Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Лавелівський телескоп англ Lovell Telescope ˈlʌvəl радіотелескоп в обсерваторії Джодрелл Бенк поруч з селом Густрі в гра

Лавелівський телескоп

Лавелівський телескоп (англ. Lovell Telescope, /ˈlʌvəl/) - радіотелескоп в обсерваторії Джодрелл-Бенк поруч з селом Густрі в графстві Чешир на північному заході Англії. На момент завершення будівництва в 1957 році телескоп з діаметром з 76,2 м був найбільшим параболічним повноповоротним радіотелескопом у світі. Зараз він третій за величиною, після телескопа Грін-Бенк у США та Еффельсберзького телескопа в Німеччині. Спочатку він був відомий як «250-футовий телескоп» або радіотелескоп в Джодрелл-Бенк, потім близько 1961 року його стали називати Марк І (тоді обговорювались майбутні телескопи Mark II, III і IV). Назву "Лавелівський телескоп" він отримав в 1987 році на честь Бернарда Лавелла. Телескоп є частиною радіоінтерферометра MERLIN і Європейської РНДБ-мережі.

Лавелівський телескоп
image
На честьБернард Лавелл[1]
Частина відОбсерваторія Джодрелл Бенк, MERLIN і Європейська РНДБ-мережа
Розташуванняобсерваторія Джодрелл Бенк, Велика Британія
Координати53°14′10″ пн. ш. 2°18′26″ зх. д. / 53.23611° пн. ш. 2.30722° зх. д. / 53.23611; -2.30722
ОрганізаціяJodrell Bank Centre for Astrophysics
Збудовано1972-57
Перше світло2 серпня 1957
Стиль телескопарадіотелескоп
Кількість телескопівальт-азимутальне монтування і d
Діаметр76,2±0,3 м
Збиральна площа телескопа4 560±1 м²
Фокусна відстань29±0.1 м
Монтуванняпараболоїдне альт-азимутальне
Вебсайтjodrellbank.manchester.ac.uk
image Лавелівський телескоп у Вікісховищі

Бернард Лавелл і Чарльз Газбенд отримали лицарські звання за їх роль у створенні телескопа. У 1988 році телескоп став [en] І категорії. У вересні 2006 року телескоп переміг в онлайнконкурсі BBC на головну «Неоспівану пам'ятку» Великої Британії.

Будівництво

Концепція і конструкція Марка І

Бернард Лавелл побудував «Транзитний телескоп» у Джодрелл Бенк наприкінці 1940-х років. Це був радіотелескоп діаметром 66 метрів, який був спрямований тільки прямо вгору; наступним логічним кроком було побудувати телескоп, який міг поглянути на всі частині неба, щоб можна було спостерігати більше джерел та довше за часом. Хоча Транзитний телескоп був спроектований і побудований астрономами, які його використовували, повноповоротний телескоп повинен бути професійно спроектований і побудований; перше завдання полягало в тому, щоб знайти інженера, готового виконати цю роботу. Ним виявився Чарльз Хазбенд, з яким Лавелл вперше зустрівся 8 вересня 1949 року.

image
Марк 1 в стадії будівництва.
Власник фото: Джодрелл Бенк.

Два підшипникові вузли з 15-дюймових (38-см) гармат були куплені задешево в 1950 році; вони походили з лінкорів Першої світової війни HMS Revenge і HMS Royal Sovereign (05), які в той час розбирали. Підшипники стали двома основними підшипниками для обертання висоти телескопа, а відповідні частини телескопа проектувались навколо них. Хазбенд представив перші креслення запропонованого гігантського повноповоротного радіотелескопа в 1950 році. Після уточнення ці плани докладно викладено в «Синій книзі», яка була представлена Департаменту науково-промислових досліджень (Велика Британія) 20 березня 1951 року; пропозицію було схвалено у березні 1952 року.

Будівництво почалося 3 вересня 1952 року. Фундаменти для телескопа були завершені 21 травня 1953 після того, як їх заглибини на 27 метрів в землю. Після того до середини березня 1954 року створювали подвійну залізничну колію, доки не досягли необхідної точності. Центральний стрижень був доставлений на місце 11 травня 1954 року, а фінальні візки — в середині квітня 1955 року.

image
Марк 1 в стадії будівництва.
Власник фото: Джодрелл Бенк.

Чаша телескопу спочатку повинна була мати сітчасту поверхню для спостереження на довжинах хвиль від 1 до 10 метрів (3,2 і 32 футів); це було змінено на сталеву поверхню, так що телескоп міг спостерігати на 21 см водневій лінії, яка був виявлена в 1951 році. Крім того, в лютому 1954 р. Ловелл і Міністерство повітря зустрілися, щоб побачити, чи можна отримати кошти для підвищення точності чаші так, що вона може бути використане на сантиметрових довжинах хвиль, для дослідження на цих довжинах хвиль для цілей Міністерства, а також «інших цілей». Хоча фінансування не було в кінцевому рахунку отримано від Міністерства повітря, процес планування вже просунувся дуже далеко і це поліпшення було все одно зроблене.

Телескоп був побудований так, що чашу можна повністю перевернути. Спочатку передбачалося використовувати рухомі вежі біля основи телескопа, щоб міняти ресивери у фокусі. Однак, рухливу вежу так і не побудували, через фінансові труднощі і те, що значна частина приймальної апаратури була поміщена в основу телескопа, а не в фокус. Замість цього, приймачі були встановлені на 15-метрових сталевих трубах, які були встановлені у верхню частину повітряної вежі, коли чаша була перевернута. Кабелі від ресиверів потім провели всередині цих труб, які потім бути підключили, коли телескоп був направлений в зеніт. Пов'язані приймальні пристрої потім могли бути поміщені або в невелику підвішену лабораторію безпосередньо під поверхнею; у приміщеннях на вершинах двох веж; біля основи балок, або в будівлі системи управління.

Телескоп вперше буз зрушений  3 лютого 1957 року: на 1 дюйм. Він був вперше зрушений азимутально з використанням електрики 12 червня 1957; чаша вперше була нахилена з використанням електрики 20 червня 1957 року. До кінця липня того ж року поверхня чаші була завершена. Перше використання відбулося 2 серпня 1957 року — телескоп зробив дрифтове сканування Чумацького Шляху на 160 МГц, з чашею в зеніті. Телескоп був вперше контрольований із залу управління 9 жовтня 1957 року на спеціально побудованому аналоговому комп'ютері.

Будівництво телескопу коштувало значно дорожче плану, в першу чергу через значне здорожчання сталі на момент будівництва. Оригінальний грант для будівництва телескопа був спільним від Фонду Наффілда і уряду; ця сума склала £335 000. Уряд збільшив свою частку фінансування у кілька разів по мірі росту вартості; інші гроші надійшли від приватних пожертвувань. Заключна частина боргу за будівництво телескопа, £50 000, була погашена за рахунок Лорда Наффілда і Фонду Наффілда 25 травня 1960 року (почасти через досить ранню відомість телескопа у спостереженні за космічними зондами; див. нижче), і обсерваторія Джодрелл Бенк обсерваторія була перейменована в радіоастрономічні лабораторії Наффілда. Остаточна загальна вартість телескопа склала £700 000.

Оновлення до Марк ІА

Незабаром після того, як телескоп був закінчений, Лавелл і Хазбенд почали розглядати ідею модернізації телескопа так, щоб він мав точнішу поверхню і управлявся за допомогою цифрового комп'ютера. Плани цієї модернізації були створені Husband and Co., і були представлені Лавеллу в квітні 1964 року. Ці плани стали більш нагальними, коли тріщини втоми металу були виявлені у системі двигунів висоти у вересні 1967 року. Телескоп був розрахований на термін експлуатації до 10 років, і Хазбенд попереджав про руйнування телескопу з 1963 року. Поява тріщин від втоми металу була першою з проблем, які загрожували зупинити роботу телескопа. Тому телескоп був відновлений і оновлений, щоб стати Марк ІА; початкова вартість фінансування £400 000 була оголошена Науково-дослідницькою радою 8 липня 1968 року. Модернізація була проведена в три етапи: етап 1 тривалістю з вересня 1968 по лютий 1969 року, етап 2 в період з вересня по листопад 1969 року, етап 3 в період з серпня 1970 по листопад 1971.

На першому етапі було додано внутрішню колію, яка мала прийняти третину ваги телескопа. На другому етапі, зовнішня колія, які почала руйнуватися та просідати, була заново перекладена. Крім того, на цьому етапі були додані чотири візки на внутрішню колію разом з їх металоконструкціями, а на існуючих візках зовнішньої колії проведено капітальний ремонт.

