Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Церква Святої Анни Це рква Свято ї А нни лит Vilniaus Šv Onos bažny

Костел святої Анни (Вільнюс)

Костел святої Анни (Вільнюс)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква Святої Анни.

Це́рква Свято́ї А́нни (лит. Vilniaus Šv. Onos bažnyčia) — католицька церква у Литві, столиці Вільнюс. Заснована наприкінці XIV століття великою княгинею литовською Анною на честь своєї святої покровительки Анни. Перебудована у готичному стилі на цегляний храм у 1495—1500 роках. У XVII—XVIII століттях розбудована у стилях бароко і неоготики. Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО в Литві.

Церква Святої Анни
image
Церква Святої Анни. Фото 2007 року.
Церква Святої Анни. Фото 2007 року.
54°40′59″ пн. ш. 25°17′36″ сх. д. / 54.68306° пн. ш. 25.29333° сх. д. / 54.68306; 25.29333Координати: 54°40′59″ пн. ш. 25°17′36″ сх. д. / 54.68306° пн. ш. 25.29333° сх. д. / 54.68306; 25.29333
КраїнаЛитва
МістоВільнюс
Типцерква і костел
Матеріалцегла
Стильготика, бароко, неоготика
Автор проєктудостеменно невідомий
Будівельникможливо, Миколай Енкінгер з Данцига, первісна дзвіниця — арх. Михайло Шульц, неоготична дзвіниця — арх. Н. М. Чагин
Архітекторd
Засновниккоролева Анна
Перша згадка1394 (дерев'яна церква), 1495 р. (цегляна)
Дата заснування1495
Початок будівництва1495
Побудовано1500
Будівлі:
церква, неоготична дзвіниця
Статус Світова спадщина ЮНЕСКО в Литві
Станзадовільний
image
image
Церква Святої Анни
Церква Святої Анни (Литва)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Фундатором первісної церкви на цьому місці була королева Анна, перша дружина Вітаутаса Великого. Церква була дерев'яною і її датують 1394 роком. Первісно церква призначалась для німецької католицької громади міста. Храм згорів 1419 року.

Храм із цегли вибудовано у період 1495—1500 років за ініціативи короля Польщі і князя Литви Олександра І Ягеллона. Форми зовнішніх фасадів з тої пори залишились незмінними і лише відновлювались у цих формах.

Збережені відомості про ремонтно-відновлювальні роботи архітектора Миколая Енкінгера з міста Данциг у церкві св. Анни і сусідньому монастирі бернардинів у період 1501–1507 років, що надало підстави приписати йому і саме будіництво храму св. Анни.

Церква постраждала від пожежі 1564 року. Ремонтні роботи були проведені коштом Миколая Радзивілла «Чорного» та кардинала Юрія Радзивілла. У 17 столітті обвалилися склепіння церкви, що було звичною катастрофою для більшості готичних споруд, навіть у Франції доби готики через недосконалість будівельної техніки і помилки розрахунків. Храм ремонтували, залишивши недоторканими абсиду і головний фасад. Ремонтам піддали інтер'єр і склепіння, потинькували стіні та створили три нові барокові вівтарі.

1747 року в церкві знову провели ремонтні роботи під керівництвом архітектора Йогана-Крістофа Глаубіца. Нова пожежа сталася в середині 18 ст. і 1761 року відбувся новий ремонт. Чергові ремонтні роботи проведені у 1794, після наполеонівської навали у 1812, 1871, 1902–1909 роках. Варшавський архітектор-реставратор і інженер Юзеф Піус Дзеконський зміцнив підмурки церкви, провів дренаж вологої земельної ділянки, стіни зміцнив металевими конструкціями, наново переклав склепіння, зняв зовнішнє тинькування з фасадів тощо.

Чергові ремонтно-відновлювальні роботи проведені у 1969–1972 роках під керівництвом литовських архітекторів Й. Барткунаса та Н. Киткаускаса.

Проблема авторства

Вивчення пам'ятки логічно навернуло до проблеми авторства. позаяк достеменних віомостей про автора проекта не збережено. За припущеннями ним міг бути архітектор Миколай Енкінгер з міста Данциг, автор церкви у Варшаві з тою же назвою. Другим кандидатом на авторство є Бенедикт Рейт.

За припущеннями К. Маковської, церкву міг вибудувати архитектор короля Владислава III Ягеллона Бенедикт Рейт, автор празького Кафедрального собору та замку Вавель у місті Краків. Збережені відомості, що королівського архітектора разом із майстром Іаковом посилали у Вільно (і'мя Іакова було знайдене на цеглинах з церкви Анни). Точна дата смерті Рейта невідома. Він помер між 1531 та 1534 роками.

Опис храму

Церкву відносять до базилік. Однонавна, зального типу з готичним склепінням. Довжина — двадцять два (22) метри і завширшки десять (10) метрів. Висота храму — більше дванадцяти (12,7) метрів.

