Катерина Каравелова (болг. Катерина Великова Пенева–Каравелова, 21 жовтня 1860, Русе, Османська Болгарія — 1 квітня 1947, Софія, Болгарія) — педагог, перекладачка, публіцистка, активістка за права жінок, засновниця Болгарського жіночого союзу (Българския женски съюз), одна із засновників Комітету з захисту євреїв. Дружина болгарського політика Петка Каравелова.
Катерина Каравелова | |
---|---|
болг. Екатерина Каравелова | |
Ім'я при народженні | болг. Екатерина Великова Пенева–Каравелова |
Народилася | 21 жовтня 1860 Русе, Османська Болгарія |
Померла | 1 квітня 1947 (86 років) Софія, Болгарія |
Громадянство | Болгарія |
Діяльність | педагог, перекладач, письменниця, активістка за права жінок |
Галузь | d[1], перекладацтво[d][1] і d[1] |
Alma mater | Південнослов'янський пансіон |
Знання мов | болгарська[1], російська[1], німецька, французька[1] і англійська[1] |
Членство | Міжнародна жіноча ліга за мир та свободу і Спілка болгарських письменників |
Родичі | d і Пейо Яворов |
У шлюбі з | Петко Каравелов |
Діти | d, d і d |
Автограф | |
|
Життєпис
Катерина Каравелова народилася 21 жовтня 1860 року в Русе, була молодшою з чотирьох дітей кушніра Велико Пенева і Стоянки Пеневої. З 1870 по 1878 рік Катерина навчається в IV Московській жіночій гімназії, яку закінчує з золотою медаллю. В цей же період Катерина знайомиться з відомим математиком Софією Ковалевською. Після випуску з гімназії Катерина повертається до Болгарії й починає викладати в Русе, і через рік стає директором класів для дівчаток при Чоловічій гімназії. У планах Катерини — отримати медичну освіту в Санкт-Петербурзі, проте 1880 року вона виходить заміж за Петка Каравелова, з яким познайомилася ще під час навчання в Москві, і вони переїжджають в Софію. У подружжя було три дочки — Рада (1880-1883), Віола (1884-1934) і Лора (1886-1913).
Громадська діяльність
Дуже скоро Катерина стає частиною політичної еліти Болгарії, однак після усунення Петка Каравелова з поста міністра-голови Болгарії князем Олександром Баттенбергським 1881 року родина змушена покинути Болгарію і переїхати в Пловдив (на той час місто входило до складу Східної Румелії). 1884 року, після відновлення Тирновської конституції, Катерина й Петко повертаються в Софію. Тоді ж Каравелова починає публікувати памфлети.
1899 року Катерина Каравелова організовує жіночу культурну організацію Мама (Майка). Катерина впевнена, що незалежність жінок безпосередньо залежить від освіти, тому вона відкриває професійну школу для дівчаток "Марія Луїза". 1901 року Каравелова разом з Велою Благоєвою, , , , та іншими створюють Болгарський жіночий союз (Български женски съюз).
Після поразки Ілінденського повстання 1903 року Каравелова очолює Жіночий комітет звільнення македонських жінок з в'язниці. Рік потому Катерина бере участь у Македонської конференції в Лондоні. Під час Російсько-японської війни Каравелова створює Болгарську санітарну комісію, а під час Балканської війни організовує шпиталь при університеті імені Ст. Левського.
Катерина Каравелова була головою Болгарського жіночого союзу протягом 25 років. Вона бере участь у IV конгресі Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу (1-7 травня 1924, Вашингтон) як представник Болгарії. 1925 року Каравелова стає головою Ліги.
Катерина Каравелова бере активну участь у створенні Комітету з захисту євреїв у Німеччині разом з , Асеном Златаровим, Петком Стайновим та іншими.
Крім активної громадської та політичної діяльності Каравелова займається перекладом на болгарську мову творів Л. М. Толстого, Ф. М. Достоєвського, В. Гюго, Гі де Мопассана, Г. Флобера і Ч. Діккенса. Каравелова є автором понад 50 памфлетів та статей.
