Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лі́ннулахт (ест. Linnulaht) — природоохоронна територія, розташована на острові Сааремаа, що на заході Естонії. Створена в 1927 році з метою збереження природного комплексу однойменного озера як важливого пункту на шляху перелітних птахів. Сучасна заповідна площа становить 285,4 га. Входить до європейської мережі природоохоронних об'єктів Natura 2000.
 Озеро Ліннулахт. | |
| 58°14′48″ пн. ш. 22°26′12″ сх. д. / 58.24667° пн. ш. 22.43667° сх. д.Координати: 58°14′48″ пн. ш. 22°26′12″ сх. д. / 58.24667° пн. ш. 22.43667° сх. д. | |
| Країна |  Естонія |
|---|---|
| Розташування | Сааремаа, Сааремаа, Естонія |
| Найближче місто | Курессааре |
| Водні об'єкти | озеро Ліннулахт |
| Площа | 285,4 га |
| Засновано | 1927 |
| Оператор | Екологічна рада Західного регіону |
| Статус: | d[2] |
  Ліннулахт (природоохоронна територія) (Естонія) | |
Історія
Назва природоохоронної установи в перекладі означає «Пташина затока», давнішня назва — затока Вайке («Мала затока»). Це обумовлено тим, що в давнину озеро Ліннулахт було лагуною, яка відокремилась від акваторії Балтійського моря внаслідок підняття земної кори.
Природоохоронці звернули увагу на біологічні ресурси Ліннулахта ще у період становлення заповідної справи в Естонії. Вже у 1927 році тут ввели обмеження на природокористування на площі 283,9 га. Пізніше її дещо розширили, тому сучасна площа заповідних теренів становить 285,4 га, включно з 210,9 га суходолу і 74,5 га акваторії. Оскільки птахи є головним і найбільш помітним об'єктом охорони Ліннулахта, то спочатку заповідний режим був спрямований на збереження саме їхніх оселищ: навколо озера заборонили полювати, збирати яйця, руйнувати гнізда і турбувати пернатих. Пізніше охоронний режим став суворішим і поширився на усі види живих організмів, тепер навколо Ліннулахта заборонена будь-яка діяльність і перебування людей, виняток адміністрація Курессааре робить лише для науковців. Наукові спостереження на озері ведуться регулярно. Ліннулахт включений до європейської мережі природоохоронних територій Natura 2000.
Географія
Природоохоронний об'єкт Ліннулахт розташований на заході Естонії, в повіті Сааремаа, у волості Сааремаа (до 2014 року входив до волості Каарма). Його територія адміністративно приналежна муніципалітетові Курессааре. Окрім цього міста, поряд з кордонами охоронюваної зони знаходиться тільки один населений пункт — село Лагекюла.
Природоохоронна територія Ліннулахт має рівнинний рельєф. Найбільшим природним об'єктом в її межах виступає озеро Ліннулахт. Окрім нього, єдиною водоймою є струмок Калааауґу, що витікає з озера. Таким чином площа суходолу становить 210,9 га, а 74,5 га припадає на акваторію. Довжина озера Ліннулахт сягає майже 2700 м, ширина в середньому становить 600 м. Водойма має еліптичну форму, причому її західний берег майже рівний, а східний має декілька крихітних півостровів вигадливої форми. В озері є невеликий острів. Береги водойми пологі, вкриті лісом, луками та очеретяними заростями. Озеро Ліннулахт мілководне, з каламутною водою, влітку сильно заростає водними рослинами. В межах охоронної зони поширені бідні .
Флора і фауна
Рослинність природоохоронної території Ліннулахт представлена такими біоценозами: заростями макрофітів на мілководдях, альварами двох типів (чагарниковими заростями з ялівцю звичайного і різнотравними луками), рослинними асоціаціями з домінуванням безколінця блакитного і , низинними болотами, перестійними лісами.
