Макс Карл Вільгельм фон Гальвиц (нім. Max Karl Wilhelm von Gallwitz; нар. 2 травня 1852, Бреслау — пом. 18 квітня 1937, Неаполь) — німецький воєначальник прусської армії, генерал артилерії німецької імперської армії. Учасник французько-прусської та Першої світової воєн.
Макс фон Гальвиц | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Max von Gallwitz | ||||||||||||
Народження | 2 травня 1852 Бреслау, Провінція Сілезія | |||||||||||
Смерть | 18 квітня 1937 (84 роки) Неаполь інфаркт міокарда | |||||||||||
Поховання | d | |||||||||||
Країна | Німецький Райх | |||||||||||
Приналежність | Королівство Пруссія Німецька імперія | |||||||||||
Роки служби | 1870–1918 | |||||||||||
Партія | Німецька національна народна партія | |||||||||||
Звання | генерал артилерії | |||||||||||
Командування | 12-та армія 11-та армія 2-га армія 5-та армія | |||||||||||
Війни / битви | ||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||
Макс фон Гальвиц у Вікісховищі |
Біографія
Макс фон Гальвиц народився 2 травня 1852 року в адміністративному центрі Силезької провінції Пруссії — Бреслау. 13 серпня 1870 року поступив фанен-юнкером до 9-го полку польової артилерії прусської армії. Брав участь у французько-прусській війні. У 1877 році поступив на навчання у Військову Академію, яку завершив у 1880 році. З 1882 року ад'ютант 11-ї артилерійської бригади. З 1883 по 1886 роки служив у німецькому Генеральному штабі.
З 1887 року проходив службу на адміністративних та штабних посадах у Військовому міністерстві Німецької імперії. У 1891 році повернувся на службу в Генштаб. У 1895 році став командиром артилерійського дивізіону 11-го артилерійського полку. У 1899 році призначений командиром артилерійського полку, а з 1901 року — 29-ї артилерійської бригади. У 1903 році призначається начальником департаменту військової адміністрації і представником Військового міністерства в парламенті. У 1906 році призначений командиром 15-ї піхотної дивізії. 16 жовтня 1906 року фон Гальвицу присвоєне звання генерал-лейтенанта. З 3 жовтня 1906 до 2 квітня 1911 року командував 15-ю дивізією в Кельні. 4 березня 1911 року призначений інспектором польової артилерії, 4 квітня 1911 року йому присвоєно звання генерала артилерії.
На початок Першої світової війни Макс фон Гальвиц командир Гвардійського резервного корпусу, що бився у складі 2-ї армії генерала Карла фон Бюлова. Корпус брав активну участь у боях у Бельгії. З 19 по 25 серпня німецькі війська під керівництвом фон Гальвица здобули , у подальшому билися з французькою та бельгійською арміями поблизу кордону.
Однак, у зв'язку з важким становищем німецьких військ на Східному фронті корпус Макса фон Гальвица був перекинутий у район Мазурських боліт. У лютому 1915 року під командуванням генерала артилерії фон Гальвица створюється армійська група «Гальвица» (3-й корпус і кавалерійська дивізія). Після успішної для німецьких військ Августівської операції Гальвица, бажаючи розвинути успіх приймає рішення про захоплення Прасниша, проте незабаром російські війська завдають контрудар і війська Гальвица змушені відступати.
23 липня група Гальвица почала наступ і форсувала річку Нарев, незабаром німецькі війська примусили російську армію повністю відійти на лівий берег річки. Проте подальші атаки не мали успіху. 7 серпня 1915 року армійська група Гальвица була перетворена на 12-у армію. 24 липня нагороджений орденом Pour le Mérite.
