Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Макроетнічна спільність — етнічна спільність вищого ієрархічного рівня, що охоплює певну кількість близьких у культурно-мовному відношенні і пов'язаних між собою спорідненістю походження та історичною долею етнічних спільнот середньої (етносів) та нижчої (мікроетнічна спільність) ланок етнічної класифікації. Типологічно розрізняються етносоціальні та етнокультурні макроетнічні спільності, які здебільшого тією чи іншою мірою близькі або пов'язані між собою спадково, та стадійно-історичні їхні типи, про виділення яких консенсусу серед учених ще не досягнуто.
Первісності притаманна складна ієрархія етнічних спільнот. За ранньої первісності, періоду мисливсько-збиральницьких суспільств, як макроетнічні спільності виступають етномовні безперервності, що в межах великих, географічно окреслених регіонів охоплюють окремі споріднені, які перебувають між собою у більш-менш регулярних контактах, скупчення більш тісно (особливо шлюбними зв'язками) пов'язаних, але також досить аморфних кровно-споріднених общин. Від часів неолітичної революції, особливо на фінальних стадіях первісності на ґрунті певної кількості споріднених, осілих або кочових, родових чи гетерогенних (сегментних) общин, пов'язаних сталими шлюбними, економічними, соціальними, культурно-культовими тощо відносинами, формуються групи споріднених за походженням, віруваннями, звичаями, говірками тощо племен, так звані сім'ї племен, що утворюють макроетнічні спільності пізньопервісної доби. Вони самі можуть складатися з двох чи навіть більше ієрархічних рівнів (давні індоєвропейці → → праслов'яни), але реально людьми усвідомлюється лише макроетнічна спільність нижчого таксономічного рівня (давні слов'яни, давні германці, індо-арії та ін.). У багатьох випадках такі споріднені племена або якісь окремі їхні групи утворюють тісніші суспільно-еконономічні та військово-політичні об'єднання типу складних або союзів племен. Проте до останніх можуть входити і племена, що мало або взагалі не споріднені між собою, при тому що в межах відповідної, здебільшого ієрархічно побудованої, структури розпочинається процес етно-культурно-мовної інтеграції.
Відтак на пізніх стадіях первісності часто-густо спостерігаємо певну, інколи досить значну невідповідність обсягів макроетнокультурних та макроетносоціальних спільнот. Цей процес поглиблюється з виходом на стадію цивілізаційного розвитку. В одних випадках ранньодержавні структури утворюються на локально-племінному рівні і макроетнічні спільності зберігаються та водночас консолідуються в етномовнокультурній площині (стародавні шумери, стародавні греки та ін.). В інших — виникають великі, складні військово-політичні утворення, що охоплюють не лише споріднені, а, як правило, й іноетнічні групи. У межах таких великих ранньодержавних об'єднань (за відносної сталості та міцності їхніх внутрішніх зв'язків) можуть сформуватися окремі макроетнічні спільноти етносоціального типу з тенденцією до їх переростання в макроетнокультурні спільності, здатні зберігатися певний час і після розпаду відповідної держави на окремі землі-володіння (Китай доби Чжоу, Чунь-цю і Чжаньго; Давня Русь від часів київських князів Аскольда і Олега до післямонгольських століть). Ситуація перехрещення і певного незбігу обсягів великих макроетнокультур (макроетнокультурно-конфесійних) та макроетносоціальних, імперського типу, утворень була типовою для пізньої давнини й середньовіччя, зберігаючись у більшості регіонів Сходу до колоніального періоду включно. В Європі впродовж пізнього середньовіччя та в перші століття Нового часу утворюються народності-протонації, окремі народи — етноси середньої таксономічної ланки, на ґрунті яких складаються новоєвропейські нації. За таких умов консолідація макроетнічної спільності блокується і власне ідентичність національна починає виразно домінувати над усвідомленням людиною себе як представника певної макроетнічної спільності. Проте на периферії макроетнічних ареалів свідомість на рівні макроетнічної спільності інколи може навіть посилюватися (балканські слов'яни часів боротьби за визволення від османського поневолення), а макроетнічне визначення — ставати основою національної самосвідомості й самоназви (словаки, словенці).
