Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карну нт лат Carnuntum грец Καρνους Carnous римське фортифіковане місто центр римської провінції Верхня Паннонія з І ст

Карнунтум

Карнунтум

Карну́нт (лат. Carnuntum; грец. Καρνους, Carnous) — римське фортифіковане місто, центр римської провінції Верхня Паннонія (з І ст.). Розташовувалося у сучасній Австрії (Нижня Австрія, Петронелль-Карнунтум і ), в 40 милях на схід від Відня, на південному березі Дунаю. При імператорі Траяні місто стало столицею римської провінції (верхньої) Паннонії (Паннонія Superior). Споруджене в тому місці, де в давні часи Бурштиновий шлях перетинав Дунай.

Карнунт

image

Координати 48°06′48″ пн. ш. 16°51′41″ сх. д. / 48.11333333336111195° пн. ш. 16.86138888891666809° сх. д. / 48.11333333336111195; 16.86138888891666809Координати: 48°06′48″ пн. ш. 16°51′41″ сх. д. / 48.11333333336111195° пн. ш. 16.86138888891666809° сх. д. / 48.11333333336111195; 16.86138888891666809

Країна image Австрія
Адмінодиниця Нижня Австрія
Висота центру 170 м
Часовий пояс ,  (Нижня Австрія)
GeoNames 8224652
OSM ↑77189 ·R (Нижня Австрія)
Офіційний сайт carnuntum.at
image
image
Карнунт
Карнунт (Австрія)
image Карнунт у Вікісховищі
image
Карнунт:схема генерального плану
image
Розташування Карнунту у системі лімесу

Історія

У стародавніх писемних джерелах Карнунтум вперше згадується в зв'язку з подіями 6 року нашої ери.

Римський імператор Марк Аврелій (помер у Віндобоні в 180 році н.е.) склав в Карнунті частину своїх безсмертних «Роздумів» (лат. "Mediatationes").

Спочатку це був древній кельтський населений пункт. Завдяки цьому місто зобов'язане своєю назвою. (Назва, ймовірно, походить від кельтського слова Kar або Karn, що означало «камінь» або «купа каміння»). Спершу писалось через літеру "К".

У 4 ст. починається христіанизація цього регіону.

image
Надгробок , сотника з (зображено коня, шолом центуріона і збруя), знайденого в Карнунтумі

При імператорові Октавіані Августі місто було використане як табір під час війни з Марободом (6 р. н.е.). Досягнути середньої течії Дунаю римлянам вдалося лише в результаті війни Тиберія (12-9 рр. до н.е.). В ході цієї кампанії і відбулась офіційна анексія Паннонії, яку датують 11-8 р. до н.е. Завоювання Паннонії мало велике військово-стратегічне значення. Воно призвело до виходу римлян на правий берег Дунаю, який утворив лінію захисту і кордон з варварськими племенами. Особливо важливим стало захоплення опорних пунктів на правому березі Дунаю та переправ. Захоплення міста Карнунт дозволило проводити військові походи проти задунайських племен на Середньому Дунаї.

У 73 був обнесений кам'яною стіною, став стоянкою римських легіонів.

Імператор Марк Аврелій скористався Карнунтом в своїх війнах проти німецьких племен маркомани і квадів між 171 і 173 рр. нашої ери.

image
Провінції і єпархії Римської імперії у 400 р.

Під час воєн римлян з прикордонними племенами кілька разів руйнувався, а потім відновлювався (останній раз в 375). Остаточно зруйнований близько 400 року. Саме Карнунт, а не Віндобона був центром римської культури в Паннонії доти, поки в 375 р. не був зруйнований німецькими племенами.

Паннонія остаточно від'єдналась від римлян близько 400 р. н.е. і, на відміну від сусідньої провінції Норік, яка залишилася під римським контролем довше, ніж навіть сам Рим, вона була завойована готами на початку п'ятого століття.