30 вересня 1915 генерал Гальвиц був призначений командувачем 11-ї німецької армії, яка зосереджувалася на Балканах для початку операції проти Сербії. 6 жовтня австро-німецькі війська почали наступ проти сербської армії. Зламавши опір сербських частин, підрозділи 11-ї армії просувалися вглиб країни. 10 листопада війська Гальвица , де з'єдналася з союзною 1-ю болгарською армією. Незабаром операція проти Сербії була завершена. Територія країни окупована військами Центральних держав, а сербська армія відступила на грецький острів Корфу.
24 березня 1916 року фон Гальвица призначили й командувачем західним угрупованням на Західному фронті, що билися в районі фортеці Верден на лівому берегу Маасу. З квітня 1916 року група Гальвица брала участь у запеклих боях з французькою армією. 19 липня того ж року Гальвиц призначений командувачем 2-ї армії, яка билася у затятих боях на Соммі. У грудні 1916 року призначений командувачем 5-ю армією. У січні також був призначений командувачем (всього 24 дивізії), яка діяла в районі Вердена. 17 квітня 1918 року відзначений дубовим листям до ордену Pour le Merite.
У вересні 1918 року війська генерала Гальвица в ході битви за Сен-Міельскій виступ протистояли американським військам генерала Першинга. У подальшому армія фон Гальвица оборонялася під час проведення союзниками Мез-Аргоннського наступу.
6 грудня 1918 року після закінчення війни Макс фон Гальвиц вийшов у відставку.
Нагороди
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Військовий орден Святого Генріха, командорський хрест 2-го класу
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (24 липня 1915)
- дубове листя (28 вересня 1915)
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест з мечами (1917)
- Орден Чорного орла (23 грудня 1917) — вручений особисто імператором Вільгельмом II.
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
Див. також
Бібліографія
- Meine Führertätigkeit im Weltkriege 1914/16 (Belgien – Osten – Balkan), 1929
- Erleben im Westen 1916–18, 1932
Примітки
- Виноски
- Джерела
Джерела
- Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 1: A–G. Biblio Verlag, Osnabrück 1999, , S. 139—141.
- DiNardo, Richard L. (2015). Invasion: The Conquest of Serbia, 1915. Santa Barbara: Praeger.
- Залесский К. А. Кто был кто в Первой мировой войне. — М.: АСТ; Астрель, 2003. — 896 с. — 5000 экз. — (ACT); (Астрель).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Макс фон Гальвиц |
- Max von Gallwitz, German General, 1852—1937 [ 16 січня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Max von Gallwitz on the Battle of St Mihiel, 12 September 1918 [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Гальвиц фон Дрейлинг [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Гальвиц Макс фон [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maks Karl Vilgelm fon Galvic nim Max Karl Wilhelm von Gallwitz nar 2 travnya 1852 Breslau pom 18 kvitnya 1937 Neapol nimeckij voyenachalnik prusskoyi armiyi general artileriyi nimeckoyi imperskoyi armiyi Uchasnik francuzko prusskoyi ta Pershoyi svitovoyi voyen Maks fon Galvicnim Max von GallwitzNarodzhennya2 travnya 1852 1852 05 02 Breslau Provinciya SileziyaSmert18 kvitnya 1937 1937 04 18 84 roki Neapol infarkt miokardaPohovannyadKrayina Nimeckij RajhPrinalezhnist Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaRoki sluzhbi1870 1918PartiyaNimecka nacionalna narodna partiyaZvannyageneral artileriyiKomanduvannya12 ta