Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Митрофа́н (в миру Митрофан Васильович Сімашкевич, 23 листопада 1845, Подільська губернія — 28 липня 1933, Новочеркаськ) — єпископ Російської православної церкви, митрополит Донський і Новочеркаський. Духовний письменник, магістр богослів'я.
| Митрофан Сімашкевич | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1887 — 1906 | ||
| ||
| 16 серпня 1906 — 10 січня 1915 | ||
| ||
| 10 січня 1915 — липень 1933 | ||
| Альма-матер: | Санкт-Петербурзька духовна академія | |
| Науковий ступінь: | магістр богослів'я | |
| Діяльність: | православний священник, православний чернець, викладач університету, Orthodox theologian | |
| Ім'я при народженні: | Митрофан Сімашкевич | |
| Народження: | 23 листопада 1845 Подільська губернія | |
| Смерть: | 28 липня 1933 (87 років) Новочеркаськ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР | |
| Єп. хіротонія: | 29 січня 1906 | |
Біографія
У 1871 році закінчив Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата богослів'я.
21 жовтня того ж року призначений викладачем Подільської семінарії з історії церкви та французької мови.
У 1875 році він захистив дисертацію на ступінь магістра богослів'я.
У 1877 році призначений ректором Подільської духовної семінарії. 25 лютого того ж року висвячений на священика і зведений в сан протоієрея.
За роки свого перебування в Подільській семінарії написав ряд робіт з історії рідного краю: "Римське католицтво і його ієрархія на Поділлі (1872), «Історико-географічний нарис Поділля» (1875-1876), «Покажчик історико-археологічних пам'яток Поділля» (1884), «Історико-статистичний опис заштатного міста Хмільника Подільської губернії, Літинського повіту», «Історико-статистичний опис приходу і церкви села Почапинець».
У 1884 році переведений ректором Донської духовної семінарії.
Овдовівши, в 1904 році прийняв чернецтво і зведений в сан архімандрита.
25 листопада 1905 року призначений єпископом Чебоксарським, другим вікарієм Казанської єпархії.
29 січня 1906 хіротонізований на єпископа Чебоксарского, вікарія Казанської єпархії. Хіротонію здійснювали: архієпископ Казанський Димитрій Самбікін, єпископ Симбірський Гурій Буртасовський, єпископ Нижегородський Назарій Кирилов і єпископ Чистопольський Алексій Дородніцин.
На Пензенській єпархії
16 серпня того ж року прибув до Пензи, а 22 жовтня відбув до Петербурга — клопотати про відновлення занять в Пензенській духовній семінарії, закритої через заворушення. 6 листопада знову повернувся він до Пензи, але 3 січня 1908 року знову вирушив до столиці Російської імперії — для участі в засіданнях Святійшого синоду, який вирішив збільшити склад присутніх на 7-10 архієреїв, в число яких потрапив і єпископ Митрофан. Брав участь і в засіданнях Святійшого синоду під час весняної сесії, у квітні — травні 1908 року. Перебуваючи в 1908 році Петербурзі, надрукував в синодальній друкарні складений ним «Акафіст іже во святих отця нашого Симеона, єпископа Володимирського і Суздальського, Печерському Чудотворцю».
