Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курманжан Датка кирг Курманжан Датка або Датка Цариця Курманжан Маматбай кий також відома як Цариця Алая або Королева Пі

Курманжан-датка

Курманжан-датка

Курманжан Датка (кирг. Курманжан Датка) або Датка (Цариця) Курманжан Маматбай кий, також відома як «Цариця Алая» або «Королева Півдня» (1811 — 1 лютого 1907) — киргизська політична діячка та дипломатка, правителька Алайських киргизів у 1832—1876 рр. Чи не єдина жінка, що правила ісламською державою на Сході. Поетеса.

Курманжан-датка
кирг. Курманжан Датка
image
Народилася22 травня 1811(1811-05-22)
Ош, Киргизстан
Померла1 лютого 1907(1907-02-01) (95 років)
Ош, d, Ферганська область, Російська імперія
ПохованняОш
Країнаimage Кокандське ханство
image Російська імперія
Діяльністьдипломат, політична діячка
У шлюбі зd

Життєпис

Курманжан народилася в багатій родині монгушського клану біля міста Ош. У 18 років вона мусила вступити в шлюб з утричі старшим чоловіком, якого ніколи не бачила. За першої зустрічі вона не вподобала нареченого і порушила традицію — спочатку втекла до сусіднього Китаю, а потім три роки жила у будинку свого батька Мамбатбая.

У 1832 році молода життєрадіска Курманджан зачарувала місцевого феодала (бека) Алімбека, який отримав титул «Датка» (цар) і правив усіма киргизами Алаю. Тому він звільнив Курманжан від шлюбного договору і одружився з нею. За 29 років шлюбу Курманджан народила шістьох синів: Абділдабека, Оморбека, Мамітбека, Асанбека, Батірбека і Камчібека. Чоловік брав участь у частих придворних інтригах у Кокандському ханстві. У 1862 році убитий в ході одного із палацових переворотів.

Правління («датка»)

50-річну вдову Курманжан визнали правителькою Алайського краю хани Бухари (Музаффар) та Коканд, підтвердивши її титул «Датка». Ставка Курманжан-датки перебувала в невеликому аулі Гульча.

Політична діяльність

image
Сходознавець Поль Пеллі, Курманджан-датка, її онук та Густав Маннергейм в її юрті

За десять років одноосібного правління в Алайськой долині Курманджан-датка показала себе як видатна державна діячка, а легенди, що складалися про Датку, передавалися поколіннями і дійшли до наших днів.

Курманджан користувалася величезним авторитетом не тільки серед алайських та кашгарських киргизів. Зарубіжні мандрівники, військові і державні діячі, колоніальні чиновники неодмінно наносили візит до Курманджан-датки, якщо виявлялися на півдні Киргизстану. Люди Курманджан якось врятували від смерті двох британських емісарів, які потрапили в снігову бурю по дорозі з Індії в Бухару.

Від імператора Миколи II отримала спеціальний царський подарунок — золотий жіночий годинник із зображенням державного герба імперії з ланцюжком і брошкою, прикрашені діамантами і трояндами.

У червні — липні 1906 року її відвідав Барон Карл Густав Еміль Маннергейм (згодом Президент Фінляндії), який на той час був полковником російської армії. Маннергейм сфотографував 96-річну Курманжан-датку позуючи верхи на коні.

Особливо глибоке враження «Алайська цариця» справляла на європейців. Статті про легендарну Курманджан-датку, в тому числі і прижиттєві, публікувалися в російських, французьких, німецьких, польських і багатьох інших європейських виданнях.

Російська експансія

У 1876 році російські війська вторглися на територію Кокандського ханства і захопили його. При цьому південнокиргзські райони, зокрема, Алай, залишалися нескореними. Курманджан-датка, як і шестеро її синів, негативно поставилася до появи в Алайському регіоні військ . Вони очолили боротьбу алайських киргизів проти російських військ.

Шість синів датки засіли в гірських районах південної Киргизстану і почали боротьбу проти російських частин, які увійшли на територію Паміро-Алая. Півтори тисячі джигітів, ведених синами Курманджан-датки, зайняли позиції у важкодоступній високогірній місцевості Жанирик за 25 верств від Гульчій. 25 квітня 1876 року стався перший масштабний бій киргизів з російськими військами, що тривав цілий день. Зазнавши значних втрат, алайці були змушені відступити під тиском російських військ. Істотну роль в результаті бою зіграло втручання сарібагишського манапа та російського ставленика (Шабдан-батира). Його джигіти на чолі з Баяк-батиром Кумтугановим активно діяли проти захисників свого краю.

