Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ла-Діг (фр. La Digue) — острів в Індійському океані, входить до Північно-Східної групи Внутрішніх Сейшельських островів. Належить державі Сейшельські Острови.
| Ла-Діг | |
|---|---|
| La Digue | |
 | |
| Карта  | |
| Географія | |
| 4°22′ пд. ш. 55°50′ сх. д. / 4.367° пд. ш. 55.833° сх. д.Координати: 4°22′ пд. ш. 55°50′ сх. д. / 4.367° пд. ш. 55.833° сх. д. | |
| Місцерозташування | Індійський океан |
| Акваторія | Індійський океан |
| Група островів | Сейшельські Острови |
| Площа | 10 км² |
| Довжина | 5 км |
| Ширина | 3 км |
| Найвища точка | 333 м |
| Країна | |
 Сейшельські Острови | |
| (Адм. одиниця) | Сейшельські Острови |
| Населення | 2 450 осіб |
  Ла-Діг Ла-Діг (Індійський океан) | |
 Ла-Діг у Вікісховищі | |
Історія
Ла-Діг був відкритий у 1742 році французом Лазарем Піко (фр. Lazare Picault), але свою назву отримав лише у 1768 році, на честь корабля французького моряка Марк-Жозефа Маріона дю Френа, який відвідав острів.
Перші поселенці з'явилися на острові лише у 1789 році, це були французи-колоністи та їх африканські раби. Більшість з колоністів згодом залишили острів, але і зараз на острові проживають нащадки тих, що залишилися. Пізніше на острів приїжджали французи та іммігранти з Азії. У 1854 році отець Теофіл збудував на острові першу католицьку каплицю і з тих пір 90% мешканців Ла-Дігу сповідують католицизм.
Географія
Є одним з найбільших островів Сейшельского архіпелагу та третім за розміром населеним островом Сейшел. Розташований за 6 км від острова Праслен та за 43 км від острова Мае. Найближчі острови — Раунд на заході, Фелісіте та Коко — на північному сході. Розміри острова приблизно 3 км в ширину та 5 км у довжину.
Рельєф острова переважно плаский, на сході підіймається єдина гора — Нід д'Егл (фр. Nid D’Aigeles, «Орлине гніздо»), заввишки 333 м.
Ла-Діг відомий своїми пляжами, пісок на яких має світло-рожевий відтінок. Острів оточений кораловим рифом, який привертає до себе уваги любителів дайвінгу.
Клімат
Клімат на острові тропічний, іноді бувають сильні зливи, які, втім, продовжуються не більше години. Денна температура становить від 24 °C до 32 °C, вночі температура знижується на 1-2 °C. Сезон дощів продовжується з жовтня по березень, найвища місячна норма опадів випадає у січні та становить 402,6 мм. Найсухіший місяць — липень, місячна норма опадів становить 76,6 мм.
Культура та кухня
На острові проживає близько 2 тис. мешканців, більшість з яких живе у селищі Ла Пасс (La Passe) на західному узбережжі. Південніше Ла Пасса розташовано друге за величиною селище Ла Реюньйон (La Reunion). На півдні острова розташовано селище Юньйон (L'Union), у центрі — селища Бель-Вю (Belle Vue) та, ближче до моря, Рош-Буа (Roche Bois)
Населення Ла-Дігу складається переважно з сейшельських креолів, більшість з яких — це мешканці інших островів архіпелагу, які припливли на Ла-Діг у XVIII та XIX століттях. Після відміни рабства у Британії та США частину рабів, яких вже вивезли з Африки, просто висадили на Сейшелах. Також багато іммігрантів із Східної Азії, Європи та Індонезії. Загалом, місцева культура наслідує традиції французької, зокрема, дуже популярним є тому святкування Різдва. Єдина церква — римо-католицька церква Успіння Богородиці.
Місцева кухня являє собою суміш європейських та азійських традицій, що є наслідком колоніального правління та хвилі азійських іммігрантів. Дуже популярним через свою доступність інгредієнтом є риба, яку їдять сирою, жарять, варять або готують на пару. Також популярні інші дари моря — восьминоги та омари, місцевим делікатесом є гостра страва з кажанів. Серед спецій домінує імбир. Найпопулярнішим напоєм є пальмове вино, яке виготовляється з кокосів.
