Карасукська культура — археологічна культура кінця бронзової доби. Датується 1500—800 рр. до Р.Х. Була поширена від Аральського моря до верхів’їв Єнісею на сході,у горах Південного Сибіру, Казахстані, верхній Обі. Головний центр у Мінусинській долині (Хакасія).
Огляд
Поширення карасуцької культури охоплює східний ареал андроновської культури, яку вона, ймовірно, замінює. Залишки поселень мінімальні і повністю відносяться до могильників. Відомо щонайменше 2000 поховань. Карасуцький період тривав до 700 р до Р.Х. 700 — 200 р.р. до Р.Х. культура розвивалася схожим шляхом. Важливі торгові контакти простежуються від північного Китаю та Байкальського регіону до Чорного моря та Уралу, що впливає на одноманітність культури. На зміну карасуцькій культурі прийшла тагарська культура.
Господарство було змішаним землеробством і скотарством. Його культура, ймовірно, була мобільнішою, ніж андроновська. Карасуцька культура була фермерською, що займалися металургією у великих масштабах. Присутні артефакти з миш'якової бронзи. Їхні поселення складалися з будинків-ям, і вони ховали своїх померлих у кам’яних цистернах, накритих курганами та оточеними квадратними кам’яними огорожами. У промисловості вони були вправними майстрами з металу, діагностичними артефактами культури являючи собою бронзовий ніж із вигнутими профілями та прикрашеною ручкою та кінськими вуздечками. Кераміку порівнювали з керамікою, виявленою у Внутрішній Монголії та внутрішніх районах Китаю, з могильними бронзовими ножами, подібними до ножів із північно-східного Китаю. Їхнє реалістичне анімалістичне мистецтво, ймовірно, сприяло розвитку скіфо-сибірського анімалістичного стилю (скіфського мистецтва).
Витоки карасуцької культури складні, але загальновизнано, що її витоки лежать як в андроновській культурі, так і в місцевих культурах Єнісею. Етнічна ідентичність представників карасуцької культури є проблематичною, оскільки андроновська культура була пов’язана з індоіранцями, тоді як місцеві культури вважалися не пов’язаними зі степом. Проте, для карасуцької культури була запропонована специфічна протоіранська ідентичність. Карасуцькі племена були описані археологами як такі, що мають яскраво виражені європеоїдні риси. [en] припустив зв'язок з єнісейськими і бурушаськими народами, запропонувавши [en].
Keyser rt al. (2009) опублікував генетичне дослідження стародавніх сибірських культур: андроновської, карасуцької, тагарської та таштицької. Вони обстежили чотирьох осіб карасуцької культури з чотирьох різних місць 1400 — 800 р.р. до Р.Х. Двоє з них мали західноєвразійську мтДНК лінії [en] і U4 . Двоє інших демонстрували гаплогрупу R1a1 Y-хромосоми, яка, як вважають, відзначає міграцію ранніх індоєвропейців на схід. Усі опитані особи були визначені як європеоїди і світлоокий.
Представлена залишками поселень і могильниками (понад 100 могил у кожному).
- Поселення з вогнищами, житлами, керамічним посудом, металевими предметами озброєння й збруї.
- Поховання центрального типу під невисоким насипом в кам'яних трунах складених із чотирикутних, вкопаних на ребро кам'яних плит. Характерні кургани із земляним насипом, кільцевою огорожею з каменів і ґрунтовою ямою, кам'яні округлі викладки із ґрунтовою могильною ямою й похованнями по обряду інгумації.
- Племена Карасуцької культури займалися скотарством, добували мідну руду
- Бронзові предмети озброєння й побутові інструменти, оформлені у звіриному стилі (прикрашалися геометричним орнаментом і скульптурними зображеннями тварин). У кинджалів, ножів, шил навершя виконані у вигляді голів баранів.
- Глиняні посудини орнаментовані фестонами.
- Вовняні тканини, знали землеробство;
- Виконання крапковою вибивкою петрогліфи — поширені в Мінусинській улоговині.
Вони були пов'язані із древнім населенням Північного Китаю, Монголії, Забайкалля, Прибайкалля, Західного Сибіру, Середньої Азії.
Примітки
- Mallory, 1997, с. 325—326
- Keyser, Christine; Bouakaze, Caroline; Crubézy, Eric; Nikolaev, Valery G.; Montagnon, Daniel; Reis, Tatiana; Ludes, Bertrand (16 травня 2009). Ancient DNA provides new insights into the history of south Siberian Kurgan people. . 126 (3): 395—410. doi:10.1007/s00439-009-0683-0. PMID 19449030.
- Stone Age: European cultures. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica. Процитовано 15 лютого 2015.
- Central Asian arts: Neolithic and Metal Age cultures. Encyclopædia Britannica Online. Encyclopædia Britannica. Процитовано 15 лютого 2015.
- Geraldine Reinhardt: Bronze Age in Eurasia, Lecture 13 delivered 5 August 1991[недоступне посилання з 01.12.2017].
- van Driem, George (2007). Endangered Languages of South Asia. У Brenzinger, Matthias (ред.). Language Diversity Endangered. Berlin and New York: Mouton de Gruyter. с. 304.
