Ла́сківці — село в Україні, у Теребовлянській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Відстань від обласного центру до села становить 54 кілометри. Село знаходиться на крайньому півдні Тернопільського району.
село Ласківці | |
---|---|
Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Теребовлянська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | >1443 |
Населення | 1 946 |
Площа | 7,997 км² |
Густота населення | 243.34 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48153 |
Телефонний код | +380 3551 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°10′39″ пн. ш. 25°34′08″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д.Координати: 49°10′39″ пн. ш. 25°34′08″ сх. д. / 49.17750° пн. ш. 25.56889° сх. д. |
Водойми | річка Коротаж, річка Звиняч |
Відстань до районного центру | 54 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48100, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Теребовля, вул. Князя Василька, буд. 104а |
Карта | |
Ласківці | |
Ласківці | |
Мапа | |
Ласківці у Вікісховищі |
Географія
Через село течуть річки Коротаж та Звиняч, ліва притока Перейми.
Історія
Історія села є надзвичайно довгою. Ласківці ще за княжих часів (тоді село називалось Велике Око і Кузьминець) входило в склад Теребовлянського князівства. Після смерті князя Юрія II Тройденовича в 1340 році, останнього галицького князя, галицькими землями, Ласківцями в тому числі, підступно заволодів польський король Казимир III.
Проте у 1648 році населення Ласківець активно включилося за боротьбу проти польського поневолення під проводом Богдана Хмельницького. Тодішню власницю села та його околиць — Реґіну Потоцьку — було жорстоко вбито. В той час народ збунтувався під проводом . Але після того, як війська Богдана Хмельницького залишили західні землі України, поляки під керівництвом полковника Чернецького Стакого жорстоко розправились з селянами, село спалили, поголовно знищили тих, хто учасниками повстання.
На Ласківці не раз нападали турки і татари в часі . Велика руйнація села припадає на 1676–1683 рр. Протягом цього часу Ласківці знаходилися між двома фронтами. З однієї сторони була кіннота яничарів і гетьмана Дорошенка, а з другої сторони — польська армія. Після 1683 року селяни знову потрапили під контроль Польщі і були закріпачені. У 1772 році село потрапляє під владу Австрійської імперії внасдок поділу Речі Посполитої.
У 1826 році у Ласківцях було організовано однокласову українську школу. Скасування панства і революція 1848 року здійснили значний вплив на формування національної свідомості населення.
У 2003 році мешканці села відзначали 555-річчя з дня першої письмової згадки про село на честь цього був встановлений пам'ятний знак при виїзді з села в сторону Могильниці.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Теребовлянської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Теребовлянського району, село увійшло до складу Тернопільського району.
Населення
Чисельність населення задо XIX століття офіційно невідома, хоч за розповідями людей чисельність населення була понад 4 тис. осіб. Але кількість населення почала зменшуватися, внаслідок еміграції
Офіційно зареєстровано, що в 1939 році кількість населення становила 3820 осіб. Вже у 1963 році, тут проживало 3004 осіб. Згідно з переписом населення, який проводився у 2001 році, населення села становило 2006 осіб. А станом на 1 січня 2009 року кількість населення становила 1 946 осіб.
Назви піль: Перерит, Ралькова.
Релігія
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (1846, ПЦУ, мурована);
- церква Успіння Пресвятої Богородиці (2006, УГКЦ, мурована).
Поширені прізвища
Сивак, Кафтан, Будзанівський, Крушельницький, Телюк, Заставний, Грошко, Апостол, Кугут, Стасишин, Сирота, Ваврик, Винник, Голодюк, Дмитрик, Шмирко, Левенець, Лопоцький, Хитренький, Сніжок, Вернецький, Грушецький
Пам'ятники
- Пам'ятник Т. Шевченку
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований на вулиці Центральній, навпроти школи.
Встановлений 2004 р. Скульптор — Д. Пилип'як.
Погруддя — бетон, цоколь і постамент облицьовані червоним пісковиком.
Висота постаменту — 2,2 м.
- Скульптура святого з пальмовою гілкою і розп'яттям
Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена з каменю (1891 р.).
Скульптура — 1,3 м, постамент — 1,5х0,7х0,7 м, площа — 0,0005 га.
- Пам'ятний знак «За тверезість»
Пам'ятка історії. Розташований в центрі села.
Встановлений 1901 р.
