Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́стас Ва́рналіс (грец. Κώστας Βάρναλης; 26 лютого 1884, Бургас, Болгарія — 16 грудня 1974, Афіни) — грецький письменник і громадський діяч.
| Костас Варналіс | ||||
|---|---|---|---|---|
| грец. Κώστας Βάρναλης | ||||
 | ||||
| Псевдонім | Δήμος Τανάλιας | |||
| Народився | 14 лютого 1884[1] Бургас, Болгарія[2] | |||
| Помер | 16 грудня 1974[3][4][…](90 років) Афіни, Греція | |||
| Поховання | Перше афінське кладовище | |||
| Країна |  Греція | |||
| Місце проживання | Паґраті[6] | |||
| Діяльність | журналіст, поет, перекладач, прозаїк, драматург, літературний критик | |||
| Сфера роботи | література | |||
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії і d | |||
| Заклад | Афінський національний університет імені Каподистрії | |||
| Мова творів | грецька | |||
| Роки активності | з 1905 | |||
| Жанр | поезія | |||
| Членство | Національно-визвольний фронт Греції і Комуністична партія Греції | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 Костас Варналіс у Вікісховищі | ||||
Життя та творчість
Народився в Болгарії в родині грецького шевця Яннакоса Бубуса (Варналіс — прізвисько, яке просто вказує на те, що рід походить з Варни). Закінчивши школу та педагогічне училище в Пловдиві, вступив на філософський факультет Афінського університету, після закінчення (1909) якого викладав у гімназії та був директором школи. Викладав також у своїй alma mater. В 1918 отримав державну стипендію й 1919—1921 перебував у Парижі, слухав у Сорбонні лекції з філології та естетики.
Перша його книжка — збірка віршів «Стільники» («Κηρήθρες») вийшла 1905 року, ще коли він був студентом. Її зміст відзначався естетизмом, вірші були перейняті гедоністичними настроями. Сам поет характеризував свої ранні твори (цю збірку та низку журнальних публікацій) як данину діонісійству. Пізніше в світогляді й творчості Варналіса відбулися значні зміни: він перейшов до соціальної тематики, став поборником революційних перетворень у суспільстві (це відбулося бід впливом поразки Греції в греко-турецькій війні 1919—1922 років та революційних подій у Росії, а також знайомства у Парижі з Роменом Ролланом та Анрі Барбюсом). Ці настрої знайшли відображення у його збірках сатиричних віршів «Прочанин» («Ο Προσκυνητής», 1919), «Пекуче світло» («Το Φώς που καίει», вийшла 1922 року в Александрії під псевдонімом Димос Таналіас, перевидана в новій редакції в Афінах 1933 року) та «Раби в облозі» («Σκλάβοι Πολιορκημένοι», 1927). Лірика зміняється на глузування з власників, міщухів, гнівний протест проти війни та насильства. До сатири він звертався й у пізніших поетичних збірках: «Вільний світ» («Ελεύθερος κόσμος», 1965), «Гнів народу» («Οργή λαού», опублікована посмертно в 1975).
Одночасно Варналіс починає писати прозу такого ж напрямку: фейлетони на політичні теми, сатиричні повісті-памфлети «Народ скопців» («Ο λαός των μουνούχων», 1923, теж під псевдонімом Димос Таналіас), «Справжня апологія Сократа» («Η Αληθινή απολογία του Σωκράτη», 1931), пізніше — «Щоденник Пенелопи» («Το ημερολόγιο της Πηνελόπης», 1947), збірку памфлетів «Диктатори» («Οι δικτάτορες», 1954).
Найзначнішим з його поетичних творів вважається «Пекуче світло». Власне кажучи, то не так збірка, як єдиний текст не досить визначеного жанру, де форма здебільшого драматична, а монологи та діалоги викладаються то прозою, то віршами. Основний зміст твору — дискусія між Прометеєм як представником античної міфології і Ісусом Христом, представником християнської. Сперечання йде про те, хто з них більший благодійник людства і якій традиції варто віддати перевагу. Уособлення автора — давногрецький бог глузування Мом — відповідає: жодній, і відкидає всі традиції. Але наприкінці з'являється персонаж, названий Вождем, і йому належать авторські симпатії. Багато років після написання «Пекучого світла» Варналіс визнав у листі до радянської газети «Известия», що в цьому персонажі він хотів утілити образ В. Леніна.
