Ламіньяки —(ісп.), духи-охоронці джерел і ключів, які є родичами з бретонськими .
Людьми уявляються як юні дівчата чи молоді жінки із курячими (качиними, пташиними) лапами замість ніг. В однині — ламі чи ламін (множ. ламіни).
Характеристика
- Стисла характеристика
- Наднаціональний таксон — Німфи
- Фізіологія — Людина, Курка, Качка
- Будова — Сатиризм, Циклопізм
- Ареал — Країна басків
- Навколишнє середовище — Джерела, Струмки, Занедбані будівлі, Печери
- Додаткові можливості-особливості — Викрадення, Зв'язок з волоссям, Допомога по господарству, обдаровування, Прохання про допомоги, Велелюбність
- Культурно-географічна — міфологія і фольклор басків, Іспанська міфологія і фольклор
Часто вони займаються тим, що перуть білизну і зачісуються. Відомі розповіді, в яких Ламін, погрожуючи, вимагає повернути вкрадений у неї гребінь.
Ламіі приходили в будинки до людей просити чи вимагати продукти харчування, особливо сало, борошно чи просо. Селяни робили підношення ламіям у вигляді хліба, молока, сидру, кукурудзи і сала, за що вдячні Ламії допомагали їм у сільськогосподарських роботах.
Якщо селянин залишить їм трохи їстівного на кордоні наділу, Ламіни з'їдять це вночі і натомість оброблять землю або завершать незакінчену в господарстві роботу.
Ламії також надають людям іншу допомогу: дають їм золото або будують мости, наприклад, в Бідаррае, Сен-Мартен-д'Арросса і Лиці, зводять церкви в Сен-Мартен-д'Арросса, Еспесе і Аррос, будинки Ларраменді (Юшу) і Лаца (Остабат), замки Женті (Ордіарп) і Донамартірі (Сен-Мартен-д'Арберуе), палац Лаустанія і дольмени в Мендіве.
Тема лами, прибегающей до допомоги людини, представляється стороннім елементом і не відповідає сукупності легенд, що стосуються цих духів. Найчастіше лами просять у людей, щоб до них направили жінку, яка могла б надати послуги акушерки
Ламіньяки терпимі до християнства. Вважається, що в свої слова вони вкладають прямо протилежний зміст: якщо ламіньяки стверджують, що сьогодні чудова погода, значить на вулиці сльота; якщо ж вони пророкують дощ або сніг, буде світити Сонце.
В літературі
Є такі в Басконії істоти - ламіньякі, не люди і не нелюди, ламіньякі - одне слово. Зростанням вони не великі, та такі незграбні, що весь час з ними що-небудь трапляється: хто руку в двері прищемить, хто об камінь спіткнеться - з гори впаде, а хто і зовсім на рівному місці розтягнеться. Народилися ламіньякі ще до того, як з'явилися на землі люди. З людьми жити ла-міньякам незручно, та з землі не втекти, бо весь час вони щось на неї забувають. Така вже у ламіньяков доля: за яку справу ні візьмуться, до кінця не дороблять. Говорити почнуть - найпотрібніші слова забудуть, з людьми по-хорошому справу заведуть, та обов'язково посваряться. Ламіньякі живуть в Басконії всюди, прав-да, люблять куточки, де трава вище і болота є невелике. Зелену ряску, що плаває на болоті, баски досі називають «рубан-ками ламіньяків», і казки про них теж скрізь розповідають Казка про те, як ламіньяки будували міст в Ліці.