armiya 11 ta armiya 2 ga armiya 5 ta armiyaVijni bitviFrancuzko prusska vijna Persha svitova vijna Zahidnij front Nimecke vtorgnennya v Belgiyu Shidnij front Avgustivska operaciya 1915 Velikij vidstup Balkanskij front Bij za Sen Miyel Mez Argonnska operaciyaNagorodiOrden Pour le Merite z dubovim listyam Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Pam yatna vijskova medal za kampaniyu 1870 71 Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Komandorskij hrest 2 go klasu Vijskovogo ordena Svyatogo Genriha Velikij Hrest ordena Chervonogo orla Velikij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Bavariya Orden Chornogo orla Velikij hrest ordena domu Saksen Ernestine Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Maks fon Galvic u VikishovishiBiografiyaMaks fon Galvic narodivsya 2 travnya 1852 roku v administrativnomu centri Silezkoyi provinciyi Prussiyi Breslau 13 serpnya 1870 roku postupiv fanen yunkerom do 9 go polku polovoyi artileriyi prusskoyi armiyi Brav uchast u francuzko prusskij vijni U 1877 roci postupiv na navchannya u Vijskovu Akademiyu yaku zavershiv u 1880 roci Z 1882 roku ad yutant 11 yi artilerijskoyi brigadi Z 1883 po 1886 roki sluzhiv u nimeckomu Generalnomu shtabi Z 1887 roku prohodiv sluzhbu na administrativnih ta shtabnih posadah u Vijskovomu ministerstvi Nimeckoyi imperiyi U 1891 roci povernuvsya na sluzhbu v Genshtab U 1895 roci stav komandirom artilerijskogo divizionu 11 go artilerijskogo polku U 1899 roci priznachenij komandirom artilerijskogo polku a z 1901 roku 29 yi artilerijskoyi brigadi U 1903 roci priznachayetsya nachalnikom departamentu vijskovoyi administraciyi i predstavnikom Vijskovogo ministerstva v parlamenti U 1906 roci priznachenij komandirom 15 yi pihotnoyi diviziyi 16 zhovtnya 1906 roku fon Galvicu prisvoyene zvannya general lejtenanta Z 3 zhovtnya 1906 do 2 kvitnya 1911 roku komanduvav 15 yu diviziyeyu v Kelni 4 bereznya 1911 roku priznachenij inspektorom polovoyi artileriyi 4 kvitnya 1911 roku jomu prisvoyeno zvannya generala artileriyi Na pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Maks fon Galvic komandir Gvardijskogo rezervnogo korpusu sho bivsya u skladi 2 yi armiyi generala Karla fon Byulova Korpus brav aktivnu uchast u boyah u Belgiyi Z 19 po 25 serpnya nimecki vijska pid kerivnictvom fon Galvica zdobuli u podalshomu bilisya z francuzkoyu ta belgijskoyu armiyami poblizu kordonu Odnak u zv yazku z vazhkim stanovishem nimeckih vijsk na Shidnomu fronti korpus Maksa fon Galvica buv perekinutij u rajon Mazurskih bolit U lyutomu 1915 roku pid komanduvannyam generala artileriyi fon Galvica stvoryuyetsya armijska grupa Galvica 3 j korpus i kavalerijska diviziya Pislya uspishnoyi dlya nimeckih vijsk Avgustivskoyi operaciyi Galvica bazhayuchi rozvinuti uspih prijmaye rishennya pro zahoplennya Prasnisha prote nezabarom rosijski vijska zavdayut kontrudar i vijska Galvica zmusheni vidstupati 23 lipnya grupa Galvica pochala nastup i forsuvala richku Narev nezabarom nimecki vijska primusili rosijsku armiyu povnistyu vidijti na livij bereg richki Prote podalshi ataki ne mali uspihu 7 serpnya 1915 roku armijska grupa Galvica bula peretvorena na 12 u armiyu 24 lipnya nagorodzhenij ordenom Pour le Merite 30 veresnya 1915 general Galvic buv priznachenij komanduvachem 11 yi nimeckoyi armiyi yaka zoseredzhuvalasya na Balkanah dlya pochatku operaciyi proti Serbiyi 6 zhovtnya avstro nimecki vijska pochali nastup proti