Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Керецька мова — мова кереків, яка відноситься до чукотсько-камчатських мов, часом розглядається, як одна з мов або діалектів коряцької мовної спільноти.
| Керецька мова | |
|---|---|
| Поширена в | Чукотка |
| Регіон | Чукотський автономний округ |
| Носії | 10 (2010) |
| Класифікація | Чукотсько-камчатські мови
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | krk |
Загальні відомості
Оскільки кереки жили в безпосередньому контакті з чукчами, в керецькій мові помітні чукотські риси. Мова була поширена на Чукотці на узбережжі Берингового моря від Анадирського лиману до Олюторського мису на Камчатці, потім ареал звузився з півдня до гирла річки Опук (трохи на північ від географічного кордону Камчатки).
Керецька мова — неписьменна. Фольклор передавався в усній формі; перші записи зразків фольклору керецькою мовою відносяться до 60-х рр. XX ст.. Мовою міжнаціонального спілкування була чукотська, в меншій мірі — російська.
Кількість носіїв
За даними 1991 року тих, що говорять керецькою, було всього троє. Всі вони були тримовними: крім рідної, вони володіли чукотською і російською. За даними перепису населення 2010 року, керецькою мовою володіло 10 осіб. Ця кількість може включати осіб, які не володіють керецькою, а просто вказали своє етнічне походження, оскільки в 1997 році лишалося 2 мовці з рідною керецькою, а станом на 2005 рік мова вважалася мертвою.
Морфологія
Керецька мова є аглютинативною, що має ті ж морфологічні характеристики, подібні до інших чукотсько-камчатських мови: позиція кореня в лінійному ланцюжку словоформи не фіксована; переважає афіксація; афіксальні морфеми представлені суфіксами, префіксами і циркумфіксами; розвинена композиція і інкорпорація; представлені аналітичне конструювання і редуплікація іменного кореня.
Лексика
Лексика керецької мови — загальночукотсько-коряцька, власне керецьких слів, за підрахунками радянського етнографа Леонтьєва, — не більше 25 %. Російських запозичень дуже мало.
Література
- Володин А. П. Проспект описания грамматики керекского языка (чукотско-камчатская группа) // Языки народов Сибири. Грамматические исследования. Сборник научных трудов. Новосибирск, 1991.(рос.)
- Леонтьев В. В. Этнография и фольклор кереков. М., 1983.(рос.)
- Скорик П. Я. Керекский язык // Языки народов СССР. Л., 1968, т. 5.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kerecka mova mova kerekiv yaka vidnositsya do chukotsko kamchatskih mov chasom rozglyadayetsya yak odna z mov abo dialektiv koryackoyi movnoyi spilnoti Kerecka movaPoshirena vChukotkaRegionChukotskij avtonomnij okrugNosiyi10 2010 KlasifikaciyaChukotsko kamchatski movi pivnichna gilkakerecka mova dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 3krkZagalni vidomostiMapa poshirennya chukotsko kamchatskih mov u XVII stolitti priblizno shtrihuvannya i naprikinci XX stolittya sucilnij fon Oskilki kereki zhili v bezposerednomu kontakti z chukchami v kereckij movi pomitni chukotski risi Mova bula poshirena na Chukotci na uzberezhzhi Beringovogo morya vid Anadirskogo limanu do Olyutorskogo misu na Kamchatci potim areal zvuzivsya z pivdnya do girla richki Opuk trohi na pivnich vid geografichnogo kordonu Kamchatki Kerecka mova nepismenna Folklor peredavavsya v usnij formi pershi zapisi zrazkiv folkloru kereckoyu movoyu vidnosyatsya do 60 h rr XX st Movoyu mizhnacionalnogo spilkuvannya bula chukotska v menshij miri rosijska Kilkist nosiyivZa danimi 1991 roku tih sho govoryat kereckoyu bulo vsogo troye Vsi voni buli trimovnimi krim ridnoyi voni volodili chukotskoyu i rosijskoyu Za danimi perepisu naselennya 2010 roku kereckoyu movoyu volodilo 10 osib Cya kilkist mozhe vklyuchati osib yaki ne volodiyut kereckoyu a prosto vkazali svoye etnichne pohodzhennya oskilki v 1997 roci lishalosya 2 movci z ridnoyu kereckoyu a stanom na 2005 rik mova vvazhalasya mertvoyu MorfologiyaKerecka mova ye aglyutinativnoyu sho maye ti zh morfologichni harakteristiki podibni do inshih chukotsko kamchatskih movi poziciya korenya v linijnomu lancyuzhku slovoformi ne fiksovana perevazhaye afiksaciya afiksalni morfemi predstavleni sufiksami prefiksami i cirkumfiksami rozvinena kompoziciya i inkorporaciya predstavleni analitichne konstruyuvannya i reduplikaciya imennogo korenya LeksikaLeksika kereckoyi movi zagalnochukotsko koryacka vlasne kereckih sliv za pidrahunkami radyanskogo etnografa Leontyeva ne bilshe 25 Rosijskih zapozichen duzhe malo LiteraturaVolodin A P Prospekt opisaniya grammatiki kerekskogo yazyka chukotsko kamchatskaya gruppa Yazyki narodov Sibiri Grammaticheskie issledovaniya Sbornik nauchnyh trudov Novosibirsk 1991 ros Leontev V V Etnografiya i folklor kerekov M 1983 ros Skorik P Ya Kerekskij yazyk Yazyki narodov SSSR L 1968 t 5 ros