Львівські ворота — західні ворота Старокиївської фортеці, побудовані на місці колишніх воріт давньоруської доби. Існували з 1654 до 1795 року в районі сучасної Львівської площі. Після 1795 року на місці Львівських воріт утворена Житомирська застава (з 1835 — Житомирські ворота).
Львівські ворота | ||||
---|---|---|---|---|
Львівські ворота на плані Ушакова (помилково позначені як Івановські), 1695 р. | ||||
50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.45520704256534827° пн. ш. 30.50726785401890950° сх. д.Координати: 50°27′18″ пн. ш. 30°30′26″ сх. д. / 50.45520704256534827° пн. ш. 30.50726785401890950° сх. д. | ||||
Країна | Гетьманщина і Російська імперія | |||
Розташування | Київ[1] | |||
Тип | міська брама | |||
Перша згадка | 1673[1] | |||
Побудовано | 1654 | |||
Основні дати: 1795 — знесені | ||||
Львівські ворота Львівські ворота (Київ) | ||||
Історія
Одразу після Переяславської ради 1654 року, в січні, в Київ був присланий гарнизон московських військ на чолі з воєводами Федором Куракіним та Федором Волконським. Воєводи негайно почали будувати укріплення Верхнього міста, з використанням валів та ровів давньоруського часу. Фортеця, що отримала назву «Московський город» (з початку XVIII століття — Старокиївська фортеця), мала шість воріт, зокрема Львівські. Ворота мали вигляд дерев'яної вежи, яка була збудована на місці давньоруських воріт, які одни дослідники вважають Жидівськими воротами, інші — воротами з невідомою назвою, що стояли на схід від Жидівських (умовна назва — Західні). В давнину ці ворота сполучали між собою дві частини міста — «город Ярослава» та Копирів кінець.
1672 або в 1680-х роках, під час реконструкції фортеці, дерев'яна башта була замінена на укріплення бастіонного типу. Ворота прийняли вигляд проїзду скрізь вал, прикритий бастіоном. Тоді же (1673 року) ворота вперше згадуються в описі київських укріплень під назвою Львівських. Цю назву вони отримали, оскільки дорога від них вела у Львів. Після скасування Старокиївської фортеці у 1790-х роках, ворота 1795 року були знесені, ікона Божої Матері, що стояла на воротах, була перенесена до Стрітенської церкви.
На місці старих воріт утворена Житомирська застава, з 1835 року, згідно з М. Закревським — Житомирські ворота, ймовірно через скасування у цьому році, як про це писал П. Лебединцев у 1892 році, караулок зі шлагбаумами на місці Львівських і Печерських воріт. Однак, в книзі І. Фундуклея 1852 року, в експлікації к плану Києва, знов позначена Житомирська застава. Також на літографії Г. Ф. Ванічека, опублікованої у 1858—1859 роках, замальована Житомирська застава з караулкою та шлагбаумом. Згідно же з енциклопедичним довідником «Київ», Львівські (Житомирські) ворота, існували до середини XIX століття. Частина фортечних валів, що примикали к воротам, існувала до 1871—1873 років.
В середині XIX століття ворота розібрали й утворили площу. Спочатку вона називалася Сінною, оскільки тут розміщувався до 1958 року Сінний базар. 1869 року площа отримала назву Львівської. 1939 року площа знов отримала назву Сінна, з 1944 року знов Львівська, яка підтверджена 1959 року.
На честь історичних воріт названа станція метро «Львівська брама».
Примітки
- Київ. Історична енциклопедія — 2000.
- Немировський, 2000.
- Львівські ворота, 2000.
- Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 13 липня 2013.
- Вортман, 1996.
- Західні ворота, 2000.
- Між Львівською площею та Євбазом (сучасна Галицька площа). Процитовано 7 квітня 2023.
- Закревский, 1868, с. 437.
- Лебединцев, 1892, с. 82, післямова.
- Фундуклей, 1852, с. 11, Изъяснение плана г. Киева.
- Альбом живописных видов России та 1858—1859, Лист №1. Киев. Житомирская застава, часть предместья и равнины холма.
- Киев, 1985, с. 369, Львовские ворота.
- Возницкий, Александр. . Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 9 травня 2024.
Часть примыкавших к воротам оборонительных валов просуществовала до 1871-1873 гг.
