Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
о. Роман Лу́кань ЧСВВ (у світі Степан Дмитрович Лу́кань; 17 вересня 1907, Старуня — 28 листопада 1943, Львів) — український чернець-василіянин, історик, бібліотекар, журналіст.
| Лукань Роман-Степан Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 вересня 1907 Старуня, Богородчанський район, Івано-Франківська область |
| Помер | 28 листопада 1943 (36 років) Львів, Українська РСР, СРСР ·автомобільна аварія |
| Поховання | Личаківський цвинтар |
| Країна |  ЗУНР |
| Діяльність | архівіст, чернець, історик, бібліотекар, журналіст |
| Alma mater | Станиславівська українська гімназія |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
 Лукань Роман-Степан Дмитрович у Вікісховищі | |
Життєпис
Степан Лукань народився 17 вересня 1907 року в с. Старуня (до 17 липня 2020 — Богородчанського району Івано-Франківської области, Україна) в родині Дмитра Луканя.
Навчався в народній школі та Станиславівській гімназії. 1925 року вступив до ЧСВВ. Вивчав філософію та богослов'я у монастирях цього чину на Львівщині. 1933 року прийняв чернечий постриг. Відтоді — архіваріус і бібліотекар Центрального Василіянського архіву та бібліотеки галицької обителі св. Спаса в Онуфріївському монастирі (Львів). Редагував і видавав «Записки ЧСВВ», також вміщував публікації в журналах «Місіонар», «Календар „Місіонара“», «Літопис Бойківщини», «Нова зоря».
Від середини 1930-х рр. — член Бібліографічної комісії та співробітник Історично-філософської секції НТШ. 1940 року висвячений на священника, правив у церкві св. Онуфрія. У лютому–жовтні 1940 року радянська влада закрила архів і бібліотеку, а Лукань влаштувався бібліотекарем Львівського відділу Інституту історії АН УРСР. У період німецької окупації у липні 1942 р. повернув собі духовний сан, підпільно продовжив працювати в архіві та бібліотеці.
Загинув в автокатастрофі. Похований біля отця Теодосія Коструби ЧСВВ на полі № 64 Личаківського цвинтаря.
Праці
Автор розвідок «Дрогобицькі українці в Краківському університеті в 15 і 16 віках» (рукопис, 1931), «Могила князя Лева і лаврівський некрополь» (1936, опубл. 1999), нарисів «Старуня, повіт Богородчани», «Яблінка біля Солотвини» (обидва — 1925), «Дрогобич» (рукопис, 1931), «Василіянські школи» (1932), «Початки Добромильських василіян» (1933), «Василіянські монастирі в Станіславівській епархії» (1935), «Василіянські монастирі Львівської архієпархії» (1937), «Василіянські монастирі на Покутті» (1938), «Про Василіянські монастирі на Україні», «250-ліття побуту отців Василіян у Жовкві» (обидва — 1942).
Збирав літературу про Івана Федорова, уклав бібліографію про нього, планував відкрити музей. Працював над науковим покажчиком української преси в Галичині, «Хрестоматією релігійної літератури».
Примітки
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lukan o Roman Lu kan ChSVV u sviti Stepan Dmitrovich Lu kan 17 veresnya 1907 Starunya 28 listopada 1943 Lviv ukrayinskij chernec vasiliyanin istorik bibliotekar zhurnalist Lukan Roman Stepan DmitrovichNarodivsya 17 veresnya 1907 1907 09 17 Starunya Bogorodchanskij rajon Ivano Frankivska oblastPomer 28 listopada 1943 1943 11 28 36 rokiv Lviv Ukrayinska RSR SRSR avtomobilna avariyaPohovannya Lichakivskij cvintarKrayina ZUNRDiyalnist arhivist chernec istorik bibliotekar zhurnalistAlma mater Stanislavivska ukrayinska gimnaziyaChlenstvo Naukove tovaristvo imeni Shevchenka Lukan Roman Stepan Dmitrovich u VikishovishiZhittyepisStepan Lukan narodivsya 17 veresnya 1907 roku v s Starunya do 17 lipnya 2020 Bogorodchanskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Ukrayina v rodini Dmitra Lukanya Navchavsya v narodnij shkoli ta Stanislavivskij gimnaziyi 1925 roku vstupiv do ChSVV Vivchav filosofiyu ta bogoslov ya u monastiryah cogo chinu na Lvivshini 1933 roku prijnyav chernechij postrig Vidtodi arhivarius i bibliotekar Centralnogo Vasiliyanskogo arhivu ta biblioteki galickoyi obiteli sv Spasa v Onufriyivskomu monastiri Lviv Redaguvav i vidavav Zapiski ChSVV takozh vmishuvav publikaciyi v zhurnalah Misionar Kalendar Misionara Litopis Bojkivshini Nova zorya Vid seredini 1930 h rr chlen Bibliografichnoyi komisiyi ta spivrobitnik Istorichno filosofskoyi sekciyi NTSh 1940 roku visvyachenij na svyashennika praviv u cerkvi sv Onufriya U lyutomu zhovtni 1940 roku radyanska vlada zakrila arhiv i biblioteku a Lukan vlashtuvavsya bibliotekarem Lvivskogo viddilu Institutu istoriyi AN URSR U period nimeckoyi okupaciyi u lipni 1942 r povernuv sobi duhovnij san pidpilno prodovzhiv pracyuvati v arhivi ta biblioteci Zaginuv v avtokatastrofi Pohovanij bilya otcya Teodosiya Kostrubi ChSVV na poli 64 Lichakivskogo cvintarya PraciAvtor rozvidok Drogobicki ukrayinci v Krakivskomu universiteti v 15 i 16 vikah rukopis 1931 Mogila knyazya Leva i lavrivskij nekropol 1936 opubl 1999 narisiv Starunya povit Bogorodchani Yablinka bilya Solotvini obidva 1925 Drogobich rukopis 1931 Vasiliyanski shkoli 1932 Pochatki Dobro milskih vasiliyan 1933 Vasiliyanski monastiri v Stanislavivskij eparhiyi 1935 Vasiliyanski monastiri Lvivskoyi arhiyeparhiyi 1937 Vasiliyanski monastiri na Pokutti 1938 Pro Vasiliyanski monastiri na Ukrayini 250 littya pobutu otciv Vasiliyan u Zhovkvi obidva 1942 Zbirav literaturu pro Ivana Fedorova uklav bibliografiyu pro nogo planuvav vid kriti muzej Pracyuvav nad naukovim pokazhchikom ukrayinskoyi presi v Galichini Hrestomatiyeyu religijnoyi literaturi PrimitkiDzherelahttp esu com ua search articles php id 59091