У зв'язку з частими відлученнями єпископа Митрофана за межі своєї єпархії, головним джерелом інформації про неї на перших порах йому служили річні звіти вікарного єпископа Тихона і благочинних. На той час в середовищі сільських жителів посилювалася пристрасть до азартних ігор, пияцтво, бійки, збільшилася кількість розлучень. Посиленню цих вад сприяла і Російська революція 1905—1907 років. Для поліпшення родинних стосунків всередині сімей єпископ Митрофан розпорядився створювати «церковні збори, на яких пастирі церкви своєчасно і з належною переконливістю розкриють перед парафіянами виразки, що роз'їдають досі здоровий організм сім'ї, суспільства і держави, в надії загальними силами досягти поліпшення сімейного та приватного життя села»
Алкоголізації сильно сприяла заснована С. Ю. Вітте для поповнення скарбниці державна монополія на торгівлю спиртними напоями. Повсюдно поширився продаж вина на винос, пияцтво стало поширюватися серед жінок, і навіть дітей. Відповіддю церкви на це стало створення в Пензенській єпархії завдяки наполегливості єпископа Митрофана товариств тверезості: за другу половину 1907 року відкрилося 5 товариств тверезості, в 1908 році — 12, в 1909-му — 26, у 1910-му — 32, в 1911 році їх вже було 313, в 1914 році відкрилося ще 245 товариств, і до 1913 року їх стало 558. До початку 1914 року товариств тверезості в Пензенській єпархії стало 595, а всіх непитущих — 21238. Крім того 25 вересня 1911 єпископ Митрофан заснував в Пензі єпархіальне товариство тверезості, що відкрило з 1912 року народні читання релігійно-морального і протиалкогольного змісту, які проходили у недільні дні в Пензенській духовній семінарії, Петропавлівському церковноприходському і Першому міському початковому училищах. З особливою урочистістю відзначалися Всеросійські свята тверезості, перший з яких відбувся в Пензі 28 квітня 1913 року.
Указ Про зміцнення початків віротерпимості активізації різних іншославних конфесій і сект. Згідно з розпорядженням Святійшого синоду від 20-28 травня 1908 єпископ Митрофан зобов'язав займатися викриттям розколу і сектантства всіх пастирів єпархії. Було визнано за доцільне створювати в селах, де проживали розкольники та сектанти, місіонерські гуртки. Спочатку їх було 3, в 1910 році — вже 5. Для підготовки місіонерів були засновані місіонерські курси.
Влітку 1910 року, коли в межах єпархії поширилася епідемія холери, віддав розпорядження настоятелькам Нижньоломовського Успенського, Мокшанского Казанського і Краснослобідського Олександро-Невського жіночих монастирів негайно направити своїх насельниць в села для догляду за хворими.
З ініціативи єпископа Митрофана був проведений збір коштів і побудована в Пензі триповерхова будівля для Тихонівського духовного чоловічого училища.
З 1910 року — почесний член Петербурзької духовної академії.
6 травня 1914 року «за зразково-ревне і відмінно-корисне служіння у священному сані» був удостоєний сану архієпископа.
На Донській єпархії
10 січня 1915 призначений архієпископом Донським і Новочеркаським, колишній архієпископ Донський і Новочеркаський Володимир зайняв Пензенську кафедру. Здійснюючи 25 січня в кафедральному соборі свою останню в Пензі літургію, промовив: «Шкода мені паству пензенську. Шкода мені її, як первістка мого самостійного архієрейського управління. Любив я її, — і цю любов до неї несу із собою». Через три дні він назавжди покинув Пензу.
Учасник Священного Собору 1917-1918 років в Москві. У 1918 році до свята Паски нагороджений хрестом на клобук.
7 квітня 1919 возведений у сан митрополита.
19-24 травня 1919 року брав участь в роботі Ставропольського церковного Собору. Ухвалою від 22 травня 1919 було засновано Тимчасове вище церковне управління на Південному Сході Російської імперії, головою якого був обраний архієпископ Митрофан. Прийняте Собором звернення до всеросійської пастви виражало позицію засудження більшовизму і прямої підтримки Білого руху.
З відходом білих військ не покинув єпархію і сховався в Старочеркаському монастирі і незабаром повернувся в Новочеркаськ.
У червні 1922 року в Новочеркаськ був спрямований єпископ Мелхиседек Миколаїв з метою насадження «обновленства» в Донській єпархії.
Архієпископ Митрофан при цьому залишив Новочеркаськ, віддалившись в Старочеркаський Єфремівський жіночий монастир без будь-якої офіційної передачі влади, залишивши управління єпархією на свого вікарія, єпископа Аксайського Митрофана Гриньова. Частина новочеркаського духовенства, яка підтримала архієпископа Мелхиседека, створила у зв'язку з самоусуненням архієпископа Митрофана єпархіальний обновленський комітет під головуванням протоієрея Дмитрієва, в складі протоієрея Фоміна, священика Шапошникова і двох мирян. Фактично архієпископ Митрофан поступився їм дорогою, не бажаючи стати на чолі опору. Парафіяльне духовенство області, за винятком міського, було введено в оману, вважаючи, що єпархіальна влада була офіційно передана обновленському виконавчому комітету й обновленському архієпископу Мелхиседеку.
