
Бібліографія
- Сочинения, тт. I и II, Тифлис, 1904.
- Тертерян А., Творчество Мурацана, «Шохер» (Лучи), Литературно-художественный и критический сборник, П., 1912
- Агаян Г., Туманян О., Папазян В., Армянские писатели, ч. 1, изд. 2-е, Тифлис, 1914, стр. 680
- Сурхатян, Армянская литература, ч. 1, Эривань, 1926, стр. 474—476
- Тертерян А., Заметки о наших крестьянских писателях, «Известия государственного университета ССР Армении», Эривань, 1927, страницы 282—286.
- Е. Мартиросян. Мурацан // Літературна Енциклопедія : В 11 т. - [М.], 1929-1939.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muraca n spravzhnye im ya Grigor Ter Ovanesyan virm Գրիգոր Տեր Հովհաննիսյան 13 grudnya 1854 25 serpnya 1908 klasik virmenskoyi literaturi avtor istorichnih romaniv opovidan ta p yes Muracanvirm ՄուրացանIm ya pri narodzhennivirm Գրիգոր Տեր ՀովհաննիսյանNarodivsya13 grudnya 1854 1854 12 13 Shusha Shamahinska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer25 veresnya 1908 1908 09 25 53 roki abo 12 veresnya 1908 1908 09 12 2 53 roki Tiflis Rosijska imperiyaPohovannyaPanteon HodzhivankaKrayina Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaTbilisiDiyalnistpismennik prozayikAlma materQ13054341 Mova tvorivvirmenskaZhanristorichnij roman i dramaMagnum opusd Muracan u VikishovishiBiografiyaVidatnij virmenskij pismennik Grigir Ter Ovanesyan narodivsya v 1854 roci v misti Shushi Elizavetpolskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi v sim yi remisnika Navchavsya u privatnij ta cerkovno prihodskij shkoli yaku zakinchiv u 1873 roci Pislya zakinchennya shkoli v 1875 76 rokah vin vikladav virmensku movu ta istoriyu u shkoli vidomogo pedagoga Horena Stepana U 1877 r Muracan bagato podorozhuvav pam yatnimi istorichnih miscyah Karabahu i Syunika U 1878 roci Muracan yide v Tiflis de navchayetsya vedennya buhgalteriyi i pochinaye pracyuvati v odnomu z torgovih domiv Tiflisa Pismennik prozhiv v Tiflisi do kincya zhittya Jogo ostanni roki buli vazhkimi Cherez problemi v sim yi pismennik tyazhko zahvoriv Muracan pomer v 1908 roci v Tiflisi zalishivshi pislya sebe bagatu tvorchu spadshinu hocha bagato jogo tvoriv pobachili svit lishe pislya jogo smerti Pohovanij v Panteoni Hodzhivanka v Tbilisi Literaturna tvorchistMuracan za robochim stolom Muracan pochav pisati she v yunacki roki Ce buli v osnovnomu romantichni virshi yaki publikuvalisya v periodichnih vidannyah Ararat i Svitanok U 1881 roci vin napisav istorichnu dramu Ruza abo Divchina patriotka yaka pobachila svit lishe v 1900 v zhurnali Teatr i vidrazu zh prinesla jomu populyarnist U 1880 i roki Muracan napisav opovidannya povistej i romaniv Ce taki tvori Virmenska protestantska sim ya Moya katolicka narechena Bagati rozvazhayutsya Bezprichinna knyazhna ta inshi U 1896 roci buv opublikovanij roman Muracana Gevorg Marzpetuni v yakomu rozpovidayetsya pro podiyi X stolittya epohi virmenskogo carstva Bagratidov V obrazi virmenskogo carya Ashota Zaliznogo pismennik vtiliv tragichne protistavlennya osobistogo shastya i borgu Zgidno Muracanu istorichna osobistist ne maye prava na svobodu a vilna lyudina ne maye prava buti carem Z ciyeyi tochki zoru v obrazi Gevorga Marzpetuni Muracan vtiliv svij suspilnij ideal U 1890 roki Muracanom buli napisani opovidannya