Найбільші зміни відбулися на третьому етапі — поверх старої поверхні чаші була побудована нова, точніша поверхня (це означало розширення можливостей телескопа до прийнятті хвиль довжиною 6 см), та була додана підтримка центрального «велосипедного колеса». Також була встановлена нова комп'ютерна система управління (повторне використання комп'ютера Ферранте Аргус 104 від радіотелескопа Марк II); тріщини втоми в шишках, які з'єднували чашу з вежами, були відремонтовані, а центральна антена була подовжена і посилена. На жаль, у січні 1972 року загинув один інженер і зазнав серйозних поранень другий через обрив кріплень при роботі на центральній антені.

Модернізація до Марк ІА була офіційно завершена 16 липня 1974 року, коли телескоп був повернений Університету Манчестера. У зв'язку з збільшенням вартості стали під час оновлення, фінальна вартість модернізації склала £664 793,07.

image
Лавелівський телескоп в процесі шліфування в 2002 році.

Пізніші модернізації та ремонти

Вітри «Бурі січня 1976 року» 02 січня сягали близько 140 км/год і майже знищили телескоп. Вежі викривились, і один з підшипників, який поєднував чашу з вежами, висковзнув. Після дорогого ремонту, до веж були додані діагональні розпірки, щоб це не сталося знову.

До 1990-х років поверхні телескопа  сильно проржавіли. У 2001—2003 роках телескоп було відшліфовано, підвищивши його чутливість на частоті 5 ГГц з фактором п'ять. На поверхні було використано метод голографічного профілювання, тому поверхня оптимально працює на довжинах хвиль 5 см (у порівнянні з 18 см на старій поверхні). Була встановлена нова система двигунів, яка забезпечує набагато більш високу точність наведення. Зовнішня колія була реконструйована, а фокусна вежа була укріплена, щоб витримати важчі приймачі.

У 2007 році телескоп потребував нового колісного приводу, оскільки одне з шістдесяти чотирьох оригінальних коліс тріснуло; у 2008 році знадобилась ще одна нова сталева покришка після тріщини другого колеса. Це були єдині заміни коліс з початку роботи в телескопа у 1957 році.

Наявність (станом на 2010 р.) двох гніздових пар диких сапсанів (які мають по гнізду в кожній з двох опорних веж телескопа) запобігає шкоді від голубів (як шкоді від посліду, так і від тепла їх тіл, що перешкоджають показанням чутливих приладів), які якої страждають деякі інші радіотелескопи.

Статистика

Маса телескопа: 3 200 т
Маса чаші: 1 500 т
Діаметр чаші: 76,2 м
Площа поверхні чаші: 5 270 м²
Площа збору чаші: 4 560 м²
Висота осі: 50,5 м
Максимальна висота над землею: 89,0 м
Радіус колісних ригелів: 38,5 м
Зовнішній діаметр колії: 107,.5 м
Кількість фарби на 3 шари покриття чаші: 5300 л
Потужність азимутального приводу Два електродвигуни по 50 кінських сил, один біля підніжжя кожної башти
Максимальна швидкість 15 градусів на хвилину по азимуту
10 градусів на хвилину по висоті
  • image
    Вид збоку
  • image
    Телескоп тарілка
  • image
    Структура підтримки
  • image
    Позаду
  • image
    Роботи на опорах радіотелескопа Джодрелл Банк, 12 серпня 2010 року

Стеження за космічними зондами 

«Супутник» і штучні супутники

image
Модель Супутника 1.

Телескоп почав функціонувати влітку 1957 року, якраз під час запуску Супутника-1, першого у світі штучного супутника. Хоча передача від Супутника легко могла влювлюватись побутовим радіо, Лавелівський телескоп був єдиним телескопом, здатним відстежувати радаром ракету-носій «Супутник»; телескоп вперше зафіксував ракету майже опівночі 12 жовтня 1957 року. Він також виявив ракету-носій «Супутника-2» відразу після опівночі 16 листопада 1957 року.

Телескоп також взяв участь у початковій роботі по супутниковому зв'язку. У лютому і березні 1963 року, телескоп передавав сигнали через Місяць і «Ехо-ІІ» (кульовий супутник НАСА на висоті 750 кілометрів) до обсерваторії Зіменкі в СРСР. Деякі сигнали також передавались із США в СРСР через Джодрелл Бенк.

Місячна гонка

image
«Піонер-5» кріпиться до його ракети-носія «Тор».

Лавелівський телескоп був використаний для відстеження радянських і американських зондів, спрямованих на Місяць наприкінці 1950-х і на початку 1960-х років. З американських космічних зондів, телескоп відстежив «Піонер-1» з 11 по 13 листопада 1958 року«Піонер-3» у грудні 1958 року і «Піонер-4» в березні 1959 року. Телескоп відстежив «Піонер-5» з 11 березня по 26 червня 1960 року, і був також використаний для відправки команд на зонд, у тому числі для відділення зонда від ракети-носія та для включення більш потужного передавача, коли зонд віддалився на 12,9 млн км. Він також отримував відомості від «Піонер-5», будучи єдиним телескопом у світі, здатним на це у той час. Останній сигнал був підхоплений від зонда на відстані 36,2 мільйона кілометрів 26 червня 1960 року.

Телескоп також відстежував радянські місячні зонди, в тому числі і «Луна-2» з 13 на 14 вересня 1959 року, коли він вдарився о поверхню Місяця; це було доведено з допомогою телескопа шляхом виміру впливу місячної гравітації на зонд, і Місяць-3 бл. 4 жовтня 1959 року. Крім того, телескоп відстежив «Луна-9» у лютому 1966 року — перший космічний корабель, що здійснив м'яку посадку на Місяць. Телескоп слухав його факсимільну передачу фотографій з поверхні Місяця. Фотографії були відправлені в британську пресу — зонд передавав, швидше за все навмисне, щоб збільшити шанси на отримання, в міжнародному форматі для передачі зображення на стрічку новин — і фото були надруковані раніше, ніж їх оприлюднило СРСР.

Телескоп відстежив «Луна-10», супутник СРСР, виведений на орбіту навколо Місяця, в квітні 1966 року, і «Зонд-5» у вересні 1968 року, зонд СРСР, який був запущений на Місяць, навколо якого він обернувся, перш ніж повернутися на Землю. Телескоп не відстежував «Аполлон-11», оскільки він стежив за «Луна-15» в липні 1969 року. Однак сусідній 15-метровий телескоп в Джодрелл Бенк був в той час використаний для відстеження «Аполлон-11».

Зонди Венери

Телескоп можливо виявив сигнали від «Венера-1», супутника СРСР на шляху до Венери, 19—20 травня 1961 року. Однак не вдалося підтвердити походження сигналів. Кілька років потому, у грудні 1962 року, телескоп відстежив і отримав дані від «Марінер-2». 18 жовтня 1967 року телескоп отримав сигнали, і відстежив, «Венера-4», зонд СРСР на Венеру.

Марсіанські зонди

Телескоп відстежив «Марс-1» в 1962-3 роках, та «Марс-2» і «Марс-3» в 1971 році (серед процесу оновлення телескопа до Марк ІА). Більш недавно, він також шукав декілька втрачених марсіанських космічних зондів, у тому числі «Марс Обзервер» НАСА у 1993 році, «Марс Полар Лендер» в 2000 році і приземлюваний апарат «Бігль-2» на Марс в 2003 році. Однак він не знайшов будь-якого з них.

Спостереження за міжконтинентальними балістичними ракетами

Як тимчасова міра, поки будувалась військова база Королівських ВПС Файлінгдейлс, телескоп був у режимі очікування для проекту «Project Verify» (також відомий під кодовими словами «Lothario» і «Changlin») в період з квітня 1962 року по вересень 1963 року. Під час стратегічних тривог, «імпульсний передавач, приймач і індикаторне обладнання» міг бути підключений до телескопа для сканування відомих російських місць запуску на предмет пусків МБР та/або БРСД. Під час кубинської ракетної кризи в жовтні 1962 року телескоп був непомітно повернутий в бік залізної завіси, щоб надати кілька хвилин попередження щодо будь-яких ракет, які могли бути запущені.

Наукові спостереження

Коли телескоп був запропонований, було визначено ряд цілей для спостереження. До них належали:

  • Дослідження галактичного і позагалактичного радіовипромінювання
  • Спостереження сонця
  • Радіолокаційна луна від планет
  • Дослідження метеоритних виявлень
  • Спостереження протисяйва
  • Дослідження полярного сяйва
  • Виявлення радіо відбиттів від іонізації атмосфери космічним випромінюванням

Однак фактичні спостереження, які робляться за допомогою телескопа, дещо відрізняються від цих первісних цілей, і описані в наступних розділах.

Сонячна система

Восени 1958 року телескоп був використаний для відбиття «Привітів» від Місяця з метою демонстрації третій рейт лекції Лавелла. Телескоп був також використаний для отримання повідомлень, відбитих від Місяця («місячне відображення») у рамках фестивалю 50-річчя Першого руху телескопу. У квітні 1961 року, з допомогою телескопа була отримана радіолокаційна луна від Венери, коли планета була на більш близькій відстані, що підтвердило вимірювання відстані до планети, зробленої американськими телескопами.

