Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Капу́стинці — село в Бориспільському районі (до 2020 – в Яготинському) Київської області, розташоване за 15 км на південь від Яготина. Входить до складу Яготинської міської громади.
село Капустинці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський район | ||||
Громада | Яготинська міська громада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1612 | ||||
Населення | 914 осіб (2001) | ||||
Площа | 60 км² | ||||
Густота населення | 152,330 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 07754 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°04′22″ пн. ш. 31°52′38″ сх. д. / 50.07278° пн. ш. 31.87722° сх. д.Координати: 50°04′22″ пн. ш. 31°52′38″ сх. д. / 50.07278° пн. ш. 31.87722° сх. д. | ||||
Водойми | річка Супій | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | вул. Миру 18 | ||||
Карта | |||||
Капустинці | |||||
Капустинці | |||||
Мапа | |||||
Капустинці у Вікісховищі |
До 1917 року входило до складу Пирятинського уїзду Полтавської губернії Російського господарства (імперії), до цього у складі Яготинської сотні Переяславського полку Гетьманщини і Переяславського староства Київського воєводства Корони Польської і Речі Посполитої.
З 1859 року і до революції 1917 Капустинці записувалися «козацьким селом», оскільки більшість населення становили козаки – нащадки виборного городового козацтва.
Населення
За даними перепису населення 2001 року, у селі мешкало 914 осіб. За мовним складом Капустинці діляться наступним чином:
- Українська – 97,16%.
- Вірменська – 1,53%.
- Інша – 1,09%.
Видатні капустяни
- Куленський Микита Петрович (1750 – до 1785) – канівецький сотник у 1777 – 1781 рр. Зять компанійця, наказного сотника Переяславської полкової сотні, значкового товариша Переяславського полку (1735 – 1759) і його дружини Маріанни Павлівни, доньки ротмістра компанійського полку Ковбаси, родички Григорія Савича Сковороди;
- Кулінський Ісай Федорович (бл. 1744 – ?) – писар Яготинської сотні.
- – революціонер, хорунжий армії Української Народної Республіки, очільник капустинського збройного загону, під командуванням якого капустяни, разом з іншими повстанцями, двічі відбили у денікінців місто Переяслав.
- Бирюкович Петро Вікторович (1909 — 1988) — відомий психіатр, вчений і викладач, автор підручників;
- (1901 — 1980) — революціонер, червоний козак-партизан у 1919—1925 рр. у складі 7-ї дивізії РСЧА, учасник боїв з загонами Шкуро, Денікіна і Ромашки на Київщині, учасник боїв на Польському фронті, учасник розкуркулення і колективізації 1930х;
- (1918 — 1996) — підполковник, заступник начальника контррозвідки СМЕРШ 61-ї Армії 1-го Білоруського фронту;
- (1901 — 1925) — один з перших комсомольців Полтавської губернії, секретар КСМУ, журналіст, профспілковий діяч, слухач школи червоних старшин;
- — український вчений у сфері сільгоспнаук, учасник штурму Берліна;
- (1905 — 1999) — випускник КНУ ім. Т. Г. Шевченка, вчитель, відмінник освіти УРСР;
- Васенко Григорій Демидович — уродженець села Нехайки з приписних козаків, батрак, гвардієць Російської імперії, революціонер, один з членів Капустинського волвиконкому, переконаний більшовик, учасник боротьби з антирадянським повстанським рухом і бандитизмом у Пирятинському повіті, дід українського лікаря і військового генерала Володимира Васильовича Паська;
- (1889 — 1938) — український революціонер, соціал-демократ, один з організаторів загону самооборони Вільного козацтва у селі в 1917—1920 рр, розстріляний під час сталінських репресій;
- (1903 — 2004) — український старожил, вчитель, житель села Шрамківка, знайомий краєзнавця Володимира Павловича Щерби протягом 60 років, про життєвий шлях і спогади якого 9 липня 2003 року у газеті «Драбівщина» вийшла його стаття «Стежина довжиною в сто років»;
- Кайданник Василь Михайлович (1935) — підполковник СРСР у відставці, згодом генерал-майор, кадровий військовий, почесний громадянин села Капустинці;
- — професор, доктор медичних наук
- Козуб Іван Гнатович — революціонер, один з організаторів сільського вільнокозацького загону самооборони у 1917 — 1920 рр., перший голова Бориспільського райвиконкому, автор книги спогадів «Доба і доля»;
- Козуб Сергій Гнатович (1897 — 1938) — український дослідник і літературознавець, дослідник творчості Михайла Коцюбинського, страчений на Колимі у 1938 році;
- (05.09.1933 – 10.03.2014) — ветеринарний лікар з багаторічним стажем, почесний громадянин села Капустинці, далекий родич революціонера (1889—1938);
- (30.03.1924 – 29.04.1997) — вчений агроном, головний агроном колгоспу «Дружба»
- Онищенко Григорій Потапович — колишній заступник Голови Ради Міністрів УРСР, член ЦК КП України, нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного прапора та медалями Радянського Союзу. Саме він посприяв тому, щоб с. Капустинці були передані до складу Київської області (оскільки вони дійсно ближче до Києва, а не до Черкас чи Полтави). Очевидно, що ця подія має важливе значення для розвитку с. Капустинці.
- (1910 — 1998) — краєзнавець, директор школи, один з ініціаторів створення краєзнавчого музею села;
- Степаненко Іван Ничипорович — нащадок і родич жителів села по матері, уродженець села Нехайки, український червоний льотчик, воїн РСЧА, учасник німецько-радянської війни, Двічі Герой Радянського Союзу;
- Хмельницький Григорій Олександрович — академік Української Академії Аграрних Наук, доктор ветеринарних наук, професор, почесний громадянин села Капустинці.
- Чаленко Феодосій Кузьмович — відомий український журналіст, редактор, публіцист і вихователь підростаючого покоління журналістів на Черкащині;
- — кандидат історичних наук, дипломат.
В селі працював вчителем Масло Михайло Кирилович — український вчитель, поет, член Національної спілки письменників України.