Під час ведення бойових дій Курманджан-датка зі своїми аілами перекочовує в долину , в межі Кашгару, проте тут всі аіли Курманджан були, в силу своєї беззахисності, розгромлені уйгурськими кочівниками. Втративши більшу частину худоби, правителька повернулася на Алай, зробивши спробу відходу в Афганістан, яка закінчилась невдало: 29 липня частини Шабдан-батира вийшли на слід Курманджан-датки, наздогнали і оточили її. З огляду на великий вплив цариці на алайських киргизів, припровадив Курманджан в штаб, який перебував в , не як звичайну полонянку, а з особливими почестями. Їй гарантувалися недоторканність і повна безпека.

Визнаючи марність опору, Курманжан Датка переконала людей визнати російську імперську владу. Таким чином, у 1876 році Алайський край був приєднаний до Російської імперії.

В ході подальших хвилювань та непідготовлених спроб місцевого населення позбутися російського панування з допомогою зброї та контрабанди у 1893 році двом синам та онукам Курманжан пред'явлено звинувачення в контрабандній торгівлі і вбивстві митних чиновників.[] Коли її улюблений син Камчибек був засуджений до смертної кари, вона відмовилася від наполягання деяких з її послідовників врятувати його, сказавши, що не дозволить своїм приватним сподіванням та амбіціям стати причиною страждань звичайних людей.

Курманджан вимушено взяла участь у публічній страті сина 3 березня 1895 року на центральній площі міста Ош. Інші звинувачені (Мамитбек, Арстанбек та Мірзапаяс) потім були заслані до Сибіру. В результаті цих подій Курманжан-датка відійшла від громадського життя.[]

image
Курманджан-датка на коні. Поруч один з її онуків. Фото Густава Маннергейма

Пам'ять

image
Портрет на банкноті номіналом50 сомів серії 1994 року
image
Портрет на банкноті номіналом50 сомів серії 2002 року

У 2002 році видана книга про Курманджан-датку трьома мовами — киргизькою, російською та англійською.

У 2004 році на проспекті Еркіндік в дубовому сквері Бішкеку споруджений пам'ятник правительці.

Іменем Курманджан-датки також названі вулиці в містах Бішкек та Ош.

image
Портрет на банкноті номіналом50 сомів серії 2009 року

Портрет Курманджан можна побачити на лицьовій стороні киргизьких банкнот номіналом 50сомів всіх трьох емісій. На зворотному боці знаходиться зображення архітектурного комплексу в Узгені — місті, яке колись входило до складу володінь Курманджан.

Ім'я Курманджан-датки носить міжнародна премія, заснована . Премія неодноразово вручалася діячам науки, культури і політики різних країн, зокрема,першим леді Казахстану () та Росії (Людмилі Путіній).

В кінці 2010 року в бішкекському кінотеатрі пройшла презентація повнометражного документального фільму «Тоо ханшаси» («Гірська цариця»), створеного за ініціативи Благодійного фонду Курманджан-датки. На презентації були присутні офіційні особи, в тому числі президент Киргизстану Роза Отунбаєва.

image Курманджан датка - рідкісна історична фігура, вона взяла на себе відповідальність в дуже складний період правління Кокандського ханства, Китаю та Росії. Її мудрість, дипломатичні здібності врятували нас від загибелі і руйнування. Вона здатна була знайти вихід з будь-якої складної ситуації, тому і Росія, і Кокандське ханство змушені були з нею рахуватися (Роза Отунбаєва). image

Указом в. о. Президента Киргизької Республіки від 28 грудня 2010 року 2011 рік у країні був оголошений роком Курманджан-датки на честь її 200-річчя. президент також провела зустріч з двома правнуками Курманджан, киргизьким громадським діячем Чинибеком Абдикапаровим і професором економіки Адилбеком Султанбековим, які висловили свою згоду з рішенням Отунбаєвої.

31 серпня 2014 року вийшов фільм «Королева гір» (спочатку під назвою «Курманжан Датка»), в якому представлена історія життя правительки.

18 лютого 2017 року Президент Киргизької Республіки Алмазбек Атамбаєв під час проведення Мюнхенської конференції з безпеки вручив канцлерці Німеччини Ангелі Меркель орден «Курманжан датки» за внесок у розвиток киргизько-німецьких відносин.

Останні роки

Курманжан-датка прожила більше 96 років і померла 1 лютого 1907 року в своєму будинку в Мади.