Лінія водню 21 см

Див. також:

Воднева лінія 21 см була виявлена під час будівництва телескопа; телескоп був згодом перероблений так, щоб він міг спостерігати на цій частоті. Використовуючи цю лінію випромінювання, можна спостерігати хмари водню в галактиці Чумацький Шлях і інших галактиках. Наприклад, телескоп виявив велику хмару навколо галактик М81 і М82. Рух цих хмар в напрямку до нас або від нас утворює червоний або синє зсув, дозволяючи виміряти швидкість хмари. Це забезпечує доступ до внутрішньої динаміки галактик, а також може забезпечити вимірювання швидкості розширення Всесвіту.

Мазери

Див. також:

У 1963 році телескоп виявив про викиди OH з регіонів зореутворення і гігантських зір; це були перші астрономічні мазери. OH-мазери випромінюють на чотирьох частотах близько 18 см, які легко спостерігаються на телескопі. В рамках програми MERLIN телескоп регулярно використовується для побудови карти регіонів мазерів.

Пульсари

Див. також: Пульсар
image
Художнє уявлення про подвійний пульсар, PSR J0737−3039.

У 1968 році, телескоп спостерігав координати недавно виявленого пульсара, щоб підтвердити його існування, та досліджував дисперсію вимірювання. Він також зробив перше виявлення поляризації випромінювання пульсарів. Це поклало початок великому обсягу роботи дослідження пульсарів в Джодрелл, яка триває досі. За 30 років після відкриття пульсарів, телескоп виявив понад 100 нових пульсарів (а астрономи Джодрелл Бенк виявили близько 2/3 від загального числа, використовуючи Лавелівський і інші телескопи). За 300-ми пульсарами ведуть регулярні спостереження за допомогою Лавелівського телескопа або розташованого поруч телескопа з 13-метровою чашею.

Телескоп був причетний до відкриття , а також до виявлення першого пульсара в кулястому скупченні у 1986 році— міллісекундного пульсара в Мессьє 28. У вересні 2006 року, були оголошені результати трьох років спостережень за подвійним пульсаром, PSR J0737−3039, з використанням Лавелівського телескопа, телескопів обсерваторій  Паркса і Грін Бенк, було оголошено, що підтверджують правильність загальної теорії відносності на рівні 99.5 %.

Гравітаційне лінзування

Див. також: Гравітаційна лінза
image
Приклад гравітаційної лінзи.

Між 1972 і 1973 році телескоп був використаний для «детального огляду радіоджерел на обмеженій ділянці неба … до межі чутливості приладу». Серед каталогізованих об'єктів була перша гравітаційна лінза, яка була підтверджена візуально в 1979 році після того, як було визначено збіг її розташування з парою слабких блакитних зірок за допомогою Марка І як інтерферометра з Марком II. Телескоп був також залучений до виявлення першого кільця Ейнштейна в 1998 році, у зв'язку зі спостереженнями, зробленими телескопом Габбл.

Квазари і інтерферометрія

Див. також: Квазар та Астрономічний інтерферометр

Ранні дослідження розмірів і природи квазарів стимулювали розвиток методів інтерферометрії в 1950-х роках; Лавелівський телескоп мав перевагу через свою велику ділянку збору, що дало можливість швидко отримати за його допомогою високочутливі вимірювання інтерферометром. В результаті телескоп широко представлений у відкритті квазарів.

image
Модель телескопа Марк І, Музей науки (Лондон)

Інтерферометрія в Джодрелл Бенк почалася до того, як Лавелівський телескоп був побудований, — з використанням Транзитного телескопа з широкостороннім масивом у 35 метрів  для визначення розмірів радіо-гучних туманностей. Після будівництва Лавелівського телескопу, широкосторонній масив був поставлений на поворотний держатель і разом з телескопом вони використовувались як відстежуючий радіоінтерферометр, у тому числі для визначення 2D-форм квазарів на небі. Влітку 1961 року був побудований 25 футів (8 м) діаметр параболоїдний телескоп (він був зроблений з алюмінієвої трубки і був встановлений на обертову конструкцію старої військової РЛС). Цей телескоп використовувався як керований інтерферометр разом з Марк І, з роздільною здатністю 0,3 кут. секунди, для визначення розмірів деяких квазарів з великим червоним зміщенням (z~0,86).

Коли був збудований телескоп Марк II, він також використовувався як інтерферометр спільно з Лавелівським телескопом. Разом вони давали базову лінію 425 м (це означає, що вони могли утворювати «штучний» телескоп з діаметром 425 м), що давало роздільну здатність близько 0,5 кутових хвилин. Ця пара телескопів була використана для проведення досліджень, а також для визначення позиції слабких радіооб'єктів. Крім того, однією з причин будівництва телескопа Марк III було його майбутнє використання як інтерферометра з Марком І для досліджень радіоджерел.

Телескоп взяв участь у першому трансатлантичному інтерферометричному експерименті у 1968 році, разом з телескопами Алгонкін і Пентіктон в Канаді. Він був вперше використаний як інтерферометр з радіотелескопом в Аресібо 1969 року.

У 1980 році він був використаний як частина нового масиву MERLIN з серію невеликих радиотелескопів, контрольованих з Джодрелл Бенк. З базовими лініями до 217 км, масив мав роздільну здатність до близько 0,05 кутових хвилин. Модернізована версія цього масиву стала національною установою в 1992 році. Телескоп також використовується у радіоінтерферометрії з наддовгими базами, спільно з телескопами по всій Європі (в Європейській РНДБ мережі), що дає роздільну здатність близько 0,001 кутової секунди. Зараз близько половини часу спостереження телескопа витрачається на інтерферометрію з іншими телескопами. Планується, що телескоп буде працювати в складі інтерферометра з орбітальними радіо-супутниками Радіоастрон (Росія) і Програма космічної обсерваторії РНДБ (англ. VLBI Space Observatory Programme, Японія), забезпечуючи ще більшу базову лінію та вищу роздільну здатність.

Інші важливі спостереження

Телескоп був використаний як повторний інструмент для перевірки можливого виявлення сигналів позаземного життя проектом SETI, зафіксованих в Аресібо в період з 1998 по кінець 2003 року. Ніяких сигналів не було виявлено. У лютому 2005 року астрономи, використовуючи Лавелівський телескоп, виявили галактику VIRGOHI21, що, як видається, створена майже повністю з темної матерії.

Телескоп у популярній культурі

  • Модель телескопа в масштабі 1:200, зроблена в 1961 році, знаходиться в Музеї науки, Лондон.
  • У 1962 році телескоп згадується в науково-фантастичному романі «А як Андромеда» Фреда Хойла і Джона Еліота.
  • У епізоді серіалу «Доктор Хто» «Логополіс» 1981 року, який був знятий в Кроуслі Парк, використовували модель Лавелівського телескопу як проект Фарос, з якого впав Доктор у виконанні Тома Бейкера і регенерував. Ця модель ґрунтувалась на телескопі Марк І, але включала і деякі модифікації з Марк ІА, наприклад край чаші.
  • Актриса Софі Олдред в образі супутниці сьомого Доктора  Ейс Макшейн, стояла і на надбудові і на чаші в освітньому спеціальному епізоді «Доктора Хто» 1990 року, «Пошукова наука: дослідження простору».
  • У 1992 році телескоп був показаний на обкладинці сингла Sub Sub «Space Face».
  • Телескоп з'явився в екранізації «Путівник Галактикою» в 2005 році.
  • Три групи знімали кліпи в чаші телескопа: D:Ream в 1995 році («Party Up the World»), Placebo у 2003 році («The Bitter End»), і в  Public Service Broadcasting у 2015 році («Sputnik»). Кадри телескопа здалеку присутні у кліпі  Secret Messages групи ELO.
  • Королівська пошта Великої Британії зобразила телескоп у «J for Jodrell Bank» в її серії марок «пам'ятки за алфавітом»; він також був представлений на марках Гаїті, Угорщини, Острову Вознесіння, Барбуди, Ліхтенштейна і Танзанії.