Політична заангажованість автора не заважала художній якості його творів. Так, 1956 року в Греції на национальному рівні широко відзначався двадцятип'ятирічний ювілей його вершинного твору — сатиричної новели «Справжня апологія Сократа», в якій він осучаснював опис подій, переказаних Платоном в однойменному творі. Так само вивернутою на сучасний лад виглядає й давня історія у повісті-памфлеті «Щоденник Пенелопи». Щоправда, якщо в творі про Сократа письменник майже не відступає від тексту Платона, лише наприкінці вкладаючи до вуст свого героя цілком сучасний заклик до рабів збунтуватися та повалити несправедливий суспільний лад, то в «Щоденнику» він орієнтується не на класичну історію з «Одіссеї», а на нетрадиційну легенду про Пенелопу як про безпринципну й зрадливу дружину.
За свої погляди письменник зазнав переслідувань: 1925 року його було звільнено з викладацької роботи, а 1935 — заслано. З іншого боку, він як провідник прокомуністичних ідей користувався великою доброзичливістю з боку радянських можновладців: 1934 року його було запрошено до СРСР, де він узяв участь у першому з'їзді радянських письменників, а 1959 — нагороджено міжнародною Ленінською премією «За зміцнення миру між народами».
Варналіс писав також літературно-критичні та естетичні нариси: «Соломос без метафізики» («Ο Σολωμός χωρίς μεταφυσική», 1925), «Естетика — критика» («Αισθητικά Κριτικά», 1958) та інші.
Крім того, йому належить драма «Аттал III» («Άτταλος ο Τρίτος», 1972) та переклади (Арістофан, Евріпід, Мольєр).
Варналіс в українських перекладах
З огляду на суспільно-політичну позицію Варналіса його дуже охоче перекладали в Радянському Союзі. Зокрема, в Україні «Щоденник Пенелопи» вийшов у збірці «Сучасна грецька повість» (Київ, 1981), а «Сила душі» — у збірці «Поклик» (Київ, 1984). Того ж 1984 року вийшла збірка його прози у серії «Зарубіжна сатира і гумор». Серед перекладачів — , М. Батюк, В. Соколюк, О. Пономарів.
Джерела
- Т. М. Чернишова. Варналіс Костас // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії ім. М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 274.
- Т. Чернишова. Костас Варналіс (Біографічна довідка) // К. Варналіс. Справжня апологія Сократа. Сатиричні новели та портрети. Київ: Дніпро, 1984, с 256—261.
- Д. Спатис. Варналис, Костас // Краткая литературная энциклопедия. Москва: Советская энциклопедия, 1962, т. 1, стлб. 861.
Виноски
- The Fine Art Archive — 2003.
- Варналис Костас // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Karabelas N. Πρεβεζάνικα Χρονικά : Ευρετήριο τευχών 1-50 / за ред. N. Karabelas — Actia Nicopolis Foundation, 2014. —
- Енциклопедія Брокгауз
- https://www.news247.gr/afieromata/fotografizontas-tis-geitonies-ton-poiiton.6259634.html
- Назва недвозначно натякає на поему грецького класика Діонісіоса Соломоса «Вільні в облозі», присвячену героїчній обороні міста Месолонгі.
- Саме до цієї книжки входять «В'язниця», та «Історія святого Пахомія», які виходили в українському перекладі (збірка 1984 року «Справжня апологія Сократа»).
