Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Констанція Бейкер у шлюбі Мотлі англ Constance Baker Motley 14 вересня 1921 Нью Гейвен 28 вересня 2005 Нью Йорк афро аме

Констанція Бейкер Мотлі

Констанція Бейкер Мотлі

Констанція Бейкер, у шлюбі Мотлі (англ. Constance Baker Motley; 14 вересня 1921, Нью-Гейвен — 28 вересня 2005, Нью-Йорк) — афро-американська активістка громадянських прав, юристка, суддя, сенаторка штату та президент міста Мангеттена, Нью-Йорк. Перша афроамериканська жінка, призначена федеральною судовою системою працювати на посаді окружної судді США (у Південному округу Нью-Йорка). Внесена у Національну залу слави жінок США.

Констанція Бейкер Мотлі
англ. Constance Baker Motley
image
Ім'я при народженніангл. Constance Baker
Народилася14 вересня 1921(1921-09-14)[2]
Нью-Гейвен, Коннектикут, США
Померла28 вересня 2005(2005-09-28)[1][2][3] (84 роки)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·інфаркт міокарда
Країнаimage США
Національністьафроамериканці[4][5]
Місце проживанняКоннектикут
Діяльністьадвокат, суддя, політична діячка
Alma materНью-Йоркський університет (1943), Колумбійська школа права (1946), d і d (1939)
Знання мованглійська
ЗакладНаціональна асоціація сприяння прогресу кольорового населення, d і Федеральні окружні суди США
ЧленствоНаціональна асоціація сприяння прогресу кольорового населення і d
Посадаd
ПартіяДемократична партія США
Нагороди

Ранні роки

Народилася 14 вересня 1921 року в Нью-Гейвені, штат Коннектикут, дев'ятою з 12 дітей. Її батьки, Рейчел Г'юґґінс та МакКаллоу Алва Бейкер були вихідцями з Невісу на Карибському морі. Її мати була хатньою робітницею, а батько шеф-кухарем у різних студентських товариствах Єльського університету, включаючи таємне товариство «Череп та кістки».

Зростаючи в Нью-Гейвені, Бейкер відвідувала інтегровані державні школи, але періодично зазнавала расизму. У двох окремих випадках їй відмовили у відвідуванні (ковзанки та місцевого пляжу). До закінчення середньої школи Констанція Бейкер вже виробила глибоке почуття расової обізнаності, що викликало зацікавленість брати участь у відстоюванні громадянських прав. Промова випускника Єльської юридичної школи Джорджа Крофорда, адвоката з цивільних прав департаменту Нью-Гейвена відділення NAACP, надихнула Бейкер вступити в юридичну школу.

За фінансової допомоги місцевого благочинця, Кларенса У. Блекслі, вона вступила в коледж в Університеті Фіска, але пізніше повернулася на північ, щоб відвідувати інтегрований Нью-Йоркський університет. У Нью-Йорку здобула ступінь бакалавра мистецтв у 1943 році. Отримала ступінь бакалавра права у 1946 році в юридичній школі Колумбії.

У 1946 році одружилася з Джоелем Мотлі-молодшим в Єпископській церкві Сент-Лука в Нью-Гейвені, штат Коннектикут.

Кар'єра

У жовтні 1945 року, під час другого курсу в юридичній школі Колумбії, найнята Тургудом Маршаллом на посаду молодшої юристки. Працювала над судовими воєнними справами, здійсненими після Другої світової війни.

Закінчивши юридичну школу Колумбії у 1946 році, Бейкер вступила на роботу в Фонд правової оборони та освіти НААКП (LDF) юристкою з цивільних прав. Будучи першою жінкою-адвокаткою фонду, вона стала юрист-юрисконсульткою LDF.

У 1950 році Бейкер Мотлі написала оскарження у справі «Браун проти Ради освіти». Перша афроамериканська жінка, яка коли-небудь оскаржувала справу перед Верховним судом США, вона виграла справу Джеймса Мередіта, щоб бути першим чорношкірим студентом в Університеті Міссісіпі у 1962 році.

4 лютого 1964 року Бейкер Мотлі була обрана до Сенату штату Нью-Йорк (21 округ), щоб отримати вакансію до цивільного суду Нью-Йорка. Вона була першою афроамериканкою, яка працювала в сенаті штату. Звільнила своє місце, коли її обрали 23 лютого 1965 року президентом Мангеттена — першою жінкою на такій посаді.

Федеральна судова служба

26 січня 1966 року Бейкер Мотлі була висунута президентом Ліндоном Б. Джонсоном на місце суду окружної судді США Південного округу Нью-Йорка. Вона стала першою федеральною суддею з афроамериканських жінок. Виконувала обов'язки головної судді з 1982 по 1986 рік. Отримала статус старшої судді 30 вересня 1986 року. Її служба припинилася 28 вересня 2005 року через смерть у Нью-Йорку.