Примітки

  1. http://www.jb.man.ac.uk/aboutus/lovell/build.html
  2. . BBC News. 14 березня 1960. Архів оригіналу за 7 березня 2008. Процитовано 11 травня 2007.
  3. . Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 11 травня 2007.
  4. Lovell, The Jodrell Bank Telescopes
  5. . BBC News. 28 квітня 2003. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 5 квітня 2007.
  6. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 червня 2007.
  7. . Архів оригіналу за 5 лютого 2007. Процитовано 28 травня 2007.
  8. . Historic England. Архів оригіналу за 12 грудня 2007. Процитовано 17 липня 2007.
  9. Finlo Rohrer (5 вересня 2006). . BBC News. Архів оригіналу за 15 вересня 2011. Процитовано 8 серпня 2016.
  10. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 28
  11. Lovell, Astronomer by Chance, p. 195
  12. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 29
  13. Lovell, Bernard (1950). . ISBN . Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 8 серпня 2016.
  14. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 35
  15. Lovell, Astronomer by Chance, p. 222
  16. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 44
  17. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 47
  18. Lovell, Astronomer by Chance, p. 225
  19. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 65a (caption of lower photograph)
  20. Lovell, Astronomer by Chance, p. 232
  21. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 80a (caption of upper photograph)
  22. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 71
  23. JBO — Construction. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 28 травня 2007.
  24. The 250 ft Mk I Radio Telescope — The building of the world's first giant radio telescope. . Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 23 листопада 2006.
  25. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 235—236
  26. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 88
  27. Lovell (1957)
  28. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 155
  29. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 157
  30. Lovell, Astronomer by Chance, p. 250
  31. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 158, plus the image at the bottom of p177a
  32. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 193
  33. Lovell, Astronomer by Chance, p. 260
  34. Story of Jodrell Bank, p. 244
  35. Piper, Story of Jodrell Bank, p. 95
  36. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 60–61
  37. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 65-66
  38. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 68
  39. Out of the Zenith, p. 237
  40. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 75-81
  41. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 81-83
  42. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, pp. 83-94
  43. . . Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 21 листопада 2006.
  44. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 91
  45. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 94
  46. . Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 28 травня 2007.
  47. . . Архів оригіналу за 15 жовтня 2006. Процитовано 23 листопада 2006.
  48. Telescope's Tyre Change is Wheel Success. Jodrell Bank Observatory. 4 лютого 2008. Архів оригіналу за 2 вересня 2012. Процитовано 7 лютого 2008.
  49. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 28 травня 2007.
  50. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 28 травня 2007.
  51. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 196
  52. Lovell, Astronomer by Chance, p. 262
  53. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 197
  54. Out of the Zenith, chapter 15
  55. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 212
  56. Lovell, Astronomer by Chance, p. 269
  57. . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 10 червня 2007.
  58. . Time Magazine. 16 березня 1959. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  59. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. xii, pp. 239—244
    Lovell, Astronomer by Chance, p. 272
    . Time Magazine. 21 березня 1960. Архів оригіналу за 1 квітня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  60. Lovell, Story of Jodrell Bank, pp. 231—236 and caption on bottom photo of page 209a
    Piper, Story of Jodrell Bank, p. 42
    Lovell, Astronomer by Chance, pp. 269—271
    . Time Magazine. 21 вересня 1959. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  61. Lovell, Story of Jodrell Bank, pp. 236—238
    Lovell, Astronomer by Chance, p. 271
    . Time Magazine. 12 жовтня 1959. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 8 серпня 2016.
  62. Lovell, Story of Jodrell Bank, p. 250
    . BBC News. 3 лютого 1966. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 9 квітня 2007.
  63. . Time Magazine. 15 квітня 1966. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 6 квітня 2007.
  64. . Time Magazine. 27 вересня 1968. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  65. . Time Magazine. 25 липня 1969. Архів оригіналу за 26 вересня 2005. Процитовано 9 квітня 2007.
  66. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 82
  67. Piper, Story of Jodrell Bank, pp. 43-44
  68. Piper, Story of Jodrell Bank, p. 44
    . Time Magazine. 21 грудня 1962. Архів оригіналу за 8 березня 2008. Процитовано 9 квітня 2007.
  69. . BBC News. 18 жовтня 1967. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 9 травня 2007.
  70. Lovell, Jodrell Bank Telescopes, p. 88
  71. . BBC News. 2 жовтня 2000. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2007.
  72. Lovell, wwwwwww .
  73. Spinardi, 2006
  74. . BBC Radio 4. 13 червня 2003. Архів оригіналу за 20 травня 2016. Процитовано 9 квітня 2007.
  75. Out of the Zenith, p. 212
  76. Morrison, Ian (17 червня 2007). . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 червня 2007.
  77. Lovell, Out of the Zenith, pp. 197—198
  78. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 277—280
  79. . . Архів оригіналу за 18 серпня 2002. Процитовано 1 червня 2007.
  80. . Архів оригіналу за 26 вересня 2008. Процитовано 28 травня 2007.
  81. Lovell, Out of the Zenith, pp. 130—135
  82. . Time Magazine. 26 квітня 1968. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. Процитовано 9 квітня 2007.
  83. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 293—297
  84. . . Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 1 червня 2007.
  85. . . Архів оригіналу за 7 листопада 2007. Процитовано 10 червня 2007.
  86. Lovell, Astronomer by Chance, pp. 297—301
  87. . . Архів оригіналу за 19 квітня 2002. Процитовано 1 червня 2007.
  88. . BBC News. 1 квітня 1998. Архів оригіналу за 25 серпня 2017. Процитовано 9 квітня 2007.
  89. Out of the Zenith, pp. 19-20
  90. Out of the Zenith, pp. 42—45.
  91. Out of the Zenith, pp. 46-48
  92. . Jodrell Bank Observatory. Архів оригіналу за 28 червня 2004. Процитовано 1 червня 2007.
  93. Out of the Zenith, pp. 73-77
  94. Lovell, Out of the Zenith, pp. 67-68
  95. . BBC News. 1 лютого 1998. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 9 квітня 2007.
  96. . BBC News. 23 березня 1999. Архів оригіналу за 8 березня 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  97. . BBC News. 25 березня 2004. Архів оригіналу за 18 листопада 2007. Процитовано 9 квітня 2007.
  98. . Jodrell Bank Observatory press release. 23 лютого 2005. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 29 травня 2007.
  99. . Science Museum. Архів оригіналу за 21 квітня 2009. Процитовано 9 листопада 2008.
  100. Doran, John (2 квітня 2009). Doves Interview: The Romance Of The Telescope. Процитовано 18 квітня 2009.
  101. . Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  102. . 11 жовтня 2014. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  103. «Search Out Science: Search Out Space» special thanks credits.
  104. . Jodrell Bank Observatory press release. Архів оригіналу за 11 серпня 2008. Процитовано 29 травня 2007.
  105. . BBC News. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 8 серпня 2016.
  106. . Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 1 листопада 2011.