Пам'ятники
В с. Капустинці встановлено три пам'ятники, всі пам'ятники поіменні:
— загиблим у громадянську війну (16 чоловік);
— загиблим під час голодомору 1932—1933 рр. (1120 чоловіків, жінок, дітей);
— загиблим у другу світову (145 чоловік);
Роди
Абсолютна більшість місцевих жителів походить з козацьких городових родів. В селі живуть наступні родини: Агієнки, Асауленки, Андрусенки, Бутенки, Бовтрюки, Буряки, Велички, Вересоцькі, Вороб'ї, Ганжі, Грині, Горпиничі, Гузі, Добровольські, Диби, Дащенки, Довгі, Євпиринки, Захарченки, Забудські, Кулінські (Куліненки, Кулі), Кубарі, Козуби (Кузуби), Кучми, Карпенки, Козярини, Кобзаренки, Легкі, Мирошники, Онищенки, Павловські, Петренки, Пащенки, Пономаренки, Прохоренки, Попки, Проценки, Прощаки, Руби, Сороки, Сиваші, Стояни, Сердюки, Точкові, Тарасенки, Федини, Хоменки, Хмельницькі, Чаленки, Чуприни, Швединенки, Шелихи, Швеці, Шевченки, Штоки, Шрамки та інші.
Історія
Доба Київської Русі
Село розташоване на землях лісостепу, який віками служив дорогою якою переселялися різноманітні племена і народи, де йшли війни і торгівля, боротьба за владу в регіоні. У свій час ці землі належали до держав скіфів, сарматів, хозарів і нарешті слов'ян – Русі.
В часи Руської держави, землі села належали до Переяславського князівства, прикордонного з кочовим степом, через які йшла торгівля зі Сходом, хозарами, булгарами і більш далекими землями, у тому числі з Кавказом, Аравією і Китаєм. З іншого боку, з боку Степу, в цих краях розташовувалися стойбища і зимівники половців. Тут було те пограниччя давньої Русі, де новий, християнський світ, перетинався зі старим язичницьким, де формувалися спільноти християн-степовиків, які за своїм способом життя по суті були прямими предками і попередниками козаків-українців Подніпров'я пізніших часів.
Протягом багатьох століть поруч з селом жили кочівники і землероби — скіфи, сармати, печеніги, половці, татари.
Ординська доба
У середині XIII століття землі Переяславщини були спустошені монголо-татарською навалою.
Неподалік від Переяслава знаходилася переправа, контрольована ординцями, як, власне, і все українське Лівобережжя. Під час монгольської окупації місцеве населення часто мусило служити Орді, та після битви під Синіми Водами ординське ярмо суттєво ослабло, а невдовзі і взагалі зникло. На зміну Орді прийшли татарські набіги з Криму, які не давали можливості повноцінному мирному розвитку краю.
Литовська доба
Перебуваючи у складі Великого Князівства Литовського, з українських земель розвивається переважно Волинь та Поділля, оскільки Лівобережжя, як і Наддніпрянщина загалом, було повністю спустошене монголами, і практично все населення краю було вимушене переселитися подалі на захід та північ. Землі Переяславщини формально належать до князівських вотчин, але фактично на них господарюють так звані «уходники» — рибалки, мисливці, вояки і грабіжники, а часом навіть і хлібороби. Землі села в цей час, як і більша частина земель Переяславщини та Полтавщини, входили до вотчини князів Глинських, нащадків ординського воєводи Мамая, розбитого Дмитром Донським, які осіли у степах Лівобережжя визнавши опіку литовських князів а також їх родичів Островських і Вишневецьких.
Часів Речі Посполитої
Починаючи з кінця 15 століття, землі Наддніпрянщини поступово заселяються переселенцями з Волині, Галичини, Поділля та Сіверщини, і нарешті починають свій стабільний розвиток знаходячись під захистом Війська Запорізького. За Речі Посполитої село відносилося до Київського воєводства.
Капустинці були засновані 1612 року, за розповідями місцевих – вихідцями з подільського містечка Кальник, які переселилися на землі Переяславщини через загрозу татарського спустошення. Своє підтвердження ця версія знаходить і у Рум'янцевському описі Малоросії (1766):
«Та церковь [Архістратига Михаїла] издревле на свободном месте состоит, когда еще во время руины с той стороны Днепра, с местечка Калника народ досколко семей пришол и осаду того села Капустинец учинил».
Згодом населення села було більш ніж на половину розбавлене жителями Ніжинського полку.
До 1648 року землі належали князям Вишневецьким, зокрема відомому Яремі Вишневецькому, який, якщо вірити розповідям місцевих, у роки Хмельниччини «відступав» з України проходячи повз Капустинці старою «злодійською стежкою».
За Гетьманщини (1648 – 1764)
1648 року Капустинці перейшли під владу повсталих козаків і новостворену українську державу – Гетьманщину. За новим адміністративним поділом відносилися до Яготинської сотні Переяславського полку.
Село присутнє на «Спеціальній карті України» (1648) Ґійома де Боплана.
У січні 1680 року, місцевий церковний ктитор Карпо Мащенко та панотець капустинської церкви святого архистратига Михаїла Василій, придбали у Києві за сім кіп грошей «Тріодь пістну» (1648) київського друку, про що залишили відповідний запис на її сторінках:
«Во имя Отца и Сына и Святаго духа аминь. Мы громада Посполье Капустинская отминилисмо сию книгу глаголемую Триодь постную сиричь Трипеснец за готовую суму литовской личбы коп сем в Киеве, посилаючи своего ктитора а именно Карца Мащенка з отцем Василием на тот час будучи священником Капустинцах при храме святого архистратига Христова Михаила: в року 1680 генваря 9 го числа: а хто бы мел отдалити от того храму архистратига Михаила любо свецкого стану, люб з духовного станови, буди проклят и суд мети пред нелицемерным Судиею. аминь», – нині книга зберігається в Москві у колекції Щапова (ГИМ, Щап. № 156).
В 1690-х роках у власності чернігівського та переяславського полковника Івана Яковича Лисенка.
Російська імперія (1764 – 1917)
1764 року російською імператрицею Катериною II було ліквідовано Гетьманщину. До 1783 козацькі полки все ще зберігали свій устрій, та після, територія Переяславського полку була поділена між повітами Київського намісництва, причому 8 з 18 його сотень були розформовані між різними повітами. Указом від 9 липня 1783 р. Переяславський полк був реорганізований у регулярний кінний карабінерний полк російської армії. Переяславське козацтво ще деякий час продовжувало існувати як стан, проте вже не становило окремої військової одиниці.
У 1766 році Капустинська волость налічувала 1743 двори, 1085 мешканців, 4 земських та дві церковноприходські школи, а також діючу православну церкву.
З 1779 року у селі Михайлівська церква.
1783р на землях України було запроваджено кріпацтво, яке на Капустинці, як на козацьке село, не розповсюджувалося.
Починаючи з часів утворення Київського намісництва на основі колишніх козацьких полків, село Капустинці належало поміщикам, у тому числі графу С. П. Рум'янцеву (1775—1839), власнику помістя в Ташані, одного з учасників розробки і видання указу про вільних хліборобів.