Відомі люди
Народилися
- громадсько-політичний діяч М. Андрухів;
- Арсан Орест — український вчений-гідробіолог
- релігійний діяч в Польщі і Римі о. Арсеній Антін Кулибаба, ЧСВВ
- релігійний діяч в США, військовий капелан о. Порфирій Петро Сивак, ЧСВВ
- вчений-теолог о. Михайло Мирослав Ваврик, ЧСВВ
- релігійний діяч, поет о. Маркіян Матей Когут, ЧСВВ
- громадсько-політичний діяч, нардеп Михайло Апостол
- сотник УПА О. Давибіда («Грім»);
- композитор, дириґент Б. Дерев'янко;
- українська майстриня художнього оброблення шкіри та кераміки, членкиня НСХУ Ковальчук Галина Михайлівна (1946—2001)
- громадсько-політичний діяч, поет, краєзнавець, публіцист Михайло Ониськів;
- член-кореспондент Академії інженерних наук України Михайло Петрик;
- громадсько-політичний діяч Роман Заставний.
- репресований вчитель Богдан Пасіка(1900-1937)
Пов'язані із селом
- Почигайло Ярослав Остапович — керівник Копичинецького надрайонного проводу ОУН, лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу. Загинув поблизу села.
- З Ласківців бере початок один з коренів роду відомого священика УГКЦ о. Михайла Димида.
- У селі похований релігійний діяч підпільної УГКЦ о. Йосиф Іван Кушнір, ЧСВВ
Див. також
Примітки
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 98. : іл. —
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 18 жовтня 2005 року № 112.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Наказ Мінкультури від 22 листопада 2012 року № 1364.
Джерела
- Ониськів В., Уніят В. Ласківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 320—321. — .
- Laskowce (Łaskowce) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 86. (пол.) — S. 86. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
La skivci selo v Ukrayini u Terebovlyanskij miskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Vidstan vid oblasnogo centru do sela stanovit 54 kilometri Selo znahoditsya na krajnomu pivdni Ternopilskogo rajonu selo Laskivci Cerkva Uspinnya Presvyatoyi BogorodiciCerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Ternopilskij rajon Gromada Terebovlyanska miska gromada Osnovni dani Zasnovane gt 1443 Naselennya 1 946 Plosha 7 997 km Gustota naselennya 243 34 osib km Poshtovij indeks 48153 Telefonnij kod 380 3551 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 10 39 pn sh 25 34 08 sh d 49 17750 pn sh 25 56889 sh d 49 17750 25 56889 Koordinati 49 10 39 pn sh 25 34 08 sh d 49 17750 pn sh 25 56889 sh d 49 17750 25 56889 Vodojmi richka Korotazh richka Zvinyach Vidstan do rajonnogo centru 54 km Misceva vlada Adresa radi 48100 Ternopilska obl Ternopilskij r n m Terebovlya vul Knyazya Vasilka bud 104a Karta Laskivci Laskivci Mapa Laskivci u Vikishovishi Dorozhnij znak pri v yizdi v selo Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici PCU Avtobusna zupinka Cilyushe dzhereloGeografiyaCherez selo techut richki Korotazh ta Zvinyach liva pritoka Perejmi IstoriyaTovaristvo Sich Istoriya sela ye nadzvichajno dovgoyu Laskivci she za knyazhih chasiv todi selo nazivalos Velike Oko i Kuzminec vhodilo v sklad Terebovlyanskogo knyazivstva Pislya smerti knyazya Yuriya II Trojdenovicha v 1340 roci ostannogo galickogo knyazya galickimi zemlyami Laskivcyami v tomu chisli pidstupno zavolodiv polskij korol Kazimir III Prote u 1648 roci naselennya Laskivec aktivno vklyuchilosya za borotbu proti polskogo ponevolennya pid provodom Bogdana Hmelnickogo Todishnyu vlasnicyu sela ta jogo okolic Reginu Potocku bulo zhorstoko vbito V toj chas narod zbuntuvavsya pid provodom Ale pislya togo yak vijska Bogdana Hmelnickogo zalishili zahidni zemli Ukrayini polyaki pid kerivnictvom polkovnika Cherneckogo Stakogo zhorstoko rozpravilis z selyanami selo spalili pogolovno znishili tih hto uchasnikami povstannya Kolishni voyini UGA z sela Laskivci Na Laskivci ne raz napadali turki i tatari v chasi Velika rujnaciya sela pripadaye na 1676 1683 rr Protyagom cogo chasu Laskivci znahodilisya mizh dvoma frontami Z odniyeyi storoni bula kinnota yanichariv i getmana Doroshenka a z drugoyi storoni polska armiya Pislya 1683 roku selyani znovu potrapili pid kontrol Polshi