Однак до осені 1923 архієпископ Митрофан знову повертається із «затвора». 5 жовтня в Новочеркаську в співслужінні з єпископом Інокентієм Летяєвим він здійснив хіротонію Захарії Лобова в єпископа Нижньочірського. Подальша активна діяльність вікарного єпископа при мовчазній підтримці правлячого архієрея і явно «ведена» позиція останнього, описана в листах єпископа Захарія до священика П. Фалевіча, дозволяють припустити, що митрополит Митрофан повернувся до архіпастирської діяльності за наполяганням єпископа Захарія.
У 1923 році був заарештований і засланий в Наримський край, повернувся в єпархію на початку 1925 року. Єпархією, мабуть, управляли Аксайські єпископи Митрофан Гриньов, потім Захарія Лобов.
У григоріанстві
Ухилився в інспірований владою Григоріанський розкол, підписавши послання григоріанської Тимчасової вищої церковної ради від 22 грудня 1925 року. У григоріанстві зберіг титул митрополита Донського і Новочеркаського.
17 квітня 1932 року очолив хіротонію свого сина Юліана Сімашкевича у вікарного єпископа Донського.
Помер в липні 1933 року.
Твори
- «Історико-статистичний опис заштатного міста Хмільника, Подільської губернії, Літинського повіту». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1 869, № 10-13, "Вест. Зап. Ріс. "1870.
- «Черченська печера». "Вест. Зап. Ріс. ", 1879.
- "Дещо з життя преосв. Іоанникія, першого архп. Подільського ". «Подільські Єпархіальні Відомості», 1879, № 16.
- «Римське католицтво і його ієрархія на Поділлі». Кам'янець-Подільський, 1872. «Подільські Єпархіальні Відомості», 1871, 1872.
- «Іст. стат. опис приходу і церкви в Почапинцях». Праця Комітет. для іст. стат. опису Подільської єп. Вип. I.
- «Подільський архієрейський будинок». «Подільські Єпархіальні Відомості», № 2-5, 1874.
- "Пророцтво Наума про Ніневію. Екзегетичнідослідження з нарисом історії ассирійської держави та історико-критичним вирішенням питання про походження книги пророка Наума. Магістерська дисертація. СПБ, 1875.
- «Історико-географічний нарис Поділля». Кам'янець-Подільський, 1875, вип. I. 1876, вип. II, Збірник відомостей про Подільську губернію.
- «Про відкриття Подільського семінарського Свято-Іоаннівського Братства». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 27.
- «Історична замітка про один із найдавніших звичаїв при похованні». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 32.
- «З приводу жіночого звичаю стригти волосся, що знову виникає». Історико-етнографічні замітки. «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 32.
- «Яків-Йосип Лейбович Франк». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 33.
- «З приводу нового звинувачення євреїв у вживанні християнської крові». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 34, 35, 37.
- «До питання про поліпшення матеріального побуту Подільського духовенства». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 40, 41.
- «Рахманський великдень і його походження». «Подільський листок», 1881, № 41.
- «Звичай спалювання дідуха». «Подільський листок», 1881, № 46.
- «Кілька заміток для майбутнього єпархіального з'їзду Подільського духовенства». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1881, № 51-52.
- «Замітка про християнський звичай носити хрести на персях». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1883, № 29.
- «Замітка про один з місцевих релігійних звичаїв». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1883, № 31.
- "Про іконостасну ікону, іменовану «Деісус». «Подільські Єпархіальні Відомост», 1883, № 33.
- «Місцевий релігійний звичай -„лежати крижем“ із зауваженнями про деякі інші звичаї». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1883, № 34, 35, 37.
- «Повір'я про понеділок». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1883, № 40.
