Кульчин (Ковельський район)

Кульчи́н — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Входить до складу Турійської селищної громади. Населення становить 532 осіб.

село Кульчин
Пам’ятник землякам Пам’ятник землякам
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Ковельський район
Громада	Турійська селищна громада
Основні дані
Засноване	1508
Населення	532
Площа	37,777 км²
Густота населення	14,08 осіб/км²
Поштовий індекс	44813
Телефонний код	+380 3363
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	182 м
Водойми	Турія
Місцева влада
Карта
Кульчин
Кульчин
Мапа
Кульчин у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кульчин.

Історія села

Перша писемна згадка про Кульчин припадає на 1508 рік. В цей час воно належало Богдану Івашкевичу.

У 18 столітті Кульчин належав підляському воєводі (Йосипу Оссолінському).

У 1896 році населення Кульчина становило 292 чоловік (з них 146 жінок).

У 19 — на початку 20 століття село входило до складу Турійської волості Ковельського повіту Волинської губернії.

Ще з кінця 19 століття в селі існувала церковно-парафіяльна школа, навчання в якій проводили російською мовою.

У «Списку населених місць Волинської губернії» за 1906 рік вказується, що в Кульчині нараховувалося 49 дворів і 317 жителів.

У травні 1915 року після прориву російського фронту в районі Тарнів — Горлиці австрійські та німецькі війська стали просуватись на схід. Російська армія, відступаючи, примусила жителів Кульчина евакуюватись в Курську, Катеринославську та інші губернії, а частину села спалила.

У 1920 році Кульчин окупували польські війська. За Ризьким мирним договором 1921 року Кульчин відійшов до складу Польщі і був у її складі до вересня 1939 року. В 1921 році в селі було 45 дворів та 214 жителів.

До Другої світової війни в селі було дві вулиці, які простягались із заходу на схід паралельно річці Турії.

У вересні 1939 року Кульчин окупувала Червона армія, почалась радянізація. Під час Німецько-радянської війни нацисти вивезли до Німеччини 16 чоловік, знищили 131 житловий будинок, 203 господарчі будівлі. На фронтах в складі Збройних сил СРСР загинули 32 жителі Кульчина. Після Другої світової війни почалась радянська відбудова.

У 1947 році був створений колгосп.

Могила Токарської-Карпук К. Т. (на кладовищі)

Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 494 особи, з яких 233 чоловіки та 261 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 523 особи.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	98,87 %
російська	0,75 %
білоруська	0,38 %

Пам'ятки

• (Лісовий заказник місцевого значення «Кульчинська соснина»)

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
3. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
4. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література

• Кульчи́н // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.709

Посилання

• Погода в селі Кульчин [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]