Вона пережила двох своїх синів та доньок. Загалом мала 31 онуків, 57 правнуків і 6 праправнуків.[]

Література

  • Кыргызы и их этногенические и историко-культурные связи. — Ленинград, 1971.
  • Акаєв А. А. О выдающихся личностях. — Бишкек, 1999.
  • Избранные труды по истории кыргызов и Кыргызстана. — Бишкек, 1998.
  • Газиев А. Курманжан-датха — некоронованная царица Алая. — Бишкек, 1991.
  • Кыргызстан — Россия: история взаимоотношений. Сборник документов и материалов. — Бишкек, 1998.
  • Мокрынин В. П. По следам прошлого. — Бишкек, 1986.
  • Плоских В. Кыргызы. Кокандское ханство. — Бишкек, 1977.
  • Плоских В. История кыргызов и Кыргызстана. — Бишкек, 2000.
Світлини Курманджан-датки, зроблені у кінці XIX століття
  • image
    Курманджан-датка
  • image
    Курманджан-датка демонструє вивішене біля юрти придане своєї онуки
  • image
    Курманджан-датка з сином Асанбеком (зліва) і слугою, що тримає родову шашку, подаровану кокандським ханом
  • image
    Могила сина Курманджан Камчібека, страченого у 1895, і місце поховання самої Курманджан-датки