Нагороди та визнання
Катерині Каравеловій було присуджено безліч національних і міжнародних нагород, у тому числі:
- Орден «За гуманізм»
- Орден «За громадянські заслуги» I ступеня
- Орден «За культуру і мистецтво»
- Пам'ятний хрест «За незалежність Болгарії 1908»
- Двічі нагороджена медаллю «Червоний хрест»
Ім'я Катерини Каравелової носять школи, вулиці, громадські центри. На її честь також названо місце в Антарктиці ().
Примітки
- Czech National Authority Database
- Кьосева, Цветана. Първите дами на царска България. — София: „Св. Климент Охридски“, 2010. — С. 15.
- Francisca de Haan, Krasimira Daskalova, Anna Loutfi. Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern, and South Eastern Europe: 19th and 20th Centuries [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Central European University Press, 2006. — 710 с. — ISBN 9789637326394.
- www.koprivshtitza.com ; info@koprivshtitza.com. Копривщица. www.koprivshtitza.com. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 27 липня 2017.
- . bauw-bg.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 липня 2017.
- Дренкова, Фани. Като антична трагедия. Съдбата на Екатерина Каравелова и нейното семейство в писма, дневници, фотографии. — София: Наука и изкуство, 1984. — 517 с.
- Юбилеенъ сборникъ. Екатерина Каравелова 1878 – 1928. — София: Държавна печатница, 1929. — С. 43. — 200 с.
- . data.aad.gov.au. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 липня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Katerina Karavelova bolg Katerina Velikova Peneva Karavelova 21 zhovtnya 1860 Ruse Osmanska Bolgariya 1 kvitnya 1947 Sofiya Bolgariya pedagog perekladachka publicistka aktivistka za prava zhinok zasnovnicya Bolgarskogo zhinochogo soyuzu Blgarskiya zhenski syuz odna iz zasnovnikiv Komitetu z zahistu yevreyiv Druzhina bolgarskogo politika Petka Karavelova Katerina Karavelovabolg Ekaterina KaravelovaIm ya pri narodzhennibolg Ekaterina Velikova Peneva KaravelovaNarodilasya21 zhovtnya 1860 1860 10 21 Ruse Osmanska BolgariyaPomerla1 kvitnya 1947 1947 04 01 86 rokiv Sofiya BolgariyaGromadyanstvoBolgariyaDiyalnistpedagog perekladach pismennicya aktivistka za prava zhinokGaluzd 1 perekladactvo d 1 i d 1 Alma materPivdennoslov yanskij pansionZnannya movbolgarska 1 rosijska 1 nimecka francuzka 1 i anglijska 1 ChlenstvoMizhnarodna zhinocha liga za mir ta svobodu i Spilka bolgarskih pismennikivRodichid i Pejo YavorovU shlyubi zPetko KaravelovDitid d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisKaterina Karavelova narodilasya 21 zhovtnya 1860 roku v Ruse bula molodshoyu z chotiroh ditej kushnira Veliko Peneva i Stoyanki Penevoyi Z 1870 po 1878 rik Katerina navchayetsya v IV Moskovskij zhinochij gimnaziyi yaku zakinchuye z zolotoyu medallyu V cej zhe period Katerina znajomitsya z vidomim matematikom Sofiyeyu Kovalevskoyu Pislya vipusku z gimnaziyi Katerina povertayetsya do Bolgariyi j pochinaye vikladati v Ruse i cherez rik staye direktorom klasiv dlya divchatok pri Cholovichij gimnaziyi U planah Katerini otrimati medichnu osvitu v Sankt Peterburzi prote 1880 roku vona vihodit zamizh za Petka Karavelova z yakim poznajomilasya she pid chas navchannya v Moskvi i voni pereyizhdzhayut v Sofiyu U podruzhzhya bulo tri dochki Rada 1880 1883 Viola 1884 