Посилання
- Біографія на www.greek.ru [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ko stas Va rnalis grec Kwstas Barnalhs 26 lyutogo 1884 Burgas Bolgariya 16 grudnya 1974 Afini greckij pismennik i gromadskij diyach Kostas Varnalisgrec Kwstas BarnalhsPsevdonimDhmos TanaliasNarodivsya14 lyutogo 1884 1884 02 14 1 Burgas Bolgariya 2 Pomer16 grudnya 1974 1974 12 16 3 4 90 rokiv Afini GreciyaPohovannyaPershe afinske kladovisheKrayina GreciyaMisce prozhivannyaPagrati 6 Diyalnistzhurnalist poet perekladach prozayik dramaturg literaturnij kritikSfera robotiliteraturaAlma materAfinskij nacionalnij universitet imeni Kapodistriyi i dZakladAfinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiMova tvorivgreckaRoki aktivnostiz 1905ZhanrpoeziyaChlenstvoNacionalno vizvolnij front Greciyi i Komunistichna partiya GreciyiAvtografNagorodi Kostas Varnalis u VikishovishiZhittya ta tvorchistNarodivsya v Bolgariyi v rodini greckogo shevcya Yannakosa Bubusa Varnalis prizvisko yake prosto vkazuye na te sho rid pohodit z Varni Zakinchivshi shkolu ta pedagogichne uchilishe v Plovdivi vstupiv na filosofskij fakultet Afinskogo universitetu pislya zakinchennya 1909 yakogo vikladav u gimnaziyi ta buv direktorom shkoli Vikladav takozh u svoyij alma mater V 1918 otrimav derzhavnu stipendiyu j 1919 1921 perebuvav u Parizhi sluhav u Sorbonni lekciyi z filologiyi ta estetiki Persha jogo knizhka zbirka virshiv Stilniki Khrh8res vijshla 1905 roku she koli vin buv studentom Yiyi zmist vidznachavsya estetizmom virshi buli perejnyati gedonistichnimi nastroyami Sam poet harakterizuvav svoyi ranni tvori cyu zbirku ta nizku zhurnalnih publikacij yak daninu dionisijstvu Piznishe v svitoglyadi j tvorchosti Varnalisa vidbulisya znachni zmini vin perejshov do socialnoyi tematiki stav pobornikom revolyucijnih peretvoren u suspilstvi ce vidbulosya bid vplivom porazki Greciyi v greko tureckij vijni 1919 1922 rokiv ta revolyucijnih podij u Rosiyi a takozh znajomstva u Parizhi z Romenom Rollanom ta Anri Barbyusom Ci nastroyi znajshli vidobrazhennya u jogo zbirkah satirichnih virshiv Prochanin O Proskynhths 1919 Pekuche svitlo To Fws poy kaiei vijshla 1922 roku v Aleksandriyi pid psevdonimom Dimos Tanalias perevidana v novij redakciyi v Afinah 1933 roku ta Rabi v oblozi Sklaboi Poliorkhmenoi 1927 Lirika zminyayetsya na gluzuvannya z vlasnikiv mishuhiv gnivnij protest proti vijni ta nasilstva Do satiri vin zvertavsya j u piznishih poetichnih zbirkah Vilnij svit Eley8eros kosmos 1965 Gniv narodu Orgh laoy opublikovana posmertno v 1975 Odnochasno Varnalis pochinaye pisati prozu takogo zh napryamku fejletoni na politichni temi satirichni povisti pamfleti Narod skopciv O laos twn moynoyxwn 1923 tezh pid psevdonimom Dimos Tanalias Spravzhnya apologiya Sokrata H Alh8inh apologia toy Swkrath 1931 piznishe Shodennik Penelopi To hmerologio ths Phnelophs 1947 zbirku pamfletiv Diktatori Oi diktatores 1954 Najznachnishim z jogo poetichnih tvoriv vvazhayetsya Pekuche svitlo Vlasne kazhuchi to ne tak zbirka yak yedinij tekst ne dosit viznachenogo zhanru de forma zdebilshogo dramatichna a monologi ta dialogi vikladayutsya to prozoyu to virshami Osnovnij zmist tvoru diskusiya mizh Prometeyem yak predstavnikom antichnoyi mifologiyi i Isusom Hristom predstavnikom hristiyanskoyi Sperechannya jde pro te hto z nih bilshij blagodijnik lyudstva i yakij tradiciyi varto viddati perevagu Uosoblennya avtora davnogreckij bog gluzuvannya Mom vidpovidaye