Кармелі́т (івр. כרמלית) — засіб підземного громадського транспорту в Хайфі, Ізраїль. Принцип дії — фунікулерний. Складається з однієї одноколійної лінії з короткою двоколійною ділянкою, що дозволяє роз'їзд поїздів; лінія має шість станцій і два поїзди. Управління потягами повністю комп'ютеризоване. Походить від назви гори Кармель, в якій прокладено тунель. Будівництво розпочато у 1956 році, відкритий для пасажирів у 1959-му, закритий на реконструкцію в 1986-му, і відкритий знову після реконструкції в 1992-му.
Кармеліт | |||
---|---|---|---|
Опис | |||
Країна | Ізраїль | ||
Місто | Хайфа | ||
Дата відкриття | 1959 рік | ||
Щоденний пасажиропотік | 2 тис. | ||
Річний пасажиропотік | 800 000 | ||
Сайт | carmelithaifa.com | ||
Маршрутна мережа | |||
Кількість ліній | 1 | ||
Кількість станцій | 6 | ||
Довжина мережі | 1 803 м | ||
Ширина колії | європейська колія | ||
| |||
Кармеліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Лінія «Кармель» (6 станцій) — найменша у світі самостійна система позавуличного підземного транспорту (метро). Довжина її становить 2 км, включаючи станції, або 1 км 803 м без урахування станцій. Менше тільки лінія підземного фунікулера «Тюнель» в Стамбулі, що має дві станції з відстанню між ними в 573 метра, не пов'язана з іншою системою стамбульського метро. Але оскільки ця лінія знаходиться під адміністративним управлінням метрополітену Стамбула, а не є самостійною системою, хайфський «Кармель» вважається найменшою у світі системою позавуличного підземного транспорту (метро) і тому внесено до Книги рекордів Гіннеса.
Потяги обов'язково зупиняються на кожній станції, але примусове відкриття дверей не використовується. Для відкриття дверей як на вхід, так і на вихід необхідно натиснути на розташовану в центрі дверей кнопку. Вхід і вихід виконуються з різних сторін вагона.
Управління повністю автоматизовано; спеціально розроблена комп'ютерна система навіть регулює інтервал руху поїздів, зчитуючи дані турнікетів і зменшуючи інтервал руху у випадку завантаженості лінії. Лінія «Кармель» — одноколійна, з короткою двоколійною ділянкою між станціями «А-Невіім» і «Массада», що дозволяє роз'їжджатися прямуючи додолу і прямуючого вгору поїздам.
Під час конфліктів між Ізраїлем і терористичною організацією «Хізбалла» в липні-серпні 2006 року, станції «Кармель» слугували громадськими бомбосховищами. Вони були відкриті цілодобово, вхід на станції був вільним.
День тижня | Відкриття | Закриття |
---|---|---|
Неділя — четвер | 6:00 | 22:00 |
П'ятниця, на переддні свята | 6:00 | 15:00 |
Субота або свято | 19:00 | 22:00 |
Станції
- (івр. גן האם «сад матері»)
- (івр. בני-ציון «Сини Сіону» — названо на честь розташованого біля станції шпиталю . Станція раніше звана «Голомба» — назву змінено в 1992 році.
- (названа на честь фортеці Массада)
- на честь вулиці (івр. הנביאים, «га-Невії́м» — «Пророки»),
- на честь будівельної компанії (івр. סולל בונה — «Прокладаємо і будуємо»)
- (івр. כיכר פריס — «Паризька площа»)
Історія
Виникнення ідеї та будівництво «Кармеліту»
На початку 1950-х життя в Хайфі проходило на трьох різних по розташуванню на горі Кармель рівнях: на узбережжі, в Нижньому місті, знаходився діловий центр Хайфи, на плато, в районі «Адар», знаходилися мерія, культурний центр міста і вищий навчальний заклад «Техніон»; а пасмо гори вінчає житловий район Кармель, що бурхливо розвивається. З огляду на круті схили горою Кармель і вузькі вулички району «Адар», автобусне сполучення, що сполучає всі три рівня, було досить проблематичним — навіть наразі поїздки з центру району «Кармель» у Нижнє місто займає не менше як півгодини в разі відсутності пробок. Тому виникла потреба створити новий вид транспорту, що полегшує шлях між цими центрами міського життя. Тодішній мер Хайфи Аба Хуші проявив ініціативу створення цього транспорту. Щоб не порушувати сформовану інфраструктуру, як такий засіб транспорту був обраний транспорт підземного залягання.
12 лютого 1956 року мерія Хайфа підтвердила проект створення підземної лінії транспорту, і 5 травня був підписаний контракт з французькою компанією (Compagnie Dunkerquoise D'Enterprises, SA). У жовтні 1955 року в Хайфу прибула делегація французької фірми, що мала в своєму складі головного інженера Паризького метрополітену пана Жака Гастона і головного інженера компанії «Донкеркуаз», який був представником також «Дослідницький інститут шляхів сполучення» (Société d'ETUDES DE TRANSPORTS ET DE COMMUNICATIONS, SA), та голову «Французької компанії міжнародних контрактів». Розробка попередніх планів будівництва була покладена на інженерів компанії «Донкеркуаз» за сприяння інженерів Паризького метрополітену, і в кінці грудня 1955 року, в хайфський муніципалітет був переданий докладний технічний документ, що описує будівництво «Кармеліту».
1 січня 1956 року на засіданні муніципалітету було прийнято рішення про створення муніципальної комісії з 7 чоловік, яка повинна була перевірити наданий план і зробити свої висновки. Після обговорень та переговорів з французькою компанією «Донкеркуаз» було вирішено прийняти наданий план у повному обсязі, і 2 лютого 1956 року між комісією і компанією був підписаний договір про проведення робіт з будівництва «Кармеліта», за умови ратифікації муніципалітетом і урядом. 12 лютого 1956 року підписаний договір був ратифікований муніципалітетом Хайфа, а 23 березня — затверджений міністром внутрішніх справ, при попередній згоді міністерства фінансів. 13 липня 1956 року була проведена церемонія закладення наріжного каменю «Кармеліта» на площі «Кікар Хамра» (наразі «Кікар Париз» = "Паризька площа").