Вибудована із лекальної цегли тридцяти трьох (33) різних форм, що надало можливість створити гнучкі і багаті за формами декоративні елементи. Особливо талановито творено головний фасад з трьома вежами одної висоти і різновидами готичних арок, що логічно переходять у складний візерунок, аналогів котрого нема. Мури у церкви тонкі, прорізані готичними вікнами. Головний фасад мав три отвори для дверей. Згодом два бічні отвори з міркувань міцності фасаду закладені цеглою. Бічні мури конструктивно зміцнені цегляними стовпами, що несуть функцію контрфорсів. Багатий готичний декор вівтарної частини і головного фасаду не знайшов адекватного відтворення у інтер'єрі. Лише склепіння прикрашені нервюрами, пофарбовані червоним на білому тлі. Готичний вівтар не збережений. На його місці вівтар доби бароко, що додає інтер'єру художньої значимості.

Дзвіниця

Збережені відомості про створення дзвіниці на початку 19 ст. в стилі класицизм. Нова неоготична дзвіниця створена за проектом архітектора Н. М. Чагина, збережена донині.

Історичні зображення

  • image
    Адам Платер. 1820 р.
  • image
    Церква Святої Анни з первісною дзвіницею доби класицизму, 1840 р.
  • image
    Наполеон Орда. Малюнок 1875 р.
  • image
    Гравюра 1884 року

Галерея фото

  • image
    Краєвид з храмами від річки Вільня
  • image
    Головний фасад церкви
  • image
    Вхідні двері церкви
  • image
    Бічний фасад церкви і неоготична дзвіниця
  • image
    Вівтарна частина готичної церкви

Інтер'єр зальної церкви

  • image
    Вівтар доби бароко
  • image
    Загальний вигляд зальної церкви
  • image
    Готичне склепіння над органом церкви
  • image
    Неоготичний орган

Див. також

Джерела

  • Wilno. Przewodnik krajoznawczy Juliusza Kłosa, Prof. Uniwersytetu St. Batorego. Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora. — Wilno, 1937. — S. 133—134. (пол.)
  • Папшис А. Вильнюс. — Вильнюс : Минтис, 1977. — С. 36—38.
  • Памятники искусства Советского Союза. Белоруссия, Литва, Латвия, Эстония. Справочник-путеводитель. — М. : Искусство, 1986. — С. 398. — .