Смерть

Померла застійної серцевої недостатності 28 вересня 2005 року, через 14 днів після 84-го дня народження, в лікарні Нью-Йорка. Її похорон відбувся в церкві Коннектикуту, де вона була одружена; у Церкві Ріверсайд на Мангеттені відбулася панахида для громади. Залишила сина Джоела Вілсона Мотлі III і трьох онуків, Ганну Мотлі, Іана Мотлі та Сеная Мотлі.

Нагороди

Констанція Бейкер Мотлі отримала нагороду «Candace» за відмінні досягнення від Національної коаліції «100 чорношкірих жінок» у 1984 році.  У 1993 році введена в Національну залу слави жінок. У 2001 році президент Білл Клінтон нагородив її медаллю Президента. NAACP нагородив її медаллю «Spingarn», найвищою честю організації, у 2003 році. Мотлі була видатною почесною учасницею жіночого клубу «Альфа Каппа Альфа».

У 2011 році вона була відзначена посмертно премією Ford Freedom за свою роботу в удосконаленні афроамериканської спільноти.

Спадщина

Біографічний документальний фільм «Справедливість — це чорна жінка: Життя і робота Констанції Бейкер Мотлі» вперше транслювався на телебаченні Коннектикут у 2012 році.

Документальний фільм «Проби Констанції Бейкер Мотлі», прем'єрний фільм на кінофестивалі «Трибека» 19 квітня 2015.

Примітки

  1. http://www.nytimes.com/2005/09/29/nyregion/29motley.html
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Smith J. C. Notable Black American Women
    d:Track:Q105958972d:Track:Q47455946
  5. BlackPast.org — 2004.
    d:Track:Q30049687
  6. Lean'tin L. Bracks African American Almanac: 400 years of black excellence — 2nd — Visible Ink Press, 2024. —
    d:Track:Q123683199d:Track:Q123683215d:Track:Q7936087

