Штат Качин (Jingphaw Mungdan) — найпівнічніший штат (національний округ) М'янми. Межує з Китаєм, бірманським штатом Шан і округом (областю) Сікайн і з Індією. Знаходиться між широтами 23° 27' і 28° 25' пн.ш., і довготами 96° 0' і 98° 44' східної довготи Адміністративний центр — місто М'їчина. Значним є також місто .
Качин | |||||
---|---|---|---|---|---|
бірм. ကချင်ပြည်နယ် | |||||
| |||||
Адм. центр | М'їчина | ||||
Країна | М'янма | ||||
Регіон | Північний | ||||
| |||||
Районів | 18 | ||||
Населення | |||||
- повне | 1 689 654 | ||||
- густота | 19 | ||||
Площа | |||||
- повна | 89 041 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 5881 м (Кхакаборазі) | ||||
- мінімальна | 275 м | ||||
Часовий пояс | |||||
Дата заснування | 1948 | ||||
Вебсайт | kachinstate.gov.mm | ||||
Код ISO 3166-2 | MM-11 | ||||
|
Населення — 1 509 351 мешканець.
Щільність населення — 16,95 чол./км².
Географія
В Качині знаходиться найвища гора М'янми висотою 5881 м, належить до південного краю Гімалаїв. В Качині знаходиться і найбільше озеро М'янми — .
Історія
12 лютого 1947 року уряд Бірми на чолі з Аун Саном досяг з народами територій Шан, Качин і Чин, за якими визначалася повна автономія. В 1948 році була утворена держава Качин на основі округів британської Бірми і М'їчина, до яких приєднувався великий північний округ Путао. Проведено було розмежування з шанами і бірманцями. Північний кордон з Китаєм не був визначений, і в 1960-ті роки китайці заявили, що весь штат є китайською територією, посилаючись на історичні зв'язки і видобуток нефриту в XVIII столітті.
Спочатку Качинські війська відігравали важливу роль у формуваннях генерала Не Віна. Але після перевороту 1962 року качини створили свою (KIA) під керівництвом (KIO). Фактично з середини 1960-х років аж до 1994 року Качин був незалежний по всій території окрім великих міст і залізничного коридору. Економіка країни трималася на контрабандній торгівлі, торгівлі нефритом з Китаєм і виробництві наркотиків — опіуму та марихуани. В 1994 році урядові війська змогли в результаті атаки відбити у KIO родовище нефриту. Після цього було підписано мирну угоду, що дозволяє KIO контролювати більшу частину території штату під егідою бірманських військових. Незважаючи на припинення вогню, деякі угруповання з KIO і KIA не визнали мирної угоди, і ситуація залишилася нестабільною.
Зараз партія KIO вирішила сприяти центральному уряду і брати участь у виборах, вважаючи це кращою альтернативою, ніж нескінченна війна.
Адміністративний поділ
Штат Качин ділиться на 18 районів:
- (Bhamo)
- (Chipwi)
- (Hpakan)
- (Injangyang)
- (Kawnglanghpu)
- (Machanbaw)
- (Mansi)
- (Motaung)
- (Mohnyin)
- (Momauk)
- (Myitkyina)
- (Nogmung)
- (Puta-O)
- (Shwegu)
- (Sumprabum)
- (Tanai)
- (Tsawlaw)
- (Waingmaw)
Населення
Більшість з півтора мільйона населення складають качини, яких називають також цзінпо. Всього в штаті є 13 етнічних груп, у тому числі — бірманці, , лису, , лаші, , , і шани. За офіційною статистикою буддисти складають 57,8 %, християни — 36,4 %. Основною мовою є качинська, писемність якої базується на латинському алфавіті.
Економіка
Жителі штату зайняті переважно сільським господарством (вирощування рису, цукрової тростини). Ведеться видобуток золота і нефриту.
Див. також
Примітки
- Атлас світу. Роскартография, 2010.
- (PDF). Myanmar Information Management Unit. December 2007. Архів оригіналу (PDF) за 3 Грудня 2010. Процитовано 28 Березня 2022.