- Киев, 1985, с. 369, Львовская площадь.
- Львівська площа, 2000.
- Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 19 липня 1939 року № 1143/29 «Про перейменування вулиць м. Києва по Сталінському району» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 1. Спр. 11844. Арк. 47, 47зв. [Архівовано з першоджерела 10 квітня 2015.]
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
Джерела
- Альбом живописных видов России : рисовал с натуры академик Г. Ф. Ваничек. — М. ; Париж, 1858—1859. — Тетр. 1.
- Вортман Д. Де шукати Жидівські ворота та єврейський квартал давнього Києва? // Єврейська історія та культура в Україні : Матеріали конференції. — К. : Інститут юдаїки, 1996. — С. 33—38.
- Закревский Н. В. Описание Киева. — М., 1868. — Т. I.
- Західні ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Киев : Энциклопедический справочник / Под. ред. А. В. Кудрицкого. — К., 1985.
- Львівські ворота // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Львівська площа // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Лебединцев П. Г. Росписной список г. Киева 1700 г. // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. — К., 1892. — Кн. VI, Отд. III.
- Немировський, О. Старокиївська фортеця // Київ. Історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (442 Мб). — 3МЕДІА, 2000. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).
- Фундуклей И. Статистическое описание Киевской губернии. — СПб., 1852. — Часть I.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivski vorota zahidni vorota Starokiyivskoyi forteci pobudovani na misci kolishnih vorit davnoruskoyi dobi Isnuvali z 1654 do 1795 roku v rajoni suchasnoyi Lvivskoyi ploshi Pislya 1795 roku na misci Lvivskih vorit utvorena Zhitomirska zastava z 1835 Zhitomirski vorota Lvivski vorotaLvivski vorota na plani Ushakova pomilkovo poznacheni yak Ivanovski 1695 r 50 27 18 pn sh 30 30 26 sh d 50 45520704256534827 pn sh 30 50726785401890950 sh d 50 45520704256534827 30 50726785401890950 Koordinati 50 27 18 pn sh 30 30 26 sh d 50 45520704256534827 pn sh 30 50726785401890950 sh d 50 45520704256534827 30 50726785401890950Krayina Getmanshina i Rosijska imperiyaRoztashuvannyaKiyiv 1 Tipmiska bramaPersha zgadka1673 1 Pobudovano1654Osnovni dati 1795 zneseniLvivski vorotaLvivski vorota Kiyiv IstoriyaStarokiyivska fortecya do 1706 roku Lvivski vorota poznacheni literoyu a vverhu livoruch Zhitomirska zastava na misci kolishnih Lvivskih vorit Litografiya G F Vanicheka 1858 1859 rr Odrazu pislya Pereyaslavskoyi radi 1654 roku v sichni v Kiyiv buv prislanij garnizon moskovskih vijsk na choli z voyevodami Fedorom Kurakinim ta Fedorom Volkonskim Voyevodi negajno pochali buduvati ukriplennya Verhnogo mista z vikoristannyam valiv ta roviv davnoruskogo chasu Fortecya sho otrimala nazvu Moskovskij gorod z pochatku XVIII stolittya Starokiyivska fortecya mala shist vorit zokrema Lvivski Vorota mali viglyad derev yanoyi vezhi yaka bula zbudovana na misci davnoruskih vorit yaki odni doslidniki vvazhayut Zhidivskimi vorotami inshi vorotami z nevidomoyu nazvoyu sho stoyali na shid vid Zhidivskih umovna nazva Zahidni V davninu ci vorota spoluchali mizh soboyu dvi chastini mista gorod Yaroslava ta Kopiriv kinec 1672 abo v 1680 h rokah pid chas rekonstrukciyi forteci derev yana bashta bula zaminena na ukriplennya bastionnogo tipu Vorota prijnyali viglyad proyizdu skriz val prikritij bastionom Todi zhe 1673 roku vorota vpershe zgaduyutsya v opisi kiyivskih ukriplen pid nazvoyu Lvivskih Cyu nazvu voni otrimali oskilki doroga vid nih vela u Lviv Pislya