Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

З їзд європейських монархів у Луцьку Назва зображення Вітовт Великий на конгресі в Луцьку Йонас Мацкявічус 1934 Інші наз

З'їзд європейських монархів у Луцьку

З'їзд європейських монархів у Луцьку
З'їзд європейських монархів у Луцьку
image
Назва зображення: «Вітовт Великий на конгресі в Луцьку». Йонас Мацкявічус, 1934
Інші назви: Європейський конгрес у Луцьку, Луцький з'їзд
Дата проведення: 1429
Місце проведення: Луцьк, Велике князівство Литовське, Руське, Жематійське (зараз Україна)
Країни-учасниці: image Велике князівство Литовське
image Королівство Польське
image Священна Римська імперія
image Угорське королівство
image Богемське королівство
image Данське королівство
image Лівонський орден
image Держава Тевтонського ордену
image Папська держава
image Візантійська імперія
image Велике князівство Московське
image Велике князівство Рязанське
image Тверське князівство
image Молдавське князівство
image Золота Орда

З'їзд європейських монархів у Луцьку — дипломатична зустріч, яка відбулася у січні 1429 року в місті Луцьку за ініціативою великого князя литовського Вітовта. Скликаний з відома та згоди короля угорського, німецького та чеського, імператора Священної Римської імперії Сигізмунда, з метою вирішення низки політичних та економічних питань Центрально-Східної Європи. Вітовт планував вирішити на ініційованому ним зібранні питання османської загрози для Європи, гуситську проблему, та, принагідно, питання власної коронації в статусі короля Литви, про що вів дипломатичне листування із Сигізмундом Люксембурзьким ще від 1428 року.

З'їзд європейських монархів був значною подією в історії середньовічного Луцька, хоча й через суперечки між головними його учасниками не мав суттєвого впливу на політичне життя тогочасної Європи.

Передумови для з'їзду

Кревська унія передбачала об'єднання Литви і Польщі й цим самим не давала можливості литовсько-руським правителям розгорнути свої амбіції на самостійність. Коронна рада стежила за діями великого князя литовського, кидаючи підозру на будь-які зовнішньополітичні відносини Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського. Вітовт, ставши 1392 року Великим князем литовським, відчував цей тиск і мріяв про суверенність князівства. Імператор Священної Римської Імперії, король угорський, німецький, чеський Сигізмунд I Люксембург заохочував Вітовта до коронації. Він хотів повністю відділити Литву від Польщі, щоб послабити вплив останньої на угорців і прусів, позаяк Сигізмунд мав там свої інтереси. Надалі він хотів створити союз між литвинами, угорцями, німцями проти польської держави. Питання про коронацію Вітовта і створення окремого литовсько-руського королівства мало вирішитися в Луцьку. Крім того, були нерозв'язаними багато складних політичних, оборонних та економічних питань, які назріли на той час в Центральній та Східній Європі. Зробивши Луцьк південною столицею Литви, Вітовт вирішив скликати з'їзд саме тут. Тож монархи з'їхалися в Луцьк і кожен намагався розв'язати свої та спільні проблеми.

image
image
image
Луцький замок та князівський палац у ньому (вигляд палацу — сучасна реконструкція)

З'їзд

На початку січня 1429 року делегати почали з'їжджатися в місто. Для їх розміщення були приготовані двори і будинки не тільки в Луцьку, а й в околицях. Були заготовлені сотні бочок вина та пива, стада лосів, зубрів, диких кабанів, домашні воли, барани, золоте та срібне столове приладдя. Загалом до Луцька прибуло 15 тисяч осіб, що перевищувало населення міста в кілька разів.

Сторони з'їзду та представники

image
Сигізмунд серед делегатів польських та угорських, гравюра XV ст.

До Луцька прибули представники таких держав:

image
Королівська трапеза, гравюра XV ст.
Монарші особи — учасники з'їзду
image
імператор Сигізмунд
image
король польський Ягайло-Владислав
image
великий князь литовський Вітовт
image
король данський і шведський Ерік VII

Спочатку до Луцька прибула польська делегація, згодом інші. Римський король запізнився і прибув до Луцька тільки в 20-х числах січня. Його зустріч була особливо пишною. Далеко за місто виїхали господарі на чолі з Вітовтом і Ягайлом та представники руської, латинської, вірменської, єврейської, караїмської громад Луцька. Після урочистої зустрічі процесія рушила до самого міста. Назустріч виходили багато людей з сіл, самих лучан та вже прибулих гостей з'їзду. Процес мав певне значення презентації, де кожен володар намагався подати своє представництво якомога пишніше, коштовніше, багатше. Все відбувалося під звуки дзвонів церков та костелів, барабанів, сурм. Після прибуття до замку великий князь влаштував ще один прийом з королівським почестями. Тогочасний польський історик Ян Длугош так описував початок з'їзду:

image ...Король римський і угорський Зиґмунт прибув на той з'їзд пізніше. Він, однак прислав завчасно послів, аби це якось виправдало його запізніле прибуття. Щоб не марнувати часу на зупинку в Луцьку, король Владислав подався з Луцька полювати на угіддя між Луцьком і Житомиром і пробув там кілька днів, аж поки йому не доповіли про прибуття до Луцька короля римського Зиґмунта. ...Вийшли на зустріч на відстань однієї милі князь Вітольд зі своїм почтом панів, а після його приїзду король польський Владислав увійшов до карети, в якій їхала королева римська Барбара, і в'їхав до Луцька. Потім за князем Вітовтом поспішав на коні король римський Зиґмунт, біля якого був єпископ краківський Збіґнєв, а тим часом труби та інші різні інструменти звучали потужно. image

Отже, поки не почалися дипломатичні переговори, гості розважалися, бенкетували. Щодня споживалося 700 діжок меду, вина, мальвазії та інших напоїв, 700 волів, 1400 баранів, сотні лосів, диких кабанів, а також інші страви. В перервах між дискусіями гості проводили час в різних забавах, лицарських турнірах, полюваннях. Блазень Генне, який потім виявився агентом Сигізмунда і шпигував на його користь, поки перебував при дворі Вітовта, розважав гостей. Дипломатичні засідання відбувалися у князівському палаці, який знаходився у Верхньому замку Луцька.

Проблеми, які вирішувалися на з'їзді

Обговорювані учасниками питання торкалися політичного, економічного, військового та релігійного аспектів життя Європи.

  • Волоське питання. Угорці, турки та поляки претендували на землі Молдавії. У боротьбі з турками Молдавія за угодою 1412 року мала виступати на боці Сигізмунда. Але вона не виконувала зобов'язання. Сигізмунд за це пропонував поділити цей край між Польщею та Угорщиною.
  • Коронування Вітовта. Аби відвернути амбіції Вітовта на Чеське королівство, і щоб ослабити Польщу, Сигізмунд здавна підбурював Вітовта на Литовське королівство. Вітовт також цього хотів, але активними противниками литовсько-руського королівства були поляки, які керувалися тим, що литовці не мають права нехтувати унійними зобов'язаннями. Питання коронації відклали на наступний з'їзд у Вільно.
  • Створення антитурецької коаліції. Монархи, які мали свої інтереси на Балканах, або поблизу Дунаю, були занепокоєні турецькою загрозою. Хоча відносини Порти і Візантії вряди-годи складалися мирно, османсько-венеціанська війна 1423—1430 років на користь турків та турецька облога Царгорода 1422 року не давали приводу на сподівання мирного майбутнього. Угорський та німецький король виступив з пропозицією до Литви та Польщі увійти до антитурецької коаліції, на що поляки відповіли своїм небажанням наражатися на велику небезпеку доти, доки коаліції не сформує велика кількість європейських держав.
  • Ганзійське питання. Данський король Ерік був особливо зацікавленим у тому, щоби врегулювати відносини з містами Німецької Ганзи. Давні сутички між ними та Данією виснажували королівство. Обговорювалися питання про врегулювання відносин з містами Ганзи.
  • Релігійні питання. На з'їзді виносилося питання про унію католицької та православної церков. Вітовт прагнув мати в князівстві самостійну церковну організацію, крім того, унію підтримував римський король та папські посли. Проте духовенство відмовилося навіть вступати в дискусію, отже справа закінчилася нічим. Обговорювалися натомість питання розколу католицької церкви і діяльність гуситів у Чехії.
  • Крім того, обговорювалася низка питань про вироблення правил торгівлі, про податки, про судноплавство на Балтиці.