З-поміж рідкісних для Естонії рослин в околицях Ліннулахта переважають різноманітні орхідеї. Вони ростуть здебільшого на альварних луках, чиї бідні вапнякові ґрунти цим видам особливо до вподоби. Зокрема тут можна натрапити на зозулинці чоловічий і шоломоносний, комашник мухоносний. Ще два раритети — приваблива орхідея зозулині черевички справжні і непоказні зозулині сльози яйцелисті — зростають у лісах. Серед рідкісних рослин інших систематичних груп уваги заслуговують характерний для прибережних лук , меч-трава болотяна, що тяжіє до низинних боліт, і , яка домінує на мілководдях серед зануреної у воду рослинності. Також під охороною в Естонії знаходиться ялівець звичайний, хоча у цій місцевості він не рідкісний.
Невелика площа природоохоронної території Ліннулахт не сприяє поселенню великих тварин, тому тут практично немає звірів. Натомість приморські луки, болота і прибережні зарості вельми привабливі для коловодних птахів. На прольотах численні, а влітку також і гніздуються мартини малі, крячки річкові та чорні. Менш численні мешканці очеретяних хащ, які ведуть більш прихований спосіб життя: бугай, пірникози велика і сірощока. Також в околицях Ліннулахта регулярно спостерігають журавлів сірих.
Безхребетні Ліннулахта досліджені мало. Для озера типові два види м'якунів — равлик-завиток лівозакручений і равлик-завиток чотиризубий, на які також поширюється охорона.
Джерела
- Linnulaht [Ліннулахт]. register.keskkonnainfo.ee ((ест.)) . Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 02 квітня 2020.
- Реєстр довкілля Естонії
- Sepp M. Saare maakonna loodusväärtused [Архівовано 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — 2012. — C. 13.(ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Li nnulaht est Linnulaht prirodoohoronna teritoriya roztashovana na ostrovi Saaremaa sho na zahodi Estoniyi Stvorena v 1927 roci z metoyu zberezhennya prirodnogo kompleksu odnojmennogo ozera yak vazhlivogo punktu na shlyahu perelitnih ptahiv Suchasna zapovidna plosha stanovit 285 4 ga Vhodit do yevropejskoyi merezhi prirodoohoronnih ob yektiv Natura 2000 LinnulahtOzero Linnulaht Ozero Linnulaht 58 14 48 pn sh 22 26 12 sh d 58 24667 pn sh 22 43667 sh d 58 24667 22 43667 Koordinati 58 14 48 pn sh 22 26 12 sh d 58 24667 pn sh 22 43667 sh d 58 24667 22 43667Krayina EstoniyaRoztashuvannyaSaaremaa Saaremaa EstoniyaNajblizhche mistoKuressaareVodni ob yektiozero LinnulahtPlosha285 4 gaZasnovano1927OperatorEkologichna rada Zahidnogo regionuStatus d 2 Linnulaht prirodoohoronna teritoriya Estoniya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Linnulaht IstoriyaNazva prirodoohoronnoyi ustanovi v perekladi oznachaye Ptashina zatoka davnishnya nazva zatoka Vajke Mala zatoka Ce obumovleno tim sho v davninu ozero Linnulaht bulo lagunoyu yaka vidokremilas vid akvatoriyi Baltijskogo morya vnaslidok pidnyattya zemnoyi kori Prirodoohoronci zvernuli uvagu na biologichni resursi Linnulahta she u period stanovlennya zapovidnoyi spravi v Estoniyi Vzhe u 1927 roci tut vveli obmezhennya na prirodokoristuvannya na ploshi 283 9 ga Piznishe yiyi desho rozshirili tomu suchasna plosha zapovidnih tereniv stanovit 285 4 ga vklyuchno z 210 9 ga suhodolu i 74 5 ga akvatoriyi Oskilki ptahi ye golovnim i najbilsh pomitnim ob yektom ohoroni Linnulahta to spochatku zapovidnij rezhim buv spryamovanij na zberezhennya same yihnih oselish navkolo ozera zaboronili polyuvati zbirati yajcya rujnuvati gnizda i turbuvati pernatih Piznishe ohoronnij rezhim stav suvorishim