skasuvannya Starokiyivskoyi forteci u 1790 h rokah vorota 1795 roku buli zneseni ikona Bozhoyi Materi sho stoyala na vorotah bula perenesena do Stritenskoyi cerkvi Na misci starih vorit utvorena Zhitomirska zastava z 1835 roku zgidno z M Zakrevskim Zhitomirski vorota jmovirno cherez skasuvannya u comu roci yak pro ce pisal P Lebedincev u 1892 roci karaulok zi shlagbaumami na misci Lvivskih i Pecherskih vorit Odnak v knizi I Fundukleya 1852 roku v eksplikaciyi k planu Kiyeva znov poznachena Zhitomirska zastava Takozh na litografiyi G F Vanicheka opublikovanoyi u 1858 1859 rokah zamalovana Zhitomirska zastava z karaulkoyu ta shlagbaumom Zgidno zhe z enciklopedichnim dovidnikom Kiyiv Lvivski Zhitomirski vorota isnuvali do seredini XIX stolittya Chastina fortechnih valiv sho primikali k vorotam isnuvala do 1871 1873 rokiv V seredini XIX stolittya vorota rozibrali j utvorili ploshu Spochatku vona nazivalasya Sinnoyu oskilki tut rozmishuvavsya do 1958 roku Sinnij bazar 1869 roku plosha otrimala nazvu Lvivskoyi 1939 roku plosha znov otrimala nazvu Sinna z 1944 roku znov Lvivska yaka pidtverdzhena 1959 roku Na chest istorichnih vorit nazvana stanciya metro Lvivska brama PrimitkiKiyiv Istorichna enciklopediya 2000 d Track Q125832582 Nemirovskij 2000 Lvivski vorota 2000 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 13 lipnya 2013 Vortman 1996 Zahidni vorota 2000 Mizh Lvivskoyu plosheyu ta Yevbazom suchasna Galicka plosha Procitovano 7 kvitnya 2023 Zakrevskij 1868 s 437 Lebedincev 1892 s 82 pislyamova Funduklej 1852 s 11 Izyasnenie plana g Kieva Albom zhivopisnyh vidov Rossii ta 1858 1859 List 1 Kiev Zhitomirskaya zastava chast predmestya i ravniny holma Kiev 1985 s 369 Lvovskie vorota Voznickij Aleksandr Arhiv originalu za 7 travnya 2013 Procitovano 9 travnya 2024 Chast primykavshih k vorotam oboronitelnyh valov prosushestvovala do 1871 1873 gg Kiev 1985 s 369 Lvovskaya ploshad Lvivska plosha 2000 Postanova prezidiyi Kiyivskoyi miskoyi Radi robitnichih selyanskih ta chervonoarmijskih deputativ vid 19 lipnya 1939 roku 1143 29 Pro perejmenuvannya vulic m Kiyeva po Stalinskomu rajonu Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 1 Spr 11844 Ark 47 47zv Arhivovano z pershodzherela 10 kvitnya 2015 Postanova vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi miskoyi Radi deputativ trudyashih vid 6 grudnya 1944 roku 286 2 Pro vporyadkuvannya najmenuvan plosh vulic ta provulkiv m Kiyeva Dod 1 Dod 2 Derzhavnij arhiv m Kiyeva F R 1 Op 4 Spr 38 Ark 65 102 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 Arhivovano z pershodzherela 22 chervnya 2013 DzherelaAlbom zhivopisnyh vidov Rossii risoval s natury akademik G F Vanichek M Parizh 1858 1859 Tetr 1 Vortman D De shukati Zhidivski vorota ta yevrejskij kvartal davnogo Kiyeva Yevrejska istoriya ta kultura v Ukrayini Materiali konferenciyi K Institut yudayiki 1996 S 33 38 Zakrevskij N V Opisanie Kieva M 1868 T I Zahidni vorota Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Kiev Enciklopedicheskij spravochnik Pod red A V Kudrickogo K 1985 Lvivski vorota Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Lvivska plosha Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Lebedincev P G Rospisnoj spisok g Kieva 1700 g Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora letopisca K 1892 Kn VI Otd III Nemirovskij O Starokiyivska fortecya Kiyiv Istorichna enciklopediya Elektronnij resurs Elektron tekstovi graf zv dan i progr 442 Mb 3MEDIA 2000 1 elektron opt disk CD ROM Funduklej I Statisticheskoe opisanie Kievskoj gubernii SPb 1852 Chast I