Джерела

Книги

Журнальні статті

Посилання

Дата публікації:
Lavelivskij teleskop angl Lovell Telescope ˈlʌvel radioteleskop v observatoriyi Dzhodrell Benk poruch z selom Gustri v grafstvi Cheshir na pivnichnomu zahodi Angliyi Na moment zavershennya budivnictva v 1957 roci teleskop z diametrom z 76 2 m buv najbilshim parabolichnim povnopovorotnim radioteleskopom u sviti Zaraz vin tretij za velichinoyu pislya teleskopa Grin Benk u SShA ta Effelsberzkogo teleskopa v Nimechchini Spochatku vin buv vidomij yak 250 futovij teleskop abo radioteleskop v Dzhodrell Benk potim blizko 1961 roku jogo stali nazivati Mark I todi obgovoryuvalis majbutni teleskopi Mark II III i IV Nazvu Lavelivskij teleskop vin otrimav v 1987 roci na chest Bernarda Lavella Teleskop ye chastinoyu radiointerferometra MERLIN i Yevropejskoyi RNDB merezhi Lavelivskij teleskopNa chestBernard Lavell 1 Chastina vidObservatoriya Dzhodrell Benk MERLIN i Yevropejska RNDB merezhaRoztashuvannyaobservatoriya Dzhodrell Benk Velika BritaniyaKoordinati53 14 10 pn sh 2 18 26 zh d 53 23611 pn sh 2 30722 zh d 53 23611 2 30722OrganizaciyaJodrell Bank Centre for AstrophysicsZbudovano1972 57Pershe svitlo2 serpnya 1957Stil teleskoparadioteleskopKilkist teleskopivalt azimutalne montuvannya i dDiametr76 2 0 3 mZbiralna plosha teleskopa4 560 1 m Fokusna vidstan29 0 1 mMontuvannyaparaboloyidne alt azimutalneVebsajtjodrellbank manchester ac uk Lavelivskij teleskop u Vikishovishi Bernard Lavell i Charlz Gazbend otrimali licarski zvannya za yih rol u stvorenni teleskopa U 1988 roci teleskop stav en I kategoriyi U veresni 2006 roku teleskop peremig v onlajnkonkursi BBC na golovnu Neospivanu pam yatku Velikoyi Britaniyi BudivnictvoKoncepciya i konstrukciya Marka I Bernard Lavell pobuduvav Tranzitnij teleskop u Dzhodrell Benk naprikinci 1940 h rokiv Ce buv radioteleskop diametrom 66 metriv yakij buv spryamovanij tilki pryamo vgoru nastupnim logichnim krokom bulo pobuduvati teleskop yakij mig poglyanuti na vsi chastini neba shob mozhna bulo sposterigati bilshe dzherel ta dovshe za chasom Hocha Tranzitnij teleskop buv sproektovanij i pobudovanij astronomami yaki jogo vikoristovuvali povnopovorotnij teleskop povinen buti profesijno sproektovanij i pobudovanij pershe zavdannya polyagalo v tomu shob znajti inzhenera gotovogo vikonati cyu robotu Nim viyavivsya Charlz Hazbend z yakim Lavell vpershe zustrivsya 8 veresnya 1949 roku Mark 1 v stadiyi budivnictva Vlasnik foto Dzhodrell Benk Dva pidshipnikovi vuzli z 15 dyujmovih 38 sm garmat buli kupleni zadeshevo v 1950 roci voni pohodili z linkoriv Pershoyi svitovoyi vijni HMS Revenge i HMS Royal Sovereign 05 yaki v toj chas rozbirali Pidshipniki stali dvoma osnovnimi pidshipnikami dlya obertannya visoti teleskopa a vidpovidni chastini teleskopa proektuvalis navkolo nih Hazbend predstaviv pershi kreslennya zaproponovanogo gigantskogo povnopovorotnogo radioteleskopa v 1950 roci Pislya utochnennya ci plani dokladno vikladeno v Sinij knizi yaka bula predstavlena Departamentu naukovo promislovih doslidzhen Velika Britaniya 20 bereznya 1951 roku propoziciyu bulo shvaleno u berezni 1952 roku Budivnictvo pochalosya 3 veresnya 1952 roku Fundamenti dlya teleskopa buli zaversheni 21 travnya 1953 pislya togo yak yih zaglibini na 27 metriv v zemlyu Pislya togo do seredini bereznya 1954 roku stvoryuvali podvijnu zaliznichnu koliyu doki ne dosyagli neobhidnoyi tochnosti Centralnij strizhen buv dostavlenij na misce 11 travnya 1954 roku a finalni vizki v seredini kvitnya 1955 roku Mark 1 v stadiyi budivnictva Vlasnik foto Dzhodrell Benk Chasha teleskopu spochatku povinna bula mati sitchastu poverhnyu dlya sposterezhennya na dovzhinah hvil vid 1 do 10 metriv 3 2 i 32 futiv ce bulo zmineno na stalevu poverhnyu tak sho teleskop mig sposterigati na 21 sm vodnevij liniyi yaka buv viyavlena v 1951 roci Krim togo v lyutomu 1954 r Lovell i Ministerstvo povitrya zustrilisya shob pobachiti chi mozhna otrimati koshti dlya pidvishennya tochnosti chashi tak sho vona mozhe buti vikoristane na santimetrovih dovzhinah hvil dlya doslidzhennya na cih dovzhinah hvil dlya cilej Ministerstva a takozh inshih cilej Hocha finansuvannya ne bulo v kincevomu rahunku otrimano vid Ministerstva povitrya proces planuvannya vzhe prosunuvsya duzhe daleko i ce polipshennya bulo vse odno zroblene Teleskop buv pobudovanij tak sho chashu mozhna povnistyu perevernuti Spochatku peredbachalosya vikoristovuvati ruhomi vezhi bilya osnovi teleskopa shob minyati resiveri u fokusi Odnak ruhlivu vezhu tak i ne pobuduvali cherez finansovi trudnoshi i te sho znachna chastina prijmalnoyi aparaturi bula pomishena v osnovu teleskopa a ne v fokus Zamist cogo prijmachi buli vstanovleni na 15 metrovih stalevih trubah yaki buli vstanovleni u verhnyu chastinu povitryanoyi vezhi koli chasha bula perevernuta Kabeli vid resiveriv potim proveli vseredini cih trub yaki potim buti pidklyuchili koli teleskop buv napravlenij v zenit Pov yazani prijmalni pristroyi potim mogli buti pomisheni abo v neveliku pidvishenu laboratoriyu bezposeredno pid poverhneyu u primishennyah na vershinah dvoh vezh bilya osnovi balok abo v budivli sistemi upravlinnya Teleskop vpershe buz zrushenij 3 lyutogo 1957 roku na 1 dyujm Vin buv vpershe zrushenij azimutalno z vikoristannyam elektriki 12 chervnya 1957 chasha vpershe bula nahilena z vikoristannyam elektriki 20 chervnya 1957 roku Do kincya lipnya togo zh roku poverhnya chashi bula zavershena Pershe vikoristannya vidbulosya 2 serpnya 1957 roku teleskop zrobiv driftove skanuvannya Chumackogo Shlyahu na 160 MGc z chasheyu v zeniti Teleskop buv vpershe kontrolovanij iz zalu upravlinnya 9 zhovtnya 1957 roku na specialno pobudovanomu analogovomu komp yuteri Budivnictvo teleskopu koshtuvalo znachno dorozhche planu v pershu chergu cherez znachne zdorozhchannya stali na moment budivnictva Originalnij grant dlya budivnictva teleskopa buv spilnim vid Fondu Naffilda i uryadu cya suma sklala 335 000 Uryad zbilshiv svoyu chastku finansuvannya u kilka raziv po miri rostu vartosti inshi groshi nadijshli vid privatnih pozhertvuvan Zaklyuchna chastina borgu za budivnictvo teleskopa 50 000 bula pogashena za rahunok Lorda Naffilda i Fondu Naffilda 25 travnya 1960 roku pochasti cherez dosit rannyu vidomist teleskopa u sposterezhenni za kosmichnimi zondami div nizhche i observatoriya Dzhodrell Benk observatoriya bula perejmenovana v radioastronomichni laboratoriyi Naffilda Ostatochna zagalna vartist teleskopa sklala 700 000 Onovlennya do Mark IA Nezabarom pislya togo yak teleskop buv zakinchenij Lavell i Hazbend pochali rozglyadati ideyu modernizaciyi teleskopa tak shob vin mav tochnishu poverhnyu i upravlyavsya za dopomogoyu cifrovogo komp yutera Plani ciyeyi modernizaciyi buli stvoreni Husband and Co i buli predstavleni Lavellu v kvitni 1964 roku Ci plani stali bilsh nagalnimi koli trishini vtomi metalu buli viyavleni u sistemi dviguniv visoti u veresni 1967 roku Teleskop buv rozrahovanij na termin ekspluataciyi do 10 rokiv i Hazbend poperedzhav pro rujnuvannya teleskopu z 1963 roku Poyava trishin vid vtomi metalu bula pershoyu z problem yaki zagrozhuvali zupiniti robotu teleskopa Tomu teleskop buv vidnovlenij i onovlenij shob stati Mark IA pochatkova vartist finansuvannya 400 000 bula ogoloshena Naukovo doslidnickoyu radoyu 8 lipnya 1968 roku Modernizaciya bula provedena v tri etapi etap 1 trivalistyu z veresnya 1968 po lyutij 1969 roku etap 2 v period z veresnya po listopad 1969 roku etap 3 v period z serpnya 1970 po listopad 1971 Na pershomu etapi bulo dodano vnutrishnyu koliyu yaka mala prijnyati tretinu vagi teleskopa Na drugomu etapi zovnishnya koliya yaki pochala rujnuvatisya ta prosidati bula zanovo perekladena Krim togo na comu etapi buli dodani chotiri vizki na vnutrishnyu koliyu razom z yih metalokonstrukciyami a na isnuyuchih vizkah zovnishnoyi koliyi provedeno kapitalnij remont Najbilshi zmini vidbulisya na tretomu etapi poverh staroyi poverhni chashi bula pobudovana nova tochnisha