- «Анафема і дозвіл від неї по чинопослідуванням уніатської церкви». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1883, № 41, 42.
- «Замітка про різноманітність і вишуканість великодніх страв». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 14.
- "Місцеве народне свято «Рахманський великдень». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 18, 19, 22.
- "Місцеве народне свято, іменоване «Розгрями». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 23, 24.
- «Місцевий релігійний звичай на другий день Різдва Христового». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 25.
- "Звичай жертвувати до чудотворних ікон, так звані "вотуми"і «офірки». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 33.
- «Високопреосвященний Леонтій, архп. Холмський і Варшавський». Бібліографічна замітка про твір свящ. Н. Стрешкевіча. «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 42.
- «Одне з народних повір'їв про святителя Миколая, Марлікійского Чудотворця». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1884, № 49.
- «Покажчик історико-археологічних пам'яток Поділля». Кам'янець-Подільський, 1884.
- «Історичні відомості про хресне знамення». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1883, № 46, 47, «Донські Єпархіальні Відомості», 1885.
- «Про деякі місцеві особливості в церковних звичаях і обрядах при похованні й поминанні покійних». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1886, № 7.
- «Одне з найдавніших народних повір'їв». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1886, № 7.
- «Багато статей вміщено в „Подільському аркуші“ під псевдонімом»
- «До питання про звичаї ворожити на книгах Святого Письма». «Подільські Єпархіальні Відомості», 1890, № 22, «Донські Єпархіальні Відомості», 1890, № 6, "нед. день ", 1890, № 16.
- «Акафіст іже во святих Отця нашого Симону, єпископу Володимирському і Суздальському, Печерському чудотворцеві». Москва, 1892.
- «Хресна дорога старця-архієпископа» // "Додаток до «Церковних Відомостей», 1918, № 17, 18, с. 587
Примітки
- Сімашкевич, Митрофан Васильович // Енциклопедичний словник Брокгауза і Ефрона: в 86 т. (82 т. І 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Митрофан (Сімашкевич Митрофан Васильович) // Мень А. В. Бібліологічний словник: в 3 т. — М .: Фонд імені Олександра Меня, 2002.
- А. І. Дворжанський. Митрофан 2-й (Митрофан Сімашкевич), 1907—1915 // Історія Пензенської єпархії. — Книга перша. Історичний нарис.. — Пенза: Видавничо-поліграфічний комплекс «Пензенська правда», 1999. — 512 с. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mitrofa n v miru Mitrofan Vasilovich Simashkevich 23 listopada 1845 Podilska guberniya 28 lipnya 1933 Novocherkask yepiskop Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi mitropolit Donskij i Novocherkaskij Duhovnij pismennik magistr bogosliv ya Mitrofan Simashkevichrektor Podilskoyi duhovnoyi seminariyi1887 1906Yepiskop Penzenskoyi yeparhiyi16 serpnya 1906 10 sichnya 1915Mitropolit Donskoyi i Novocherkaskoyi yeparhiyi10 sichnya 1915 lipen 1933 Alma mater Sankt Peterburzka duhovna akademiyaNaukovij stupin magistr bogosliv yaDiyalnist pravoslavnij svyashennik pravoslavnij chernec vikladach universitetu Orthodox theologianIm ya pri narodzhenni Mitrofan SimashkevichNarodzhennya 