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Konstanciya Bejker u shlyubi Motli angl Constance Baker Motley 14 veresnya 1921 Nyu Gejven 28 veresnya 2005 Nyu Jork afro amerikanska aktivistka gromadyanskih prav yuristka suddya senatorka shtatu ta prezident mista Mangettena Nyu Jork Persha afroamerikanska zhinka priznachena federalnoyu sudovoyu sistemoyu pracyuvati na posadi okruzhnoyi suddi SShA u Pivdennomu okrugu Nyu Jorka Vnesena u Nacionalnu zalu slavi zhinok SShA Konstanciya Bejker Motliangl Constance Baker MotleyIm ya pri narodzhenniangl Constance BakerNarodilasya14 veresnya 1921 1921 09 14 2 Nyu Gejven Konnektikut SShAPomerla28 veresnya 2005 2005 09 28 1 2 3 84 roki Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShA infarkt miokardaKrayina SShANacionalnistafroamerikanci 4 5 Misce prozhivannyaKonnektikutDiyalnistadvokat suddya politichna diyachkaAlma materNyu Jorkskij universitet 1943 Kolumbijska shkola prava 1946 d i d 1939 Znannya movanglijskaZakladNacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya d i Federalni okruzhni sudi SShAChlenstvoNacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya i dPosadadPartiyaDemokratichna partiya SShANagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1993 d 2003 d 1998 d 1984 d 1968 d 1979 Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodilasya 14 veresnya 1921 roku v Nyu Gejveni shtat Konnektikut dev yatoyu z 12 ditej Yiyi batki Rejchel G yuggins ta MakKallou Alva Bejker buli vihidcyami z Nevisu na Karibskomu mori Yiyi mati bula hatnoyu robitniceyu a batko shef kuharem u riznih studentskih tovaristvah Yelskogo universitetu vklyuchayuchi tayemne tovaristvo Cherep ta kistki Zrostayuchi v Nyu Gejveni Bejker vidviduvala integrovani derzhavni shkoli ale periodichno zaznavala rasizmu U dvoh okremih vipadkah yij vidmovili u vidviduvanni kovzanki ta miscevogo plyazhu Do zakinchennya serednoyi shkoli Konstanciya Bejker vzhe virobila gliboke pochuttya rasovoyi obiznanosti sho viklikalo zacikavlenist brati uchast u vidstoyuvanni gromadyanskih prav Promova vipusknika Yelskoyi yuridichnoyi shkoli Dzhordzha Kroforda advokata z civilnih prav departamentu Nyu Gejvena viddilennya NAACP nadihnula Bejker vstupiti v yuridichnu shkolu Za finansovoyi dopomogi miscevogo blagochincya Klarensa U Bleksli vona vstupila v koledzh v Universiteti Fiska ale piznishe povernulasya na pivnich shob vidviduvati integrovanij Nyu Jorkskij universitet U Nyu Jorku zdobula stupin bakalavra mistectv u 1943 roci Otrimala stupin bakalavra prava u 1946 roci v yuridichnij shkoli Kolumbiyi U 1946 roci odruzhilasya z Dzhoelem Motli molodshim v Yepiskopskij cerkvi Sent Luka v Nyu Gejveni shtat Konnektikut Kar yeraU zhovtni 1945 roku pid chas drugogo kursu v yuridichnij shkoli Kolumbiyi najnyata Turgudom Marshallom na posadu molodshoyi yuristki Pracyuvala nad sudovimi voyennimi spravami zdijsnenimi pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zakinchivshi yuridichnu shkolu Kolumbiyi u 1946 roci Bejker vstupila na robotu v Fond pravovoyi oboroni ta osviti NAAKP LDF yuristkoyu z civilnih prav Buduchi pershoyu zhinkoyu advokatkoyu fondu vona stala yurist yuriskonsultkoyu LDF U 1950 roci Bejker Motli napisala oskarzhennya u spravi Braun proti Radi osviti Persha afroamerikanska zhinka yaka koli nebud oskarzhuvala spravu pered Verhovnim sudom SShA vona vigrala spravu Dzhejmsa Meredita shob buti pershim chornoshkirim studentom v Universiteti Missisipi u 1962 roci 4 lyutogo 1964 roku Bejker Motli bula obrana do Senatu shtatu Nyu Jork 21 okrug shob otrimati vakansiyu do civilnogo sudu Nyu Jorka Vona bula pershoyu afroamerikankoyu yaka pracyuvala v senati shtatu Zvilnila svoye misce koli yiyi obrali 23 lyutogo 1965 roku prezidentom Mangettena pershoyu zhinkoyu na takij posadi Federalna sudova sluzhba 26 sichnya 1966 roku Bejker Motli bula visunuta prezidentom Lindonom B Dzhonsonom na misce sudu okruzhnoyi suddi SShA Pivdennogo okrugu Nyu Jorka Vona stala pershoyu federalnoyu suddeyu z afroamerikanskih zhinok Vikonuvala obov yazki golovnoyi suddi z 1982 po 1986 rik Otrimala status starshoyi suddi 30 veresnya 1986 roku Yiyi sluzhba pripinilasya 28 veresnya 2005 roku cherez smert u Nyu Jorku SmertPomerla zastijnoyi sercevoyi nedostatnosti 28 veresnya 2005 roku cherez 14 dniv pislya 84 go dnya narodzhennya v likarni Nyu Jorka Yiyi pohoron vidbuvsya v cerkvi Konnektikutu de vona bula odruzhena u Cerkvi Riversajd na Mangetteni vidbulasya panahida dlya gromadi Zalishila sina Dzhoela Vilsona Motli III i troh onukiv Gannu Motli Iana Motli ta Senaya Motli NagorodiKonstanciya Bejker Motli otrimala nagorodu Candace za vidminni dosyagnennya vid Nacionalnoyi koaliciyi 100 chornoshkirih zhinok u 1984 roci U 1993 roci vvedena v Nacionalnu zalu slavi zhinok U 2001 roci prezident Bill Klinton nagorodiv yiyi medallyu Prezidenta NAACP nagorodiv yiyi medallyu Spingarn najvishoyu chestyu organizaciyi u 2003 roci Motli bula vidatnoyu pochesnoyu uchasniceyu zhinochogo klubu Alfa Kappa Alfa U 2011 roci vona bula vidznachena posmertno premiyeyu Ford Freedom za svoyu robotu v udoskonalenni afroamerikanskoyi spilnoti SpadshinaBiografichnij dokumentalnij film Spravedlivist ce chorna zhinka Zhittya i robota Konstanciyi Bejker Motli vpershe translyuvavsya na telebachenni Konnektikut u 2012 roci Dokumentalnij film Probi Konstanciyi Bejker Motli prem yernij film na kinofestivali Tribeka 19 kvitnya 2015 Primitkihttp www nytimes com 2005 09 29 nyregion 29motley html Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Smith J C Notable Black American Women d Track Q105958972d Track Q47455946 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 Lean tin L Bracks African American Almanac 400 years of black excellence 2nd Visible Ink Press 2024 ISBN 978 1 57859 780 2 d Track Q123683199d Track Q123683215d Track Q7936087

Дата публікації:
Топ