serbskoyi armiyi Zlamavshi opir serbskih chastin pidrozdili 11 yi armiyi prosuvalisya vglib krayini 10 listopada vijska Galvica de z yednalasya z soyuznoyu 1 yu bolgarskoyu armiyeyu Nezabarom operaciya proti Serbiyi bula zavershena Teritoriya krayini okupovana vijskami Centralnih derzhav a serbska armiya vidstupila na greckij ostriv Korfu 24 bereznya 1916 roku fon Galvica priznachili j komanduvachem zahidnim ugrupovannyam na Zahidnomu fronti sho bilisya v rajoni forteci Verden na livomu beregu Maasu Z kvitnya 1916 roku grupa Galvica brala uchast u zapeklih boyah z francuzkoyu armiyeyu 19 lipnya togo zh roku Galvic priznachenij komanduvachem 2 yi armiyi yaka bilasya u zatyatih boyah na Sommi U grudni 1916 roku priznachenij komanduvachem 5 yu armiyeyu U sichni takozh buv priznachenij komanduvachem vsogo 24 diviziyi yaka diyala v rajoni Verdena 17 kvitnya 1918 roku vidznachenij dubovim listyam do ordenu Pour le Merite U veresni 1918 roku vijska generala Galvica v hodi bitvi za Sen Mielskij vistup protistoyali amerikanskim vijskam generala Pershinga U podalshomu armiya fon Galvica oboronyalasya pid chas provedennya soyuznikami Mez Argonnskogo nastupu 6 grudnya 1918 roku pislya zakinchennya vijni Maks fon Galvic vijshov u vidstavku NagorodiHrest Za vislugu rokiv Prussiya Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Vijskovij orden Svyatogo Genriha komandorskij hrest 2 go klasu Pour le Merite z dubovim listyam orden 24 lipnya 1915 dubove listya 28 veresnya 1915 Orden Chervonogo orla velikij hrest Orden Za zaslugi Bavariya velikij hrest z mechami 1917 Orden Chornogo orla 23 grudnya 1917 vruchenij osobisto imperatorom Vilgelmom II Orden domu Saksen Ernestine velikij hrest z mechami Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 1934 Div takozhOtto fon Belov Fridrih fon Sholc Erih fon Falkengajn Linzingen Oleksandr Feliks fon Botmer Maks fon BoenBibliografiyaMeine Fuhrertatigkeit im Weltkriege 1914 16 Belgien Osten Balkan 1929 Erleben im Westen 1916 18 1932PrimitkiVinoski DzherelaDzherelaKarl Friedrich Hildebrand Christian Zweng Die Ritter des Ordens Pour le Merite des I Weltkriegs Band 1 A G Biblio Verlag Osnabruck 1999 ISBN 3 7648 2505 7 S 139 141 DiNardo Richard L 2015 Invasion The Conquest of Serbia 1915 Santa Barbara Praeger Zalesskij K A Kto byl kto v Pervoj mirovoj vojne M AST Astrel 2003 896 s 5000 ekz ISBN 5 17 019670 9 ACT ISBN 5 271 06895 1 Astrel PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maks fon Galvic Max von Gallwitz German General 1852 1937 16 sichnya 2020 u Wayback Machine angl Max von Gallwitz on the Battle of St Mihiel 12 September 1918 27 listopada 2020 u Wayback Machine angl Galvic fon Drejling 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine ros Galvic Maks fon 24 veresnya 2020 u Wayback Machine ros Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Nimeckoyi imperiyi Poperednik sformovana komanduvach 12 yi armiyi 9 lyutogo 22 veresnya 1915 Nastupnik general vid infanteriyi Maks fon Fabek Poperednik general feldmarshal Avgust fon Makenzen komanduvach 11 yi armiyi 23 veresnya 1915 24 bereznya 1916 Nastupnik general lejtenant Arnold fon Vinkler Poperednik general vid infanteriyi Fric fon Belov komanduvach 2 yi armiyi 19 lipnya 17 grudnya 1916 Nastupnik general kavaleriyi Georg fon der Marvic Poperednik general vid infanteriyi komanduvach 5 yi armiyi 17 grudnya 1916 22 veresnya 1918 Nastupnik general kavaleriyi Georg fon der Marvic