Основне питання (коронація Вітовта), на успішне вирішення якого сподівалися Сигізмунд та Вітовт, було зірване поляками. Висловивши свій протест, польська делегація покинула Луцьк. Все ж коронування Вітовта запланували на серпень наступного року. Через протидію поляків, подію перенесли на вересень 1430 року. Коронаційні акти були підготовлені у канцелярії Сигізмунда. Литва проголошувалася королівством на вічні часи. Проте через перешкоду поляків, які перекрили шлях і не пустили корону до Литви, урочиста коронація Вітовта так і не відбулася.

Для тогочасного Луцька як одного з головних міст Великого князівства Литовського, Руського, Жемайтійського з'їзд монархів був важливою дипломатичною та історичною подією, котра підкреслила вагомість міста у розвитку князівства та Королівства Польського. Але зважаючи на велику кількість розбіжностей та суперечок між учасниками з'їзду, великого політичного значення для Європи він не мав.

З'їзд європейських монархів у мистецтві

З'їзду європейських монархів у Луцьку присвячено декілька творів мистецтва, а саме:

Пам'ять

Під мурами Луцького замку розташований історичний ресторан «Корона Вітовта», названий в память про з'їзд 1429 року та княжий бенкет для високих гостей.

Примітки

  1. Гудавичюс Эдвардас. История Литвы: с древнейших времен до 1569 г. / Э. Гудавичюс. — М.: Фонд им. И. Д. Сытина, 2005. — 679 с. — С. 265.
  2. Шараневич И. История Галицко-Володимирской Руси. Львов, 1863, — С. 339
  3. Грушевський М. Історія України-Руси. т. IV, — К.,1993. — С. 142, 154.
  4. Леонтович Ф. Очерки истории литовско-русского права. СПб., 1894. — С. 240.
  5. Троневич П. Оповідання з давньої історії Луцька. — Луцьк, 2006 — С. 23
  6. Троневич П. Волинь в сутінках української історії XIV—XVI ст. — Луцьк, 2003 — С. 36
  7. Stecki. Łuck starożytny i dzisiejszy, — Kraków, 1876 — S. 54.
  8. Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu, — Łuck, 1922 — S. 11
  9. Т.Садовнік, О.Бірюліна, В.Баран. Європейський з'їзд 1429 року в Луцьку. — Луцьк, 2006 — С. 24—26
  10. Барабашев А. Витовт. Последние двадцать лет княжения. 1410—1430. — СПб.: 1891. — C. 239—241.
  11. . Архів оригіналу за 18 липня 2020. Процитовано 22 липня 2017.
  12. Опис картини Йонаса Мацкявічуса «Вітовт Великий на конгресі в Луцьку» на офіційному сайті Президентського палацу Литовської Республіки [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
  13. . Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 24 жовтня 2016.
  14. Європа. Луцьк. 1429-й: поема / післям. П. Й. Коробчука. — Луцьк: Ініціал, 2014. — 48 с.: іл. [1] [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Література

  • Барабашев А. Витовт. Последние двадцать лет княжения, 1410—1430. — С.-Петербург: Типография И. Н. Скороходова, 1891. — 340 с. — C. 239—241. (рос.)
  • Таубе М. А. Международный конгресс на Волыни в XV столетии. Отдельный оттиск из журнала «Русский вестник», 1898 г., № 5. — М.: Товарищество типо-литографии Владимир Чичерин, 1898. — 22 с. (рос.)
  • Blaszczyk G. Burza koronacyjna: Dramatyczny fragment stosunków polsko-litewskich w XV wieku. — Poznań, 1998. (пол.)
  • Гудавичюс Эдвардас. История Литвы: с древнейших времен до 1569 г. / Э. Гудавичюс. — М.: Фонд им. И. Д. Сытина, 2005. — 679 с. — С. 265—268. (рос.)
  • Садовнік Т., Бірюліна О., Баран В. Європейський з'їзд 1429 року в Луцьку / Тамара Садовнік, Олена Бірюліна, Василь Баран. — 2-е вид. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. — 32 с.
  • Русина О. В. Луцький з'їзд монархів 1429 // Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: Вид-во «Наукова думка», 2009. — 790 с. — С. 314. [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.]


Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Z yizd yevropejskih monarhiv u Lucku Nazva zobrazhennya Vitovt Velikij na kongresi v Lucku Jonas Mackyavichus 1934 Inshi nazvi Yevropejskij kongres u Lucku Luckij z yizd Data provedennya 1429 Misce provedennya Luck Velike knyazivstvo Litovske Ruske Zhematijske zaraz Ukrayina Krayini uchasnici Velike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polske Svyashenna Rimska imperiya Ugorske korolivstvo Bogemske korolivstvo Danske korolivstvo Livonskij orden Derzhava Tevtonskogo ordenu Papska derzhava Vizantijska imperiya Velike knyazivstvo Moskovske Velike knyazivstvo Ryazanske Tverske knyazivstvo Moldavske knyazivstvo Zolota Orda Z yizd yevropejskih monarhiv u Lucku diplomatichna zustrich yaka vidbulasya u sichni 1429 roku v misti Lucku za iniciativoyu velikogo knyazya litovskogo Vitovta Sklikanij z vidoma ta zgodi korolya ugorskogo nimeckogo ta cheskogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sigizmunda z metoyu virishennya nizki politichnih ta ekonomichnih pitan Centralno Shidnoyi Yevropi Vitovt planuvav virishiti na inicijovanomu nim zibranni pitannya osmanskoyi zagrozi dlya Yevropi gusitsku problemu ta prinagidno pitannya vlasnoyi koronaciyi v statusi korolya Litvi pro sho viv diplomatichne listuvannya iz Sigizmundom Lyuksemburzkim she vid 1428 roku Z yizd yevropejskih monarhiv buv znachnoyu podiyeyu v istoriyi serednovichnogo Lucka hocha j cherez superechki mizh golovnimi jogo uchasnikami ne mav suttyevogo vplivu na politichne zhittya togochasnoyi Yevropi Peredumovi dlya z yizduKrevska uniya peredbachala ob yednannya Litvi i Polshi j cim samim ne davala mozhlivosti litovsko ruskim pravitelyam rozgornuti svoyi ambiciyi na samostijnist Koronna rada stezhila za diyami velikogo knyazya litovskogo kidayuchi pidozru na bud yaki zovnishnopolitichni vidnosini Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo Zhemajtijskogo Vitovt stavshi 1392 roku Velikim knyazem litovskim vidchuvav cej tisk i mriyav pro suverennist knyazivstva Imperator Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi korol ugorskij nimeckij cheskij Sigizmund I Lyuksemburg zaohochuvav Vitovta do koronaciyi Vin hotiv povnistyu viddiliti Litvu vid Polshi shob poslabiti vpliv ostannoyi na ugorciv i prusiv pozayak Sigizmund mav tam svoyi interesi Nadali vin hotiv stvoriti soyuz mizh litvinami ugorcyami nimcyami proti polskoyi derzhavi Pitannya pro koronaciyu Vitovta i stvorennya okremogo litovsko ruskogo korolivstva malo virishitisya v Lucku Krim togo buli nerozv yazanimi bagato skladnih politichnih oboronnih ta ekonomichnih pitan yaki nazrili na toj chas v Centralnij ta Shidnij Yevropi Zrobivshi Luck pivdennoyu stoliceyu Litvi Vitovt virishiv sklikati z yizd same tut Tozh monarhi z yihalisya v Luck i kozhen namagavsya rozv yazati svoyi ta spilni problemi Luckij zamok ta knyazivskij palac u nomu viglyad palacu suchasna rekonstrukciya Z yizdNa pochatku sichnya 1429 roku delegati pochali z yizhdzhatisya v misto Dlya yih rozmishennya buli prigotovani dvori i budinki ne tilki v Lucku a j v okolicyah Buli zagotovleni sotni bochok vina ta piva stada losiv zubriv dikih kabaniv domashni voli barani zolote ta sribne stolove priladdya Zagalom do Lucka pribulo 15 tisyach osib sho perevishuvalo naselennya mista v kilka raziv Storoni z yizdu ta predstavniki Sigizmund sered delegativ polskih ta ugorskih gravyura XV st Gospodaryami buli Vitovt z litovskimi i ruskimi knyazivskimi rodami Olelkovichiv Golshanskih Sangushkiv Chetvertinskih Chortorijskih