Вагони, виготовлені французькою компанією , прибули до в 1959 році. Будівельні роботи дещо затрималися з технічних причин, (в тому числі — через аварію, що сталася під час однієї з перших перевірочних поїздок, і через інженерні складнощі, що виникли при прокладанні тунелю), але теж були завершені в 1959 році. Загалом було вилучено 51 000 м³ ґрунту. 6 жовтня 1959 року, в 5:30 ранку, «Кармель» розпочав свою роботу — без будь-якої церемонії відкриття, щоб перші пасажири нової підземної лінії могли встигнути на роботу.
Офіційна церемонія відкриття «Кармеліта» була проведена 21 жовтня 1959 року. На ній були присутні прем'єр-міністр Ізраїлю Давид Бен-Гуріон, міністр шляхів сполучення Моше Кармель і міністр внутрішніх справ Бехор Шитря. Прем'єр-міністру була надана честь перерізати стрічку.
Загальна вартість реалізації проекту склала 5,9 млн $ (11 мільйонів 340 тисяч ізраїльських лір). Це майже вдвічі вище спочатку фігурувавшей в контракті суми в 3,5 мільйона доларів, і майже в півтора рази вище орієнтовного максимуму в 4,2 млн $. Така висока вартість теж пов'язана з технічними труднощами, які виникли при гірничопрохідницьких роботах.
Події, що відносяться до періоду експлуатації 1959—1986 років
У той час поїздка на «Кармеліті» оплачувалась спеціальних жетонами, що продавалися касирами в касах, розташованих на кожній станції. Жетони компостувались при вході на платформи контролерами; при компостуванні на жетон карбувалася назва станції призначення.
У січні 1960, через обрив електричного кабелю потяги не гальмували на кінцевих станціях і врізалися в обмежуючи стіни тунелю. Жертв не було, але був заподіяний легкий збиток стінам тунелю і підвісці вагонів. Через цю подію в лютому було прийнято рішення знизити швидкість руху складів на кінцевих станціях і на роз'їзді (між станціями «Га-Невіїм» і «Массада»), і поїздка від кінцевої до кінцевої станції стала займати 7 хвилин замість запланованих 6. Після викликаного цим рішенням тритижневої перерви «Кармеліт» відновив свою роботу 17 березня 1960 року, з встановленими годинами роботи 5:30 — 24:00, 6 поїздок на годину в кожному напрямку.
У п'ятницю 24 листопада 1961 року під час проведення планових робіт по заміні тягового кабелю два вагона, припаркованих на станції «Ган га-Ем», зірвалися з гальм і покотилася вниз. Вагони докотилися до станції «Массада», де зійшли з рейок і перекинулися. У катастрофі постраждали обидва вагона і платформа станції. Після більш ніж двомісячного ремонту «Кармеліт» знову відкрився 8 лютого 1962 року.
І знову ненадовго: через дощі, піднявся рівень підземних вод, взимку 1963 року почала просідати ділянка колії між станціями «А-Невіїм» і «Массада». Ремонтні роботи були успішно виконані фахівцями «Техніону»: в зоні просідання були вбити в ґрунт алюмінієві електроди довжиною 1,5 метра і товщиною 6 сантиметрів; після чого через них був поданий постійний струм та закачано содосилікат Na2SiO3 (т. н. « ). Просідання було успішно зупинено; якість ремонтних робіт витримало сувору перевірку дощовою зимою 1964 року.
У результаті подій 1963 року було прийнято рішення про створення підземної ремонтної майстерні та підземного депо на станції «Паризька площа». У квітні 1966 року серед будівельних компаній були опубліковані умови аукціону, а влітку того ж 1966 року як підготовка до будівництва були перенесені каналізаційні та інші комунікації в районі станції «Паризька площа». Будівництво було розпочато навесні 1967 року і завершено в лютому 1968 року (деякі роботи тривали до травня 1968 року). У «Кармеліта» з'явилося підземне депо і чудово обладнана ремонтна майстерня, де можна було виконувати складні ремонтно-відновлювальні роботи, не заважаючи перевезенням.
15 липня 1967 року робота «Кармеліту» була порушена в результаті проникнення підземних вод в систему противаг на станції «Паризька площа». Через поломки помп ремонт зайняв 6 днів.
Щоб дозволити тривалі ремонтно-відновлювальні роботи на поїздах, що працюють майже без перерв з 1959 року, було замовлено додатковий склад (тендер на створення нового складу виграла французька компанія C. M. I. T.), добре що депо дозволило тримати резервний потяг і виконувати процедури щодо заміни як цілого складу, так і окремих вагонів з високою швидкістю. Між 1968 і 1974 роками були виконані ремонтно-відновлювальні роботи обох складів і замінено тяговий кабель.
Ремонт та реставрація «Кармеліту»
У 1986 року урядовий контролер систем громадський транспорту опублікував заяву, в якій вказував, що технічний стан «Кармеліту» робить поїздку в ньому небезпечною. Діяльність «Кармеліта» була призупинена для ремонту на два тижні 7 березня 1986 року, і відтоді аж до завершення реставрації він практично не відкривався для доступу пасажирів. 19 грудня 1986 року, після 27 років експлуатації, «Кармеліт» був остаточно закритий через технічні проблеми у всіх шести вагонів, у рейкової колії і у станцій.
Починаючи з 1986 року мерія Хайфа отримувала пропозиції від усіляких джерел з пропозиціями реставрувати «Кармеліт». Серед таких джерел можна згадати іспанську урядову компанію , німецьку компанію .