У деяких випадках, починаючи від кінця XVII століття, а особливо від межі XVIII—XIX століть, макроетнічна ідентичність свідомо висувається на перший план у політичних цілях (пангерманізм, панславізм, пантюркізм, панарабізм, негритюд), що здебільшого втрачає значення відповідно до утворення й зміцнення націй-держав. Інколи за наявності сталої, високою мірою культурно уніфікованої держави імперського типу спостерігаємо становлення нації-держави (з виразним локальним різноманіттям) на ґрунті сконсолідованої макроетнічної спільності попередніх століть (Китай, частково Індія). Але для XIX—XX століть більш типовим є формування й розвиток націй-держав на ґрунті етносів-протонацій середньої таксономічної ланки етнічної ієрархії.
Див. також
Примітки
- Павленко Ю. В. Макроетнічна спільність [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Том 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Видавництво «Наукова думка», 2009. — 790 с.: іл.
Джерела та література
- Ю. В. Павленко. Макроетнічна спільність [ 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 452. — .
Література
- (рос.) Генинг В. Ф. Этнический процесс в первобытности. — Свердловск, 1970.
- (рос.) Бромлей Ю. В. Этнос и этнография. — М., 1973.
- Этнос в доклассовом и раннеклассовом обществе. — М., 1982.
- (рос.) Бромлей Ю. В. Очерки теории этноса. — М., 1983.
- (рос.) Арутюнов С. А. Народы и культуры: развитие и взаимодействие. — М., 1989.
- (рос.) Гумилев Л. Н. География этноса в исторический период. — Л., 1990.
- (рос.) Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли. — М., 1993.
- (рос.) Павленко Ю. В. История мировой цивилизации: Философский анализ. К., 2002.
| Ця стаття не має . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makroetnichna spilnist etnichna spilnist vishogo iyerarhichnogo rivnya sho ohoplyuye pevnu kilkist blizkih u kulturno movnomu vidnoshenni i pov yazanih mizh soboyu sporidnenistyu pohodzhennya ta istorichnoyu doleyu etnichnih spilnot serednoyi etnosiv ta nizhchoyi mikroetnichna spilnist lanok etnichnoyi klasifikaciyi Tipologichno rozriznyayutsya etnosocialni ta etnokulturni makroetnichni spilnosti yaki zdebilshogo tiyeyu chi inshoyu miroyu blizki abo pov yazani mizh soboyu spadkovo ta stadijno istorichni yihni tipi pro vidilennya yakih konsensusu sered uchenih she ne dosyagnuto Pervisnosti pritamanna skladna iyerarhiya etnichnih spilnot Za rannoyi pervisnosti periodu mislivsko zbiralnickih suspilstv yak makroetnichni spilnosti vistupayut etnomovni bezperervnosti sho v mezhah velikih geografichno okreslenih regioniv ohoplyuyut okremi sporidneni yaki perebuvayut mizh soboyu u bilsh mensh regulyarnih kontaktah skupchennya bilsh tisno osoblivo shlyubnimi zv yazkami pov yazanih ale takozh dosit amorfnih krovno sporidnenih obshin Vid chasiv neolitichnoyi revolyuciyi osoblivo na finalnih stadiyah pervisnosti na grunti pevnoyi kilkosti sporidnenih osilih abo kochovih rodovih chi geterogennih segmentnih obshin pov yazanih stalimi shlyubnimi ekonomichnimi socialnimi kulturno kultovimi tosho vidnosinami formuyutsya grupi sporidnenih za pohodzhennyam viruvannyami zvichayami govirkami tosho plemen tak zvani sim yi plemen sho utvoryuyut makroetnichni spilnosti piznopervisnoyi dobi Voni sami mozhut skladatisya z dvoh chi navit bilshe iyerarhichnih rivniv davni indoyevropejci praslov yani ale realno lyudmi usvidomlyuyetsya lishe makroetnichna spilnist nizhchogo taksonomichnogo rivnya davni slov yani davni germanci indo ariyi ta in U bagatoh vipadkah taki sporidneni plemena abo yakis okremi yihni grupi utvoryuyut tisnishi suspilno ekononomichni ta vijskovo politichni ob yednannya tipu skladnih abo soyuziv plemen Prote do ostannih mozhut vhoditi i plemena sho malo abo vzagali ne sporidneni mizh soboyu pri tomu sho v mezhah vidpovidnoyi zdebilshogo iyerarhichno pobudovanoyi strukturi rozpochinayetsya proces etno kulturno