Державні установи та інфраструктура
На острові небагато державних установ, тому у більшості випадків мешканці їдуть на сусідній острів Праслен. Є поштове відділення (вихідний — неділя), відділ поліції, який, втім, встановлений для безпеки туристів, супермаркет Gregoire's, школа, банківське відділення та кілька банкоматів. Також є невелика лікарня, але місцеві мешканці віддають перевагу лікарням Праслена та Вікторії.
Ла-Діг має поромне сполучення з островом Праслен, на острів Мае можна дістатися катером чи гелікоптером. Традиційний вид транспорту на острові — візок, запряжений волами. До недавніх пір на острові заборонялося мати автомобіль, тому основним засобом пересування став велосипед, який легко можна взяти напрокат. Є невелика кількість таксі, але переважна більшість автомобілів належать готелям.
Економіка
У XIX–XX століттях основою економіки острова було виробництво копри та вирощування ванілі. На заході острові, у парку Юніон Естейт, знаходиться одна з останніх діючих мануфактур із виробництва копри.
У XXI столітті на острові є кокосові та коричні плантації, але головною статтею доходів є туризм. На острові розташовано близько 20 готелей, які пропонують різні види відпочинку: дайвінг, катання на човнах, рибальство, піші прогулянки островом. Є кілька ресторанів та дайвінг-центр.
Природа
Символом Ла-Дігу є чорна райська мухоловка, яка зустрічається тільки тут, а єдина її популяція нараховує близько 100 птахів. Через свою віддаленість від Африки на Ла-Дігу мешкає кілька ендемічних видів, наприклад, сейшельський кокосовий краб, птахи фуді, нектарниці та крячки, крилани та футлярохвості (лат. Emballonuridae), з рептилій — гекони.
Популяція гігантських черепах, що живе на острові, була завезена з Альдабри, а от місцеві гігантські черепахи були винищені.
У прибережних водах та в коралових рифах Ла-Дігу живуть зелені морські черепахи, скати-орляки, риби-метелики, вугрі та інші види риб. Іноді зустрічаються рифові та китові акули.
На жаль, фауна острова страждає від тварин, завезених поселенцями — щурів, собак та котів. Зокрема, щури стали причиною зникнення деяких видів птахів, харчуючись пташиними яйцями та розорюючи гнізда. Морській флорі та фауні серйозну шкоду завдають туристи та забруднення прибережних вод.
Цікаві факти
Галерея
-
![image]()
Пляж Анс-Коко -
![image]()
Пляж Анс-Маррон -
![image]()
Пляж Гран-Анс -
![image]()
Кладовище острова
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ла-Діг |
- Офіційний сайт [ 30 червня 2009 у Wayback Machine.]
- http://www.secreti.info/25-38z.html [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- http://ipaattravel.narod.ru/ladig_main.htm [ 29 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.seychellen.com/deutsch/maps/la-digue [ 26 березня 2012 у Wayback Machine.]