Мерією Хайфи було організовано міжнародний тендер, сформульований як «Конкурс на реставрацію та поліпшення хайфської підземної дороги, включаючи тунель і станції». Дві компанії взяли участь у конкурсі. Французька компанія запропонувала провести відновлювальні роботи за 26 місяців, витративши суму в 29,6 млн шекелей (по цінам 1988 року); швейцарська фірма запропонувала провести роботи за термін 16 місяців і за суму 23 млн шекелів. Фірма Von Roll взагалі припускала, що мова йде про звичайний фунікулер, призначений для перевезення туристів на гірськолижній базі, а не про засіб громадського транспорту, що відіграє важливу роль у транспортному життя міста. Коли помилка була зрозуміла, декларувана сума була змінена на 23 млн $ (за цінами 1988 року — різниця приблизно в 2 рази). Крім того, на конкурс виставила свою пропозицію компанія , здійснююча експлуатацію Кармеліта, з пропозицією в 9 млн $.
Визнавши власний непрофесіоналізм, мерія Хайфи звернулася до консультаційної компанії (наразі «Bureau Veritas») з метою визначити переможця в конкурсі. Та за 200 000 французьких франків оцінила всі пропозиції і, після року суперечок, відряджень та обговорень, порадила скористатися послугами швейцарської компанії Von Roll. У грудні 1988 року, муніципалітет Хайфи повідомив компанії Von Roll про виграш.
Тим часом підземна транспортна система продовжувала потрошку іржавіти. Шість працівників «Кармеліта» щодня спускалися на свої робочі місця і запускали потяги. Кожен день поїзда виконували дві поїздки, щоб запобігти остаточному виходу системи з ладу. Крім того, включалися ескалатори, освітлення на станціях; працювали громадські туалети. Станції «Ган а-Ем» та «А-Невіім» продовжували працювати у звичайному режимі, тому що вони служать також підземними переходами.
У 1989 року Міністерство транспорту замовило ізраїльському Інститут дослідження і проектування транспортних систем в Техніоні великий і розгорнутий звіт, що відповідає на питання необхідності відновлення «Кармеліту». Звіт однозначно показав, що відновлення «Кармеліту» не вирішить проблему громадського транспорту в Хайфі і не призведе до звільнення вулиць міста від пробок. Тим не менш, всупереч всім очікуванням, мерія Хайфи зважилася на реконструкцію лінії «Кармеліта», підписавши контракт зі швейцарською фірмою Von Roll. 22 серпня 1989 року був прийнятий і направлений в економічну організацію Хайфи план робіт, що описує процес відновлення «Кармеліта» протягом 20 місяців, з 29 жовтня 1990 року коли буде «дан старт» процесу реконструкції. Вартість проекту була оцінена в 27—28 млн $. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пінхас Коген Італіка» (івр. פנחס כהן איטליקה בע"מ) з хайфського передмістя підписало договір з економічною організацією Хайфа на поставку керамічної оздоблення для шести станцій Кармеліту. Вартість цього договору — 400 тис. $.
За планом закінчення робіт було заплановано на травень 1992 року, і 1 червня повинна була відбутися урочиста церемонія відкриття. Але коли вагони занурювали в тунель, сталася важка аварія, зажадавши тривалого ремонту, в тому числі — замовлення запасних частини з Швейцарії. Компанія Von Roll зобов'язалася виплатити неустойку в 5000 $ за кожен день затримки.
Церемонія відкриття була проведена 28 липня 1992 року, на станції «Ган а-Ем», в присутності прем'єр-міністру Ізраїлю Іцхака Рабина і мера Хайфи Аріе Гуреля.
З 28 серпня 1992 року Кармеліт закрився на 2 тижня остаточної перевірки економічною організацією Хайфи (упродовж місяця «Кармеліт» працював під відповідальністю компанії Von Roll).
У 1990-х, вся система хайфської «підземки» працювала під керуванням 25—22 осіб; до 2002 року, кількість працівників було скорочено до шістнадцяти.
У липні 2003 року станція «Кармелита» «Голомб» було перейменовано в «Бней-Ціон» на честь розташованого неподалік від неї шпиталю. Доти станція називалася на честь вулиці, на якій перебувала.
4 лютого 2017 року на кінцевій станції (івр. כיכר פריס — «Паризька площа») за невідомими причинами сталося загоряння декількох порожніх вагонів. До ліквідації пожежі було залучено 13 пожежних розрахунків хайфського округу.
Галерея
Статистичні дані
- Кількість ліній — 1.
- Кількість станцій — 6.
- Кількість обслуговують депо — 1 (на станції «Кикар Париз», вона ж «Паризька площа»).
- Кількість поїздів на лінії — 2 поїзда по 2 вагона в кожному.
- У резерві (в депо) постійно перебуває — 1 поїзд, складається з 2 вагонів.
- Принцип роботи — підземний фунікулер. Обидва поїзда приводяться в рух тросами, рушимі спеціальними валами на верхній станції. Потяги можуть рухатися незалежно друг від друга.
- Тяговий трос — діаметр 53 мм, натяг розриву 175 тонн.
- Діаметр тягового валу — 5,5 метрів.
- Час прямування поїзда по лінії — 6—8 хвилин.
- Стоянка на проміжних станціях — приблизно 10 секунд.
- Стоянка на кінцевих станціях — між однієї і двома хвилинами.
- Час руху між станціями — приблизно 45 секунд.
- Довжина тунелю:
- 2000 метрів — включаючи станції.
- 1803 метра — не включаючи станції (ці цифри фігурують в «Книзі рекордів Гіннесса»).
- Найбільша ширина тунелю — 3 м 30 см, в місці роз'їзду — 6 м 60 см.
- Найбільша висота тунелю — 4 м 21 см.
- Перепад висот:
- між кінцевими станціями — 274 метра.
- між кінцями тунелю — 268 метрів.
- Середній кут нахилу тунелю — 8° до горизонталі.
- Найбільший кут нахилу тунелю — 17,5° до горизонталі.
- Середня глибина залягання пасажирських платформ під рівнем землі — 16 метрів.
- Глибина проходження тунелю під поверхнею землі — від 5 до 30 метров.
