У Вікіпедії є статті про інших людей зі схожим іменем Карл I Карл I Анжуйський фр Charles d Anjou 21 березня 1227 7 січн

У Вікіпедії є статті про інших людей зі схожим іменем Карл I.

Карл I Анжуйський (фр. Charles d'Anjou, 21 березня 1227 — 7 січня 1285, Фоджа) — засновник Анжу-Сицилійської династії, король Сицилії в 1266—1282, Неаполя з 1266, граф Анжу і Мену з 1246, граф Провансу і Форкальк'є з 1246, титулярний король Єрусалиму з 1277, король Албанії з 1272, (князь Ахейський) з 1278. Син французького короля Людовика VIII, брат Людовика IX.

Карл I Анжуйський
фр. Charles Ier de Sicile

Прапор

Король Неаполю

1282 — 7 січня 1285

Наступник:

Карл ІІ Анжуйський

Прапор

Король Сицилії

6 січня 1266 — 1282

Коронація:

Попередник:

Наступник:

Прапор

18 березня 1278 — 7 січня 1285

Коронація:

Попередник:

Наступник:

Прапор

1272 — 7 січня 1285

Коронація:

1272

Наступник:

Карл ІІ Анжуйський

Прапор

Князь Ахейський

1272 — 7 січня 1285

Коронація:

1272

Попередник:

Гільйом II де Віллардуен

Наступник:

Карл ІІ Анжуйський

Прапор

Граф Анжу і Мену

1246 — 7 січня 1285

Коронація:

1246

Попередник:

Наступник:

Карл ІІ Анжуйський

Прапор

Граф Провансу та Форкалькьє

1246 — 7 січня 1285

Коронація:

1246

Попередник:

Раймунд Беренгер IV

Наступник:

Карл ІІ Анжуйський

Народження:

21 березня 1226 або 1226
Париж, Королівство Франція

Смерть:

7 січня 1285 або 1285
Фоджа, Апулія, Італія

Поховання:

Абатство Сен-Дені

Країна:

Франція

Рід:

Анжуйська династія Капетингів

Батько:

Людовик VIII Лев, король Франції

Мати:

Бланка Кастильська

Шлюб:

1 Беатриса (графиня Провансу)
2

Діти:

від 1-го шлюбу:
сини: Людовик, Карл II, , Роберт
доньки: Бланка, Беатрис, Ізабелла
від 2-го шлюбу:
донька: Маргарита

Медіафайли у Вікісховищі

Завоювання Сицилійського королівства

Папство довго конфліктувало з німецьким імператорським домом Гогенштауфенів через їхнє правління в Південній Італії. Після того, як поширилися чутки про смерть у Німеччині Конрадіна, законного нащадка Фрідріха II, знать та представники міст Сицилійського королівства (яке включало Сицилію та Південну Італію) запросили стати новим королем його незаконнонародженого брата Манфреда. Коронація відбулася 10 серпня 1258 року в Палермо. Втім, папа Олександр IV (1254—1261) не визнав його королем. В свою чергу, папа Урбан IV (1261—1264) вирішив відібрати у нього королівство і в 1263 році уклав таємний договір з Карлом Анжуйським, пообіцявши йому сицилійський трон. Після смерті Папи Урбана в жовтні 1264 року Папа Климент IV продовжував підтримувати Карла як і його попередник.

Похід в Італію

Карл з частиною своїх військ прибув до Риму в травні 1265 року, і був змушений тимчасово зупинитись в очікуванні надходження фінансування для подальших військових операцій. В січні 1266 року основна армія Карла перетнула Альпи. Манфред очікував супротивника на сильній позиції через річку Калор, яку можна було перетнути лише одним мостом.

Битва при Беневенто

Вирішальна битва при Беневенто почалася вранці 26 лютого 1266 року і закінчилась розгромною поразкою Манфреда, який сам загинув під час битви. Знищення армії Манфреда означало крах правління Гогенштауфенів в Італії. Решту Сицилійського королівства було завойовано Карлом майже без опору. Оселившись у своєму новому королівстві, Карл чекав приходу Конрадіна, останньої надії Гогенштауфенів, у 1268 році, і зустрів його в битві при Тальякоццо .

На згадку про битву поблизу Аквіли, де він переміг і взяв у полон короля Конрадіна, того ж 1268 року король Карло І заснував Орден Півмісяця.

Потребуючи грошей для змінення своєї влади, Карл I першим в історії середньовічної Європи наважився запровадити податок на сіль — який отримав назву «габелла» (від арабського «кабала» — «стягнення, податкове зобов'язання») або ж «габель». Як наслідок в Сицилії проти володаря спалахнуло відкрите повстання — відоме під назвою «сицилійська вечірня». Зрештою, податок довелося скасувати.

Примітки

(обидва одночасно заявили свої претензії на цей титул)
Cawley H. CHARLES de France (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()(англ.)
. People.SU. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2012.
Battle of Benevento | Summary. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 4 вересня 2019.
Oman, Charles (3 серпня 2012). A History of the Art of War: The Middle Ages from the Fourth to the Fourteenth Century (англ.). Tales End Press. с. 560. ISBN .
Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.75-77

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл I Анжуйський

. Foundation for Medieval Genealogy. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 27 квітня 2020.

[1] (обидва одночасно заявили свої претензії на цей титул)

[FGM_Charles-2] Cawley H. CHARLES de France (англ.). Foundation for Medieval Genealogy. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()(англ.)

[peoplesu-3] . People.SU. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 3 квітня 2012.

[4] Battle of Benevento | Summary. Encyclopedia Britannica (англ.). Процитовано 4 вересня 2019.

[Oman_560-5] Oman, Charles (3 серпня 2012). A History of the Art of War: The Middle Ages from the Fourth to the Fourteenth Century (англ.). Tales End Press. с. 560. ISBN .

[6] Мустафін О. Смачні пригоди. Екскурсії власною кухнею. К., 2020, с.75-77