- [1] [недоступне посилання]
Посилання
- [2] [ 8 Травня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Kachin Shtat Kachin Jingphaw Mungdan najpivnichnishij shtat nacionalnij okrug M yanmi Mezhuye z Kitayem birmanskim shtatom Shan i okrugom oblastyu Sikajn i z Indiyeyu Znahoditsya mizh shirotami 23 27 i 28 25 pn sh i dovgotami 96 0 i 98 44 shidnoyi dovgoti Administrativnij centr misto M yichina Znachnim ye takozh misto Kachin birm ကခ င ပ ည နယ kahkyang pranynai Jingphaw Mungdaw Prapor Adm centr M yichina Krayina M yanma Region Pivnichnij Mezhuye z susidni adminodiniciArunachal Pradesh Shan Yunnan Sikajn Tibetskij avtonomnij rajon Rajoniv 18 Naselennya povne 1 689 654 gustota 19 Plosha povna 89 041 km Visota maksimalna 5881 m Khakaborazi minimalna 275 m Chasovij poyas UTC 6 30 Data zasnuvannya 1948 Vebsajt kachinstate gov mm Kod ISO 3166 2 MM 11 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kachin Naselennya 1 509 351 meshkanec Shilnist naselennya 16 95 chol km GeografiyaV Kachini znahoditsya najvisha gora M yanmi visotoyu 5881 m nalezhit do pivdennogo krayu Gimalayiv V Kachini znahoditsya i najbilshe ozero M yanmi Istoriya12 lyutogo 1947 roku uryad Birmi na choli z Aun Sanom dosyag z narodami teritorij Shan Kachin i Chin za yakimi viznachalasya povna avtonomiya V 1948 roci bula utvorena derzhava Kachin na osnovi okrugiv britanskoyi Birmi i M yichina do yakih priyednuvavsya velikij pivnichnij okrug Putao Provedeno bulo rozmezhuvannya z shanami i birmancyami Pivnichnij kordon z Kitayem ne buv viznachenij i v 1960 ti roki kitajci zayavili sho ves shtat ye kitajskoyu teritoriyeyu posilayuchis na istorichni zv yazki i vidobutok nefritu v XVIII stolitti Spochatku Kachinski vijska vidigravali vazhlivu rol u formuvannyah generala Ne Vina Ale pislya perevorotu 1962 roku kachini stvorili svoyu KIA pid kerivnictvom KIO Faktichno z seredini 1960 h rokiv azh do 1994 roku Kachin buv nezalezhnij po vsij teritoriyi okrim velikih mist i zaliznichnogo koridoru Ekonomika krayini trimalasya na kontrabandnij torgivli torgivli nefritom z Kitayem i virobnictvi narkotikiv opiumu ta marihuani V 1994 roci uryadovi vijska zmogli v rezultati ataki vidbiti u KIO rodovishe nefritu Pislya cogo bulo pidpisano mirnu ugodu sho dozvolyaye KIO kontrolyuvati bilshu chastinu teritoriyi shtatu pid egidoyu birmanskih vijskovih Nezvazhayuchi na pripinennya vognyu deyaki ugrupovannya z KIO i KIA ne viznali mirnoyi ugodi i situaciya zalishilasya nestabilnoyu Zaraz partiya KIO virishila spriyati centralnomu uryadu i brati uchast u viborah vvazhayuchi ce krashoyu alternativoyu nizh neskinchenna vijna Administrativnij podilShtat Kachin dilitsya na 18 rajoniv Bhamo Chipwi Hpakan Injangyang Kawnglanghpu Machanbaw Mansi Motaung Mohnyin Momauk Myitkyina Nogmung Puta O Shwegu Sumprabum Tanai Tsawlaw Waingmaw NaselennyaBilshist z pivtora miljona naselennya skladayut kachini yakih nazivayut takozh czinpo Vsogo v shtati ye 13 etnichnih grup u tomu chisli birmanci lisu lashi i shani Za oficijnoyu statistikoyu buddisti skladayut 57 8 hristiyani 36 4 Osnovnoyu movoyu ye kachinska pisemnist yakoyi bazuyetsya na latinskomu alfaviti EkonomikaZhiteli shtatu zajnyati perevazhno silskim gospodarstvom viroshuvannya risu cukrovoyi trostini Vedetsya vidobutok zolota i nefritu Div takozhGromadyanska vijna v M yanmiPrimitkiAtlas svitu Roskartografiya 2010 ISBN 978 5 85120 295 7 PDF Myanmar Information Management Unit December 2007 Arhiv originalu PDF za 3 Grudnya 2010 Procitovano 28 Bereznya 2022 1 nedostupne posilannya Posilannya 2 8 Travnya 2019 u Wayback Machine