- Найвища швидкість потяга — 28 км/год.
- Ширина колії — 1435 мм.
- Усього вагонів на лінії — 4.
- Довжина поїзда (2 вагона) — 33 метра.
- Особливі характеристики вагонів:
- У вагонах встановлені камери відеоспостереження, сигнал від яких надходить на монітори в кабіні машиніста і в контрольної кімнаті.
- Вагони кондиціоновані.
- Сидячи місця в вагонах розгорнуті перпендикулярно ходу потяга, а не паралельно вагону, на кшталт Київського фунікулеру.
- Місткість кожного потяга (2 вагона) — 400 осіб: 100 сидячих місць і 300 стоячих. Частина сидінь (близько дверей) зроблено відкидними.
- Пасажиропотік — 800 тисяч на рік, приблизно 2000 осіб на день, тобто приблизно 10 осіб у потязі.
- Управління лінією — комп'ютеризоване, централізоване, з диспетчерської, що знаходиться на станції . У кожному потязі фігурує машиніст, що здійснює місцевий контроль, але не ведучий поїзд.
- Виробництво вагонів й встановлення транспортної мережі — швейцарська компанія Von Roll (1992). (У 1996 році ця компанія куплена австрійської фірмою ).
- Безпека:
- всі станції і обидва поїзда перебувають під постійним відеоспостереженням;
- охоронці на вході в станції доглядають пасажирів і багаж;
- в вагонах і на станціях є засіб екстреного зв'язку з машиністом і з диспетчерською;
- після кожного рейсу машиніст оглядає вагони в пошуках безгосподарних речей (потенційних мін);
- машиністи поїзда мають ліцензію на носіння зброї.
- Вартість проїзду — дорівнює вартості проїзду на міському автобусі, регульованій законом, приблизно 1,2 $. Існують знижки для літніх людей, дітей, студентів, солдатів, а також багаторазові .
- Години роботи:
- в будні дні (неділю — четвер) — з 6:00 до 22:00;
- в п'ятницю і в напередодні свят — з 6:00 до 15:00;
- в суботу і в свята — з 19:00 або через годину після заходу Сонця (що станеться пізніше) до 22:00.
Примітки
- Тут є розбіжність офіційний сайт «Кармеліту» [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.] і інформацією присвяченою «Кармеліту» сторінка на сайті хайфського муніципалітету [ 16 листопада 2008 у Wayback Machine.]. Сайт «Кармеліта» стверджує, що в суботу або в свята лінія не працює взагалі.
- «19:00 або через годину після заходу, що станеться пізніше» — у зв'язку з юдейською системою відліку днів (від заходу до заходу) і забороною праці в Шабат і в свята, «Кармеліт» відкривається після того, як відбудуться обидві події: пройде час після заходу Сонця і настане 19 годин.
- Історія «Кармеліта» взята з івритомовної сторінки Вікіпедії і з офіційного сайту «Кармеліт».
- На станції «Кікар Паріз» хайфського метро «Кармеліт» сталося загоряння декількох порожніх вагонів [ 5 лютого 2017 у Wayback Machine.], — Isrageo, 4 лютого 2017 (рос.)
- «Чистий» час поїздки — 6—7 хвилин; стоянка на кінцевій станції — 1—2 хвилини. Таким чином, повний час прямування поїзда по лінії, від початку руху до початку руху в зворотному напрямку, відповідно до даними з офіційного сайта — 8 хвилин.
- Тут і далі, за винятком особливо відзначених випадків — дані з офіційного сайту «Кармеліта», http://www.carmelit.com [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.] (івр.)
- На офіційному сайті фігурують цифри «30 %», 30 % (тобто 30 метрів піднесення на 100 метрів колії) відповідає 17,5° (arcsin(0,3)= 17,45°).
- Дорон Балаша, керівник компанії «Яфе Ноф», здійснює розробку багатьох проектів, пов'язаних зміною інфраструктури міста:
(З інтерв'ю [ 3 січня 2006 у Wayback Machine.], опублікованому на сайті IsraelInfo.ru [ 28 червня 2007 у Wayback Machine.]:)«В Хайфі є метро „Кармеліт“. Воно проходить на глибині 5—30 метрів під великою кількістю житлових будівель.»