- http://www.photoglobe.info/el_seychelles_ladigue/ [ 5 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- http://seychellestour.com/seychelles-islands/la-digue/ [Архівовано 4 січня 2013 у Archive.is]
- Мандрівка на Ла Діг (рус) [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La Dig fr La Digue ostriv v Indijskomu okeani vhodit do Pivnichno Shidnoyi grupi Vnutrishnih Sejshelskih ostroviv Nalezhit derzhavi Sejshelski Ostrovi La DigLa DigueKartaGeografiya4 22 pd sh 55 50 sh d 4 367 pd sh 55 833 sh d 4 367 55 833 Koordinati 4 22 pd sh 55 50 sh d 4 367 pd sh 55 833 sh d 4 367 55 833Misceroztashuvannya Indijskij okeanAkvatoriya Indijskij okeanGrupa ostroviv Sejshelski OstroviPlosha 10 km Dovzhina 5 kmShirina 3 kmNajvisha tochka 333 mKrayinaSejshelski OstroviAdm odinicya Sejshelski OstroviNaselennya 2 450 osibLa DigLa Dig Indijskij okean La Dig u VikishovishiIstoriyaLa Dig buv vidkritij u 1742 roci francuzom Lazarem Piko fr Lazare Picault ale svoyu nazvu otrimav lishe u 1768 roci na chest korablya francuzkogo moryaka Mark Zhozefa Mariona dyu Frena yakij vidvidav ostriv Pershi poselenci z yavilisya na ostrovi lishe u 1789 roci ce buli francuzi kolonisti ta yih afrikanski rabi Bilshist z kolonistiv zgodom zalishili ostriv ale i zaraz na ostrovi prozhivayut nashadki tih sho zalishilisya Piznishe na ostriv priyizhdzhali francuzi ta immigranti z Aziyi U 1854 roci otec Teofil zbuduvav na ostrovi pershu katolicku kaplicyu i z tih pir 90 meshkanciv La Digu spoviduyut katolicizm GeografiyaYe odnim z najbilshih ostroviv Sejshelskogo arhipelagu ta tretim za rozmirom naselenim ostrovom Sejshel Roztashovanij za 6 km vid ostrova Praslen ta za 43 km vid ostrova Mae Najblizhchi ostrovi Raund na zahodi Felisite ta Koko na pivnichnomu shodi Rozmiri ostrova priblizno 3 km v shirinu ta 5 km u dovzhinu Relyef ostrova perevazhno plaskij na shodi pidijmayetsya yedina gora Nid d Egl fr Nid D Aigeles Orline gnizdo zavvishki 333 m La Dig vidomij svoyimi plyazhami pisok na yakih maye svitlo rozhevij vidtinok Ostriv otochenij koralovim rifom yakij privertaye do sebe uvagi lyubiteliv dajvingu KlimatKlimat na ostrovi tropichnij inodi buvayut silni zlivi yaki vtim prodovzhuyutsya ne bilshe godini Denna temperatura stanovit vid 24 C do 32 C vnochi temperatura znizhuyetsya na 1 2 C Sezon doshiv prodovzhuyetsya z zhovtnya po berezen najvisha misyachna norma opadiv vipadaye u sichni ta stanovit 402 6 mm Najsuhishij misyac lipen misyachna norma opadiv stanovit 76 6 mm Kultura ta kuhnyaNa ostrovi prozhivaye blizko 2 tis meshkanciv bilshist z yakih zhive u selishi La Pass La Passe na zahidnomu uzberezhzhi Pivdennishe La Passa roztashovano druge za velichinoyu selishe La Reyunjon La Reunion Na pivdni ostrova roztashovano selishe Yunjon L Union u centri selisha Bel Vyu Belle Vue ta blizhche do morya Rosh Bua Roche Bois Naselennya La Digu skladayetsya perevazhno z sejshelskih kreoliv bilshist z yakih ce meshkanci inshih ostroviv arhipelagu yaki priplivli na La Dig u XVIII ta XIX stolittyah Pislya vidmini rabstva u Britaniyi ta SShA chastinu rabiv yakih vzhe vivezli z Afriki prosto visadili na Sejshelah Takozh bagato immigrantiv iz Shidnoyi Aziyi Yevropi ta Indoneziyi Zagalom misceva kultura nasliduye tradiciyi francuzkoyi zokrema duzhe populyarnim ye tomu svyatkuvannya Rizdva Yedina cerkva rimo katolicka cerkva Uspinnya Bogorodici Misceva kuhnya yavlyaye soboyu sumish yevropejskih ta azijskih tradicij sho ye naslidkom kolonialnogo pravlinnya ta hvili azijskih immigrantiv Duzhe populyarnim