Посилання
- Ламіньяки це... [ 16 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Ламіньяки у бестіарії www.bestiary.us/laminyaki/ru [ 13 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Джерела
- Кирилл Королев "Энциклопедия сверхъестественных существ" — М.: Эксмо; СПб.: Мидгард, 2005 (216)
- Хосе Мигель Барандиаран "Баскская мифология" — М.: Издательство Герника, 2009 (432)
Див. також
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laminyaki isp duhi ohoronci dzherel i klyuchiv yaki ye rodichami z bretonskimi Lyudmi uyavlyayutsya yak yuni divchata chi molodi zhinki iz kuryachimi kachinimi ptashinimi lapami zamist nig V odnini lami chi lamin mnozh lamini HarakteristikaStisla harakteristika Nadnacionalnij takson Nimfi Fiziologiya Lyudina Kurka Kachka Budova Satirizm Ciklopizm Areal Krayina baskiv Navkolishnye seredovishe Dzherela Strumki Zanedbani budivli Pecheri Dodatkovi mozhlivosti osoblivosti Vikradennya Zv yazok z volossyam Dopomoga po gospodarstvu obdarovuvannya Prohannya pro dopomogi Velelyubnist Kulturno geografichna mifologiya i folklor baskiv Ispanska mifologiya i folklor Chasto voni zajmayutsya tim sho perut biliznu i zachisuyutsya Vidomi rozpovidi v yakih Lamin pogrozhuyuchi vimagaye povernuti vkradenij u neyi grebin Lamii prihodili v budinki do lyudej prositi chi vimagati produkti harchuvannya osoblivo salo boroshno chi proso Selyani robili pidnoshennya lamiyam u viglyadi hliba moloka sidru kukurudzi i sala za sho vdyachni Lamiyi dopomagali yim u silskogospodarskih robotah Yaksho selyanin zalishit yim trohi yistivnogo na kordoni nadilu Lamini z yidyat ce vnochi i natomist obroblyat zemlyu abo zavershat nezakinchenu v gospodarstvi robotu Lamiyi takozh nadayut lyudyam inshu dopomogu dayut yim zoloto abo buduyut mosti napriklad v Bidarrae Sen Marten d Arrossa i Lici zvodyat cerkvi v Sen Marten d Arrossa Espese i Arros budinki Larramendi Yushu i Laca Ostabat zamki Zhenti Ordiarp i Donamartiri Sen Marten d Arberue palac Laustaniya i dolmeni v Mendive Tema lami pribegayushej do dopomogi lyudini predstavlyayetsya storonnim elementom i ne vidpovidaye sukupnosti legend sho stosuyutsya cih duhiv Najchastishe lami prosyat u lyudej shob do nih napravili zhinku yaka mogla b nadati poslugi akusherki Laminyaki terpimi do hristiyanstva Vvazhayetsya sho v svoyi slova voni vkladayut pryamo protilezhnij zmist yaksho laminyaki stverdzhuyut sho sogodni chudova pogoda znachit na vulici slota yaksho zh voni prorokuyut dosh abo snig bude svititi Sonce V literaturiYe taki v Baskoniyi istoti laminyaki ne lyudi i ne nelyudi laminyaki odne slovo Zrostannyam voni ne veliki ta taki nezgrabni sho ves chas z nimi sho nebud traplyayetsya hto ruku v dveri prishemit hto ob kamin spitknetsya z gori vpade a hto i zovsim na rivnomu misci roztyagnetsya Narodilisya laminyaki she do togo yak z yavilisya na zemli lyudi Z lyudmi zhiti la minyakam nezruchno ta z zemli ne vtekti bo ves chas voni shos na neyi zabuvayut Taka vzhe u laminyakov dolya za yaku spravu ni vizmutsya do kincya ne doroblyat Govoriti pochnut najpotribnishi slova zabudut z lyudmi po horoshomu spravu zavedut ta obov yazkovo posvaryatsya Laminyaki zhivut v Baskoniyi vsyudi prav da lyublyat kutochki de trava vishe i bolota ye nevelike Zelenu ryasku sho plavaye na boloti baski dosi nazivayut ruban kami laminyakiv i kazki pro nih tezh skriz rozpovidayut Kazka pro te yak laminyaki buduvali mist v Lici PosilannyaLaminyaki ce 16 bereznya 2018 u Wayback Machine Laminyaki u bestiariyi www bestiary us laminyaki ru 13 listopada 2019 u Wayback Machine DzherelaKirill Korolev Enciklopediya sverhestestvennyh sushestv M Eksmo SPb Midgard 2005 216 Hose Migel Barandiaran Baskskaya mifologiya M Izdatelstvo Gernika 2009 432 Div takozhAlushi Brauni Gnom Gnomi Seredzem ya Domovik Duende Elfi Leprekoni Ogr Troli ChakhliPrimitki