zhodnij i vidkidaye vsi tradiciyi Ale naprikinci z yavlyayetsya personazh nazvanij Vozhdem i jomu nalezhat avtorski simpatiyi Bagato rokiv pislya napisannya Pekuchogo svitla Varnalis viznav u listi do radyanskoyi gazeti Izvestiya sho v comu personazhi vin hotiv utiliti obraz V Lenina Politichna zaangazhovanist avtora ne zavazhala hudozhnij yakosti jogo tvoriv Tak 1956 roku v Greciyi na nacionalnomu rivni shiroko vidznachavsya dvadcyatip yatirichnij yuvilej jogo vershinnogo tvoru satirichnoyi noveli Spravzhnya apologiya Sokrata v yakij vin osuchasnyuvav opis podij perekazanih Platonom v odnojmennomu tvori Tak samo vivernutoyu na suchasnij lad viglyadaye j davnya istoriya u povisti pamfleti Shodennik Penelopi Shopravda yaksho v tvori pro Sokrata pismennik majzhe ne vidstupaye vid tekstu Platona lishe naprikinci vkladayuchi do vust svogo geroya cilkom suchasnij zaklik do rabiv zbuntuvatisya ta povaliti nespravedlivij suspilnij lad to v Shodenniku vin oriyentuyetsya ne na klasichnu istoriyu z Odisseyi a na netradicijnu legendu pro Penelopu yak pro bezprincipnu j zradlivu druzhinu Za svoyi poglyadi pismennik zaznav peresliduvan 1925 roku jogo bulo zvilneno z vikladackoyi roboti a 1935 zaslano Z inshogo boku vin yak providnik prokomunistichnih idej koristuvavsya velikoyu dobrozichlivistyu z boku radyanskih mozhnovladciv 1934 roku jogo bulo zaprosheno do SRSR de vin uzyav uchast u pershomu z yizdi radyanskih pismennikiv a 1959 nagorodzheno mizhnarodnoyu Leninskoyu premiyeyu Za zmicnennya miru mizh narodami Varnalis pisav takozh literaturno kritichni ta estetichni narisi Solomos bez metafiziki O Solwmos xwris metafysikh 1925 Estetika kritika Ais8htika Kritika 1958 ta inshi Krim togo jomu nalezhit drama Attal III Attalos o Tritos 1972 ta perekladi Aristofan Evripid Molyer Varnalis v ukrayinskih perekladahZ oglyadu na suspilno politichnu poziciyu Varnalisa jogo duzhe ohoche perekladali v Radyanskomu Soyuzi Zokrema v Ukrayini Shodennik Penelopi vijshov u zbirci Suchasna grecka povist Kiyiv 1981 a Sila dushi u zbirci Poklik Kiyiv 1984 Togo zh 1984 roku vijshla zbirka jogo prozi u seriyi Zarubizhna satira i gumor Sered perekladachiv M Batyuk V Sokolyuk O Ponomariv DzherelaT M Chernishova Varnalis Kostas Ukrayinska literaturna enciklopediya Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi im M P Bazhana 1988 t 1 s 274 T Chernishova Kostas Varnalis Biografichna dovidka K Varnalis Spravzhnya apologiya Sokrata Satirichni noveli ta portreti Kiyiv Dnipro 1984 s 256 261 D Spatis Varnalis Kostas Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 t 1 stlb 861 VinoskiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Varnalis Kostas Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Karabelas N Prebezanika Xronika Eyrethrio teyxwn 1 50 za red N Karabelas Actia Nicopolis Foundation 2014 ISBN 978 960 7660 25 1 d Track Q16329615d Track Q21087031d Track Q21451626d Track Q21288160 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https www news247 gr afieromata fotografizontas tis geitonies ton poiiton 6259634 html Nazva nedvoznachno natyakaye na poemu greckogo klasika Dionisiosa Solomosa Vilni v oblozi prisvyachenu geroyichnij oboroni mista Mesolongi Same do ciyeyi knizhki vhodyat V yaznicya ta Istoriya svyatogo Pahomiya yaki vihodili v ukrayinskomu perekladi zbirka 1984 roku Spravzhnya apologiya Sokrata PosilannyaBiografiya na www greek ru 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros