Каленик Мишкович

|брати, сестри=

Каленик Мишкович
Уявний портрет, створений після 1793; походить із логойської сімейної колекції. Наразі зберігається в Національному музеї Варшави. Розмір: 91 x 72.5 см.
Помер	не пізніше 20 серпня 1450
Підданство	Литовсько-Руська держава
Посада	намісник
Конфесія	православ'я
Рід	Мишковичі
Брати, сестри	Андрій, Павло, Єсько
Діти	Іван, Каленик (за Яковенко)
Каленика, згадуваного джерелами в 1457/1458–1488 роках, зокрема як суддя «по приказанью господаря нашаго, князя Семена Олександровича, отчича киевского». Від його сина Тишка і походить шляхетський рід Тишкевичів. В. Собчук довів, що Сенько, Дашко й Федько Калениковичі, що їх історики раніше вважали синами Мишковича, насправді належать до однойменного роду вірменського походження із Львівської землі. За деякими даними, помер до 20 серпня 1450. Пам'ять З 2016 року ім'ям нобіля названий один із провулків міста Звенигородка. Див. також Боговитин Гетовт Каленикович Василь Павлович (писар господарський) Коментарі Андрій Мишкович (лат. Andream Miskowicz, ст.-укр. пан Андрей Мишкович) — коморник Свидригайла (1433), посол до Ягайли (1433). Востаннє зринає як свідок Свидригайлового надання конюшому короля панові Гриньку с. Храпино в Туровському повіті (24 вересня 1451). Єсько Мишкович (лат. Iosskoni Mikowicz, Yoskoni, Yesko camerarius vestre fraternitatis) — коморник Свидригайла (1435), посол до Сигізмунда Люксембурзького літом 1435 й до тевтонського великого магістра, — ймовірно, наприкінці 1436. В другій половині 1440-их рр. дістав від Казимира Ягеллончика с. Красний Двір в Мстиславському князівстві, конфіскований у Юрія Лугвеновича. Обіймав при Свидригайлі уряди підскарбія та підканцлера (зг. 1446–52). Останній раз подибується як свідок угоди холмського каштеляна Ванька Джусича Кирдієвича 1470 р. зі своїм племінником Олехном Юрійовичем. Примітки Мицик Ю. Халецькі — провідний шляхетський рід Речицького краю у XVII—XVIII ст. / Юрій Мицик. // Україна крізь віки: Збірник наукових праць на пошану академіка НАН України професора Валерія Смолія. — К.: Інститут історії України НАН України, 2010. — С.1052 Полехов, 2015, с. 591. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. — T. I: 1366—1506 / pod kierownictwem Z. L. Radzimińskiego. — Lwów, 1887. — С. 33-34, 44-45. Полехов, 2015, с. 603. Яковенко, 2008, с. 181, 184. Полехов, 2015, с. 608. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. 1: [Aa — Dereneczna] / Red.: Chlebowski Bronisław, Sulimierski Filip, Walewski Władysław. — Warszawa, 1880. — S. 134 Тишкевич М. Василь Тишкевич, воєвода підляшський, маршалок господарський і гетьман дворний В. Кн. Литовсько-Руського (1523–1571). Історично-генеалогічна розвідка // Зап. Наук. тов. ім. Шевч. — 1920. — Т. CXXIV. — С. 2-3. з джерела 24 січня 2022. Процитовано 15 серпня 2020. Полехов, 2015, с. 608-609. Клепатскій П.Г. Очерки по исторіи Кіевской земли. Томъ I. Литовскій періодъ. — Одесса : тип. «Техникъ», 1912. — С. 251, 262. Яковенко, 2008, с. 184. Пятраўскас Р. Літоўская знаць у канцы XIV—XV ст.: Склад — структура — улада / Рымвідас Пятраўскас; пераклад з літоўскай мовы Алесь Мікус. — 2-е выд. — Смаленск : Інбелкульт, 2014. — С. 150. Однороженко О. Геральдика членів господарської ради великого князя Свидригайла Ольгердовича // Студії і матеріали з історії Волині. — 2012. — С. 182-184. з джерела 12 жовтня 2020. Процитовано 4 жовтня 2020. Кулаковський П. Звинигородський повіт у литовську добу // Ukraina Lithuanica. — 2015. — Т. 3. — С. 217-218. Яковенко, 2008, с. 181. Полехов С. В. Новые документы о Киевской земле XV века // Сфрагістичний щорічник. — Київ, 2012. — Вип. 2. — С. 267-268, 276. з джерела 19 жовтня 2020. Процитовано 19 жовтня 2020. Яковенко, 2008, с. 181, 186. Собчук В.Д. Від коріння до крони: Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XVI — першої половини XVII століття. — Кременець : Кременец.-Почаїв. держ. іст.-архітектур. заповідник, 2014. — С. 329-331. Яковенко, 2008, с. 142. (укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2019. Процитовано 19 грудня 2020. Джерела Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна / Н. Яковенко. — Київ : Критика, 2008. — 469 с. Полехов С.В. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в 30-е годы XV века / отв. ред. Б. Н. Флоря. — Москва : «Индрик», 2015. — 712 с. — .