23 listopada 1845 1845 11 23 Podilska guberniyaSmert 28 lipnya 1933 1933 07 28 87 rokiv Novocherkask Pivnichno Kavkazkij kraj RSFRR SRSRYep hirotoniya 29 sichnya 1906BiografiyaU 1871 roci zakinchiv Sankt Peterburzku duhovnu akademiyu zi stupenem kandidata bogosliv ya 21 zhovtnya togo zh roku priznachenij vikladachem Podilskoyi seminariyi z istoriyi cerkvi ta francuzkoyi movi U 1875 roci vin zahistiv disertaciyu na stupin magistra bogosliv ya U 1877 roci priznachenij rektorom Podilskoyi duhovnoyi seminariyi 25 lyutogo togo zh roku visvyachenij na svyashenika i zvedenij v san protoiyereya Za roki svogo perebuvannya v Podilskij seminariyi napisav ryad robit z istoriyi ridnogo krayu Rimske katolictvo i jogo iyerarhiya na Podilli 1872 Istoriko geografichnij naris Podillya 1875 1876 Pokazhchik istoriko arheologichnih pam yatok Podillya 1884 Istoriko statistichnij opis zashtatnogo mista Hmilnika Podilskoyi guberniyi Litinskogo povitu Istoriko statistichnij opis prihodu i cerkvi sela Pochapinec U 1884 roci perevedenij rektorom Donskoyi duhovnoyi seminariyi Ovdovivshi v 1904 roci prijnyav chernectvo i zvedenij v san arhimandrita 25 listopada 1905 roku priznachenij yepiskopom Cheboksarskim drugim vikariyem Kazanskoyi yeparhiyi 29 sichnya 1906 hirotonizovanij na yepiskopa Cheboksarskogo vikariya Kazanskoyi yeparhiyi Hirotoniyu zdijsnyuvali arhiyepiskop Kazanskij Dimitrij Sambikin yepiskop Simbirskij Gurij Burtasovskij yepiskop Nizhegorodskij Nazarij Kirilov i yepiskop Chistopolskij Aleksij Dorodnicin Na Penzenskij yeparhiyi 16 serpnya togo zh roku pribuv do Penzi a 22 zhovtnya vidbuv do Peterburga klopotati pro vidnovlennya zanyat v Penzenskij duhovnij seminariyi zakritoyi cherez zavorushennya 6 listopada znovu povernuvsya vin do Penzi ale 3 sichnya 1908 roku znovu virushiv do stolici Rosijskoyi imperiyi dlya uchasti v zasidannyah Svyatijshogo sinodu yakij virishiv zbilshiti sklad prisutnih na 7 10 arhiyereyiv v chislo yakih potrapiv i yepiskop Mitrofan Brav uchast i v zasidannyah Svyatijshogo sinodu pid chas vesnyanoyi sesiyi u kvitni travni 1908 roku Perebuvayuchi v 1908 roci Peterburzi nadrukuvav v sinodalnij drukarni skladenij nim Akafist izhe vo svyatih otcya nashogo Simeona yepiskopa Volodimirskogo i Suzdalskogo Pecherskomu Chudotvorcyu U zv yazku z chastimi vidluchennyami yepiskopa Mitrofana za mezhi svoyeyi yeparhiyi golovnim dzherelom informaciyi pro neyi na pershih porah jomu sluzhili richni zviti vikarnogo yepiskopa Tihona i blagochinnih Na toj chas v seredovishi silskih zhiteliv posilyuvalasya pristrast do azartnih igor piyactvo bijki zbilshilasya kilkist rozluchen Posilennyu cih vad spriyala i Rosijska revolyuciya 1905 1907 rokiv Dlya polipshennya rodinnih stosunkiv vseredini simej yepiskop Mitrofan rozporyadivsya stvoryuvati cerkovni zbori na yakih pastiri cerkvi svoyechasno i z nalezhnoyu perekonlivistyu rozkriyut pered parafiyanami virazki sho roz yidayut dosi zdorovij organizm sim yi suspilstva i derzhavi v nadiyi zagalnimi silami dosyagti polipshennya simejnogo ta privatnogo zhittya sela Alkogolizaciyi silno spriyala zasnovana S Yu Vitte dlya popovnennya skarbnici derzhavna monopoliya na torgivlyu spirtnimi napoyami Povsyudno poshirivsya prodazh vina na vinos piyactvo stalo poshiryuvatisya