poverhnya ce oznachalo rozshirennya mozhlivostej teleskopa do prijnyatti hvil dovzhinoyu 6 sm ta bula dodana pidtrimka centralnogo velosipednogo kolesa Takozh bula vstanovlena nova komp yuterna sistema upravlinnya povtorne vikoristannya komp yutera Ferrante Argus 104 vid radioteleskopa Mark II trishini vtomi v shishkah yaki z yednuvali chashu z vezhami buli vidremontovani a centralna antena bula podovzhena i posilena Na zhal u sichni 1972 roku zaginuv odin inzhener i zaznav serjoznih poranen drugij cherez obriv kriplen pri roboti na centralnij anteni Modernizaciya do Mark IA bula oficijno zavershena 16 lipnya 1974 roku koli teleskop buv povernenij Universitetu Manchestera U zv yazku z zbilshennyam vartosti stali pid chas onovlennya finalna vartist modernizaciyi sklala 664 793 07 Lavelivskij teleskop v procesi shlifuvannya v 2002 roci Piznishi modernizaciyi ta remonti Vitri Buri sichnya 1976 roku 02 sichnya syagali blizko 140 km god i majzhe znishili teleskop Vezhi vikrivilis i odin z pidshipnikiv yakij poyednuvav chashu z vezhami viskovznuv Pislya dorogogo remontu do vezh buli dodani diagonalni rozpirki shob ce ne stalosya znovu Do 1990 h rokiv poverhni teleskopa silno prorzhavili U 2001 2003 rokah teleskop bulo vidshlifovano pidvishivshi jogo chutlivist na chastoti 5 GGc z faktorom p yat Na poverhni bulo vikoristano metod golografichnogo profilyuvannya tomu poverhnya optimalno pracyuye na dovzhinah hvil 5 sm u porivnyanni z 18 sm na starij poverhni Bula vstanovlena nova sistema dviguniv yaka zabezpechuye nabagato bilsh visoku tochnist navedennya Zovnishnya koliya bula rekonstrujovana a fokusna vezha bula ukriplena shob vitrimati vazhchi prijmachi U 2007 roci teleskop potrebuvav novogo kolisnogo privodu oskilki odne z shistdesyati chotiroh originalnih kolis trisnulo u 2008 roci znadobilas she odna nova staleva pokrishka pislya trishini drugogo kolesa Ce buli yedini zamini kolis z pochatku roboti v teleskopa u 1957 roci Nayavnist stanom na 2010 r dvoh gnizdovih par dikih sapsaniv yaki mayut po gnizdu v kozhnij z dvoh opornih vezh teleskopa zapobigaye shkodi vid golubiv yak shkodi vid poslidu tak i vid tepla yih til sho pereshkodzhayut pokazannyam chutlivih priladiv yaki yakoyi strazhdayut deyaki inshi radioteleskopi StatistikaMasa teleskopa 3 200 tMasa chashi 1 500 tDiametr chashi 76 2 mPlosha poverhni chashi 5 270 m Plosha zboru chashi 4 560 m Visota osi 50 5 mMaksimalna visota nad zemleyu 89 0 mRadius kolisnih rigeliv 38 5 mZovnishnij diametr koliyi 107 5 mKilkist farbi na 3 shari pokrittya chashi 5300 lPotuzhnist azimutalnogo privodu Dva elektrodviguni po 50 kinskih sil odin bilya pidnizhzhya kozhnoyi bashtiMaksimalna shvidkist 15 gradusiv na hvilinu po azimutu 10 gradusiv na hvilinu po visotiVid zboku Teleskop tarilka Struktura pidtrimki Pozadu Roboti na oporah radioteleskopa Dzhodrell Bank 12 serpnya 2010 rokuStezhennya za kosmichnimi zondami Suputnik i shtuchni suputniki Model Suputnika 1 Teleskop pochav funkcionuvati vlitku 1957 roku yakraz pid chas zapusku Suputnika 1 pershogo u sviti shtuchnogo suputnika Hocha peredacha vid Suputnika legko mogla vlyuvlyuvatis pobutovim radio Lavelivskij teleskop buv yedinim teleskopom zdatnim vidstezhuvati radarom raketu nosij Suputnik teleskop vpershe zafiksuvav raketu majzhe opivnochi 12 zhovtnya 1957 roku Vin takozh viyaviv raketu nosij Suputnika 2 vidrazu pislya opivnochi 16 listopada 1957 roku Teleskop takozh vzyav uchast u pochatkovij roboti po suputnikovomu zv yazku U lyutomu i berezni 1963 roku teleskop peredavav signali cherez Misyac i Eho II kulovij suputnik NASA na visoti 750 kilometriv do observatoriyi Zimenki v SRSR Deyaki signali takozh peredavalis iz SShA v SRSR cherez Dzhodrell Benk Misyachna gonka Pioner 5 kripitsya do jogo raketi nosiya Tor Lavelivskij teleskop buv vikoristanij dlya vidstezhennya radyanskih i amerikanskih zondiv spryamovanih na Misyac naprikinci 1950 h i na pochatku 1960 h rokiv Z amerikanskih kosmichnih zondiv teleskop vidstezhiv Pioner 1 z 11 po 13 listopada 1958 roku Pioner 3 u grudni 1958 roku i Pioner 4 v berezni 1959 roku Teleskop vidstezhiv Pioner 5 z 11 bereznya po 26 chervnya 1960 roku i buv takozh vikoristanij dlya vidpravki komand na zond u tomu chisli dlya viddilennya zonda vid raketi nosiya ta dlya vklyuchennya bilsh potuzhnogo peredavacha koli zond viddalivsya na 12 9 mln km Vin takozh otrimuvav vidomosti vid Pioner 5 buduchi yedinim teleskopom u sviti zdatnim na ce u toj chas Ostannij signal buv pidhoplenij vid zonda na vidstani 36 2 miljona kilometriv 26 chervnya 1960 roku Teleskop takozh vidstezhuvav radyanski misyachni zondi v tomu chisli i Luna 2 z 13 na 14 veresnya 1959 roku koli vin vdarivsya o poverhnyu Misyacya ce bulo dovedeno z dopomogoyu teleskopa shlyahom vimiru vplivu misyachnoyi gravitaciyi na zond i Misyac 3 bl 4 zhovtnya 1959 roku Krim togo teleskop vidstezhiv Luna 9 u lyutomu 1966 roku pershij kosmichnij korabel sho zdijsniv m yaku posadku na Misyac Teleskop sluhav jogo faksimilnu peredachu fotografij z poverhni Misyacya Fotografiyi buli vidpravleni v britansku presu zond peredavav shvidshe za vse navmisne shob zbilshiti shansi na otrimannya v mizhnarodnomu formati dlya peredachi zobrazhennya na strichku novin i foto buli nadrukovani ranishe nizh yih oprilyudnilo SRSR Teleskop vidstezhiv Luna 10 suputnik SRSR vivedenij na orbitu navkolo Misyacya v kvitni 1966 roku i Zond 5 u veresni 1968 roku zond SRSR yakij buv zapushenij na Misyac navkolo yakogo vin obernuvsya persh nizh povernutisya na Zemlyu Teleskop ne vidstezhuvav Apollon 11 oskilki vin stezhiv za Luna 15 v lipni 1969 roku Odnak susidnij 15 metrovij teleskop v Dzhodrell Benk buv v toj chas vikoristanij dlya vidstezhennya Apollon 11 Zondi Veneri Teleskop mozhlivo viyaviv signali vid Venera 1 suputnika SRSR na shlyahu do Veneri 19 20 travnya 1961 roku Odnak ne vdalosya pidtverditi pohodzhennya signaliv Kilka rokiv potomu u grudni 1962 roku teleskop vidstezhiv i otrimav dani vid Mariner 2 18 zhovtnya 1967 roku teleskop otrimav signali i vidstezhiv Venera 4 zond SRSR na Veneru Marsianski zondi Teleskop vidstezhiv Mars 1 v 1962 3 rokah ta Mars 2 i Mars 3 v 1971 roci sered procesu onovlennya teleskopa do Mark IA Bilsh nedavno vin takozh shukav dekilka vtrachenih marsianskih kosmichnih zondiv u tomu chisli Mars Obzerver NASA u 1993 roci Mars Polar Lender v 2000 roci i prizemlyuvanij aparat Bigl 2 na Mars v 2003 roci Odnak vin ne znajshov bud yakogo z nih Sposterezhennya za mizhkontinentalnimi balistichnimi raketami Yak timchasova mira poki buduvalas vijskova baza Korolivskih VPS Fajlingdejls teleskop buv u rezhimi ochikuvannya dlya proektu Project Verify takozh vidomij pid kodovimi slovami Lothario i Changlin v period z kvitnya 1962 roku po veresen 1963 roku Pid chas strategichnih trivog impulsnij peredavach prijmach i indikatorne obladnannya mig buti pidklyuchenij do teleskopa dlya skanuvannya vidomih rosijskih misc zapusku na predmet puskiv MBR ta abo BRSD Pid chas kubinskoyi raketnoyi krizi v zhovtni 1962 roku teleskop buv nepomitno povernutij v bik zaliznoyi zavisi shob nadati kilka hvilin poperedzhennya shodo bud yakih raket yaki mogli buti zapusheni Naukovi sposterezhennyaKoli teleskop buv zaproponovanij bulo viznacheno ryad cilej dlya sposterezhennya Do nih nalezhali Doslidzhennya galaktichnogo i pozagalaktichnogo radioviprominyuvannya Sposterezhennya soncya Radiolokacijna luna vid planet Doslidzhennya meteoritnih viyavlen Sposterezhennya protisyajva Doslidzhennya polyarnogo syajva Viyavlennya radio vidbittiv vid ionizaciyi atmosferi kosmichnim viprominyuvannyam Odnak faktichni sposterezhennya yaki roblyatsya za dopomogoyu teleskopa desho vidriznyayutsya vid cih pervisnih cilej i opisani v nastupnih rozdilah Sonyachna sistema Voseni 1958 roku teleskop buv vikoristanij dlya vidbittya Privitiv vid Misyacya z metoyu demonstraciyi tretij rejt lekciyi Lavella Teleskop buv takozh vikoristanij dlya otrimannya povidomlen vidbitih vid Misyacya misyachne