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква Святої Анни (Вільнюс)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatoyi Anni Ce rkva Svyato yi A nni lit Vilniaus Sv Onos baznycia katolicka cerkva u Litvi stolici Vilnyus Zasnovana naprikinci XIV stolittya velikoyu knyagineyu litovskoyu Annoyu na chest svoyeyi svyatoyi pokrovitelki Anni Perebudovana u gotichnomu stili na ceglyanij hram u 1495 1500 rokah U XVII XVIII stolittyah rozbudovana u stilyah baroko i neogotiki Ob yekt Svitovoyi spadshini YuNESKO v Litvi skasovanij Cerkva Svyatoyi AnniCerkva Svyatoyi Anni Foto 2007 roku Cerkva Svyatoyi Anni Foto 2007 roku 54 40 59 pn sh 25 17 36 sh d 54 68306 pn sh 25 29333 sh d 54 68306 25 29333 Koordinati 54 40 59 pn sh 25 17 36 sh d 54 68306 pn sh 25 29333 sh d 54 68306 25 29333KrayinaLitvaMistoVilnyusTipcerkva i kostelMaterialceglaStilgotika baroko neogotikaAvtor proyektudostemenno nevidomijBudivelnikmozhlivo Mikolaj Enkinger z Danciga pervisna dzvinicya arh Mihajlo Shulc neogotichna dzvinicya arh N M ChaginArhitektordZasnovnikkoroleva AnnaPersha zgadka1394 derev yana cerkva 1495 r ceglyana Data zasnuvannya1495Pochatok budivnictva1495Pobudovano1500Budivli cerkva neogotichna dzvinicyaStatus Svitova spadshina YuNESKO v LitviStanzadovilnijCerkva Svyatoyi AnniCerkva Svyatoyi Anni Litva Mediafajli u VikishovishiIstoriyaFundatorom pervisnoyi cerkvi na comu misci bula koroleva Anna persha druzhina Vitautasa Velikogo Cerkva bula derev yanoyu i yiyi datuyut 1394 rokom Pervisno cerkva priznachalas dlya nimeckoyi katolickoyi gromadi mista Hram zgoriv 1419 roku Hram iz cegli vibudovano u period 1495 1500 rokiv za iniciativi korolya Polshi i knyazya Litvi Oleksandra I Yagellona Formi zovnishnih fasadiv z toyi pori zalishilis nezminnimi i lishe vidnovlyuvalis u cih formah Zberezheni vidomosti pro remontno vidnovlyuvalni roboti arhitektora Mikolaya Enkingera z mista Dancig u cerkvi sv Anni i susidnomu monastiri bernardiniv u period 1501 1507 rokiv sho nadalo pidstavi pripisati jomu i same budinictvo hramu sv Anni Cerkva postrazhdala vid pozhezhi 1564 roku Remontni roboti buli provedeni koshtom Mikolaya Radzivilla Chornogo ta kardinala Yuriya Radzivilla U 17 stolitti obvalilisya sklepinnya cerkvi sho bulo zvichnoyu katastrofoyu dlya bilshosti gotichnih sporud navit u Franciyi dobi gotiki cherez nedoskonalist budivelnoyi tehniki i pomilki rozrahunkiv Hram remontuvali zalishivshi nedotorkanimi absidu i golovnij fasad Remontam piddali inter yer i sklepinnya potinkuvali stini ta stvorili tri novi barokovi vivtari 1747 roku v cerkvi znovu proveli remontni roboti pid kerivnictvom arhitektora Jogana Kristofa Glaubica Nova pozhezha stalasya v seredini 18 st i 1761 roku vidbuvsya novij remont Chergovi remontni roboti provedeni u 1794 pislya napoleonivskoyi navali u 1812 1871 1902 1909 rokah Varshavskij arhitektor restavrator i inzhener Yuzef Pius Dzekonskij zmicniv pidmurki cerkvi proviv drenazh vologoyi zemelnoyi dilyanki stini zmicniv metalevimi konstrukciyami nanovo pereklav sklepinnya znyav zovnishnye tinkuvannya z fasadiv tosho Chergovi remontno vidnovlyuvalni roboti provedeni u 1969 1972 rokah pid kerivnictvom litovskih arhitektoriv J Bartkunasa ta N Kitkauskasa Problema avtorstvaVivchennya pam yatki logichno navernulo do problemi avtorstva pozayak dostemennih viomostej pro avtora proekta ne zberezheno Za pripushennyami nim mig buti arhitektor Mikolaj Enkinger z mista Dancig avtor cerkvi u Varshavi z toyu zhe nazvoyu Drugim kandidatom na avtorstvo ye Benedikt Rejt Za pripushennyami K Makovskoyi cerkvu mig vibuduvati arhitektor korolya Vladislava III Yagellona Benedikt Rejt avtor prazkogo Kafedralnogo soboru ta zamku Vavel u misti Krakiv Zberezheni vidomosti sho korolivskogo arhitektora razom iz majstrom Iakovom posilali u Vilno i mya Iakova bulo znajdene na ceglinah z cerkvi Anni Tochna data smerti Rejta nevidoma Vin pomer mizh 1531 ta 1534 rokami Opis hramuCerkvu vidnosyat do bazilik Odnonavna zalnogo tipu z gotichnim sklepinnyam Dovzhina dvadcyat dva 22 metri i zavshirshki desyat 10 metriv Visota hramu bilshe dvanadcyati 12 7 metriv Vibudovana iz lekalnoyi cegli tridcyati troh 33 riznih form sho nadalo mozhlivist stvoriti gnuchki i bagati za formami dekorativni elementi Osoblivo talanovito tvoreno golovnij fasad z troma vezhami odnoyi visoti i riznovidami gotichnih arok sho logichno perehodyat u skladnij vizerunok analogiv kotrogo nema Muri u cerkvi tonki prorizani gotichnimi viknami Golovnij fasad mav tri otvori dlya dverej Zgodom dva bichni otvori z mirkuvan micnosti fasadu zakladeni cegloyu Bichni muri konstruktivno zmicneni ceglyanimi stovpami sho nesut funkciyu kontrforsiv Bagatij gotichnij dekor vivtarnoyi chastini i golovnogo fasadu ne znajshov adekvatnogo vidtvorennya u inter yeri Lishe sklepinnya prikrasheni nervyurami pofarbovani chervonim na bilomu tli Gotichnij vivtar ne zberezhenij Na jogo misci vivtar dobi baroko sho dodaye inter yeru hudozhnoyi znachimosti DzvinicyaZberezheni vidomosti pro stvorennya dzvinici na pochatku 19 st v stili klasicizm Nova neogotichna dzvinicya stvorena za proektom arhitektora N M Chagina zberezhena donini Istorichni zobrazhennyaAdam Plater 1820 r Cerkva Svyatoyi Anni z pervisnoyu dzviniceyu dobi klasicizmu 1840 r Napoleon Orda Malyunok 1875 r Gravyura 1884 rokuGalereya fotoKrayevid z hramami vid richki Vilnya Golovnij fasad cerkvi Vhidni dveri cerkvi Bichnij fasad cerkvi i neogotichna dzvinicya Vivtarna chastina gotichnoyi cerkviInter yer zalnoyi cerkviVivtar dobi baroko Zagalnij viglyad zalnoyi cerkvi Gotichne sklepinnya nad organom cerkvi Neogotichnij organDiv takozhGotichna arhitektura Serednovichchya Vivtar Baroko NeogotikaDzherelaWilno Przewodnik krajoznawczy Juliusza Klosa Prof Uniwersytetu St Batorego Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora Wilno 1937 S 133 134 pol Papshis A Vilnyus Vilnyus Mintis 1977 S 36 38 Pamyatniki iskusstva Sovetskogo Soyuza Belorussiya Litva Latviya Estoniya Spravochnik putevoditel M Iskusstvo 1986 S 398 ISBN 5 210 00094 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cerkva Svyatoyi Anni Vilnyus

Дата публікації:
Топ