Сучасність

image
Руїни громадської лазні.

Розкопувався в 20-і і 30-і рр. 20 століття. Розкрито амфітеатр, преторій, форум, терми, мітреум і ін.

Тепер руїни Карнунта, які розташовані поблизу австрійського селища Петронеллі-Карнунтум, на півдорозі з Відня до Братислави, перетворено на музей. В археологічному комплексі Карнунта перебувають залишки язичницьких воріт, амфітеатру (плита з написом на місці стверджує, що амфітеатр був 4-м найбільшим амфітеатром у цілій Римській імперії), римського військового табору. Численні знахідки археологічних розкопок, початих у 19 столітті зберігаються в Музеї Карнунта в Бад Дойч-Альтенбургу.

image
Heidentor. Так звана «Язичницька брама»


"Археологічний парк Карнунтум" ділиться на три частини:

  • Цивільне Місто
  • Військове Місто
  • Музей Carnuntinum

Відеоматеріали

image Відеоролик на YouTube з комп'ютерною реконструкцією Карнунта та прилеглої місцевості.

Джерела

  • Swoboda Е., Carnuntum, 2 AUFL, W., 1953; Schober A., Römerzeit in Österreich, [2 Aufl.], W., 1955.
  • Franz Humer (Hrsg.): Marc Aurel und Carnuntum. Amt der NÖ Landesregierung – Abteilung Kultur und Wissenschaft, Horn 2004, (Katalog des Niederösterreichischen Landesmuseums NF 450), (Ausstellungskatalog, Archäologisches Museum Carnuntinum, Bad Deutsch-Altenburg, 20. März – 15. Dezember 2004).

Посилання

  • Офіційний сайт Петронелль-Карнунтум [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.]
  • [de](нім.)