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кармеліт |
- Кармеліт на YouTube
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karmeli t ivr כרמלית zasib pidzemnogo gromadskogo transportu v Hajfi Izrayil Princip diyi funikulernij Skladayetsya z odniyeyi odnokolijnoyi liniyi z korotkoyu dvokolijnoyu dilyankoyu sho dozvolyaye roz yizd poyizdiv liniya maye shist stancij i dva poyizdi Upravlinnya potyagami povnistyu komp yuterizovane Pohodit vid nazvi gori Karmel v yakij prokladeno tunel Budivnictvo rozpochato u 1956 roci vidkritij dlya pasazhiriv u 1959 mu zakritij na rekonstrukciyu v 1986 mu i vidkritij znovu pislya rekonstrukciyi v 1992 mu KarmelitOpisKrayina IzrayilMisto HajfaData vidkrittya 1959 rikShodennij pasazhiropotik 2 tis Richnij pasazhiropotik 800 000Sajt carmelithaifa comMarshrutna merezhaKilkist linij 1Kilkist stancij 6Dovzhina merezhi 1 803 mShirina koliyi yevropejska koliyaShema marshrutiv Karmelit u VikishovishiZagalnij opisLiniya Karmel 6 stancij najmensha u sviti samostijna sistema pozavulichnogo pidzemnogo transportu metro Dovzhina yiyi stanovit 2 km vklyuchayuchi stanciyi abo 1 km 803 m bez urahuvannya stancij Menshe tilki liniya pidzemnogo funikulera Tyunel v Stambuli sho maye dvi stanciyi z vidstannyu mizh nimi v 573 metra ne pov yazana z inshoyu sistemoyu stambulskogo metro Ale oskilki cya liniya znahoditsya pid administrativnim upravlinnyam metropolitenu Stambula a ne ye samostijnoyu sistemoyu hajfskij Karmel vvazhayetsya najmenshoyu u sviti sistemoyu pozavulichnogo pidzemnogo transportu metro i tomu vneseno do Knigi rekordiv Ginnesa Potyagi obov yazkovo zupinyayutsya na kozhnij stanciyi ale primusove vidkrittya dverej ne vikoristovuyetsya Dlya vidkrittya dverej yak na vhid tak i na vihid neobhidno natisnuti na roztashovanu v centri dverej knopku Vhid i vihid vikonuyutsya z riznih storin vagona Upravlinnya povnistyu avtomatizovano specialno rozroblena komp yuterna sistema navit regulyuye interval ruhu poyizdiv zchituyuchi dani turniketiv i zmenshuyuchi interval ruhu u vipadku zavantazhenosti liniyi Liniya Karmel odnokolijna z korotkoyu dvokolijnoyu dilyankoyu mizh stanciyami A Neviim i Massada sho dozvolyaye roz yizhdzhatisya pryamuyuchi dodolu i pryamuyuchogo vgoru poyizdam Pid chas konfliktiv mizh Izrayilem i teroristichnoyu organizaciyeyu Hizballa v lipni serpni 2006 roku stanciyi Karmel sluguvali gromadskimi bomboshovishami Voni buli vidkriti cilodobovo vhid na stanciyi buv vilnim Chasi roboti Karmelitu Den tizhnya Vidkrittya Zakrittya Nedilya chetver 6 00 22 00 P yatnicya na pereddni svyata 6 00 15 00 Subota abo svyato 19 00 22 00Stanciyi ivr גן האם sad materi ivr בני ציון Sini Sionu nazvano na chest roztashovanogo bilya stanciyi shpitalyu Stanciya ranishe zvana Golomba nazvu zmineno v 1992 roci nazvana na chest forteci Massada na chest vulici ivr הנביאים ga Neviyi m Proroki na chest budivelnoyi kompaniyi ivr סולל בונה Prokladayemo i buduyemo ivr כיכר פריס Parizka plosha IstoriyaViniknennya ideyi ta budivnictvo Karmelitu Na pochatku 1950 h zhittya v Hajfi prohodilo na troh riznih po roztashuvannyu na gori Karmel rivnyah na uzberezhzhi v Nizhnomu misti znahodivsya dilovij centr Hajfi na plato v rajoni Adar znahodilisya meriya kulturnij centr mista i vishij navchalnij zaklad Tehnion a pasmo gori vinchaye zhitlovij rajon Karmel sho burhlivo rozvivayetsya Z oglyadu na kruti shili goroyu Karmel i vuzki vulichki rajonu Adar avtobusne spoluchennya sho spoluchaye vsi tri rivnya bulo dosit problematichnim navit narazi poyizdki z centru rajonu Karmel u Nizhnye misto zajmaye ne menshe yak pivgodini v razi vidsutnosti probok Tomu vinikla potreba stvoriti novij vid transportu sho polegshuye shlyah mizh cimi centrami miskogo zhittya Todishnij mer Hajfi Aba Hushi proyaviv iniciativu stvorennya cogo transportu Shob ne porushuvati sformovanu infrastrukturu yak takij zasib transportu buv obranij transport pidzemnogo zalyagannya 12 lyutogo 1956 roku meriya Hajfa pidtverdila proekt stvorennya pidzemnoyi liniyi transportu i 5 travnya buv pidpisanij kontrakt z francuzkoyu kompaniyeyu Compagnie Dunkerquoise D Enterprises SA U zhovtni 1955 roku v Hajfu pribula delegaciya francuzkoyi firmi sho mala v svoyemu skladi golovnogo inzhenera Parizkogo metropolitenu pana Zhaka Gastona i golovnogo inzhenera kompaniyi Donkerkuaz yakij buv predstavnikom takozh Doslidnickij institut shlyahiv spoluchennya Societe d ETUDES DE TRANSPORTS ET DE COMMUNICATIONS SA ta golovu Francuzkoyi kompaniyi mizhnarodnih kontraktiv Rozrobka poperednih planiv budivnictva bula pokladena na inzheneriv kompaniyi Donkerkuaz za spriyannya inzheneriv Parizkogo metropolitenu i v kinci grudnya 1955 roku v hajfskij municipalitet buv peredanij dokladnij tehnichnij dokument sho opisuye budivnictvo Karmelitu 1 sichnya 1956 roku na zasidanni municipalitetu bulo prijnyato rishennya pro stvorennya municipalnoyi komisiyi z 7 cholovik yaka povinna bula