1934 i Lora 1886 1913 Gromadska diyalnistDuzhe skoro Katerina staye chastinoyu politichnoyi eliti Bolgariyi odnak pislya usunennya Petka Karavelova z posta ministra golovi Bolgariyi knyazem Oleksandrom Battenbergskim 1881 roku rodina zmushena pokinuti Bolgariyu i pereyihati v Plovdiv na toj chas misto vhodilo do skladu Shidnoyi Rumeliyi 1884 roku pislya vidnovlennya Tirnovskoyi konstituciyi Katerina j Petko povertayutsya v Sofiyu Todi zh Karavelova pochinaye publikuvati pamfleti 1899 roku Katerina Karavelova organizovuye zhinochu kulturnu organizaciyu Mama Majka Katerina vpevnena sho nezalezhnist zhinok bezposeredno zalezhit vid osviti tomu vona vidkrivaye profesijnu shkolu dlya divchatok Mariya Luyiza 1901 roku Karavelova razom z Veloyu Blagoyevoyu ta inshimi stvoryuyut Bolgarskij zhinochij soyuz Blgarski zhenski syuz Pislya porazki Ilindenskogo povstannya 1903 roku Karavelova ocholyuye Zhinochij komitet zvilnennya makedonskih zhinok z v yaznici Rik potomu Katerina bere uchast u Makedonskoyi konferenciyi v Londoni Pid chas Rosijsko yaponskoyi vijni Karavelova stvoryuye Bolgarsku sanitarnu komisiyu a pid chas Balkanskoyi vijni organizovuye shpital pri universiteti imeni St Levskogo Katerina Karavelova bula golovoyu Bolgarskogo zhinochogo soyuzu protyagom 25 rokiv Vona bere uchast u IV kongresi Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi za mir i svobodu 1 7 travnya 1924 Vashington yak predstavnik Bolgariyi 1925 roku Karavelova staye golovoyu Ligi Katerina Karavelova bere aktivnu uchast u stvorenni Komitetu z zahistu yevreyiv u Nimechchini razom z Asenom Zlatarovim Petkom Stajnovim ta inshimi Krim aktivnoyi gromadskoyi ta politichnoyi diyalnosti Karavelova zajmayetsya perekladom na bolgarsku movu tvoriv L M Tolstogo F M Dostoyevskogo V Gyugo Gi de Mopassana G Flobera i Ch Dikkensa Karavelova ye avtorom ponad 50 pamfletiv ta statej Nagorodi ta viznannyaKaterini Karavelovij bulo prisudzheno bezlich nacionalnih i mizhnarodnih nagorod u tomu chisli Orden Za gumanizm Orden Za gromadyanski zaslugi I stupenya Orden Za kulturu i mistectvo Pam yatnij hrest Za nezalezhnist Bolgariyi 1908 Dvichi nagorodzhena medallyu Chervonij hrest Im ya Katerini Karavelovoyi nosyat shkoli vulici gromadski centri Na yiyi chest takozh nazvano misce v Antarktici PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Koseva Cvetana Prvite dami na carska Blgariya Sofiya Sv Kliment Ohridski 2010 S 15 Francisca de Haan Krasimira Daskalova Anna Loutfi Biographical Dictionary of Women s Movements and Feminisms in Central Eastern and South Eastern Europe 19th and 20th Centuries 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Central European University Press 2006 710 s ISBN 9789637326394 www koprivshtitza com info koprivshtitza com Koprivshica www koprivshtitza com Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2012 Procitovano 27 lipnya 2017 bauw bg com Arhiv originalu za 27 lyutogo 2017 Procitovano 27 lipnya 2017 Drenkova Fani Kato antichna tragediya Sdbata na Ekaterina Karavelova i nejnoto semejstvo v pisma dnevnici fotografii Sofiya Nauka i izkustvo 1984 517 s Yubileen sbornik Ekaterina Karavelova 1878 1928 Sofiya Drzhavna pechatnica 1929 S 43 200 s data aad gov au Arhiv originalu za 29 sichnya 2018 Procitovano 27 lipnya 2017