Джерела
- Mallory, J. P. (1997). Encyclopedia of Indo-European Culture. . ISBN . Процитовано 15 лютого 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karasukska kultura arheologichna kultura kincya bronzovoyi dobi Datuyetsya 1500 800 rr do R H Bula poshirena vid Aralskogo morya do verhiv yiv Yeniseyu na shodi u gorah Pivdennogo Sibiru Kazahstani verhnij Obi Golovnij centr u Minusinskij dolini Hakasiya Teritoriya poshirennya karasuckoyi kulturi Keramika karasuckoyi kulturiOglyadPoshirennya karasuckoyi kulturi ohoplyuye shidnij areal andronovskoyi kulturi yaku vona jmovirno zaminyuye Zalishki poselen minimalni i povnistyu vidnosyatsya do mogilnikiv Vidomo shonajmenshe 2000 pohovan Karasuckij period trivav do 700 r do R H 700 200 r r do R H kultura rozvivalasya shozhim shlyahom Vazhlivi torgovi kontakti prostezhuyutsya vid pivnichnogo Kitayu ta Bajkalskogo regionu do Chornogo morya ta Uralu sho vplivaye na odnomanitnist kulturi Na zminu karasuckij kulturi prijshla tagarska kultura Gospodarstvo bulo zmishanim zemlerobstvom i skotarstvom Jogo kultura jmovirno bula mobilnishoyu nizh andronovska Karasucka kultura bula fermerskoyu sho zajmalisya metalurgiyeyu u velikih masshtabah Prisutni artefakti z mish yakovoyi bronzi Yihni poselennya skladalisya z budinkiv yam i voni hovali svoyih pomerlih u kam yanih cisternah nakritih kurganami ta otochenimi kvadratnimi kam yanimi ogorozhami U promislovosti voni buli vpravnimi majstrami z metalu diagnostichnimi artefaktami kulturi yavlyayuchi soboyu bronzovij nizh iz vignutimi profilyami ta prikrashenoyu ruchkoyu ta kinskimi vuzdechkami Keramiku porivnyuvali z keramikoyu viyavlenoyu u Vnutrishnij Mongoliyi ta vnutrishnih rajonah Kitayu z mogilnimi bronzovimi nozhami podibnimi do nozhiv iz pivnichno shidnogo Kitayu Yihnye realistichne animalistichne mistectvo jmovirno spriyalo rozvitku skifo sibirskogo animalistichnogo stilyu skifskogo mistectva Vitoki karasuckoyi kulturi skladni ale zagalnoviznano sho yiyi vitoki lezhat yak v andronovskij kulturi tak i v miscevih kulturah Yeniseyu Etnichna identichnist predstavnikiv karasuckoyi kulturi ye problematichnoyu oskilki andronovska kultura bula pov yazana z indoirancyami todi yak miscevi kulturi vvazhalisya ne pov yazanimi zi stepom Prote dlya karasuckoyi kulturi bula zaproponovana specifichna protoiranska identichnist Karasucki plemena buli opisani arheologami yak taki sho mayut yaskravo virazheni yevropeoyidni risi en pripustiv zv yazok z yenisejskimi i burushaskimi narodami zaproponuvavshi en Keyser rt al 2009 opublikuvav genetichne doslidzhennya starodavnih sibirskih kultur andronovskoyi karasuckoyi tagarskoyi ta tashtickoyi Voni obstezhili chotiroh osib karasuckoyi kulturi z chotiroh riznih misc 1400 800 r r do R H Dvoye z nih mali zahidnoyevrazijsku mtDNK liniyi en i U4 Dvoye inshih demonstruvali gaplogrupu R1a1 Y hromosomi yaka yak vvazhayut vidznachaye migraciyu rannih indoyevropejciv na shid Usi opitani osobi buli viznacheni yak yevropeoyidi i svitlookij Predstavlena zalishkami poselen i mogilnikami ponad 100 mogil u kozhnomu Poselennya z vognishami zhitlami keramichnim posudom metalevimi predmetami ozbroyennya j zbruyi Pohovannya centralnogo tipu pid nevisokim nasipom v kam yanih trunah skladenih iz chotirikutnih vkopanih na rebro kam yanih plit Harakterni kurgani iz zemlyanim nasipom kilcevoyu ogorozheyu z kameniv i gruntovoyu yamoyu kam yani okrugli vikladki iz gruntovoyu mogilnoyu yamoyu j pohovannyami po obryadu ingumaciyi Plemena Karasuckoyi kulturi zajmalisya skotarstvom dobuvali midnu rudu Bronzovi predmeti ozbroyennya j pobutovi instrumenti oformleni u zvirinomu stili prikrashalisya geometrichnim ornamentom i skulpturnimi zobrazhennyami tvarin U kindzhaliv nozhiv shil navershya vikonani u viglyadi goliv baraniv Glinyani posudini ornamentovani festonami Vovnyani tkanini znali zemlerobstvo Vikonannya krapkovoyu vibivkoyu petroglifi poshireni v Minusinskij ulogovini Voni buli pov yazani iz drevnim naselennyam Pivnichnogo Kitayu Mongoliyi Zabajkallya Pribajkallya Zahidnogo Sibiru Serednoyi Aziyi PrimitkiMallory 1997 s 325 326 Keyser Christine Bouakaze Caroline Crubezy Eric Nikolaev Valery G Montagnon Daniel Reis Tatiana Ludes Bertrand 16 travnya 2009 Ancient DNA provides new insights into the history of south Siberian Kurgan people 126 3 395 410 doi 10 1007 s00439 009 0683 0 PMID 19449030 Stone Age European cultures Encyclopaedia Britannica Online Encyclopaedia Britannica Procitovano 15 lyutogo 2015 Central Asian arts Neolithic and Metal Age cultures Encyclopaedia Britannica Online Encyclopaedia Britannica Procitovano 15 lyutogo 2015 Geraldine Reinhardt Bronze Age in Eurasia Lecture 13 delivered 5 August 1991 nedostupne posilannya z 01 12 2017 van Driem George 2007 Endangered Languages of South Asia U Brenzinger Matthias red Language Diversity Endangered Berlin and New York Mouton de Gruyter s 304 DzherelaMallory J P 1997 Encyclopedia of Indo European Culture Taylor amp Francis ISBN 978 1884964985 Procitovano 15 lyutogo 2015