sered zhinok i navit ditej Vidpoviddyu cerkvi na ce stalo stvorennya v Penzenskij yeparhiyi zavdyaki napoleglivosti yepiskopa Mitrofana tovaristv tverezosti za drugu polovinu 1907 roku vidkrilosya 5 tovaristv tverezosti v 1908 roci 12 v 1909 mu 26 u 1910 mu 32 v 1911 roci yih vzhe bulo 313 v 1914 roci vidkrilosya she 245 tovaristv i do 1913 roku yih stalo 558 Do pochatku 1914 roku tovaristv tverezosti v Penzenskij yeparhiyi stalo 595 a vsih nepitushih 21238 Krim togo 25 veresnya 1911 yepiskop Mitrofan zasnuvav v Penzi yeparhialne tovaristvo tverezosti sho vidkrilo z 1912 roku narodni chitannya religijno moralnogo i protialkogolnogo zmistu yaki prohodili u nedilni dni v Penzenskij duhovnij seminariyi Petropavlivskomu cerkovnoprihodskomu i Pershomu miskomu pochatkovomu uchilishah Z osoblivoyu urochististyu vidznachalisya Vserosijski svyata tverezosti pershij z yakih vidbuvsya v Penzi 28 kvitnya 1913 roku Ukaz Pro zmicnennya pochatkiv viroterpimosti aktivizaciyi riznih inshoslavnih konfesij i sekt Zgidno z rozporyadzhennyam Svyatijshogo sinodu vid 20 28 travnya 1908 yepiskop Mitrofan zobov yazav zajmatisya vikrittyam rozkolu i sektantstva vsih pastiriv yeparhiyi Bulo viznano za docilne stvoryuvati v selah de prozhivali rozkolniki ta sektanti misionerski gurtki Spochatku yih bulo 3 v 1910 roci vzhe 5 Dlya pidgotovki misioneriv buli zasnovani misionerski kursi Vlitku 1910 roku koli v mezhah yeparhiyi poshirilasya epidemiya holeri viddav rozporyadzhennya nastoyatelkam Nizhnolomovskogo Uspenskogo Mokshanskogo Kazanskogo i Krasnoslobidskogo Oleksandro Nevskogo zhinochih monastiriv negajno napraviti svoyih naselnic v sela dlya doglyadu za hvorimi Z iniciativi yepiskopa Mitrofana buv provedenij zbir koshtiv i pobudovana v Penzi tripoverhova budivlya dlya Tihonivskogo duhovnogo cholovichogo uchilisha Z 1910 roku pochesnij chlen Peterburzkoyi duhovnoyi akademiyi 6 travnya 1914 roku za zrazkovo revne i vidminno korisne sluzhinnya u svyashennomu sani buv udostoyenij sanu arhiyepiskopa Na Donskij yeparhiyi 10 sichnya 1915 priznachenij arhiyepiskopom Donskim i Novocherkaskim kolishnij arhiyepiskop Donskij i Novocherkaskij Volodimir zajnyav Penzensku kafedru Zdijsnyuyuchi 25 sichnya v kafedralnomu sobori svoyu ostannyu v Penzi liturgiyu promoviv Shkoda meni pastvu penzensku Shkoda meni yiyi yak pervistka mogo samostijnogo arhiyerejskogo upravlinnya Lyubiv ya yiyi i cyu lyubov do neyi nesu iz soboyu Cherez tri dni vin nazavzhdi pokinuv Penzu Uchasnik Svyashennogo Soboru 1917 1918 rokiv v Moskvi U 1918 roci do svyata Paski nagorodzhenij hrestom na klobuk 7 kvitnya 1919 vozvedenij u san mitropolita 19 24 travnya 1919 roku brav uchast v roboti Stavropolskogo cerkovnogo Soboru Uhvaloyu vid 22 travnya 1919 bulo zasnovano Timchasove vishe cerkovne upravlinnya na Pivdennomu Shodi Rosijskoyi imperiyi golovoyu yakogo buv obranij arhiyepiskop Mitrofan Prijnyate Soborom zvernennya do vserosijskoyi pastvi virazhalo poziciyu zasudzhennya bilshovizmu i pryamoyi pidtrimki Bilogo ruhu Z vidhodom bilih vijsk ne pokinuv yeparhiyu i shovavsya v Starocherkaskomu monastiri i nezabarom povernuvsya v Novocherkask U chervni 1922 roku v Novocherkask buv spryamovanij yepiskop Melhisedek Mikolayiv z metoyu nasadzhennya obnovlenstva v Donskij