Починаючи з XIX століття, село відносилося до Пирятинського повіту Полтавської губернії. Після 1859р в документах стало називатися козацьким.
До революції у селі існувала православна церква, де учителем був сам дяк, а також двокласна церковно-приходська школа, де напочатку XX століття вчителювала дочка місцевого попа Білінського.
Революція 1917—1921 років
Восени 1918 року створив партизанський загін на Переяславщині у селах Пологи-Вергуни та Пологи-Яненки у кількості 70 чоловік. Помічником командира було обрано О. Рубана. Загін виступав під жовто-блакитним прапором Української Народної Республіки. Розташувався він у лісі між селами Безбородьки та Рецюківщина. Ще в Чопилках до нього приєднався загін ковалівців. 20 листопада загін вже нараховував 170 бійців і передислокувався в Рецюківщину до спорожнілого маєтку князя Кочубея. Сюди, у Рецюківщину, прибув із більшовик В. Гайдамака. Перслідуючи власні цілі, В.Гайдамака відразу ж заявив, що потрібно провести нараду командного складу загону — йому потрібно було усунути П.Куліша від командування. Не подобався йому і синьо-жовтий прапор, під яким формувався загін. З цього питання розгорілася суперечка. Але В. Гайдамака зумів переконати присутніх. Його підтримали Т. Бицюра із села Пологи-Яненки, М. Терещенко з Демок, О. Рубан та Н. Гресь. П. Куліша було усунено від командування об'єднаним загоном, який до того ж радив не нападати на німців у Безпальчому. Командиром загону було обрано О. Рубана, а комісаром — В.Гайдамаку. Заміна командування потягла за собою заміну прапора. Загін виступив під червоним.
У цей час у селі Безпальчому розташувався на відпочинок підрозділ німецького війська у кількості 400 чоловік. Інший підрозділ перепочивав у Жорнокльовах. У цілому це був окупаційний піхотний 82 полк, який відходив до . Там відбувалася своя революція, кайзера було усунуто від влади, скасовано деякі міжнародні договори, у тому числі й з УНР про допомогу у боротьбі з московсько-більшовицькою навалою. 9 грудня 1918 року партизанський загін при підтримці селян-безпальчівців оточив з трьох боків село і вступив у бій з окупантами. Побоїще було надто гарячим і нерівним, внаслідок чого загинув 31 партизан та 11 було поранено, у тому числі й командира загону О.Рубана. Після відступу німецьких окупантів партизанський загін, значно поповнений селянами навколишніх сіл, було переформовано і поділено на шість сотень. Перша, друга та третя стояли у Драбові, четверта — у Золотоноші, п'ята, якою командував М.Терещенко, спочатку дислокувалась у Демках та Капустинцях, шоста розташувалась у Мойсівці, у будинку В. Вольховського, де діяла телефонна станція, а отже, був зв'язок з усіма іншими сотнями, що розташовувались теж у телефонізованих поміщицьких маєтках. У середині грудня 1918 року п'ята сотня М. Терещенка виступила на Переяслав і зайняла його. У цей час за завданням командування П.Куліш у Шрамківці сформував сьому сотню. До неї увійшли робітники і селяни Шрамківки, Мойсівки, Степанівки, Каївки. П.Рудик, якого було призначено сотником, повів свій підрозділ до Переяслава, де замінив п'яту сотню М.Терещенка, яку було направлено на станцію Гребінка. Директорія, відновлюючи владу УНР, теж направила свої війська до Переяслава, тут у січні 1919 року сотня П.Рудика вступила в бій з військом УНР, у якому загинули сотник П. І. Рудик з Каївки та прапорщик А. Г. Капустянський з Ковалівки. Останній, будучи командиром загону при коменданті м. Переяслава, перейшов з гетьманської варти до партизанського загону. Все ще знаходячись під впливом більшовиків, партизани району вели бої з військами Директорії УНР на станціях Гребінка та Яготин.
Таким чином можна говорити про поступовий і далеко не простий процес встановлення народовладдя в Українській Республіці 1917—1923 рр. і зокрема в селах округи.
З 1921 по 1923 рр. в селі вчителювала Олена Констянтинівна Прохорович — вчила дітей бідноти.
1925—1933
Більша частина населення на цей час вже визначилася з основним військово-політичним вектором і зайнялася мирною працею, розбудовою Української Держави (УСРР) у складі Сполучених Радянських Держав (СРСР). Дослідниками цей період зазвичай класифікується як НЕП (Нова Економічна Політика).
В цілому в селі в той час як і по всій Україні було чимало людей, особливо молоді, які визначали себе як безпартійних коммуністів, тобто прихильників радянської влади, влади рад, подібних до давніх козацьких, але які до коммуністичних партій, у тому числі партії більшовиків не мали відношення, маючи власне, незалежне бачення радянської влади. Тому встановлення будь-яких форм централізованої влади в 1917—1927 рр. в тому числі тих прихильниками яких були коммуністи-більшовики, відбуволася з великими труднощами, призводячи в деяких випадках до насилля і конфліктів між жителями села. Як приклад можна навести випадок 1920-х років, коли серед білого дня селянин Шевченко у Капустинцях застрелив міліціонера Осавуленка.
Загалом село як і основна частина центральної Євразії на початку 1920-х років потрапило в перманентну соціальну кризу, про що свідчить в тому числі Іван Козуб у своїх спогадах. Громадянська війна, зубожіння населення, розкол сільського миру на прихильників різних політичних і військових сил, постійні кримінально-політичні розборки в регіоні між різними загонами-бандами та їх отаманами, вбивства, грабунки. В цих умовах, після закінчення громадянської війни комуністи-більшовики висувають гасло сильної центральної влади під їхнім началом і значна частина населення в тому числі молоді від безвиході їх підтримує.
Починає сяк-так налагоджуватись освіта, медицина, робота органів правопорядку, зв'язки з містом. Молодь отримує змогу служити в армії чи їхати навчатися або мирно працювати хоч і в умовах бідності. Але насильницька централізація влади продовжується, що проявляється після 1929 року в згортанні НЕПу, на початку 1930-х в голодоморі і численних репрессіях, напівпримусовій коллективізації. Хоч в цей період теж можна виділити певні позитивні моменти — початок розвитку на базі колгоспів сучасної суспільної інфраструктури — школи, лікарні, забезпечення сіл електрикою, телефонним і радіозв'язком, події які за їх значенням можна порівняти з інтернетизацією України початку XXI ст.