pereviriti nadanij plan i zrobiti svoyi visnovki Pislya obgovoren ta peregovoriv z francuzkoyu kompaniyeyu Donkerkuaz bulo virisheno prijnyati nadanij plan u povnomu obsyazi i 2 lyutogo 1956 roku mizh komisiyeyu i kompaniyeyu buv pidpisanij dogovir pro provedennya robit z budivnictva Karmelita za umovi ratifikaciyi municipalitetom i uryadom 12 lyutogo 1956 roku pidpisanij dogovir buv ratifikovanij municipalitetom Hajfa a 23 bereznya zatverdzhenij ministrom vnutrishnih sprav pri poperednij zgodi ministerstva finansiv 13 lipnya 1956 roku bula provedena ceremoniya zakladennya narizhnogo kamenyu Karmelita na ploshi Kikar Hamra narazi Kikar Pariz Parizka plosha Vagoni vigotovleni francuzkoyu kompaniyeyu pribuli do v 1959 roci Budivelni roboti desho zatrimalisya z tehnichnih prichin v tomu chisli cherez avariyu sho stalasya pid chas odniyeyi z pershih perevirochnih poyizdok i cherez inzhenerni skladnoshi sho vinikli pri prokladanni tunelyu ale tezh buli zaversheni v 1959 roci Zagalom bulo vilucheno 51 000 m gruntu 6 zhovtnya 1959 roku v 5 30 ranku Karmel rozpochav svoyu robotu bez bud yakoyi ceremoniyi vidkrittya shob pershi pasazhiri novoyi pidzemnoyi liniyi mogli vstignuti na robotu Oficijna ceremoniya vidkrittya Karmelita bula provedena 21 zhovtnya 1959 roku Na nij buli prisutni prem yer ministr Izrayilyu David Ben Gurion ministr shlyahiv spoluchennya Moshe Karmel i ministr vnutrishnih sprav Behor Shitrya Prem yer ministru bula nadana chest pererizati strichku Zagalna vartist realizaciyi proektu sklala 5 9 mln 11 miljoniv 340 tisyach izrayilskih lir Ce majzhe vdvichi vishe spochatku figuruvavshej v kontrakti sumi v 3 5 miljona dolariv i majzhe v pivtora razi vishe oriyentovnogo maksimumu v 4 2 mln Taka visoka vartist tezh pov yazana z tehnichnimi trudnoshami yaki vinikli pri girnichoprohidnickih robotah Podiyi sho vidnosyatsya do periodu ekspluataciyi 1959 1986 rokiv U toj chas poyizdka na Karmeliti oplachuvalas specialnih zhetonami sho prodavalisya kasirami v kasah roztashovanih na kozhnij stanciyi Zhetoni kompostuvalis pri vhodi na platformi kontrolerami pri kompostuvanni na zheton karbuvalasya nazva stanciyi priznachennya U sichni 1960 cherez obriv elektrichnogo kabelyu potyagi ne galmuvali na kincevih stanciyah i vrizalisya v obmezhuyuchi stini tunelyu Zhertv ne bulo ale buv zapodiyanij legkij zbitok stinam tunelyu i pidvisci vagoniv Cherez cyu podiyu v lyutomu bulo prijnyato rishennya zniziti shvidkist ruhu skladiv na kincevih stanciyah i na roz yizdi mizh stanciyami Ga Neviyim i Massada i poyizdka vid kincevoyi do kincevoyi stanciyi stala zajmati 7 hvilin zamist zaplanovanih 6 Pislya viklikanogo cim rishennyam tritizhnevoyi perervi Karmelit vidnoviv svoyu robotu 17 bereznya 1960 roku z vstanovlenimi godinami roboti 5 30 24 00 6 poyizdok na godinu v kozhnomu napryamku U p yatnicyu 24 listopada 1961 roku pid chas provedennya planovih robit po zamini tyagovogo kabelyu dva vagona priparkovanih na stanciyi Gan ga Em zirvalisya z galm i pokotilasya vniz Vagoni dokotilisya do stanciyi Massada de zijshli z rejok i perekinulisya U katastrofi postrazhdali obidva vagona i platforma stanciyi Pislya bilsh nizh dvomisyachnogo remontu Karmelit znovu vidkrivsya 8 lyutogo 1962 roku I znovu nenadovgo cherez doshi pidnyavsya riven pidzemnih vod vzimku 1963 roku pochala prosidati dilyanka koliyi mizh stanciyami A Neviyim i Massada Remontni roboti buli uspishno vikonani fahivcyami Tehnionu v zoni prosidannya buli vbiti v grunt alyuminiyevi elektrodi dovzhinoyu 1 5 metra i tovshinoyu 6 santimetriv pislya chogo cherez nih buv podanij postijnij strum ta zakachano sodosilikat Na2SiO3 t n Prosidannya bulo uspishno zupineno yakist remontnih robit vitrimalo suvoru perevirku doshovoyu zimoyu 1964 roku U rezultati podij 1963 roku bulo prijnyato rishennya pro stvorennya pidzemnoyi remontnoyi majsterni ta pidzemnogo depo na stanciyi Parizka plosha U kvitni 1966 roku sered budivelnih kompanij buli opublikovani umovi aukcionu a vlitku togo zh 1966 roku yak pidgotovka do budivnictva buli pereneseni kanalizacijni ta inshi komunikaciyi v rajoni stanciyi Parizka plosha Budivnictvo bulo rozpochato navesni 1967 roku i zaversheno v lyutomu 1968 roku deyaki roboti trivali do travnya 1968 roku U Karmelita z yavilosya pidzemne depo i chudovo obladnana remontna majsternya de mozhna bulo vikonuvati skladni remontno vidnovlyuvalni roboti ne zavazhayuchi perevezennyam 15 lipnya 1967 roku robota Karmelitu bula porushena v rezultati proniknennya pidzemnih vod v sistemu protivag na stanciyi Parizka plosha Cherez polomki pomp remont zajnyav 6 dniv Shob dozvoliti trivali remontno vidnovlyuvalni roboti na poyizdah sho pracyuyut majzhe bez pererv z 1959 roku bulo zamovleno dodatkovij sklad tender na stvorennya novogo skladu vigrala francuzka kompaniya C M I T dobre sho depo dozvolilo trimati rezervnij potyag i vikonuvati proceduri shodo zamini yak cilogo skladu tak i okremih