yeparhiyi Arhiyepiskop Mitrofan pri comu zalishiv Novocherkask viddalivshis v Starocherkaskij Yefremivskij zhinochij monastir bez bud yakoyi oficijnoyi peredachi vladi zalishivshi upravlinnya yeparhiyeyu na svogo vikariya yepiskopa Aksajskogo Mitrofana Grinova Chastina novocherkaskogo duhovenstva yaka pidtrimala arhiyepiskopa Melhisedeka stvorila u zv yazku z samousunennyam arhiyepiskopa Mitrofana yeparhialnij obnovlenskij komitet pid golovuvannyam protoiyereya Dmitriyeva v skladi protoiyereya Fomina svyashenika Shaposhnikova i dvoh miryan Faktichno arhiyepiskop Mitrofan postupivsya yim dorogoyu ne bazhayuchi stati na choli oporu Parafiyalne duhovenstvo oblasti za vinyatkom miskogo bulo vvedeno v omanu vvazhayuchi sho yeparhialna vlada bula oficijno peredana obnovlenskomu vikonavchomu komitetu j obnovlenskomu arhiyepiskopu Melhisedeku Odnak do oseni 1923 arhiyepiskop Mitrofan znovu povertayetsya iz zatvora 5 zhovtnya v Novocherkasku v spivsluzhinni z yepiskopom Inokentiyem Letyayevim vin zdijsniv hirotoniyu Zahariyi Lobova v yepiskopa Nizhnochirskogo Podalsha aktivna diyalnist vikarnogo yepiskopa pri movchaznij pidtrimci pravlyachogo arhiyereya i yavno vedena poziciya ostannogo opisana v listah yepiskopa Zahariya do svyashenika P Falevicha dozvolyayut pripustiti sho mitropolit Mitrofan povernuvsya do arhipastirskoyi diyalnosti za napolyagannyam yepiskopa Zahariya U 1923 roci buv zaareshtovanij i zaslanij v Narimskij kraj povernuvsya v yeparhiyu na pochatku 1925 roku Yeparhiyeyu mabut upravlyali Aksajski yepiskopi Mitrofan Grinov potim Zahariya Lobov U grigorianstviUhilivsya v inspirovanij vladoyu Grigorianskij rozkol pidpisavshi poslannya grigorianskoyi Timchasovoyi vishoyi cerkovnoyi radi vid 22 grudnya 1925 roku U grigorianstvi zberig titul mitropolita Donskogo i Novocherkaskogo 17 kvitnya 1932 roku ocholiv hirotoniyu svogo sina Yuliana Simashkevicha u vikarnogo yepiskopa Donskogo Pomer v lipni 1933 roku Tvori Istoriko statistichnij opis zashtatnogo mista Hmilnika Podilskoyi guberniyi Litinskogo povitu Podilski Yeparhialni Vidomosti 1 869 10 13 Vest Zap Ris 1870 Cherchenska pechera Vest Zap Ris 1879 Desho z zhittya preosv Ioannikiya pershogo arhp Podilskogo Podilski Yeparhialni Vidomosti 1879 16 Rimske katolictvo i jogo iyerarhiya na Podilli Kam yanec Podilskij 1872 Podilski Yeparhialni Vidomosti 1871 1872 Ist stat opis prihodu i cerkvi v Pochapincyah Pracya Komitet dlya ist stat opisu Podilskoyi yep Vip I Podilskij arhiyerejskij budinok Podilski Yeparhialni Vidomosti 2 5 1874 Proroctvo Nauma pro Nineviyu Ekzegetichnidoslidzhennya z narisom istoriyi assirijskoyi derzhavi ta istoriko kritichnim virishennyam pitannya pro pohodzhennya knigi proroka Nauma Magisterska disertaciya SPB 1875 Istoriko geografichnij naris Podillya Kam yanec Podilskij 1875 vip I 1876 vip II Zbirnik vidomostej pro Podilsku guberniyu Pro vidkrittya Podilskogo seminarskogo Svyato Ioannivskogo Bratstva Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 27 Istorichna zamitka pro odin iz najdavnishih zvichayiv pri pohovanni Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 32 Z privodu zhinochogo zvichayu strigti volossya sho znovu vinikaye Istoriko etnografichni zamitki Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 32 Yakiv