1933—1941
Село дуже постраждало під час Голодомору. З різних джелел встановлено 284 імені загиблих. Ховали жертв Голодомору, за спогадами очевидців, на сільських кладовищах. Восени 1993 року в центрі села Капустинці встановлено пам’ятник жертвам Голодомору. Ініціатором встановлення був голова КСП «Дружба» В. А. Платовський.
З початком німецько-радянської війни почався призов значної кількості жителів села до лав Червоної Армії (Бублики, Кулінські та ін.).
1950—1970
Повоєнна відбудова зруйнованого господарства країни. Соціалістичне і колгоспне будівництво. Прокладка доріг, під час якої було зокрема осквернено і знищено частину старого сільського козацько-християнського кладовища, на якому були поховані предки жителів села з 17-18 ст. Сільська молодь їде до великих міст Української Республіки і Радянського Союзу з метою навчання і у пошуках кращої долі. Лише досить невелика частина з них повернеться до рідного краю.
Землеуправлінське підпорядкування
Село Капустинці у різні часи входило до складу різних землеуправлінських одиниць:
- 1922—1923 рр. до Капустинської волості Пирятинського повіту Полтавської губернії
- 1923—1926 рр. до Золотоніського округу Ковалівського району
- 1926—1931 рр. до Прилуцького округу Бирлівського району
- 1931—1935 рр. до Драбівського району Прилуцького округу
- 04.1935 — 06.1935 до Драбівського району Київської обл.
- 1935—1940 рр. до Бирлівського району Харківської обл.
- 1940—1954 рр. до Ковалівського району Полтавської обл.
- 1954—1959 рр. до Шрамківського району Черкаської обл.
- з 1959 р. до Яготинського району Київської області
Особистості
Кам'яні молотки — символ стоянки первісних людей, яка знайдена коло села, колоски — символ хліборобської праці капустинців, зелене тло щита — натякає на зелений лист капусти, яка дала назву селу. Корогва складена поєднанням колосків та срібного андріївського хреста, символу християнських чеснот жителів села.
Петро Куліш — старшина армії УНР при Директорії.
Назва населених пунктів Капустинці
Назва Капустинці ймовірно означає поселення капустинців (капустянців) — прибічників, вояків отамана (князя) з роду Капуст — стародавнього роду, гілки Рюриковичів, який згадується в літописах XV—XVI ст.
Галерея
-
- Житель села, трудовий козак М. В. Чаленко (1902-1921).
- Уродженець села В. П. Бублик, червоний козак. Тамбов (17.04.1936).
- Уродженець села, український вчений та ветеран Другої світової війни С. П. Бублик.
- Подяка С. П. Бублику за взяття Берліна.
- Житель села, вчитель, відмінник освіти Я. П. Бублик.
- Центр Капустинець з висоти.
Мапи
- Сучасний вигляд Капустинців (2021).
- Капустинці на «Генеральній карті України» (1650).
Див. також
Примітки
- Микита Петрович Кулінський (Куленський) пом. близ. 1781
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 5 серпня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 5 серпня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - А. М. Подолинний (2013). Козуб Сергій Гнатович. Енциклопедія сучасної України. 7985. оригіналу за 10 квітня 2023. Процитовано 1 листопада 2023.
- . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 26 грудня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 26 грудня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 26 грудня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Ф. 781, о. 1, д. 3 Посемейные списки 1910 (село Капустинцы)
- Капустинці. Geneo-Генео.
- . Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 12 січня 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 19 жовтня 2021.
- Григорій Григорович Білінський. Uk.rodovid.org
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні: Київська область. — «Буква», 2008. - с. 1142
Джерела
- дані про с. Капустинці на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- стаття про с. Капустинці[недоступне посилання з квітня 2019]
- http://ukrainaincognita.com/kyivska-oblast/yagotynskyi-raion/kapustyntsi/kapustyntsi [ 31 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- спогади про голод 1933 р. в с. Капустинці [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Доба і доля» / спогади І. Козуба
- стаття-спогад Феодосія Чаленка [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Професор П. В. Бирюкович — психиатр и человек [ 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- http://velikijhutir.cherkassy.ua/files/doks/tumanvikiv.pdf [ 10 червня 2017 у Wayback Machine.]
- Списки репрессованих, серед яких є капустянські [ 15 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Бублик Кузьма Павлович [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Kapustinci Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Kapu stinci selo v Borispilskomu rajoni do 2020 v Yagotinskomu Kiyivskoyi oblasti roztashovane za 15 km na pivden vid Yagotina Vhodit do skladu Yagotinskoyi miskoyi gromadi selo Kapustinci Gerb Kapustinciv Prapor Kapustinciv Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Borispilskij rajon Gromada Yagotinska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1612 Naselennya 914 osib 2001 Plosha 60 km Gustota naselennya 152 330 osib km Poshtovij indeks 07754 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 04 22 pn sh 31 52 38 sh d 50 07278 pn sh 31 87722 sh d 50 07278 31 87722 Koordinati 50 04 22 pn sh 31 52 38 sh d 50 07278 pn sh 31 87722 sh d 50 07278 31 87722 Vodojmi richka Supij Misceva vlada Adresa radi vul Miru 18 Karta Kapustinci Kapustinci Mapa Kapustinci u Vikishovishi Do 1917 roku vhodilo do skladu Piryatinskogo uyizdu Poltavskoyi guberniyi Rosijskogo gospodarstva imperiyi do cogo u skladi Yagotinskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Getmanshini i Pereyaslavskogo starostva Kiyivskogo voyevodstva Koroni Polskoyi i Rechi Pospolitoyi Z 1859 roku i do revolyuciyi 1917 Kapustinci zapisuvalisya kozackim selom oskilki bilshist naselennya stanovili kozaki nashadki vibornogo gorodovogo kozactva NaselennyaKapustinski rodini i yihnye majno za Rum yancevskim opisom 1767 roku Za danimi perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 914 osib Za movnim skladom Kapustinci dilyatsya nastupnim chinom Ukrayinska 97 16 Virmenska 1 53 Insha 1 09 Vidatni kapustyani Kulenskij Mikita Petrovich 1750 do 1785 kaniveckij sotnik u 1777 1781 rr Zyat kompanijcya nakaznogo sotnika Pereyaslavskoyi polkovoyi sotni znachkovogo tovarisha Pereyaslavskogo polku 1735 1759 i jogo druzhini Marianni Pavlivni donki rotmistra kompanijskogo polku Kovbasi rodichki Grigoriya Savicha Skovorodi Kulinskij Isaj Fedorovich bl 1744 pisar Yagotinskoyi sotni revolyucioner horunzhij armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ochilnik kapustinskogo zbrojnogo zagonu pid komanduvannyam yakogo kapustyani razom z inshimi povstancyami dvichi vidbili u denikinciv misto Pereyaslav Biryukovich Petro Viktorovich 1909 1988 vidomij psihiatr vchenij i vikladach avtor pidruchnikiv 1901 1980 revolyucioner chervonij kozak partizan u 1919 1925 rr u skladi 7 yi diviziyi RSChA uchasnik boyiv z zagonami Shkuro Denikina i Romashki na Kiyivshini uchasnik boyiv na Polskomu fronti uchasnik rozkurkulennya i kolektivizaciyi 1930h 1918 1996 pidpolkovnik zastupnik nachalnika kontrrozvidki SMERSh 61 yi Armiyi 1 go Biloruskogo frontu 1901 1925 odin z pershih komsomolciv Poltavskoyi guberniyi sekretar KSMU zhurnalist profspilkovij diyach sluhach shkoli chervonih starshin ukrayinskij vchenij u sferi silgospnauk uchasnik shturmu Berlina 1905 1999 vipusknik KNU im T G Shevchenka vchitel vidminnik osviti URSR Vasenko Grigorij Demidovich urodzhenec sela Nehajki z pripisnih kozakiv batrak gvardiyec Rosijskoyi imperiyi revolyucioner odin z chleniv Kapustinskogo volvikonkomu perekonanij bilshovik uchasnik borotbi z antiradyanskim povstanskim ruhom i banditizmom u Piryatinskomu poviti did ukrayinskogo likarya i vijskovogo generala Volodimira Vasilovicha Paska 1889 1938 ukrayinskij revolyucioner social demokrat odin z organizatoriv zagonu samooboroni Vilnogo kozactva u seli v 1917 1920 rr rozstrilyanij pid chas stalinskih represij 1903 2004 ukrayinskij starozhil vchitel zhitel sela Shramkivka znajomij krayeznavcya Volodimira Pavlovicha Sherbi protyagom 60 rokiv pro zhittyevij shlyah i spogadi yakogo 9 lipnya 2003 roku u gazeti Drabivshina vijshla jogo stattya Stezhina dovzhinoyu v sto rokiv Kajdannik Vasil Mihajlovich 1935 pidpolkovnik SRSR u vidstavci zgodom general major kadrovij vijskovij pochesnij gromadyanin sela Kapustinci profesor doktor medichnih nauk Kozub Ivan Gnatovich revolyucioner odin z organizatoriv silskogo vilnokozackogo zagonu samooboroni u 1917 1920 rr pershij golova Borispilskogo rajvikonkomu avtor knigi spogadiv Doba i dolya Kozub Sergij Gnatovich 1897 1938 ukrayinskij doslidnik i literaturoznavec doslidnik tvorchosti Mihajla Kocyubinskogo strachenij na Kolimi u 1938 roci 05 09 1933 10 03 2014 veterinarnij likar z bagatorichnim stazhem pochesnij gromadyanin sela Kapustinci dalekij rodich revolyucionera 1889 1938 30 03 1924 29 04 1997 vchenij agronom golovnij agronom kolgospu Druzhba Onishenko Grigorij Potapovich kolishnij zastupnik Golovi Radi Ministriv URSR chlen CK KP Ukrayini nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo prapora ta medalyami Radyanskogo Soyuzu Same vin pospriyav tomu shob s Kapustinci buli peredani do skladu Kiyivskoyi oblasti oskilki voni dijsno blizhche do Kiyeva a ne do Cherkas chi Poltavi Ochevidno sho cya podiya maye vazhlive znachennya dlya rozvitku s Kapustinci 1910 1998 krayeznavec direktor shkoli odin z iniciatoriv stvorennya krayeznavchogo muzeyu sela Stepanenko Ivan Nichiporovich nashadok i rodich zhiteliv sela po materi urodzhenec sela Nehajki ukrayinskij chervonij lotchik voyin RSChA uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu Hmelnickij Grigorij Oleksandrovich akademik Ukrayinskoyi Akademiyi Agrarnih Nauk doktor veterinarnih nauk profesor pochesnij gromadyanin sela Kapustinci Chalenko Feodosij Kuzmovich vidomij ukrayinskij zhurnalist redaktor publicist i vihovatel pidrostayuchogo pokolinnya zhurnalistiv na Cherkashini kandidat istorichnih nauk diplomat V seli pracyuvav vchitelem Maslo Mihajlo Kirilovich ukrayinskij vchitel poet chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Pam yatniki V s Kapustinci vstanovleno tri pam yatniki vsi pam yatniki poimenni zagiblim u gromadyansku vijnu 16 cholovik zagiblim pid chas golodomoru 1932 1933 rr 1120 cholovikiv zhinok ditej zagiblim u drugu svitovu 145 cholovik Rodi Absolyutna bilshist miscevih zhiteliv pohodit z kozackih gorodovih rodiv V seli zhivut nastupni rodini Agiyenki Asaulenki Andrusenki Butenki Bovtryuki Buryaki Velichki Veresocki Vorob yi Ganzhi Grini Gorpinichi Guzi Dobrovolski Dibi Dashenki Dovgi Yevpirinki Zaharchenki Zabudski Kulinski Kulinenki Kuli Kubari Kozubi Kuzubi Kuchmi Karpenki Kozyarini Kobzarenki Legki Miroshniki Onishenki Pavlovski Petrenki Pashenki Ponomarenki Prohorenki Popki Procenki Proshaki Rubi Soroki Sivashi Stoyani Serdyuki Tochkovi Tarasenki Fedini Homenki Hmelnicki Chalenki Chuprini Shvedinenki Shelihi Shveci Shevchenki Shtoki Shramki ta inshi IstoriyaDoba Kiyivskoyi Rusi Selo roztashovane na zemlyah lisostepu yakij vikami sluzhiv