cherez svoyu dostupnist ingrediyentom ye riba yaku yidyat siroyu zharyat varyat abo gotuyut na paru Takozh populyarni inshi dari morya vosminogi ta omari miscevim delikatesom ye gostra strava z kazhaniv Sered specij dominuye imbir Najpopulyarnishim napoyem ye palmove vino yake vigotovlyayetsya z kokosiv Derzhavni ustanovi ta infrastrukturaNa ostrovi nebagato derzhavnih ustanov tomu u bilshosti vipadkiv meshkanci yidut na susidnij ostriv Praslen Ye poshtove viddilennya vihidnij nedilya viddil policiyi yakij vtim vstanovlenij dlya bezpeki turistiv supermarket Gregoire s shkola bankivske viddilennya ta kilka bankomativ Takozh ye nevelika likarnya ale miscevi meshkanci viddayut perevagu likarnyam Praslena ta Viktoriyi La Dig maye poromne spoluchennya z ostrovom Praslen na ostriv Mae mozhna distatisya katerom chi gelikopterom Tradicijnij vid transportu na ostrovi vizok zapryazhenij volami Do nedavnih pir na ostrovi zaboronyalosya mati avtomobil tomu osnovnim zasobom peresuvannya stav velosiped yakij legko mozhna vzyati naprokat Ye nevelika kilkist taksi ale perevazhna bilshist avtomobiliv nalezhat gotelyam EkonomikaU XIX XX stolittyah osnovoyu ekonomiki ostrova bulo virobnictvo kopri ta viroshuvannya vanili Na zahodi ostrovi u parku Yunion Estejt znahoditsya odna z ostannih diyuchih manufaktur iz virobnictva kopri U XXI stolitti na ostrovi ye kokosovi ta korichni plantaciyi ale golovnoyu statteyu dohodiv ye turizm Na ostrovi roztashovano blizko 20 gotelej yaki proponuyut rizni vidi vidpochinku dajving katannya na chovnah ribalstvo pishi progulyanki ostrovom Ye kilka restoraniv ta dajving centr PrirodaSimvolom La Digu ye chorna rajska muholovka yaka zustrichayetsya tilki tut a yedina yiyi populyaciya narahovuye blizko 100 ptahiv Cherez svoyu viddalenist vid Afriki na La Digu meshkaye kilka endemichnih vidiv napriklad sejshelskij kokosovij krab ptahi fudi nektarnici ta kryachki krilani ta futlyarohvosti lat Emballonuridae z reptilij gekoni Populyaciya gigantskih cherepah sho zhive na ostrovi bula zavezena z Aldabri a ot miscevi gigantski cherepahi buli vinisheni U priberezhnih vodah ta v koralovih rifah La Digu zhivut zeleni morski cherepahi skati orlyaki ribi meteliki vugri ta inshi vidi rib Inodi zustrichayutsya rifovi ta kitovi akuli Na zhal fauna ostrova strazhdaye vid tvarin zavezenih poselencyami shuriv sobak ta kotiv Zokrema shuri stali prichinoyu zniknennya deyakih vidiv ptahiv harchuyuchis ptashinimi yajcyami ta rozoryuyuchi gnizda Morskij flori ta fauni serjoznu shkodu zavdayut turisti ta zabrudnennya priberezhnih vod Cikavi faktiNa ostrovi znahoditsya bungalo de u 1977 roci znimalisya deyaki sceni z francuzkogo filmu Proshavaj Emanyuel Zaraz budinok nalezhit kolishnomu prezidentovi Sejshel Fransu Albertu Rene Na ostrovi La Dig velisya zjomki reklamnogo klipu shokoladnogo batonchika Bounty GalereyaPlyazh Ans Koko Plyazh Ans Marron Plyazh Gran Ans Kladovishe ostrovaDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu La Dig Oficijnij sajt 30 chervnya 2009 u Wayback Machine http www secreti info 25 38z html 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine http ipaattravel narod ru ladig main htm 29 kvitnya 2012 u Wayback Machine http www seychellen com deutsch maps la digue 26 bereznya 2012 u Wayback Machine http www photoglobe info el seychelles ladigue 5 lyutogo 2010 u Wayback Machine http seychellestour com seychelles islands la digue Arhivovano 4 sichnya 2013 u Archive is Mandrivka na La Dig rus 17 travnya 2014 u Wayback Machine