Йоганн Вольдемар Яннсен (*16 травня 1819, Вяндра, район Пярнумаа — 13 липня 1890, Тарту) — видатний естонський публіцист ХІХ століття, видавець збірок народних пісень, автор тексту національного гімну Естонії. Він допомагав формувати національний період пробудження в Естонії.
Йоганн Вольдемар Яннсен | |
---|---|
Народився | 16 травня 1819[1][2] d, Перновський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
Помер | 13 липня 1890[1][2] (71 рік) Тарту, Ліфляндська губернія, Російська імперія |
Поховання | цвинтар Рааді |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | журналіст, поет, письменник, педагог |
Знання мов | естонська |
Діти | Лідія Койдула і d |
|
Біографія
Йоганн Вольдемар народився 16 травня 1819 року. Яннсен спочатку працював як кантор. З 1844 р. був учителем парафіяльної школи у місті Вяндра . У 1850 році Яннсен переїхав до Пярну, де працював учителем до 1863 року. Свою письменницьку кар'єру розпочав з перекладу духовних пісень. Три його основні твори зі 1003 піснями є важливою частиною духовної літератури Естонії. У 1860 р. Яннсен також видав том зі світськими піснями для хорових колективів під назвою Eesti Laulik (Естонська книга пісень) .
З 1857 по 1863 рр. Яннсен працював у газеті « Pärnu Postimees» (Perno Postimees ehk Näddalileht) як редактор і публіцист. Це рішуче підтримувало пробудження естонської національної свідомості. У той же час газета пропонувала цікаву інформацію з усього світу для переважно селянської читацької аудиторії і тим самим сприяла вихованню народу. У першому виданні Pärnu Postimees Янссен опублікував вірш, у якому вперше не називають естонців населенням країни, а естонцями, як народ. Роблячи це, він дав людям своє ім'я та особистість, розмірковуючи про старі джерела.
У 1863 році Яннсен переїхав до Тарту і видав газету Eesti Postimees . Він був носієм естонської національної обізнаності, зробив вагомий внесок до німецько-балтійської культури.
У 1865 році Яннсена заснував Асоціацію в Тарту, яка виконала перші п'єси естонською мовою. У 1869 році в Тарту відбувся перший загальний естонський пісенний фестиваль на основі німецького пісенного конкурсу. Загальний співочий фестиваль відтоді регулярно організовується, до сьогодні залишається основним пунктом національної свідомості Естонії, особливо в період відсторонення від Радянського Союзу .
Дім родини Яннсен в Тарту став центром інтелектуалів країни. Яннсен писав тексти пісень, в тому числі написав пісню «Моя країна, моє щастя і радість», яка стала національним гімном після незалежності Естонії в 1918 році.
Дочка Яннсена Лідія Койдула стала одним з найвідоміших поетів Естонії.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #124112021 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Eesti biograafiline andmebaas ISIK
Посилання
- Бібліографія. Йоганн Вольдемар Яннсен // Німецька національна бібліотека
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jogann Voldemar Yannsen 16 travnya 1819 Vyandra rajon Pyarnumaa 13 lipnya 1890 Tartu vidatnij estonskij publicist HIH stolittya vidavec zbirok narodnih pisen avtor tekstu nacionalnogo gimnu Estoniyi Vin dopomagav formuvati nacionalnij period probudzhennya v Estoniyi Jogann Voldemar YannsenNarodivsya16 travnya 1819 1819 05 16 1 2 d Pernovskij povit Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPomer13 lipnya 1890 1890 07 13 1 2 71 rik Tartu Liflyandska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyacvintar RaadiKrayina Rosijska imperiyaDiyalnistzhurnalist poet pismennik pedagogZnannya movestonskaDitiLidiya Kojdula i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaJogann Voldemar narodivsya 16 travnya 1819 roku Yannsen spochatku pracyuvav yak kantor Z 1844 r buv uchitelem parafiyalnoyi shkoli u misti Vyandra U 1850 roci Yannsen pereyihav do Pyarnu de pracyuvav uchitelem do 1863 roku Svoyu pismennicku kar yeru rozpochav z perekladu duhovnih pisen Tri jogo osnovni tvori zi 1003 pisnyami ye vazhlivoyu chastinoyu duhovnoyi literaturi Estoniyi U 1860 r Yannsen takozh vidav tom zi svitskimi pisnyami dlya horovih kolektiviv pid nazvoyu Eesti Laulik Estonska kniga pisen Z 1857 po 1863 rr Yannsen pracyuvav u gazeti Parnu Postimees Perno Postimees ehk Naddalileht yak redaktor i publicist Ce rishuche pidtrimuvalo probudzhennya estonskoyi nacionalnoyi svidomosti U toj zhe chas gazeta proponuvala cikavu informaciyu z usogo svitu dlya perevazhno selyanskoyi chitackoyi auditoriyi i tim samim spriyala vihovannyu narodu U pershomu vidanni Parnu Postimees Yanssen opublikuvav virsh u yakomu vpershe ne nazivayut estonciv naselennyam krayini a estoncyami yak narod Roblyachi ce vin dav lyudyam svoye im ya ta osobistist rozmirkovuyuchi pro stari dzherela U 1863 roci Yannsen pereyihav do Tartu i vidav gazetu Eesti Postimees Vin buv nosiyem estonskoyi nacionalnoyi obiznanosti zrobiv vagomij vnesok do nimecko baltijskoyi kulturi U 1865 roci Yannsena zasnuvav Asociaciyu v Tartu yaka vikonala pershi p yesi estonskoyu movoyu U 1869 roci v Tartu vidbuvsya pershij zagalnij estonskij pisennij festival na osnovi nimeckogo pisennogo konkursu Zagalnij spivochij festival vidtodi regulyarno organizovuyetsya do sogodni zalishayetsya osnovnim punktom nacionalnoyi svidomosti Estoniyi osoblivo v period vidstoronennya vid Radyanskogo Soyuzu Dim rodini Yannsen v Tartu stav centrom intelektualiv krayini Yannsen pisav teksti pisen v tomu chisli napisav pisnyu Moya krayina moye shastya i radist yaka stala nacionalnim gimnom pislya nezalezhnosti Estoniyi v 1918 roci Dochka Yannsena Lidiya Kojdula stala odnim z najvidomishih poetiv Estoniyi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 124112021 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Eesti biograafiline andmebaas ISIK d Track Q25504413PosilannyaBibliografiya Jogann Voldemar Yannsen Nimecka nacionalna biblioteka