dorogoyu yakoyu pereselyalisya riznomanitni plemena i narodi de jshli vijni i torgivlya borotba za vladu v regioni U svij chas ci zemli nalezhali do derzhav skifiv sarmativ hozariv i nareshti slov yan Rusi V chasi Ruskoyi derzhavi zemli sela nalezhali do Pereyaslavskogo knyazivstva prikordonnogo z kochovim stepom cherez yaki jshla torgivlya zi Shodom hozarami bulgarami i bilsh dalekimi zemlyami u tomu chisli z Kavkazom Araviyeyu i Kitayem Z inshogo boku z boku Stepu v cih krayah roztashovuvalisya stojbisha i zimivniki polovciv Tut bulo te pogranichchya davnoyi Rusi de novij hristiyanskij svit peretinavsya zi starim yazichnickim de formuvalisya spilnoti hristiyan stepovikiv yaki za svoyim sposobom zhittya po suti buli pryamimi predkami i poperednikami kozakiv ukrayinciv Podniprov ya piznishih chasiv Protyagom bagatoh stolit poruch z selom zhili kochivniki i zemlerobi skifi sarmati pechenigi polovci tatari Ordinska doba U seredini XIII stolittya zemli Pereyaslavshini buli spustosheni mongolo tatarskoyu navaloyu Nepodalik vid Pereyaslava znahodilasya pereprava kontrolovana ordincyami yak vlasne i vse ukrayinske Livoberezhzhya Pid chas mongolskoyi okupaciyi misceve naselennya chasto musilo sluzhiti Ordi ta pislya bitvi pid Sinimi Vodami ordinske yarmo suttyevo oslablo a nevdovzi i vzagali zniklo Na zminu Ordi prijshli tatarski nabigi z Krimu yaki ne davali mozhlivosti povnocinnomu mirnomu rozvitku krayu Litovska doba Perebuvayuchi u skladi Velikogo Knyazivstva Litovskogo z ukrayinskih zemel rozvivayetsya perevazhno Volin ta Podillya oskilki Livoberezhzhya yak i Naddnipryanshina zagalom bulo povnistyu spustoshene mongolami i praktichno vse naselennya krayu bulo vimushene pereselitisya podali na zahid ta pivnich Zemli Pereyaslavshini formalno nalezhat do knyazivskih votchin ale faktichno na nih gospodaryuyut tak zvani uhodniki ribalki mislivci voyaki i grabizhniki a chasom navit i hliborobi Zemli sela v cej chas yak i bilsha chastina zemel Pereyaslavshini ta Poltavshini vhodili do votchini knyaziv Glinskih nashadkiv ordinskogo voyevodi Mamaya rozbitogo Dmitrom Donskim yaki osili u stepah Livoberezhzhya viznavshi opiku litovskih knyaziv a takozh yih rodichiv Ostrovskih i Vishneveckih Chasiv Rechi Pospolitoyi Pochinayuchi z kincya 15 stolittya zemli Naddnipryanshini postupovo zaselyayutsya pereselencyami z Volini Galichini Podillya ta Sivershini i nareshti pochinayut svij stabilnij rozvitok znahodyachis pid zahistom Vijska Zaporizkogo Za Rechi Pospolitoyi selo vidnosilosya do Kiyivskogo voyevodstva Kapustinci buli zasnovani 1612 roku za rozpovidyami miscevih vihidcyami z podilskogo mistechka Kalnik yaki pereselilisya na zemli Pereyaslavshini cherez zagrozu tatarskogo spustoshennya Svoye pidtverdzhennya cya versiya znahodit i u Rum yancevskomu opisi Malorosiyi 1766 Ta cerkov Arhistratiga Mihayila izdrevle na svobodnom meste sostoit kogda eshe vo vremya ruiny s toj storony Dnepra s mestechka Kalnika narod doskolko semej prishol i osadu togo sela Kapustinec uchinil Zgodom naselennya sela bulo bilsh nizh na polovinu rozbavlene zhitelyami Nizhinskogo polku Do 1648 roku zemli nalezhali knyazyam Vishneveckim zokrema vidomomu Yaremi Vishneveckomu yakij yaksho viriti rozpovidyam miscevih u roki Hmelnichchini vidstupav z Ukrayini prohodyachi povz Kapustinci staroyu zlodijskoyu stezhkoyu Za Getmanshini 1648 1764 1648 roku Kapustinci perejshli pid vladu povstalih kozakiv i novostvorenu ukrayinsku derzhavu Getmanshinu Za novim administrativnim podilom vidnosilisya do Yagotinskoyi sotni Pereyaslavskogo polku Gerb getmanskogo Pereyaslava Selo prisutnye na Specialnij karti Ukrayini 1648 Gijoma de Boplana U sichni 1680 roku miscevij cerkovnij ktitor Karpo Mashenko ta panotec kapustinskoyi cerkvi svyatogo arhistratiga Mihayila Vasilij pridbali u Kiyevi za sim kip groshej Triod pistnu 1648 kiyivskogo druku pro sho zalishili vidpovidnij zapis na yiyi storinkah Vo imya Otca i Syna i Svyatago duha amin My gromada Pospole Kapustinskaya otminilismo siyu knigu glagolemuyu Triod postnuyu sirich Tripesnec za gotovuyu sumu litovskoj lichby kop sem v Kieve posilayuchi svoego ktitora a imenno Karca Mashenka z otcem Vasiliem na tot chas buduchi svyashennikom Kapustincah pri hrame svyatogo arhistratiga Hristova Mihaila v roku 1680 genvarya 9 go chisla a hto by mel otdaliti ot togo hramu arhistratiga Mihaila lyubo sveckogo stanu lyub z duhovnogo stanovi budi proklyat i sud meti pred nelicemernym Sudieyu amin nini kniga zberigayetsya v Moskvi u kolekciyi Shapova GIM Shap 156 V 1690 h rokah u vlasnosti chernigivskogo ta pereyaslavskogo polkovnika Ivana Yakovicha Lisenka Rosijska imperiya 1764 1917 1764 roku rosijskoyu imperatriceyu Katerinoyu II bulo likvidovano Getmanshinu Do 1783 kozacki polki vse she zberigali svij ustrij ta pislya teritoriya Pereyaslavskogo polku bula podilena mizh povitami Kiyivskogo namisnictva prichomu 8 z 18 jogo soten buli rozformovani mizh riznimi povitami Ukazom vid 9 lipnya 1783 r Pereyaslavskij polk buv reorganizovanij u regulyarnij kinnij karabinernij polk rosijskoyi armiyi Pereyaslavske kozactvo she deyakij chas prodovzhuvalo isnuvati yak stan prote vzhe ne stanovilo okremoyi vijskovoyi odinici U 1766 roci Kapustinska volost nalichuvala 1743 dvori 1085 meshkanciv 4 zemskih ta dvi cerkovnoprihodski shkoli a takozh diyuchu pravoslavnu cerkvu Z 1779 roku u seli Mihajlivska cerkva 1783r na zemlyah Ukrayini bulo zaprovadzheno kripactvo yake na Kapustinci yak na kozacke selo ne rozpovsyudzhuvalosya Pochinayuchi z chasiv utvorennya Kiyivskogo namisnictva na