i buli zakripacheni U 1772 roci selo potraplyaye pid vladu Avstrijskoyi imperiyi vnasdok podilu Rechi Pospolitoyi U 1826 roci u Laskivcyah bulo organizovano odnoklasovu ukrayinsku shkolu Skasuvannya panstva i revolyuciya 1848 roku zdijsnili znachnij vpliv na formuvannya nacionalnoyi svidomosti naselennya U 2003 roci meshkanci sela vidznachali 555 richchya z dnya pershoyi pismovoyi zgadki pro selo na chest cogo buv vstanovlenij pam yatnij znak pri viyizdi z sela v storonu Mogilnici 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Terebovlyanskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Terebovlyanskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Ternopilskogo rajonu Naselennya Chiselnist naselennya zado XIX stolittya oficijno nevidoma hoch za rozpovidyami lyudej chiselnist naselennya bula ponad 4 tis osib Ale kilkist naselennya pochala zmenshuvatisya vnaslidok emigraciyi Oficijno zareyestrovano sho v 1939 roci kilkist naselennya stanovila 3820 osib Vzhe u 1963 roci tut prozhivalo 3004 osib Zgidno z perepisom naselennya yakij provodivsya u 2001 roci naselennya sela stanovilo 2006 osib A stanom na 1 sichnya 2009 roku kilkist naselennya stanovila 1 946 osib Nazvi pil Pererit Ralkova Religiyacerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1846 PCU murovana cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 2006 UGKC murovana Poshireni prizvishaSivak Kaftan Budzanivskij Krushelnickij Telyuk Zastavnij Groshko Apostol Kugut Stasishin Sirota Vavrik Vinnik Golodyuk Dmitrik Shmirko Levenec Lopockij Hitrenkij Snizhok Verneckij GrusheckijPam yatnikiPam yatnik T Shevchenku Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Roztashovanij na vulici Centralnij navproti shkoli Vstanovlenij 2004 r Skulptor D Pilip yak Pogruddya beton cokol i postament oblicovani chervonim piskovikom Visota postamentu 2 2 m Skulptura svyatogo z palmovoyu gilkoyu i rozp yattyam Shojnoviyavlena pam yatka monumentalnogo mistectva Robota samodiyalnih majstriv vigotovlena z kamenyu 1891 r Skulptura 1 3 m postament 1 5h0 7h0 7 m plosha 0 0005 ga Pam yatnij znak Za tverezist Pam yatka istoriyi Roztashovanij v centri sela Vstanovlenij 1901 r Vidomi lyudiNarodilisya gromadsko politichnij diyach M Andruhiv Arsan Orest ukrayinskij vchenij gidrobiolog religijnij diyach v Polshi i Rimi o Arsenij Antin Kulibaba ChSVV religijnij diyach v SShA vijskovij kapelan o Porfirij Petro Sivak ChSVV vchenij teolog o Mihajlo Miroslav Vavrik ChSVV religijnij diyach poet o Markiyan Matej Kogut ChSVV gromadsko politichnij diyach nardep Mihajlo Apostol sotnik UPA O Davibida Grim kompozitor dirigent B Derev yanko ukrayinska majstrinya hudozhnogo obroblennya shkiri ta keramiki chlenkinya NSHU Kovalchuk Galina Mihajlivna 1946 2001 gromadsko politichnij diyach poet krayeznavec publicist Mihajlo Oniskiv chlen korespondent Akademiyi inzhenernih nauk Ukrayini Mihajlo Petrik gromadsko politichnij diyach Roman Zastavnij represovanij vchitel Bogdan Pasika 1900 1937 Pov yazani iz selom Pochigajlo Yaroslav Ostapovich kerivnik Kopichineckogo nadrajonnogo provodu OUN licar Sribnogo hresta bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu Zaginuv poblizu sela Z Laskivciv bere pochatok odin z koreniv rodu vidomogo svyashenika UGKC o Mihajla Dimida U seli pohovanij religijnij diyach pidpilnoyi UGKC o Josif Ivan Kushnir ChSVVDiv takozhLiskivciPrimitki www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Gorbach O Govirki j slovnik diyalektnoyi leksiki Terebovelshini Vidbitok z Naukovih Zapisok Ukrayinskogo Tehnichno Gospodarskogo Institutu Myunhen 1971 stor 174 U kameni bronzi graniti ilyustrovanij almanah Ternopil TzOV Terno graf 2014 S 98 il ISBN 978 966 457 202 3 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 18 zhovtnya 2005 roku 112 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Nakaz Minkulturi vid 22 listopada 2012 roku 1364 DzherelaOniskiv V Uniyat V Laskivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 320 321 ISBN 966 528 199 2 Laskowce Laskowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 86 pol S 86 pol Portal Ternopilshina