Ostrozkih Druckih Kurcevichiv boyar Kerdeyiv takozh lucki katolicki pravoslavni virmenski yepiskopi yevrejske duhovenstvo Do Lucka pribuli predstavniki takih derzhav Korolivska trapeza gravyura XV st Korolivstvo Polske Korol Vladislav II Yagajlo krakivskij yepiskop Zbignyev Olesnickij krakivskij arhiyepiskop Yan voyevoda krakivskij senator Vojceh Yastshembec predstavniki rodin Ostrorogiv Svyashenna Rimska imperiya Ugorshina Majbutnij imperator korol rimskij cheskij ugorskij Sigizmund I Lyuksemburg z druzhinoyu Barbaroyu nimecki aristokrati cheski rodi ugorski rodi horvatski rodi avstrijski gercogi dvoryani Yevropi prisluga zbrojna storozha Danske korolivstvo Korol danskij i shvedskij Erik VII Livonskij orden Magistr ordenu Cisse fon dem Rutenberg zi svoyimi licaryami Tevtonskij Orden Komandor Papa Rimskij Martin V prislav poslancya legata Andriya Dominikana Vizantijska imperiya Predstavniki imperatora Ioana VIII ta svyasheniki Moskovske knyazivstvo Velikij knyaz Vasil II Temnij mitropolit Fotij Pivnichno Shidni ruski knyazivstva Velikij knyaz ryazanskij Ivan Fedorovich velikij knyaz tverskij Boris Oleksandrovich Tatarski hani Perekopskoyi Donskoyi Volzkoyi ord Monarshi osobi uchasniki z yizduimperator Sigizmundkorol polskij Yagajlo Vladislavvelikij knyaz litovskij Vitovtkorol danskij i shvedskij Erik VII Spochatku do Lucka pribula polska delegaciya zgodom inshi Rimskij korol zapiznivsya i pribuv do Lucka tilki v 20 h chislah sichnya Jogo zustrich bula osoblivo pishnoyu Daleko za misto viyihali gospodari na choli z Vitovtom i Yagajlom ta predstavniki ruskoyi latinskoyi virmenskoyi yevrejskoyi karayimskoyi gromad Lucka Pislya urochistoyi zustrichi procesiya rushila do samogo mista Nazustrich vihodili bagato lyudej z sil samih luchan ta vzhe pribulih gostej z yizdu Proces mav pevne znachennya prezentaciyi de kozhen volodar namagavsya podati svoye predstavnictvo yakomoga pishnishe koshtovnishe bagatshe Vse vidbuvalosya pid zvuki dzvoniv cerkov ta kosteliv barabaniv surm Pislya pributtya do zamku velikij knyaz vlashtuvav she odin prijom z korolivskim pochestyami Togochasnij polskij istorik Yan Dlugosh tak opisuvav pochatok z yizdu Korol rimskij i ugorskij Zigmunt pribuv na toj z yizd piznishe Vin odnak prislav zavchasno posliv abi ce yakos vipravdalo jogo zapiznile pributtya Shob ne marnuvati chasu na zupinku v Lucku korol Vladislav podavsya z Lucka polyuvati na ugiddya mizh Luckom i Zhitomirom i probuv tam kilka dniv azh poki jomu ne dopovili pro pributtya do Lucka korolya rimskogo Zigmunta Vijshli na zustrich na vidstan odniyeyi mili knyaz Vitold zi svoyim pochtom paniv a pislya jogo priyizdu korol polskij Vladislav uvijshov do kareti v yakij yihala koroleva rimska Barbara i v yihav do Lucka Potim za knyazem Vitovtom pospishav na koni korol rimskij Zigmunt bilya yakogo buv yepiskop krakivskij Zbignyev a tim chasom trubi ta inshi rizni instrumenti zvuchali potuzhno Otzhe poki ne pochalisya diplomatichni peregovori gosti rozvazhalisya benketuvali Shodnya spozhivalosya 700 dizhok medu vina malvaziyi ta inshih napoyiv 700 voliv 1400 baraniv sotni losiv dikih kabaniv a takozh inshi stravi V perervah mizh diskusiyami gosti provodili chas v riznih zabavah licarskih turnirah polyuvannyah Blazen Genne yakij potim viyavivsya agentom Sigizmunda i shpiguvav na jogo korist poki perebuvav pri dvori Vitovta rozvazhav gostej Diplomatichni zasidannya vidbuvalisya u knyazivskomu palaci yakij znahodivsya u Verhnomu zamku Lucka Problemi yaki virishuvalisya na z yizdi Obgovoryuvani uchasnikami