i poshirivsya na usi vidi zhivih organizmiv teper navkolo Linnulahta zaboronena bud yaka diyalnist i perebuvannya lyudej vinyatok administraciya Kuressaare robit lishe dlya naukovciv Naukovi sposterezhennya na ozeri vedutsya regulyarno Linnulaht vklyuchenij do yevropejskoyi merezhi prirodoohoronnih teritorij Natura 2000 GeografiyaPrirodoohoronnij ob yekt Linnulaht roztashovanij na zahodi Estoniyi v poviti Saaremaa u volosti Saaremaa do 2014 roku vhodiv do volosti Kaarma Jogo teritoriya administrativno prinalezhna municipalitetovi Kuressaare Okrim cogo mista poryad z kordonami ohoronyuvanoyi zoni znahoditsya tilki odin naselenij punkt selo Lagekyula Prirodoohoronna teritoriya Linnulaht maye rivninnij relyef Najbilshim prirodnim ob yektom v yiyi mezhah vistupaye ozero Linnulaht Okrim nogo yedinoyu vodojmoyu ye strumok Kalaaaugu sho vitikaye z ozera Takim chinom plosha suhodolu stanovit 210 9 ga a 74 5 ga pripadaye na akvatoriyu Dovzhina ozera Linnulaht syagaye majzhe 2700 m shirina v serednomu stanovit 600 m Vodojma maye eliptichnu formu prichomu yiyi zahidnij bereg majzhe rivnij a shidnij maye dekilka krihitnih pivostroviv vigadlivoyi formi V ozeri ye nevelikij ostriv Beregi vodojmi pologi vkriti lisom lukami ta ocheretyanimi zarostyami Ozero Linnulaht milkovodne z kalamutnoyu vodoyu vlitku silno zarostaye vodnimi roslinami V mezhah ohoronnoyi zoni poshireni bidni Flora i faunaZozulini cherevichki spravzhni Kryachki chorni na gnizdi Roslinnist prirodoohoronnoyi teritoriyi Linnulaht predstavlena takimi biocenozami zarostyami makrofitiv na milkovoddyah alvarami dvoh tipiv chagarnikovimi zarostyami z yalivcyu zvichajnogo i riznotravnimi lukami roslinnimi asociaciyami z dominuvannyam bezkolincya blakitnogo i nizinnimi bolotami perestijnimi lisami Z pomizh ridkisnih dlya Estoniyi roslin v okolicyah Linnulahta perevazhayut riznomanitni orhideyi Voni rostut zdebilshogo na alvarnih lukah chiyi bidni vapnyakovi grunti cim vidam osoblivo do vpodobi Zokrema tut mozhna natrapiti na zozulinci cholovichij i sholomonosnij komashnik muhonosnij She dva rariteti privabliva orhideya zozulini cherevichki spravzhni i nepokazni zozulini slozi yajcelisti zrostayut u lisah Sered ridkisnih roslin inshih sistematichnih grup uvagi zaslugovuyut harakternij dlya priberezhnih luk mech trava bolotyana sho tyazhiye do nizinnih bolit i yaka dominuye na milkovoddyah sered zanurenoyi u vodu roslinnosti Takozh pid ohoronoyu v Estoniyi znahoditsya yalivec zvichajnij hocha u cij miscevosti vin ne ridkisnij Nevelika plosha prirodoohoronnoyi teritoriyi Linnulaht ne spriyaye poselennyu velikih tvarin tomu tut praktichno nemaye zviriv Natomist primorski luki bolota i priberezhni zarosti velmi privablivi dlya kolovodnih ptahiv Na prolotah chislenni a vlitku takozh i gnizduyutsya martini mali kryachki richkovi ta chorni Mensh chislenni meshkanci ocheretyanih hash yaki vedut bilsh prihovanij sposib zhittya bugaj pirnikozi velika i siroshoka Takozh v okolicyah Linnulahta regulyarno sposterigayut zhuravliv sirih Bezhrebetni Linnulahta doslidzheni malo Dlya ozera tipovi dva vidi m yakuniv ravlik zavitok livozakruchenij i ravlik zavitok chotirizubij na yaki takozh poshiryuyetsya ohorona DzherelaLinnulaht Linnulaht register keskkonnainfo ee est Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 02 kvitnya 2020 Reyestr dovkillya Estoniyi d Track Q12366858 Sepp M Saare maakonna loodusvaartused Arhivovano 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine 2012 C 13 est