vidobrazhennya u ramkah festivalyu 50 richchya Pershogo ruhu teleskopu U kvitni 1961 roku z dopomogoyu teleskopa bula otrimana radiolokacijna luna vid Veneri koli planeta bula na bilsh blizkij vidstani sho pidtverdilo vimiryuvannya vidstani do planeti zroblenoyi amerikanskimi teleskopami Liniya vodnyu 21 sm Div takozh Vodneva liniya 21 sm bula viyavlena pid chas budivnictva teleskopa teleskop buv zgodom pereroblenij tak shob vin mig sposterigati na cij chastoti Vikoristovuyuchi cyu liniyu viprominyuvannya mozhna sposterigati hmari vodnyu v galaktici Chumackij Shlyah i inshih galaktikah Napriklad teleskop viyaviv veliku hmaru navkolo galaktik M81 i M82 Ruh cih hmar v napryamku do nas abo vid nas utvoryuye chervonij abo sinye zsuv dozvolyayuchi vimiryati shvidkist hmari Ce zabezpechuye dostup do vnutrishnoyi dinamiki galaktik a takozh mozhe zabezpechiti vimiryuvannya shvidkosti rozshirennya Vsesvitu Mazeri Div takozh U 1963 roci teleskop viyaviv pro vikidi OH z regioniv zoreutvorennya i gigantskih zir ce buli pershi astronomichni mazeri OH mazeri viprominyuyut na chotiroh chastotah blizko 18 sm yaki legko sposterigayutsya na teleskopi V ramkah programi MERLIN teleskop regulyarno vikoristovuyetsya dlya pobudovi karti regioniv mazeriv Pulsari Div takozh Pulsar Hudozhnye uyavlennya pro podvijnij pulsar PSR J0737 3039 U 1968 roci teleskop sposterigav koordinati nedavno viyavlenogo pulsara shob pidtverditi jogo isnuvannya ta doslidzhuvav dispersiyu vimiryuvannya Vin takozh zrobiv pershe viyavlennya polyarizaciyi viprominyuvannya pulsariv Ce poklalo pochatok velikomu obsyagu roboti doslidzhennya pulsariv v Dzhodrell yaka trivaye dosi Za 30 rokiv pislya vidkrittya pulsariv teleskop viyaviv ponad 100 novih pulsariv a astronomi Dzhodrell Benk viyavili blizko 2 3 vid zagalnogo chisla vikoristovuyuchi Lavelivskij i inshi teleskopi Za 300 mi pulsarami vedut regulyarni sposterezhennya za dopomogoyu Lavelivskogo teleskopa abo roztashovanogo poruch teleskopa z 13 metrovoyu chasheyu Teleskop buv prichetnij do vidkrittya a takozh do viyavlennya pershogo pulsara v kulyastomu skupchenni u 1986 roci millisekundnogo pulsara v Messye 28 U veresni 2006 roku buli ogolosheni rezultati troh rokiv sposterezhen za podvijnim pulsarom PSR J0737 3039 z vikoristannyam Lavelivskogo teleskopa teleskopiv observatorij Parksa i Grin Benk bulo ogolosheno sho pidtverdzhuyut pravilnist zagalnoyi teoriyi vidnosnosti na rivni 99 5 Gravitacijne linzuvannya Div takozh Gravitacijna linza Priklad gravitacijnoyi linzi Mizh 1972 i 1973 roci teleskop buv vikoristanij dlya detalnogo oglyadu radiodzherel na obmezhenij dilyanci neba do mezhi chutlivosti priladu Sered katalogizovanih ob yektiv bula persha gravitacijna linza yaka bula pidtverdzhena vizualno v 1979 roci pislya togo yak bulo viznacheno zbig yiyi roztashuvannya z paroyu slabkih blakitnih zirok za dopomogoyu Marka I yak interferometra z Markom II Teleskop buv takozh zaluchenij do viyavlennya pershogo kilcya Ejnshtejna v 1998 roci u zv yazku zi sposterezhennyami zroblenimi teleskopom Gabbl Kvazari i interferometriya Div takozh Kvazar ta Astronomichnij interferometr Ranni doslidzhennya rozmiriv i prirodi kvazariv stimulyuvali rozvitok metodiv interferometriyi v 1950 h rokah Lavelivskij teleskop mav perevagu cherez svoyu veliku dilyanku zboru sho dalo mozhlivist shvidko otrimati za jogo dopomogoyu visokochutlivi vimiryuvannya interferometrom V rezultati teleskop shiroko predstavlenij u vidkritti kvazariv Model teleskopa Mark I Muzej nauki London Interferometriya v Dzhodrell Benk pochalasya do togo yak Lavelivskij teleskop buv pobudovanij z vikoristannyam Tranzitnogo teleskopa z shirokostoronnim masivom u 35 metriv dlya viznachennya rozmiriv radio guchnih tumannostej Pislya budivnictva Lavelivskogo teleskopu shirokostoronnij masiv buv postavlenij na povorotnij derzhatel i razom z teleskopom voni vikoristovuvalis yak vidstezhuyuchij radiointerferometr u tomu chisli dlya viznachennya 2D form kvazariv na nebi Vlitku 1961 roku buv pobudovanij 25 futiv 8 m diametr paraboloyidnij teleskop vin buv zroblenij z alyuminiyevoyi trubki i buv vstanovlenij na obertovu konstrukciyu staroyi vijskovoyi RLS Cej teleskop vikoristovuvavsya yak kerovanij interferometr razom z Mark I z rozdilnoyu zdatnistyu 0 3 kut sekundi dlya viznachennya rozmiriv deyakih kvazariv z velikim chervonim zmishennyam z 0 86 Koli buv zbudovanij teleskop Mark II vin takozh vikoristovuvavsya yak interferometr spilno z Lavelivskim teleskopom Razom voni davali bazovu liniyu 425 m ce oznachaye sho voni mogli utvoryuvati shtuchnij teleskop z diametrom 425 m sho davalo rozdilnu zdatnist blizko 0 5 kutovih hvilin Cya para teleskopiv bula vikoristana dlya provedennya doslidzhen a takozh dlya viznachennya poziciyi slabkih radioob yektiv Krim togo odniyeyu z prichin budivnictva teleskopa Mark III bulo jogo majbutnye vikoristannya yak interferometra z Markom I dlya doslidzhen radiodzherel Teleskop vzyav uchast u pershomu transatlantichnomu interferometrichnomu eksperimenti u 1968 roci razom z teleskopami Algonkin i Pentikton v Kanadi Vin buv vpershe vikoristanij yak interferometr z radioteleskopom v Aresibo 1969 roku U 1980 roci vin buv vikoristanij yak chastina novogo masivu MERLIN z seriyu nevelikih radioteleskopiv kontrolovanih z Dzhodrell Benk Z bazovimi liniyami do 217 km masiv mav rozdilnu zdatnist do blizko 0 05 kutovih hvilin Modernizovana versiya cogo masivu stala nacionalnoyu ustanovoyu v 1992 roci Teleskop takozh vikoristovuyetsya u radiointerferometriyi z naddovgimi bazami spilno z teleskopami po vsij Yevropi v Yevropejskij RNDB merezhi sho daye rozdilnu zdatnist blizko 0 001 kutovoyi sekundi Zaraz blizko polovini chasu sposterezhennya teleskopa vitrachayetsya na interferometriyu z inshimi teleskopami Planuyetsya sho teleskop bude pracyuvati v skladi interferometra z orbitalnimi radio suputnikami Radioastron Rosiya i Programa kosmichnoyi observatoriyi RNDB angl VLBI Space Observatory Programme Yaponiya zabezpechuyuchi she bilshu bazovu liniyu ta vishu rozdilnu zdatnist Inshi vazhlivi sposterezhennya Teleskop buv vikoristanij yak povtornij instrument dlya perevirki mozhlivogo viyavlennya signaliv pozazemnogo zhittya proektom SETI zafiksovanih v Aresibo v period z 1998 po kinec 2003 roku Niyakih signaliv ne bulo viyavleno U lyutomu 2005 roku astronomi vikoristovuyuchi Lavelivskij teleskop viyavili galaktiku VIRGOHI21 sho yak vidayetsya stvorena majzhe povnistyu z temnoyi materiyi Teleskop u populyarnij kulturiModel teleskopa v masshtabi 1 200 zroblena v 1961 roci znahoditsya v Muzeyi nauki London U 1962 roci teleskop zgaduyetsya v naukovo fantastichnomu romani A yak Andromeda Freda Hojla i Dzhona Eliota U epizodi serialu Doktor Hto Logopolis 1981 roku yakij buv znyatij v Krousli Park vikoristovuvali model Lavelivskogo teleskopu yak proekt Faros z yakogo vpav Doktor u vikonanni Toma Bejkera i regeneruvav Cya model gruntuvalas na teleskopi Mark I ale vklyuchala i deyaki modifikaciyi z Mark IA napriklad kraj chashi Aktrisa Sofi Oldred v obrazi suputnici somogo Doktora Ejs Makshejn stoyala i na nadbudovi i na chashi v osvitnomu specialnomu epizodi Doktora Hto 1990 roku Poshukova nauka doslidzhennya prostoru U 1992 roci teleskop buv pokazanij na obkladinci singla Sub Sub Space Face Teleskop z yavivsya v ekranizaciyi Putivnik Galaktikoyu v 2005 roci Tri grupi znimali klipi v chashi teleskopa D Ream v 1995 roci Party Up the World Placebo u 2003 roci The Bitter End i v Public Service Broadcasting u 2015 roci Sputnik Kadri teleskopa zdaleku prisutni u klipi Secret Messages grupi ELO Korolivska poshta Velikoyi Britaniyi zobrazila teleskop u J for Jodrell Bank v yiyi seriyi marok pam yatki za alfavitom vin takozh buv predstavlenij na markah Gayiti Ugorshini Ostrovu Voznesinnya Barbudi Lihtenshtejna i Tanzaniyi Primitkihttp www jb man ac uk aboutus lovell build html BBC News 14 bereznya 1960 Arhiv originalu za 7 bereznya 2008 Procitovano 11 travnya 2007 