movnoyi integraciyi Vidtak na piznih stadiyah pervisnosti chasto gusto sposterigayemo pevnu inkoli dosit znachnu nevidpovidnist obsyagiv makroetnokulturnih ta makroetnosocialnih spilnot Cej proces pogliblyuyetsya z vihodom na stadiyu civilizacijnogo rozvitku V odnih vipadkah rannoderzhavni strukturi utvoryuyutsya na lokalno pleminnomu rivni i makroetnichni spilnosti zberigayutsya ta vodnochas konsoliduyutsya v etnomovnokulturnij ploshini starodavni shumeri starodavni greki ta in V inshih vinikayut veliki skladni vijskovo politichni utvorennya sho ohoplyuyut ne lishe sporidneni a yak pravilo j inoetnichni grupi U mezhah takih velikih rannoderzhavnih ob yednan za vidnosnoyi stalosti ta micnosti yihnih vnutrishnih zv yazkiv mozhut sformuvatisya okremi makroetnichni spilnoti etnosocialnogo tipu z tendenciyeyu do yih pererostannya v makroetnokulturni spilnosti zdatni zberigatisya pevnij chas i pislya rozpadu vidpovidnoyi derzhavi na okremi zemli volodinnya Kitaj dobi Chzhou Chun cyu i Chzhango Davnya Rus vid chasiv kiyivskih knyaziv Askolda i Olega do pislyamongolskih stolit Situaciya perehreshennya i pevnogo nezbigu obsyagiv velikih makroetnokultur makroetnokulturno konfesijnih ta makroetnosocialnih imperskogo tipu utvoren bula tipovoyu dlya piznoyi davnini j serednovichchya zberigayuchis u bilshosti regioniv Shodu do kolonialnogo periodu vklyuchno V Yevropi vprodovzh piznogo serednovichchya ta v pershi stolittya Novogo chasu utvoryuyutsya narodnosti protonaciyi okremi narodi etnosi serednoyi taksonomichnoyi lanki na grunti yakih skladayutsya novoyevropejski naciyi Za takih umov konsolidaciya makroetnichnoyi spilnosti blokuyetsya i vlasne identichnist nacionalna pochinaye virazno dominuvati nad usvidomlennyam lyudinoyu sebe yak predstavnika pevnoyi makroetnichnoyi spilnosti Prote na periferiyi makroetnichnih arealiv svidomist na rivni makroetnichnoyi spilnosti inkoli mozhe navit posilyuvatisya balkanski slov yani chasiv borotbi za vizvolennya vid osmanskogo ponevolennya a makroetnichne viznachennya stavati osnovoyu nacionalnoyi samosvidomosti j samonazvi slovaki slovenci U deyakih vipadkah pochinayuchi vid kincya XVII stolittya a osoblivo vid mezhi XVIII XIX stolit makroetnichna identichnist svidomo visuvayetsya na pershij plan u politichnih cilyah pangermanizm panslavizm pantyurkizm panarabizm negrityud sho zdebilshogo vtrachaye znachennya vidpovidno do utvorennya j zmicnennya nacij derzhav Inkoli za nayavnosti staloyi visokoyu miroyu kulturno unifikovanoyi derzhavi imperskogo tipu sposterigayemo stanovlennya naciyi derzhavi z viraznim lokalnim riznomanittyam na grunti skonsolidovanoyi makroetnichnoyi spilnosti poperednih stolit Kitaj chastkovo Indiya Ale dlya XIX XX stolit bilsh tipovim ye formuvannya j rozvitok nacij derzhav na grunti etnosiv protonacij serednoyi taksonomichnoyi lanki etnichnoyi iyerarhiyi Div takozhMikroetnichna spilnist SuperetnosPrimitkiPavlenko Yu V Makroetnichna spilnist 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini Tom 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Vidavnictvo Naukova dumka 2009 790 s il Dzherela ta literaturaYu V Pavlenko Makroetnichna spilnist 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 452 ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura ros Gening V F Etnicheskij process v pervobytnosti Sverdlovsk 1970 ros Bromlej Yu V Etnos i etnografiya M 1973 Etnos v doklassovom i ranneklassovom obshestve M 1982 ros Bromlej Yu V Ocherki teorii etnosa M 1983 ros Arutyunov S A Narody i kultury razvitie i vzaimodejstvie M 1989 ros Gumilev L N Geografiya etnosa v istoricheskij period L 1990 ros Gumilev L N Etnogenez i biosfera Zemli M 1993 ros Pavlenko Yu V Istoriya mirovoj civilizacii Filosofskij analiz K 2002 Cya stattya ne maye interviki posilan Vi mozhete dopomogti proyektu znajshovshi ta dodavshi yih do vidpovidnogo elementu Vikidanih