Josip Lejbovich Frank Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 33 Z privodu novogo zvinuvachennya yevreyiv u vzhivanni hristiyanskoyi krovi Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 34 35 37 Do pitannya pro polipshennya materialnogo pobutu Podilskogo duhovenstva Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 40 41 Rahmanskij velikden i jogo pohodzhennya Podilskij listok 1881 41 Zvichaj spalyuvannya diduha Podilskij listok 1881 46 Kilka zamitok dlya majbutnogo yeparhialnogo z yizdu Podilskogo duhovenstva Podilski Yeparhialni Vidomosti 1881 51 52 Zamitka pro hristiyanskij zvichaj nositi hresti na persyah Podilski Yeparhialni Vidomosti 1883 29 Zamitka pro odin z miscevih religijnih zvichayiv Podilski Yeparhialni Vidomosti 1883 31 Pro ikonostasnu ikonu imenovanu Deisus Podilski Yeparhialni Vidomost 1883 33 Miscevij religijnij zvichaj lezhati krizhem iz zauvazhennyami pro deyaki inshi zvichayi Podilski Yeparhialni Vidomosti 1883 34 35 37 Povir ya pro ponedilok Podilski Yeparhialni Vidomosti 1883 40 Anafema i dozvil vid neyi po chinoposliduvannyam uniatskoyi cerkvi Podilski Yeparhialni Vidomosti 1883 41 42 Zamitka pro riznomanitnist i vishukanist velikodnih strav Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 14 Misceve narodne svyato Rahmanskij velikden Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 18 19 22 Misceve narodne svyato imenovane Rozgryami Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 23 24 Miscevij religijnij zvichaj na drugij den Rizdva Hristovogo Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 25 Zvichaj zhertvuvati do chudotvornih ikon tak zvani votumi i ofirki Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 33 Visokopreosvyashennij Leontij arhp Holmskij i Varshavskij Bibliografichna zamitka pro tvir svyash N Streshkevicha Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 42 Odne z narodnih povir yiv pro svyatitelya Mikolaya Marlikijskogo Chudotvorcya Podilski Yeparhialni Vidomosti 1884 49 Pokazhchik istoriko arheologichnih pam yatok Podillya Kam yanec Podilskij 1884 Istorichni vidomosti pro hresne znamennya Podilski Yeparhialni Vidomosti 1883 46 47 Donski Yeparhialni Vidomosti 1885 Pro deyaki miscevi osoblivosti v cerkovnih zvichayah i obryadah pri pohovanni j pominanni pokijnih Podilski Yeparhialni Vidomosti 1886 7 Odne z najdavnishih narodnih povir yiv Podilski Yeparhialni Vidomosti 1886 7 Bagato statej vmisheno v Podilskomu arkushi pid psevdonimom Do pitannya pro zvichayi vorozhiti na knigah Svyatogo Pisma Podilski Yeparhialni Vidomosti 1890 22 Donski Yeparhialni Vidomosti 1890 6 ned den 1890 16 Akafist izhe vo svyatih Otcya nashogo Simonu yepiskopu Volodimirskomu i Suzdalskomu Pecherskomu chudotvorcevi Moskva 1892 Hresna doroga starcya arhiyepiskopa Dodatok do Cerkovnih Vidomostej 1918 17 18 s 587PrimitkiLiteratura Simashkevich Mitrofan Vasilovich Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t I 4 dop SPb 1890 1907 Mitrofan Simashkevich Mitrofan Vasilovich Men A V Bibliologichnij slovnik v 3 t M Fond imeni Oleksandra Menya 2002 A I Dvorzhanskij Mitrofan 2 j Mitrofan Simashkevich 1907 1915 Istoriya Penzenskoyi yeparhiyi Kniga persha Istorichnij naris Penza Vidavnicho poligrafichnij kompleks Penzenska pravda 1999 512 s 1000 ekz