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 11 travnya 2007 Lovell The Jodrell Bank Telescopes BBC News 28 kvitnya 2003 Arhiv originalu za 13 serpnya 2017 Procitovano 5 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2007 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2007 Procitovano 28 travnya 2007 Historic England Arhiv originalu za 12 grudnya 2007 Procitovano 17 lipnya 2007 Finlo Rohrer 5 veresnya 2006 BBC News Arhiv originalu za 15 veresnya 2011 Procitovano 8 serpnya 2016 Lovell Story of Jodrell Bank p 28 Lovell Astronomer by Chance p 195 Lovell Story of Jodrell Bank p 29 Lovell Bernard 1950 ISBN 0 312 32249 6 Arhiv originalu za 4 chervnya 2008 Procitovano 8 serpnya 2016 Lovell Story of Jodrell Bank p 35 Lovell Astronomer by Chance p 222 Lovell Story of Jodrell Bank p 44 Lovell Story of Jodrell Bank p 47 Lovell Astronomer by Chance p 225 Lovell Story of Jodrell Bank p 65a caption of lower photograph Lovell Astronomer by Chance p 232 Lovell Story of Jodrell Bank p 80a caption of upper photograph Lovell Story of Jodrell Bank p 71 JBO Construction Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 28 travnya 2007 The 250 ft Mk I Radio Telescope The building of the world s first giant radio telescope Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 23 listopada 2006 Lovell Astronomer by Chance pp 235 236 Lovell Story of Jodrell Bank p 88 Lovell 1957 Lovell Story of Jodrell Bank p 155 Lovell Story of Jodrell Bank p 157 Lovell Astronomer by Chance p 250 Lovell Story of Jodrell Bank p 158 plus the image at the bottom of p177a Lovell Story of Jodrell Bank p 193 Lovell Astronomer by Chance p 260 Story of Jodrell Bank p 244 Piper Story of Jodrell Bank p 95 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 60 61 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 65 66 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 68 Out of the Zenith p 237 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 75 81 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 81 83 Lovell Jodrell Bank Telescopes pp 83 94 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2006 Procitovano 21 listopada 2006 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 91 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 94 Arhiv originalu za 29 sichnya 2013 Procitovano 28 travnya 2007 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2006 Procitovano 23 listopada 2006 Telescope s Tyre Change is Wheel Success Jodrell Bank Observatory 4 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 2 veresnya 2012 Procitovano 7 lyutogo 2008 Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 28 travnya 2007 Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 28 travnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank p 196 Lovell Astronomer by Chance p 262 Lovell Story of Jodrell Bank p 197 Out of the Zenith chapter 15 Lovell Story of Jodrell Bank p 212 Lovell Astronomer by Chance p 269 Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 10 chervnya 2007 Time Magazine 16 bereznya 1959 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank p xii pp 239 244 Lovell Astronomer by Chance p 272 Time Magazine 21 bereznya 1960 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank pp 231 236 and caption on bottom photo of page 209a Piper Story of Jodrell Bank p 42 Lovell Astronomer by Chance pp 269 271 Time Magazine 21 veresnya 1959 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Story of Jodrell Bank pp 236 238 Lovell Astronomer by Chance p 271 Time Magazine 12 zhovtnya 1959 Arhiv originalu za 10 listopada 2012 Procitovano 8 serpnya 2016 Lovell Story of Jodrell Bank p 250 BBC News 3 lyutogo 1966 Arhiv originalu za 1 bereznya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2007 Time Magazine 15 kvitnya 1966 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 6 kvitnya 2007 Time Magazine 27 veresnya 1968 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Time Magazine 25 lipnya 1969 Arhiv originalu za 26 veresnya 2005 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 82 Piper Story of Jodrell Bank pp 43 44 Piper Story of Jodrell Bank p 44 Time Magazine 21 grudnya 1962 Arhiv originalu za 8 bereznya 2008 Procitovano 9 kvitnya 2007 BBC News 18 zhovtnya 1967 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2016 Procitovano 9 travnya 2007 Lovell Jodrell Bank Telescopes p 88 BBC News 2 zhovtnya 2000 Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell wwwwwww Spinardi 2006 BBC Radio 4 13 chervnya 2003 Arhiv originalu za 20 travnya 2016 Procitovano 9 kvitnya 2007 Out of the Zenith p 212 Morrison Ian 17 chervnya 2007 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 chervnya 2007 Lovell Out of the Zenith pp 197 198 Lovell Astronomer by Chance pp 277 280 Arhiv originalu za 18 serpnya 2002 Procitovano 1 chervnya 2007 Arhiv originalu za 26 veresnya 2008 Procitovano 28 travnya 2007 Lovell Out of the Zenith pp 130 135 Time Magazine 26 kvitnya 1968 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2009 Procitovano 9 kvitnya 2007 Lovell Astronomer by Chance pp 293 297 Arhiv originalu za 4 chervnya 2008 Procitovano 1 chervnya 2007 Arhiv originalu za 7 listopada 2007 Procitovano 10 chervnya 2007 Lovell Astronomer by Chance pp 297 301 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2002 Procitovano 1 chervnya 2007 BBC News 1 kvitnya 1998 Arhiv originalu za 25 serpnya 2017 Procitovano 9 kvitnya 2007 Out of the Zenith pp 19 20 Out of the Zenith pp 42 45 Out of the Zenith pp 46 48 Jodrell Bank Observatory Arhiv originalu za 28 chervnya 2004 Procitovano 1 chervnya 2007 Out of the Zenith pp 73 77 Lovell Out of the Zenith pp 67 68 BBC News 1 lyutogo 1998 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 9 kvitnya 2007 BBC News 23 bereznya 1999 Arhiv originalu za 8 bereznya 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 BBC News 25 bereznya 2004 Arhiv originalu za 18 listopada 2007 Procitovano 9 kvitnya 2007 Jodrell Bank Observatory press release 23 lyutogo 2005 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2008 Procitovano 29 travnya 2007 Science Museum Arhiv originalu za 21 kvitnya 2009 Procitovano 9 listopada 2008 Doran John 2 kvitnya 2009 Doves Interview The Romance Of The Telescope Procitovano 18 kvitnya 2009 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 20 bereznya 2015 11 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 22 bereznya 2015 Search Out Science Search Out Space special thanks credits Jodrell Bank Observatory press release Arhiv originalu za 11 serpnya 2008 Procitovano 29 travnya 2007 BBC News 11 zhovtnya 2011 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2016 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 1 listopada 2011 DzherelaKnigi Lovell Bernard 1968 The Story of Jodrell Bank Oxford University Press ISBN 0 19 217619 6 Lovell Bernard 1973 Out of the Zenith Jodrell Bank 1957 1970 Oxford University Press ISBN 0 19 217624 2 Lovell Bernard 1985 The Jodrell Bank Telescopes Oxford University Press ISBN 0 19 858178 5 Lovell Bernard 1990 Astronomer by Chance London Macmillan ISBN 0 333 55195 8 Piper Roger The Story of Jodrell Bank vid Carousel London Carousel ISBN 0 552 54028 5 Zhurnalni statti Lovell Bernard 1957 The Jodrell Bank Radio Telescope Nature 180 4576 60 62 Bibcode 1957Natur 180 60L doi 10 1038 180060a0 Rowson B 1963 High resolution observations with a tracking radio interferometer MNRAS 125 177 Bibcode 1963MNRAS 125 177R doi 10 1093 mnras 125 2 177 Spinardi G August 2006 Science Technology and the Cold War The Military Uses of the Jodrell Bank Radio Telescope Cold War History 6 3 279 300 doi 10 1080 14682740600795428 PosilannyaThe Lovell Telescope website 8 bereznya 2009 u Wayback Machine 50 Years of the Lovell Telescope 5 zhovtnya 2007 u Wayback Machine lecture by Professor Ian Morison given at Gresham College 5 December 2007 available for free audio video and text download, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Топ