osnovi kolishnih kozackih polkiv selo Kapustinci nalezhalo pomishikam u tomu chisli grafu S P Rum yancevu 1775 1839 vlasniku pomistya v Tashani odnogo z uchasnikiv rozrobki i vidannya ukazu pro vilnih hliborobiv Pochinayuchi z XIX stolittya selo vidnosilosya do Piryatinskogo povitu Poltavskoyi guberniyi Pislya 1859r v dokumentah stalo nazivatisya kozackim Do revolyuciyi u seli isnuvala pravoslavna cerkva de uchitelem buv sam dyak a takozh dvoklasna cerkovno prihodska shkola de napochatku XX stolittya vchitelyuvala dochka miscevogo popa Bilinskogo Revolyuciya 1917 1921 rokiv Voseni 1918 roku stvoriv partizanskij zagin na Pereyaslavshini u selah Pologi Verguni ta Pologi Yanenki u kilkosti 70 cholovik Pomichnikom komandira bulo obrano O Rubana Zagin vistupav pid zhovto blakitnim praporom Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Roztashuvavsya vin u lisi mizh selami Bezborodki ta Recyukivshina She v Chopilkah do nogo priyednavsya zagin kovalivciv 20 listopada zagin vzhe narahovuvav 170 bijciv i peredislokuvavsya v Recyukivshinu do sporozhnilogo mayetku knyazya Kochubeya Syudi u Recyukivshinu pribuv iz bilshovik V Gajdamaka Persliduyuchi vlasni cili V Gajdamaka vidrazu zh zayaviv sho potribno provesti naradu komandnogo skladu zagonu jomu potribno bulo usunuti P Kulisha vid komanduvannya Ne podobavsya jomu i sino zhovtij prapor pid yakim formuvavsya zagin Z cogo pitannya rozgorilasya superechka Ale V Gajdamaka zumiv perekonati prisutnih Jogo pidtrimali T Bicyura iz sela Pologi Yanenki M Tereshenko z Demok O Ruban ta N Gres P Kulisha bulo usuneno vid komanduvannya ob yednanim zagonom yakij do togo zh radiv ne napadati na nimciv u Bezpalchomu Komandirom zagonu bulo obrano O Rubana a komisarom V Gajdamaku Zamina komanduvannya potyagla za soboyu zaminu prapora Zagin vistupiv pid chervonim U cej chas u seli Bezpalchomu roztashuvavsya na vidpochinok pidrozdil nimeckogo vijska u kilkosti 400 cholovik Inshij pidrozdil perepochivav u Zhornoklovah U cilomu ce buv okupacijnij pihotnij 82 polk yakij vidhodiv do Tam vidbuvalasya svoya revolyuciya kajzera bulo usunuto vid vladi skasovano deyaki mizhnarodni dogovori u tomu chisli j z UNR pro dopomogu u borotbi z moskovsko bilshovickoyu navaloyu 9 grudnya 1918 roku partizanskij zagin pri pidtrimci selyan bezpalchivciv otochiv z troh bokiv selo i vstupiv u bij z okupantami Poboyishe bulo nadto garyachim i nerivnim vnaslidok chogo zaginuv 31 partizan ta 11 bulo poraneno u tomu chisli j komandira zagonu O Rubana Pislya vidstupu nimeckih okupantiv partizanskij zagin znachno popovnenij selyanami navkolishnih sil bulo pereformovano i podileno na shist soten Persha druga ta tretya stoyali u Drabovi chetverta u Zolotonoshi p yata yakoyu komanduvav M Tereshenko spochatku dislokuvalas u Demkah ta Kapustincyah shosta roztashuvalas u Mojsivci u budinku V Volhovskogo de diyala telefonna stanciya a otzhe buv zv yazok z usima inshimi sotnyami sho roztashovuvalis tezh u telefonizovanih pomishickih mayetkah U seredini grudnya 1918 roku p yata sotnya M Tereshenka vistupila na Pereyaslav i zajnyala jogo U cej chas za zavdannyam komanduvannya P Kulish u Shramkivci sformuvav somu sotnyu Do neyi uvijshli robitniki i selyani Shramkivki Mojsivki Stepanivki Kayivki P Rudik yakogo bulo priznacheno sotnikom poviv svij pidrozdil do Pereyaslava de zaminiv p yatu sotnyu M Tereshenka yaku bulo napravleno na stanciyu Grebinka Direktoriya vidnovlyuyuchi vladu UNR tezh napravila svoyi vijska do Pereyaslava tut u sichni 1919 roku sotnya P Rudika vstupila v bij z vijskom UNR u yakomu zaginuli sotnik P I Rudik z Kayivki ta praporshik A G Kapustyanskij z Kovalivki Ostannij buduchi komandirom zagonu pri komendanti m Pereyaslava perejshov z getmanskoyi varti do partizanskogo zagonu Vse she znahodyachis pid vplivom bilshovikiv partizani rajonu veli boyi z vijskami Direktoriyi UNR na stanciyah Grebinka ta Yagotin Takim chinom mozhna govoriti pro postupovij i daleko ne prostij proces vstanovlennya narodovladdya v Ukrayinskij Respublici 1917 1923 rr i zokrema v selah okrugi Z 1921 po 1923 rr v seli vchitelyuvala Olena Konstyantinivna Prohorovich vchila ditej bidnoti 1925 1933 Bilsha chastina naselennya na cej chas vzhe viznachilasya z osnovnim vijskovo politichnim vektorom i zajnyalasya mirnoyu praceyu rozbudovoyu Ukrayinskoyi Derzhavi USRR u skladi Spoluchenih Radyanskih Derzhav SRSR Doslidnikami cej period zazvichaj klasifikuyetsya yak NEP Nova Ekonomichna Politika V cilomu v seli v toj chas yak i po vsij Ukrayini bulo chimalo lyudej osoblivo molodi yaki viznachali sebe yak bezpartijnih kommunistiv tobto prihilnikiv radyanskoyi vladi vladi rad podibnih do davnih kozackih ale yaki do kommunistichnih partij u tomu chisli partiyi bilshovikiv ne mali vidnoshennya mayuchi vlasne nezalezhne bachennya radyanskoyi vladi Tomu vstanovlennya bud yakih form centralizovanoyi vladi v 1917 1927 rr v tomu chisli tih prihilnikami yakih buli kommunisti bilshoviki vidbuvolasya z velikimi trudnoshami prizvodyachi v deyakih vipadkah do nasillya i konfliktiv mizh zhitelyami sela Yak priklad mozhna navesti vipadok 1920 h rokiv koli sered bilogo dnya selyanin Shevchenko u Kapustincyah zastreliv milicionera Osavulenka Zagalom selo yak i osnovna chastina centralnoyi Yevraziyi na pochatku 1920 h rokiv potrapilo v permanentnu socialnu krizu pro sho svidchit v tomu chisli Ivan Kozub u svoyih spogadah Gromadyanska vijna zubozhinnya naselennya rozkol silskogo miru na prihilnikiv riznih politichnih i vijskovih sil postijni kriminalno politichni rozborki v regioni mizh riznimi