Посилання

  1. Tamm E. E. The Horse That Leaps Through Clouds: A Tale of Espionage, the Silk Road and the Rise of Modern China. — Vancouver: Douglas & McIntyre, 2010. — P. 88. —
  2. Курманжан Датка. Известные люди Кыргызстана. Advantour Средняя Азия. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.(рос.)
  3. 100 лет со дня смерти Курманжан-датки. Кыргыз эль. 07.02.2007. Архів оригіналу за 17.08.2011. Процитовано 9 лютого 2011.(рос.)
  4. Tamm, Eric Enno (2010). . Vancouver: Douglas & McIntyre. с. 87—88. ISBN . Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017.
  5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 липня 2018. Процитовано 28 листопада 2017.
  6. Кыргызстан в период Российской империи [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Ювачев И. П. Курбан-Джан-Датха, кара-киргизская царица Алая. Главы III и IV [ 15 жовтня 2011 у Wayback Machine.] // Исторический вестник. — № 12, 1907.(рос.)
  8. Кто есть Кто в Кыргызстане. Курманджан Датка [ 11 грудня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Банкноты достоинством 50 сом. Национальный банк Киргизской Республики. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
  10. Назарбаева Сара Алпысовна. WOK.kz. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
  11. Президент России во второй раз приедет в Киргизию. Kyrgyz-Press. 29 ноября 2002. Архів оригіналу за 17 серпня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
  12. Год Курманжан Датки. Информационно-аналитический сайт Report.kg. 2 января 2011. Процитовано 9 лютого 2011. {{}}: Недійсний |deadlink=404 ()[недоступне посилання з червня 2019](рос.)
  13. . Информационный портал Кыргызстана www.kginform.com. 21.01.2011. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 9 лютого 2011.
  14. . Азаттык үналгысынын. 28.01.2011. Архів оригіналу за 02.04.2015. Процитовано 9 лютого 2011.
  15. Review: 'Kurmanjan Datka Queen of the Mountains' a stirring epic — LA Times. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 28 листопада 2017.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kurmanzhan Datka kirg Kurmanzhan Datka abo Datka Caricya Kurmanzhan Mamatbaj kij takozh vidoma yak Caricya Alaya abo Koroleva Pivdnya 1811 1 lyutogo 1907 kirgizska politichna diyachka ta diplomatka pravitelka Alajskih kirgiziv u 1832 1876 rr Chi ne yedina zhinka sho pravila islamskoyu derzhavoyu na Shodi Poetesa Kurmanzhan datkakirg Kurmanzhan DatkaNarodilasya22 travnya 1811 1811 05 22 Osh KirgizstanPomerla1 lyutogo 1907 1907 02 01 95 rokiv Osh d Ferganska oblast Rosijska imperiyaPohovannyaOshKrayina Kokandske hanstvo Rosijska imperiyaDiyalnistdiplomat politichna diyachkaU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKurmanzhan narodilasya v bagatij rodini mongushskogo klanu bilya mista Osh U 18 rokiv vona musila vstupiti v shlyub z utrichi starshim cholovikom yakogo nikoli ne bachila Za pershoyi zustrichi vona ne vpodobala narechenogo i porushila tradiciyu spochatku vtekla do susidnogo Kitayu a potim tri roki zhila u budinku svogo batka Mambatbaya U 1832 roci moloda zhittyeradiska Kurmandzhan zacharuvala miscevogo feodala beka Alimbeka yakij otrimav titul Datka car i praviv usima kirgizami Alayu Tomu vin zvilniv Kurmanzhan vid shlyubnogo dogovoru i odruzhivsya z neyu Za 29 rokiv shlyubu Kurmandzhan narodila shistoh siniv Abdildabeka Omorbeka Mamitbeka Asanbeka Batirbeka i Kamchibeka Cholovik brav uchast u chastih pridvornih intrigah u Kokandskomu hanstvi U 1862 roci ubitij v hodi odnogo iz palacovih perevorotiv Pravlinnya datka 50 richnu vdovu Kurmanzhan viznali pravitelkoyu Alajskogo krayu hani Buhari Muzaffar ta Kokand pidtverdivshi yiyi titul Datka Stavka Kurmanzhan datki perebuvala v nevelikomu auli Gulcha Politichna diyalnist Shodoznavec Pol Pelli Kurmandzhan datka yiyi onuk ta Gustav Mannergejm v yiyi yurti Za desyat rokiv odnoosibnogo pravlinnya v Alajskoj dolini Kurmandzhan datka pokazala sebe yak vidatna derzhavna diyachka a legendi sho skladalisya pro Datku peredavalisya pokolinnyami i dijshli do nashih dniv Kurmandzhan koristuvalasya velicheznim avtoritetom ne tilki sered alajskih ta kashgarskih kirgiziv Zarubizhni mandrivniki vijskovi i derzhavni diyachi kolonialni chinovniki neodminno nanosili vizit do Kurmandzhan datki yaksho viyavlyalisya na pivdni Kirgizstanu Lyudi Kurmandzhan yakos vryatuvali vid smerti dvoh britanskih emisariv yaki potrapili v snigovu buryu po dorozi z Indiyi v