vagoniv z visokoyu shvidkistyu Mizh 1968 i 1974 rokami buli vikonani remontno vidnovlyuvalni roboti oboh skladiv i zamineno tyagovij kabel Remont ta restavraciya Karmelitu U 1986 roku uryadovij kontroler sistem gromadskij transportu opublikuvav zayavu v yakij vkazuvav sho tehnichnij stan Karmelitu robit poyizdku v nomu nebezpechnoyu Diyalnist Karmelita bula prizupinena dlya remontu na dva tizhni 7 bereznya 1986 roku i vidtodi azh do zavershennya restavraciyi vin praktichno ne vidkrivavsya dlya dostupu pasazhiriv 19 grudnya 1986 roku pislya 27 rokiv ekspluataciyi Karmelit buv ostatochno zakritij cherez tehnichni problemi u vsih shesti vagoniv u rejkovoyi koliyi i u stancij Pochinayuchi z 1986 roku meriya Hajfa otrimuvala propoziciyi vid usilyakih dzherel z propoziciyami restavruvati Karmelit Sered takih dzherel mozhna zgadati ispansku uryadovu kompaniyu nimecku kompaniyu Meriyeyu Hajfi bulo organizovano mizhnarodnij tender sformulovanij yak Konkurs na restavraciyu ta polipshennya hajfskoyi pidzemnoyi dorogi vklyuchayuchi tunel i stanciyi Dvi kompaniyi vzyali uchast u konkursi Francuzka kompaniya zaproponuvala provesti vidnovlyuvalni roboti za 26 misyaciv vitrativshi sumu v 29 6 mln shekelej po cinam 1988 roku shvejcarska firma zaproponuvala provesti roboti za termin 16 misyaciv i za sumu 23 mln shekeliv Firma Von Roll vzagali pripuskala sho mova jde pro zvichajnij funikuler priznachenij dlya perevezennya turistiv na girskolizhnij bazi a ne pro zasib gromadskogo transportu sho vidigraye vazhlivu rol u transportnomu zhittya mista Koli pomilka bula zrozumila deklaruvana suma bula zminena na 23 mln za cinami 1988 roku riznicya priblizno v 2 razi Krim togo na konkurs vistavila svoyu propoziciyu kompaniya zdijsnyuyucha ekspluataciyu Karmelita z propoziciyeyu v 9 mln Viznavshi vlasnij neprofesionalizm meriya Hajfi zvernulasya do konsultacijnoyi kompaniyi narazi Bureau Veritas z metoyu viznachiti peremozhcya v konkursi Ta za 200 000 francuzkih frankiv ocinila vsi propoziciyi i pislya roku superechok vidryadzhen ta obgovoren poradila skoristatisya poslugami shvejcarskoyi kompaniyi Von Roll U grudni 1988 roku municipalitet Hajfi povidomiv kompaniyi Von Roll pro vigrash Tim chasom pidzemna transportna sistema prodovzhuvala potroshku irzhaviti Shist pracivnikiv Karmelita shodnya spuskalisya na svoyi robochi miscya i zapuskali potyagi Kozhen den poyizda vikonuvali dvi poyizdki shob zapobigti ostatochnomu vihodu sistemi z ladu Krim togo vklyuchalisya eskalatori osvitlennya na stanciyah pracyuvali gromadski tualeti Stanciyi Gan a Em ta A Neviim prodovzhuvali pracyuvati u zvichajnomu rezhimi tomu sho voni sluzhat takozh pidzemnimi perehodami U 1989 roku Ministerstvo transportu zamovilo izrayilskomu Institut doslidzhennya i proektuvannya transportnih sistem v Tehnioni velikij i rozgornutij zvit sho vidpovidaye na pitannya neobhidnosti vidnovlennya Karmelitu Zvit odnoznachno pokazav sho vidnovlennya Karmelitu ne virishit problemu gromadskogo transportu v Hajfi i ne prizvede do zvilnennya vulic mista vid probok Tim ne mensh vsuperech vsim ochikuvannyam meriya Hajfi zvazhilasya na rekonstrukciyu liniyi Karmelita pidpisavshi kontrakt zi shvejcarskoyu firmoyu Von Roll 22 serpnya 1989 roku buv prijnyatij i napravlenij v ekonomichnu organizaciyu Hajfi plan robit sho opisuye proces vidnovlennya Karmelita protyagom 20 misyaciv z 29 zhovtnya 1990 roku koli bude dan start procesu rekonstrukciyi Vartist proektu bula ocinena v 27 28 mln Tovaristvo z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Pinhas Kogen Italika ivr פנחס כהן איטליקה בע מ z hajfskogo peredmistya pidpisalo dogovir z ekonomichnoyu organizaciyeyu Hajfa na postavku keramichnoyi ozdoblennya dlya shesti stancij Karmelitu Vartist cogo dogovoru 400 tis Za planom zakinchennya robit bulo zaplanovano na traven 1992 roku i 1 chervnya povinna bula vidbutisya urochista ceremoniya vidkrittya Ale koli vagoni zanuryuvali v tunel stalasya vazhka avariya zazhadavshi trivalogo remontu v tomu chisli zamovlennya zapasnih chastini z Shvejcariyi Kompaniya Von Roll zobov yazalasya viplatiti neustojku v 5000 za kozhen den zatrimki Ceremoniya vidkrittya bula provedena 28 lipnya 1992 roku na stanciyi Gan a Em v prisutnosti prem yer ministru Izrayilyu Ichaka Rabina i mera Hajfi Arie Gurelya Z 28 serpnya 1992 roku Karmelit zakrivsya na 2 tizhnya ostatochnoyi perevirki ekonomichnoyu organizaciyeyu Hajfi uprodovzh misyacya Karmelit pracyuvav pid vidpovidalnistyu kompaniyi Von Roll U 1990 h vsya sistema hajfskoyi pidzemki pracyuvala pid keruvannyam 25 22 osib do 2002 roku kilkist pracivnikiv bulo skorocheno do shistnadcyati U lipni 2003 roku stanciya Karmelita Golomb bulo perejmenovano v Bnej Cion na chest roztashovanogo nepodalik vid neyi shpitalyu Doti stanciya nazivalasya na chest vulici na yakij perebuvala 4 lyutogo 2017 roku na kincevij stanciyi ivr כיכר פריס Parizka plosha za nevidomimi prichinami stalosya