zagonami bandami ta yih otamanami vbivstva grabunki V cih umovah pislya zakinchennya gromadyanskoyi vijni komunisti bilshoviki visuvayut gaslo silnoyi centralnoyi vladi pid yihnim nachalom i znachna chastina naselennya v tomu chisli molodi vid bezvihodi yih pidtrimuye Pochinaye syak tak nalagodzhuvatis osvita medicina robota organiv pravoporyadku zv yazki z mistom Molod otrimuye zmogu sluzhiti v armiyi chi yihati navchatisya abo mirno pracyuvati hoch i v umovah bidnosti Ale nasilnicka centralizaciya vladi prodovzhuyetsya sho proyavlyayetsya pislya 1929 roku v zgortanni NEPu na pochatku 1930 h v golodomori i chislennih repressiyah napivprimusovij kollektivizaciyi Hoch v cej period tezh mozhna vidiliti pevni pozitivni momenti pochatok rozvitku na bazi kolgospiv suchasnoyi suspilnoyi infrastrukturi shkoli likarni zabezpechennya sil elektrikoyu telefonnim i radiozv yazkom podiyi yaki za yih znachennyam mozhna porivnyati z internetizaciyeyu Ukrayini pochatku XXI st 1933 1941 memoriyal Golodomoru Selo duzhe postrazhdalo pid chas Golodomoru Z riznih dzhelel vstanovleno 284 imeni zagiblih Hovali zhertv Golodomoru za spogadami ochevidciv na silskih kladovishah Voseni 1993 roku v centri sela Kapustinci vstanovleno pam yatnik zhertvam Golodomoru Iniciatorom vstanovlennya buv golova KSP Druzhba V A Platovskij Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni pochavsya prizov znachnoyi kilkosti zhiteliv sela do lav Chervonoyi Armiyi Bubliki Kulinski ta in 1950 1970 Povoyenna vidbudova zrujnovanogo gospodarstva krayini Socialistichne i kolgospne budivnictvo Prokladka dorig pid chas yakoyi bulo zokrema oskverneno i znisheno chastinu starogo silskogo kozacko hristiyanskogo kladovisha na yakomu buli pohovani predki zhiteliv sela z 17 18 st Silska molod yide do velikih mist Ukrayinskoyi Respubliki i Radyanskogo Soyuzu z metoyu navchannya i u poshukah krashoyi doli Lishe dosit nevelika chastina z nih povernetsya do ridnogo krayu Zemleupravlinske pidporyadkuvannyaSelo Kapustinci u rizni chasi vhodilo do skladu riznih zemleupravlinskih odinic 1922 1923 rr do Kapustinskoyi volosti Piryatinskogo povitu Poltavskoyi guberniyi 1923 1926 rr do Zolotoniskogo okrugu Kovalivskogo rajonu 1926 1931 rr do Priluckogo okrugu Birlivskogo rajonu 1931 1935 rr do Drabivskogo rajonu Priluckogo okrugu 04 1935 06 1935 do Drabivskogo rajonu Kiyivskoyi obl 1935 1940 rr do Birlivskogo rajonu Harkivskoyi obl 1940 1954 rr do Kovalivskogo rajonu Poltavskoyi obl 1954 1959 rr do Shramkivskogo rajonu Cherkaskoyi obl z 1959 r do Yagotinskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti selo Kapustinci na karti Boplana 1650 roku za zvichayem tih chasiv pivden znahoditsya vgori karti chervonim pokazano mezhi suchasnih oblastej UkrayiniOsobistostiKam yani molotki simvol stoyanki pervisnih lyudej yaka znajdena kolo sela koloski simvol hliborobskoyi praci kapustinciv zelene tlo shita natyakaye na zelenij list kapusti yaka dala nazvu selu Korogva skladena poyednannyam koloskiv ta sribnogo andriyivskogo hresta simvolu hristiyanskih chesnot zhiteliv sela Petro Kulish starshina armiyi UNR pri Direktoriyi Nazva naselenih punktiv KapustinciNazva Kapustinci jmovirno oznachaye poselennya kapustinciv kapustyanciv pribichnikiv voyakiv otamana knyazya z rodu Kapust starodavnogo rodu gilki Ryurikovichiv yakij zgaduyetsya v litopisah XV XVI st GalereyaMapa Kiyivskogo namisnictva 1792 roku Zhitel sela trudovij kozak M V Chalenko 1902 1921 Urodzhenec sela V P Bublik chervonij kozak Tambov 17 04 1936 Urodzhenec sela ukrayinskij vchenij ta veteran Drugoyi svitovoyi vijni S P Bublik Podyaka S P Bubliku za vzyattya Berlina Zhitel sela vchitel vidminnik osviti Ya P Bublik Centr Kapustinec z visoti MapiSuchasnij viglyad Kapustinciv 2021 Kapustinci na Generalnij karti Ukrayini 1650 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiMikita Petrovich Kulinskij Kulenskij pom bliz 1781 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 5 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 5 serpnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya A M Podolinnij 2013 Kozub Sergij Gnatovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 7985 originalu za 10 kvitnya 2023 Procitovano 1 listopada 2023 Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 29 serpnya 2014 Procitovano 26 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 5 sichnya 2016 Procitovano 26 grudnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya F 781 o 1 d 3 Posemejnye spiski 1910 selo Kapustincy Kapustinci Geneo Geneo Arhiv originalu za 4 lyutogo 2017 Procitovano 12 sichnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2021 Procitovano 19 zhovtnya 2021 Grigorij Grigorovich Bilinskij Uk rodovid org Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Bukva 2008 s 1142Dzhereladani pro s Kapustinci na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 stattya pro s Kapustinci nedostupne posilannya z kvitnya 2019 http ukrainaincognita com kyivska oblast yagotynskyi raion kapustyntsi kapustyntsi 31 serpnya 2017 u Wayback Machine spogadi pro golod 1933 r v s Kapustinci 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Doba i dolya spogadi I Kozuba stattya spogad Feodosiya Chalenka 25 kvitnya 2017 u Wayback Machine Profesor P V Biryukovich psihiatr i chelovek 6 listopada 2016 u Wayback Machine http velikijhutir cherkassy ua files doks tumanvikiv pdf 10 chervnya 2017 u Wayback Machine Spiski repressovanih sered yakih ye kapustyanski 15 travnya 2017 u Wayback Machine Bublik Kuzma Pavlovich 9 bereznya 2016 u Wayback Machine