Gore pani Pilaryan 1897 Protest vinkiv 1899 Chomu ne vzyali mij pidpis 1902 v yakih pismennik piddav gostrij satiri ideologiv liberalizmu V opovidannyah Hodzhivank 1886 Zagadka vidgadana 1890 Yakij z dvoh 1891 Cholovik pripuskaye a zhinka rozporyadzhayetsya 1897 Do zapitannya 1899 pismennik pokazuye nezrozumili paradoksi yaka kriyetsya v psihici lyudini Velikoyu populyarnistyu koristuyutsya takozh taki tvori Muracana yak Apostol Noyiv voron Centr svitu Andreas Erec ta inshi Gevorg Marzpetuni Gevorg Marzpetuni ye najvidomishim tvorom Muracana Roman buv opublikovanij v 1896 roci V comu istorichnomu romani Muracana pidnimaye pitannya yaki cikavili bagatoh pismennikiv u vsi chasi yakim maye buti spivvidnoshennya osobistoyi svobodi i borgu pered Batkivshinoyu v chomu polyagaye geroyizm i inshi Muracana rozpovidaye pro podiyi pochatku X stolittya koli virmenskij narod viv nerivnu borotbu proti arabskogo panuvannya Virmenskim carem v toj chas buv Ashot II Zaliznij dalekoglyadnij politik i vidminnij vijskovij strateg Jomu protistoyav arabskij halif Beshir yakij postaviv za metu zavoyuvati virmenski zemli Pro cej skrutnij dlya Virmeniyi period Muracana rozpovidaye na prikladi podij z zhittya realnoyi istorichnoyi osobistosti znatnogo virmenskogo dvoryanina knyazya ishhan Gevorga Marzpetuni yakij proslavivsya svoyimi peremogami v bitvah proti arabskih zagarbnikiv Najvidomishij epizod romanu opovidaye pro te yak arabske vijsko yakie ocholyuvav Beshir prosunuvshis uglib krayini pidhodit do berega ozera Sevan Beshir spodivayetsya zlomiti opir virmen i zahopiti v polon virmenskogo carya Ale nechislennogo virmenskomu vijsku na choli z Ashotom Zaliznim zavdyaki jogo hitromudrim planam vdayetsya rozbiti u bagato raziv perevershuyuchu za chiselnistyu armiyu arabiv Golovni geroyi Gevorg Marzpetuni Ashot II caricya Saakanujsh nyanya Seda Katolikos Ovanes Ruzan Portret Muracana na poshtovij marci Respubliki Virmeniya Ruza virshovana drama v yakij diya vidbuvayetsya v XIII stolitti v period mongolo tatarskih pohodiv na Virmeniyu U drami rozpovidayetsya pro dochku knyazya Gasan Dzhalal Dola yaka bula strachena mongolo tatarami Pered oblichchyam smerti Ruza vidmovilasya zraditi Batkivshinu i zalishilasya virnoyu svoyij viri Andreas Erec Syuzhet romanu Andreas Erec prisvyachenij istoriyi Nahidzhevanu Syuzhet romanu shozhij na syuzhet Ruza Diya rozgortayetsya v XVII stolitti v Ajlisi Ajlisska oblast Nahidzhevanu Andreas Erec zhitel cih misc vmiraye vid ruki voroga Golovnij geroj knigi ne vidrikayetsya vid svoyeyi viri i vmiraye v im ya viri Sens tvoru vchiti inshih vidpovidalnosti za shos i lyudsku dushu pidnyati proti muk i zhorstokosti Primitkihttp encyclopedia2 thefreedictionary com Muratsan Grigor Find a Grave 1996 d Track Q63056BibliografiyaSochineniya tt I i II Tiflis 1904 Terteryan A Tvorchestvo Muracana Shoher Luchi Literaturno hudozhestvennyj i kriticheskij sbornik P 1912 Agayan G Tumanyan O Papazyan V Armyanskie pisateli ch 1 izd 2 e Tiflis 1914 str 680 Surhatyan Armyanskaya literatura ch 1 Erivan 1926 str 474 476 Terteryan A Zametki o nashih krestyanskih pisatelyah Izvestiya gosudarstvennogo universiteta SSR Armenii Erivan 1927 stranicy 282 286 E Martirosyan Muracan Literaturna Enciklopediya V 11 t M 1929 1939