Ла-Манш (річка)

Річка Ла-Манш — доісторична річка, що протікала між Англією та Францією, суходолом що був тоді на місці Ла-Манша, під час регресії моря в льодовикові періоди. Її притоками були Рейн, Шельда, Маас, Темза тощо.

Ла-Манш
Витік
Гирло
Країни:

Утворення

Мапа, що показує гіпотетичні межі Доггерланда від Віслинського зледеніння до сьогодення

Палеогеографи, що вивчають четвертинний період, припускають, що 600 000 років тому, хоча Ла-Манш і Північне море були затоплені, хребет Вельд-Артуа залишався сухопутним мостом між Британією та Континентальною Європою, дозволяючи людям, рослинам і тваринам мандрувати Цей бар'єр також відокремлював дренажні басейни річок, при цьому Рейн і Темза впадали до Північного моря.

Батиметричне дослідження морфології нинішнього дна Ла-Маншу в 2007 р. довело, що хребет було розмито двома "мегаповодями" між 180 000 і 450 000 років тому. У періоди зледеніння Британський та Фенноскандський льодовикові щити затримували воду, не даючи їй текти на північ, а сухопутний міст перешкоджав їй текти на південь, через це було утворено льодовикове озеро. Озеро збільшувалось у розмірах, через те що річки продовжували впадати в нього, поки воно остаточно не прорвало на півдні хребет.

Ерозія від двох таких проривів залишила значну щілину в хребті, тому, коли льодовики станули і рівень моря піднявся, вода покрила суходіл, відрізавши Британію. З часу закінчення останнього льодовикового періоду, приблизно 12000 років тому, утворився нинішній Ла-Манш, а Дуврська протока зараз має проміжок у хребті шириною 32 км, облямований скелями заввишки 15 — 45 м як з боку Кента, так і з боку Кале.

У максимальній конфігурації річка Ла-Манш дренувала річки Орн, Сену, Сомму, Темзу, Рейн, Маас, Везер, Емс, Ельбу Середньорічний стік її складав 1.2 млн м³ .

Примітки

1. Gibbard, Philip (3 жовтня 2007). . Nature Precedings. doi:10.1038/npre.2007.1205.1. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2019.
2. Edwards, Lin (2 грудня 2009). . Phys.org. ScienceX. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 27 листопада 2019.
3. Gupta, Sanjeev; Collier, Jenny S.; Palmer-Felgate, Andy; Potter, Graeme (July 2007). Catastrophic flooding origin of shelf valley systems in the English Channel. Nature. 448 (7151): 342—345. Bibcode:2007Natur.448..342G. doi:10.1038/nature06018. PMID 17637667. S2CID 4408290.
4. Gilles Lericolais (juin 2007). Quand la Manche était un fleuve (фр.). Pour la Science. Процитовано 11 avril 2017.
5. . 19 juillet 2007: 259—260. doi:10.1038/448259a. {{}}: Пропущений або порожній |title= (); Проігноровано невідомий параметр |auteur= (можливо, |author=?) (); Проігноровано невідомий параметр |langue= (можливо, |language=?) (); Проігноровано невідомий параметр |numéro= (); Проігноровано невідомий параметр |périodique= (можливо, |publisher=?) (); Проігноровано невідомий параметр |titre= (можливо, |title=?) ().

Бібліографія

• Lericolais G (1997) [Stratiraphie et géomorphologie d'une Plateforme continentale en Régime Évolution du fleuve manche depuis l'oligocène : Stratiraphie et géomorphologie d'une Plateforme continentale en Régime périglaciaire]. N° d'ordre : 1730 Thèse en Géologie marine, soutenue le 4 juillet 1997 (Archive Ifremer)

Посилання

• Étude sur le fleuve Manche [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Article sur le site Printemps des chercheurs [ 20 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Article de Techno-Science
• Quelques illustrations de l'histoire de la Manche [ 24 червня 2021 у Wayback Machine.]
• Quand la Manche était un fleuve [ 23 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Paléogéographie de la Manche il y a 20 000 ans [ 20 травня 2017 у Wayback Machine.]