Див. також

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Karnu nt lat Carnuntum grec Karnoys Carnous rimske fortifikovane misto centr rimskoyi provinciyi Verhnya Pannoniya z I st Roztashovuvalosya u suchasnij Avstriyi Nizhnya Avstriya Petronell Karnuntum i v 40 milyah na shid vid Vidnya na pivdennomu berezi Dunayu Pri imperatori Trayani misto stalo stoliceyu rimskoyi provinciyi verhnoyi Pannoniyi Pannoniya Superior Sporudzhene v tomu misci de v davni chasi Burshtinovij shlyah peretinav Dunaj Karnunt Koordinati 48 06 48 pn sh 16 51 41 sh d 48 11333333336111195 pn sh 16 86138888891666809 sh d 48 11333333336111195 16 86138888891666809 Koordinati 48 06 48 pn sh 16 51 41 sh d 48 11333333336111195 pn sh 16 86138888891666809 sh d 48 11333333336111195 16 86138888891666809 Krayina Avstriya AvstriyaAdminodinicya Nizhnya AvstriyaVisota centru 170 mChasovij poyas UTC 1 UTC 2 Nizhnya Avstriya GeoNames 8224652OSM 77189 R Nizhnya Avstriya Oficijnij sajt carnuntum atKarnuntKarnunt Avstriya Karnunt u VikishovishiKarnunt shema generalnogo planuRoztashuvannya Karnuntu u sistemi limesuIstoriyaU starodavnih pisemnih dzherelah Karnuntum vpershe zgaduyetsya v zv yazku z podiyami 6 roku nashoyi eri Rimskij imperator Mark Avrelij pomer u Vindoboni v 180 roci n e sklav v Karnunti chastinu svoyih bezsmertnih Rozdumiv lat Mediatationes Spochatku ce buv drevnij keltskij naselenij punkt Zavdyaki comu misto zobov yazane svoyeyu nazvoyu Nazva jmovirno pohodit vid keltskogo slova Kar abo Karn sho oznachalo kamin abo kupa kaminnya Spershu pisalos cherez literu K U 4 st pochinayetsya hristianizaciya cogo regionu Nadgrobok sotnika z zobrazheno konya sholom centuriona i zbruya znajdenogo v Karnuntumi Pri imperatorovi Oktaviani Avgusti misto bulo vikoristane yak tabir pid chas vijni z Marobodom 6 r n e Dosyagnuti serednoyi techiyi Dunayu rimlyanam vdalosya lishe v rezultati vijni Tiberiya 12 9 rr do n e V hodi ciyeyi kampaniyi i vidbulas oficijna aneksiya Pannoniyi yaku datuyut 11 8 r do n e Zavoyuvannya Pannoniyi malo velike vijskovo strategichne znachennya Vono prizvelo do vihodu rimlyan na pravij bereg Dunayu yakij utvoriv liniyu zahistu i kordon z varvarskimi plemenami Osoblivo vazhlivim stalo zahoplennya opornih punktiv na pravomu berezi Dunayu ta pereprav Zahoplennya mista Karnunt dozvolilo provoditi vijskovi pohodi proti zadunajskih plemen na Serednomu Dunayi U 73 buv obnesenij kam yanoyu stinoyu stav stoyankoyu rimskih legioniv Imperator Mark Avrelij skoristavsya Karnuntom v svoyih vijnah proti nimeckih plemen markomani i kvadiv mizh 171 i 173 rr nashoyi eri Provinciyi i yeparhiyi Rimskoyi imperiyi u 400 r Pid chas voyen rimlyan z prikordonnimi plemenami kilka raziv rujnuvavsya a potim vidnovlyuvavsya ostannij raz v 375 Ostatochno zrujnovanij blizko 400 roku Same Karnunt a ne Vindobona buv centrom rimskoyi kulturi v Pannoniyi doti poki v 375 r ne buv zrujnovanij nimeckimi plemenami Pannoniya ostatochno vid yednalas vid rimlyan blizko 400 r n e i na vidminu vid susidnoyi provinciyi Norik yaka zalishilasya pid rimskim kontrolem dovshe nizh navit sam Rim vona bula zavojovana gotami na pochatku p yatogo stolittya SuchasnistRuyini gromadskoyi lazni Rozkopuvavsya v 20 i i 30 i rr 20 stolittya Rozkrito amfiteatr pretorij forum termi mitreum i in Teper ruyini Karnunta yaki roztashovani poblizu avstrijskogo selisha Petronelli Karnuntum na pivdorozi z Vidnya do Bratislavi peretvoreno na muzej V arheologichnomu kompleksi Karnunta perebuvayut zalishki yazichnickih vorit amfiteatru plita z napisom na misci stverdzhuye sho amfiteatr buv 4 m najbilshim amfiteatrom u cilij Rimskij imperiyi rimskogo vijskovogo taboru Chislenni znahidki arheologichnih rozkopok pochatih u 19 stolitti zberigayutsya v Muzeyi Karnunta v Bad Dojch Altenburgu Heidentor Tak zvana Yazichnicka brama Arheologichnij park Karnuntum dilitsya na tri chastini Civilne Misto Vijskove Misto Muzej CarnuntinumVideomateriali Videorolik na YouTube z komp yuternoyu rekonstrukciyeyu Karnunta ta prilegloyi miscevosti DzherelaSwoboda E Carnuntum 2 AUFL W 1953 Schober A Romerzeit in Osterreich 2 Aufl W 1955 Franz Humer Hrsg Marc Aurel und Carnuntum Amt der NO Landesregierung Abteilung Kultur und Wissenschaft Horn 2004 ISBN 3 85460 217 0 Katalog des Niederosterreichischen Landesmuseums NF 450 Ausstellungskatalog Archaologisches Museum Carnuntinum Bad Deutsch Altenburg 20 Marz 15 Dezember 2004 PosilannyaOficijnij sajt Petronell Karnuntum 7 chervnya 2011 u Wayback Machine de nim Div takozhKarantanci Karintiya Karpati

Дата публікації:
Топ