Коло да стовбур зрубаного спиляного дерева очищений від гілля Слово колода походить від прасл kolda колода чурбак первіс

Коло́да — стовбур зрубаного (спиляного) дерева, очищений від гілля. Слово колода походить від прасл. *kolda («колода», «чурбак», первісно — «щось розщеплене, відтяте»), утвореного від *kolti («колоти», «рубати», «розщеплювати»).

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колода.

Назви

У діалектах щодо колоди може вживатися десяток інших позначень: бервено́, дели́на (омофонічне дили́на, диль тлумачиться як «груба дошка»; друге вживається і як збірне), кльоц, ко́вбок, ковба́н, трам, трям. Колоду круглого перерізу (оциліндровану) називають кругляком (заст. вибель, віблєк, вібляк), квадратного (брусовану) — брусом, бруском (у діалектах також відоме слово ру́банка). Короткі обрізки колод зовуть кругляками, оцупками (у просторіччі чурбаки або дубки, діал. кряжі).

Використовування

Використовується як виробна (деревина). З колод будують («рубають») зруби колодяних хат, інших дерев'яних конструкцій. Окрім цілих колод, використовують і матеріал, отриманий внаслідок їх обробки. Зараз це частіше за все продукти розпилювання (пиломатеріали), вироблювані на лісопильних рамах (дошки, бруси, планки, рейки, (обаполи)), а також фрезеровані матеріали ((плінтуси), балясини тощо). У старовину для розпилювання колод вздовж на ручних лісопильнях застосовувалися спеціальні верстати (у деяких місцевостях відомі як «трацькі варстати»), де дерево різали два пилярі, один з яких знаходився зверху, другий знизу. Колоди могли розколювати вздовж на півкруглі в перерізі половинки (у діалектах відомі як плахи, плашки, плениці), що широко використовувалися замість дощок для влаштовування помостів, підлог, полиць. Тонкі дощечки, наколоті з чурбаків (драниці, дранку) використовували як покрівельний матеріал, вузькі скалки (скіпу, лучину) — для освітлення. Видовбані чурбаки (дуплянки, колоди) використовувалися як шпаківні і вулики (останні також називаються (бортями)).

Приклади використання

Гімнастична колода — снаряд для спортивної гімнастики у вигляді колоди довжиною 5 м, товщиною 10 см, встановленої на висоті 1,25 м
Бабчар — оцупок колоди, у який вбивають нижньою частиною бабку для клепання кіс.
Бгальня — дві вкопані поруч у землю короткі колоди, між якими гнуть («бгають») санні полози.
Дровітня (у діалектах також дривітня, ковбиця) — коротка колода, використовувана для колоття дрів.
(Кладка), діал. глиця, помо́стина — колода, покладена через струмок, маленьку річку замість містка.
Ко́зла, ко́зли, кобили́ця — колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь.
Колода самовитягування — колода довжиною 3,5—4 м, призначена для витягування застряглої гусеничної техніки
Коток — кругла дерев'яна колодка, по якій перекочують важкі предмети
Кроква — колода, що слугує складовою дахової обрешітки
Паля — колода, вбита вертикально в ґрунт
Пеньок стельмаський — коротка колода, вкопана вертикально в землю і споряджена вухом, навколо якої гнули заготовки для колісних (ободів).
Платва, платовка — покладена по верху стіни колода, на якій встановлювалися нижніми кінцями крокви
Плаха — дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти.
Сволок — колода квадратного перерізу (брус), яка слугує стельовою балкою в хаті
Стовп — колода, встановлена вертикально (зазвичай вкопана в ґрунт)
Ця́мрина, зрубина — колода для криничного зрубу (також і сам зруб).

Як паливний матеріал

Для влаштування зимових бівуаків багаття розкладають з товстих колод (нодья, тайгове), що можуть підтримувати горіння протягом багатьох годин.

Інше

Зруб — будівельна конструкція з колод
Пліт — плавзасіб, первісним і поширенішим матеріалом для якого слугують колоди
Частокіл — огорожа з вкопаних у землю колод
Катамаран — плавзасіб, назва якого перекладається з тамільської мови як «з'єднані колоди»

Див. також

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колода (дерево)

Пиломатеріали
(Деревний хлист)

Примітки

Колода // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Бервено // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Делина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Диль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Кльоц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ковбок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ковбан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Трям // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Вибель // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Віблєк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Брусований // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Рубанка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Оцупок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Чурбак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Дубок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кряж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Плаха // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Плашка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Плениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Дуплянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Бабчар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Бгальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Дровітня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ковбиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Помостина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Козла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Платва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Зрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[1] Колода // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[2] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[3] Бервено // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[:0-4] Делина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[5] Диль // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[6] Кльоц // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[7] Ковбок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[8] Ковбан // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[9] Трям // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[СУМ-10] Кругляк // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[11] Вибель // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[12] Віблєк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[13] Брусований // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[14] Рубанка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[15] Оцупок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[16] Чурбак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[17] Дубок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[18] Кряж // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[19] Плаха // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[20] Плашка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[21] Плениця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[22] Дуплянка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[23] Бабчар // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[24] Бгальня // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[25] Дровітня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[26] Ковбиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[27] Кладка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[28] Глиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[29] Помостина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[30] Козла // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[31] Платва // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[32] Цямрина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[33] Зрубина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.