zagoryannya dekilkoh porozhnih vagoniv Do likvidaciyi pozhezhi bulo zalucheno 13 pozhezhnih rozrahunkiv hajfskogo okrugu GalereyaStatistichni daniKilkist linij 1 Kilkist stancij 6 Kilkist obslugovuyut depo 1 na stanciyi Kikar Pariz vona zh Parizka plosha Kilkist poyizdiv na liniyi 2 poyizda po 2 vagona v kozhnomu U rezervi v depo postijno perebuvaye 1 poyizd skladayetsya z 2 vagoniv Princip roboti pidzemnij funikuler Obidva poyizda privodyatsya v ruh trosami rushimi specialnimi valami na verhnij stanciyi Potyagi mozhut ruhatisya nezalezhno drug vid druga Tyagovij tros diametr 53 mm natyag rozrivu 175 tonn Diametr tyagovogo valu 5 5 metriv Chas pryamuvannya poyizda po liniyi 6 8 hvilin Stoyanka na promizhnih stanciyah priblizno 10 sekund Stoyanka na kincevih stanciyah mizh odniyeyi i dvoma hvilinami Chas ruhu mizh stanciyami priblizno 45 sekund Dovzhina tunelyu 2000 metriv vklyuchayuchi stanciyi 1803 metra ne vklyuchayuchi stanciyi ci cifri figuruyut v Knizi rekordiv Ginnessa Najbilsha shirina tunelyu 3 m 30 sm v misci roz yizdu 6 m 60 sm Najbilsha visota tunelyu 4 m 21 sm Perepad visot mizh kincevimi stanciyami 274 metra mizh kincyami tunelyu 268 metriv Serednij kut nahilu tunelyu 8 do gorizontali Najbilshij kut nahilu tunelyu 17 5 do gorizontali Serednya glibina zalyagannya pasazhirskih platform pid rivnem zemli 16 metriv Glibina prohodzhennya tunelyu pid poverhneyu zemli vid 5 do 30 metrov Najvisha shvidkist potyaga 28 km god Shirina koliyi 1435 mm Usogo vagoniv na liniyi 4 Dovzhina poyizda 2 vagona 33 metra Osoblivi harakteristiki vagoniv U vagonah vstanovleni kameri videosposterezhennya signal vid yakih nadhodit na monitori v kabini mashinista i v kontrolnoyi kimnati Vagoni kondicionovani Sidyachi miscya v vagonah rozgornuti perpendikulyarno hodu potyaga a ne paralelno vagonu na kshtalt Kiyivskogo funikuleru Mistkist kozhnogo potyaga 2 vagona 400 osib 100 sidyachih misc i 300 stoyachih Chastina sidin blizko dverej zrobleno vidkidnimi Pasazhiropotik 800 tisyach na rik priblizno 2000 osib na den tobto priblizno 10 osib u potyazi Upravlinnya liniyeyu komp yuterizovane centralizovane z dispetcherskoyi sho znahoditsya na stanciyi U kozhnomu potyazi figuruye mashinist sho zdijsnyuye miscevij kontrol ale ne veduchij poyizd Virobnictvo vagoniv j vstanovlennya transportnoyi merezhi shvejcarska kompaniya Von Roll 1992 U 1996 roci cya kompaniya kuplena avstrijskoyi firmoyu Bezpeka vsi stanciyi i obidva poyizda perebuvayut pid postijnim videosposterezhennyam ohoronci na vhodi v stanciyi doglyadayut pasazhiriv i bagazh v vagonah i na stanciyah ye zasib ekstrenogo zv yazku z mashinistom i z dispetcherskoyu pislya kozhnogo rejsu mashinist oglyadaye vagoni v poshukah bezgospodarnih rechej potencijnih min mashinisti poyizda mayut licenziyu na nosinnya zbroyi Vartist proyizdu dorivnyuye vartosti proyizdu na miskomu avtobusi regulovanij zakonom priblizno 1 2 Isnuyut znizhki dlya litnih lyudej ditej studentiv soldativ a takozh bagatorazovi Godini roboti v budni dni nedilyu chetver z 6 00 do 22 00 v p yatnicyu i v naperedodni svyat z 6 00 do 15 00 v subotu i v svyata z 19 00 abo cherez godinu pislya zahodu Soncya sho stanetsya piznishe do 22 00 PrimitkiTut ye rozbizhnist oficijnij sajt Karmelitu 17 travnya 2014 u Wayback Machine i informaciyeyu prisvyachenoyu Karmelitu storinka na sajti hajfskogo municipalitetu 16 listopada 2008 u Wayback Machine Sajt Karmelita stverdzhuye sho v subotu abo v svyata liniya ne pracyuye vzagali 19 00 abo cherez godinu pislya zahodu sho stanetsya piznishe u zv yazku z yudejskoyu sistemoyu vidliku dniv vid zahodu do zahodu i zaboronoyu praci v Shabat i v svyata Karmelit vidkrivayetsya pislya togo yak vidbudutsya obidvi podiyi projde chas pislya zahodu Soncya i nastane 19 godin Istoriya Karmelita vzyata z ivritomovnoyi storinki Vikipediyi i z oficijnogo sajtu Karmelit Na stanciyi Kikar Pariz hajfskogo metro Karmelit stalosya zagoryannya dekilkoh porozhnih vagoniv 5 lyutogo 2017 u Wayback Machine Isrageo 4 lyutogo 2017 ros Chistij chas poyizdki 6 7 hvilin stoyanka na kincevij stanciyi 1 2 hvilini Takim chinom povnij chas pryamuvannya poyizda po liniyi vid pochatku ruhu do pochatku ruhu v zvorotnomu napryamku vidpovidno do danimi z oficijnogo sajta 8 hvilin Tut i dali za vinyatkom osoblivo vidznachenih vipadkiv dani z oficijnogo sajtu Karmelita http www carmelit com 17 travnya 2014 u Wayback Machine ivr Na oficijnomu sajti figuruyut cifri 30 30 tobto 30 metriv pidnesennya na 100 metriv koliyi vidpovidaye 17 5 arcsin 0 3 17 45 Doron Balasha kerivnik kompaniyi Yafe Nof zdijsnyuye rozrobku bagatoh proektiv pov yazanih zminoyu infrastrukturi mista V Hajfi ye metro Karmelit Vono prohodit na glibini 5 30 metriv pid velikoyu kilkistyu zhitlovih budivel Z interv yu 3 sichnya 2006 u Wayback Machine opublikovanomu na sajti IsraelInfo ru 28 chervnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Karmelit Karmelit na YouTube