Buharu Vid imperatora Mikoli II otrimala specialnij carskij podarunok zolotij zhinochij godinnik iz zobrazhennyam derzhavnogo gerba imperiyi z lancyuzhkom i broshkoyu prikrasheni diamantami i troyandami U chervni lipni 1906 roku yiyi vidvidav Baron Karl Gustav Emil Mannergejm zgodom Prezident Finlyandiyi yakij na toj chas buv polkovnikom rosijskoyi armiyi Mannergejm sfotografuvav 96 richnu Kurmanzhan datku pozuyuchi verhi na koni Osoblivo gliboke vrazhennya Alajska caricya spravlyala na yevropejciv Statti pro legendarnu Kurmandzhan datku v tomu chisli i prizhittyevi publikuvalisya v rosijskih francuzkih nimeckih polskih i bagatoh inshih yevropejskih vidannyah Rosijska ekspansiya U 1876 roci rosijski vijska vtorglisya na teritoriyu Kokandskogo hanstva i zahopili jogo Pri comu pivdennokirgzski rajoni zokrema Alaj zalishalisya neskorenimi Kurmandzhan datka yak i shestero yiyi siniv negativno postavilasya do poyavi v Alajskomu regioni vijsk Voni ocholili borotbu alajskih kirgiziv proti rosijskih vijsk Shist siniv datki zasili v girskih rajonah pivdennoyi Kirgizstanu i pochali borotbu proti rosijskih chastin yaki uvijshli na teritoriyu Pamiro Alaya Pivtori tisyachi dzhigitiv vedenih sinami Kurmandzhan datki zajnyali poziciyi u vazhkodostupnij visokogirnij miscevosti Zhanirik za 25 verstv vid Gulchij 25 kvitnya 1876 roku stavsya pershij masshtabnij bij kirgiziv z rosijskimi vijskami sho trivav cilij den Zaznavshi znachnih vtrat alajci buli zmusheni vidstupiti pid tiskom rosijskih vijsk Istotnu rol v rezultati boyu zigralo vtruchannya saribagishskogo manapa ta rosijskogo stavlenika Shabdan batira Jogo dzhigiti na choli z Bayak batirom Kumtuganovim aktivno diyali proti zahisnikiv svogo krayu Pid chas vedennya bojovih dij Kurmandzhan datka zi svoyimi ailami perekochovuye v dolinu v mezhi Kashgaru prote tut vsi aili Kurmandzhan buli v silu svoyeyi bezzahisnosti rozgromleni ujgurskimi kochivnikami Vtrativshi bilshu chastinu hudobi pravitelka povernulasya na Alaj zrobivshi sprobu vidhodu v Afganistan yaka zakinchilas nevdalo 29 lipnya chastini Shabdan batira vijshli na slid Kurmandzhan datki nazdognali i otochili yiyi Z oglyadu na velikij vpliv carici na alajskih kirgiziv priprovadiv Kurmandzhan v shtab yakij perebuvav v ne yak zvichajnu polonyanku a z osoblivimi pochestyami Yij garantuvalisya nedotorkannist i povna bezpeka Viznayuchi marnist oporu Kurmanzhan Datka perekonala lyudej viznati rosijsku impersku vladu Takim chinom u 1876 roci Alajskij kraj buv priyednanij do Rosijskoyi imperiyi V hodi podalshih hvilyuvan ta nepidgotovlenih sprob miscevogo naselennya pozbutisya rosijskogo panuvannya z dopomogoyu zbroyi ta kontrabandi u 1893 roci dvom sinam ta onukam Kurmanzhan pred yavleno zvinuvachennya v kontrabandnij torgivli i vbivstvi mitnih chinovnikiv dzherelo Koli yiyi ulyublenij sin Kamchibek buv zasudzhenij do smertnoyi kari vona vidmovilasya vid napolyagannya deyakih z yiyi poslidovnikiv vryatuvati jogo skazavshi sho ne dozvolit svoyim privatnim spodivannyam ta ambiciyam stati prichinoyu strazhdan zvichajnih lyudej Kurmandzhan vimusheno vzyala uchast u publichnij strati sina 3 bereznya 1895 roku na centralnij ploshi mista Osh Inshi zvinuvacheni Mamitbek Arstanbek ta Mirzapayas potim buli zaslani do Sibiru V rezultati cih podij Kurmanzhan datka vidijshla vid gromadskogo zhittya dzherelo Kurmandzhan datka na koni Poruch odin z yiyi onukiv Foto Gustava MannergejmaPam yatPortret na banknoti nominalom50 somiv seriyi 1994 roku Portret na banknoti nominalom50 somiv seriyi 2002 roku U 2002 roci vidana kniga pro Kurmandzhan datku troma movami kirgizkoyu rosijskoyu ta anglijskoyu U 2004 roci na prospekti Erkindik v dubovomu skveri Bishkeku sporudzhenij pam yatnik pravitelci Imenem Kurmandzhan datki takozh nazvani vulici v mistah Bishkek ta Osh Portret na banknoti nominalom50 somiv seriyi 2009 roku Portret Kurmandzhan mozhna pobachiti na licovij storoni kirgizkih banknot nominalom 50somiv vsih troh emisij Na zvorotnomu boci znahoditsya zobrazhennya arhitekturnogo kompleksu v Uzgeni misti yake kolis vhodilo do skladu volodin Kurmandzhan Im ya Kurmandzhan datki nosit mizhnarodna premiya zasnovana Premiya neodnorazovo vruchalasya diyacham nauki kulturi i politiki riznih krayin zokrema pershim ledi Kazahstanu ta Rosiyi Lyudmili Putinij V kinci 2010 roku v bishkekskomu kinoteatri projshla prezentaciya povnometrazhnogo dokumentalnogo filmu Too hanshasi Girska caricya stvorenogo za iniciativi Blagodijnogo fondu Kurmandzhan datki Na prezentaciyi buli prisutni oficijni osobi v tomu chisli prezident Kirgizstanu Roza Otunbayeva Kurmandzhan datka ridkisna istorichna figura vona vzyala na sebe vidpovidalnist v duzhe skladnij period pravlinnya Kokandskogo hanstva Kitayu ta Rosiyi Yiyi mudrist diplomatichni zdibnosti vryatuvali nas vid zagibeli i rujnuvannya Vona zdatna bula znajti vihid z bud yakoyi skladnoyi situaciyi tomu i Rosiya i Kokandske hanstvo zmusheni buli z neyu rahuvatisya Roza Otunbayeva Ukazom v o Prezidenta Kirgizkoyi Respubliki vid 28 grudnya 2010 roku 2011 rik u krayini buv ogoloshenij rokom Kurmandzhan datki na chest yiyi 200 richchya prezident takozh provela zustrich z dvoma pravnukami Kurmandzhan kirgizkim gromadskim diyachem Chinibekom Abdikaparovim i profesorom ekonomiki Adilbekom Sultanbekovim yaki vislovili svoyu zgodu z rishennyam Otunbayevoyi 31 serpnya 2014 roku vijshov film Koroleva gir spochatku pid nazvoyu Kurmanzhan Datka v yakomu predstavlena istoriya zhittya pravitelki 18 lyutogo 2017 roku Prezident Kirgizkoyi Respubliki Almazbek Atambayev pid chas provedennya Myunhenskoyi konferenciyi z bezpeki vruchiv kanclerci Nimechchini Angeli Merkel orden Kurmanzhan datki za vnesok u rozvitok kirgizko nimeckih vidnosin Ostanni rokiKurmanzhan datka prozhila bilshe 96 rokiv i pomerla 1 lyutogo 1907 roku v svoyemu budinku v Madi Vona perezhila dvoh svoyih siniv ta donok Zagalom mala 31 onukiv 57 pravnukiv i 6 prapravnukiv dzherelo LiteraturaKyrgyzy i ih etnogenicheskie i istoriko kulturnye svyazi Leningrad 1971 Akayev A A O vydayushihsya lichnostyah Bishkek 1999 Izbrannye trudy po istorii kyrgyzov i Kyrgyzstana Bishkek 1998 Gaziev A Kurmanzhan datha nekoronovannaya carica Alaya Bishkek 1991 Kyrgyzstan Rossiya istoriya vzaimootnoshenij Sbornik dokumentov i materialov Bishkek 1998 Mokrynin V P Po sledam proshlogo Bishkek 1986 Ploskih V Kyrgyzy Kokandskoe hanstvo Bishkek 1977 Ploskih V Istoriya kyrgyzov i Kyrgyzstana Bishkek 2000 Svitlini Kurmandzhan datki zrobleni u kinci XIX stolittya Kurmandzhan datka Kurmandzhan datka demonstruye vivishene bilya yurti pridane svoyeyi onuki Kurmandzhan datka z sinom Asanbekom zliva i slugoyu sho trimaye rodovu shashku podarovanu kokandskim hanom Mogila sina Kurmandzhan Kamchibeka strachenogo u 1895 i misce pohovannya samoyi Kurmandzhan datki Posilannya Tamm E E The Horse That Leaps Through Clouds A Tale of Espionage the Silk Road and the Rise of Modern China Vancouver Douglas amp McIntyre 2010 P 88 ISBN 978 1 55365 269 4 Kurmanzhan Datka Izvestnye lyudi Kyrgyzstana Advantour Srednyaya Aziya Arhiv originalu za 17 serpnya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 ros 100 let so dnya smerti Kurmanzhan datki Kyrgyz el 07 02 2007 Arhiv originalu za 17 08 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 ros Tamm Eric Enno 2010 Vancouver Douglas amp McIntyre s 87 88 ISBN 978 1 55365 269 4 Arhiv originalu za 29 grudnya 2017 Procitovano 28 listopada 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 25 lipnya 2018 Procitovano 28 listopada 2017 Kyrgyzstan v period Rossijskoj imperii 1 grudnya 2017 u Wayback Machine ros Yuvachev I P Kurban Dzhan Datha kara kirgizskaya carica Alaya Glavy III i IV 15 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Istoricheskij vestnik 12 1907 ros Kto est Kto v Kyrgyzstane Kurmandzhan Datka 11 grudnya 2010 u Wayback Machine ros Banknoty dostoinstvom 50 som Nacionalnyj bank Kirgizskoj Respubliki Arhiv originalu za 17 serpnya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 Nazarbaeva Sara Alpysovna WOK kz Arhiv originalu za 17 serpnya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 Prezident Rossii vo vtoroj raz priedet v Kirgiziyu Kyrgyz Press 29 noyabrya 2002 Arhiv originalu za 17 serpnya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 God Kurmanzhan Datki Informacionno analiticheskij sajt Report kg 2 yanvarya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadlink 404 dovidka nedostupne posilannya z chervnya 2019 ros Informacionnyj portal Kyrgyzstana www kginform com 21 01 2011 Arhiv originalu za 1 grudnya 2017 Procitovano 9 lyutogo 2011 Azattyk үnalgysynyn 28 01 2011 Arhiv originalu za 02 04 2015 Procitovano 9 lyutogo 2011 Review Kurmanjan Datka Queen of the Mountains a stirring epic LA Times Arhiv originalu za 16 bereznya 2015 Procitovano 28 listopada 2017

Дата публікації:
Топ