pitannya torkalisya politichnogo ekonomichnogo vijskovogo ta religijnogo aspektiv zhittya Yevropi Voloske pitannya Ugorci turki ta polyaki pretenduvali na zemli Moldaviyi U borotbi z turkami Moldaviya za ugodoyu 1412 roku mala vistupati na boci Sigizmunda Ale vona ne vikonuvala zobov yazannya Sigizmund za ce proponuvav podiliti cej kraj mizh Polsheyu ta Ugorshinoyu Koronuvannya Vitovta Abi vidvernuti ambiciyi Vitovta na Cheske korolivstvo i shob oslabiti Polshu Sigizmund zdavna pidburyuvav Vitovta na Litovske korolivstvo Vitovt takozh cogo hotiv ale aktivnimi protivnikami litovsko ruskogo korolivstva buli polyaki yaki keruvalisya tim sho litovci ne mayut prava nehtuvati unijnimi zobov yazannyami Pitannya koronaciyi vidklali na nastupnij z yizd u Vilno Stvorennya antitureckoyi koaliciyi Monarhi yaki mali svoyi interesi na Balkanah abo poblizu Dunayu buli zanepokoyeni tureckoyu zagrozoyu Hocha vidnosini Porti i Vizantiyi vryadi godi skladalisya mirno osmansko venecianska vijna 1423 1430 rokiv na korist turkiv ta turecka obloga Cargoroda 1422 roku ne davali privodu na spodivannya mirnogo majbutnogo Ugorskij ta nimeckij korol vistupiv z propoziciyeyu do Litvi ta Polshi uvijti do antitureckoyi koaliciyi na sho polyaki vidpovili svoyim nebazhannyam narazhatisya na veliku nebezpeku doti doki koaliciyi ne sformuye velika kilkist yevropejskih derzhav Ganzijske pitannya Danskij korol Erik buv osoblivo zacikavlenim u tomu shobi vregulyuvati vidnosini z mistami Nimeckoyi Ganzi Davni sutichki mizh nimi ta Daniyeyu visnazhuvali korolivstvo Obgovoryuvalisya pitannya pro vregulyuvannya vidnosin z mistami Ganzi Religijni pitannya Na z yizdi vinosilosya pitannya pro uniyu katolickoyi ta pravoslavnoyi cerkov Vitovt pragnuv mati v knyazivstvi samostijnu cerkovnu organizaciyu krim togo uniyu pidtrimuvav rimskij korol ta papski posli Prote duhovenstvo vidmovilosya navit vstupati v diskusiyu otzhe sprava zakinchilasya nichim Obgovoryuvalisya natomist pitannya rozkolu katolickoyi cerkvi i diyalnist gusitiv u Chehiyi Krim togo obgovoryuvalasya nizka pitan pro viroblennya pravil torgivli pro podatki pro sudnoplavstvo na Baltici Osnovne pitannya koronaciya Vitovta na uspishne virishennya yakogo spodivalisya Sigizmund ta Vitovt bulo zirvane polyakami Vislovivshi svij protest polska delegaciya pokinula Luck Vse zh koronuvannya Vitovta zaplanuvali na serpen nastupnogo roku Cherez protidiyu polyakiv podiyu perenesli na veresen 1430 roku Koronacijni akti buli pidgotovleni u kancelyariyi Sigizmunda Litva progoloshuvalasya korolivstvom na vichni chasi Prote cherez pereshkodu polyakiv yaki perekrili shlyah i ne pustili koronu do Litvi urochista koronaciya Vitovta tak i ne vidbulasya Dlya togochasnogo Lucka yak odnogo z golovnih mist Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo Zhemajtijskogo z yizd monarhiv buv vazhlivoyu diplomatichnoyu ta istorichnoyu podiyeyu kotra pidkreslila vagomist mista u rozvitku knyazivstva ta Korolivstva Polskogo Ale zvazhayuchi na veliku kilkist rozbizhnostej ta superechok mizh uchasnikami z yizdu velikogo politichnogo znachennya dlya Yevropi vin ne mav Z yizd yevropejskih monarhiv u mistectviZ yizdu yevropejskih monarhiv u Lucku prisvyacheno dekilka tvoriv mistectva a same Kartina Jonasa Mackyavichusa Vitovt Velikij na kongresi v Lucku 1934 zaraz eksponuyetsya v Prezidentskomu palaci Litovskoyi Respubliki Kartina volinskogo hudozhnika Andriya Serebryakova Z yizd monarhiv 2013 zaraz eksponuyetsya u Volinskomu regionalnomu muzeyi ukrayinskogo vijska ta vijskovoyi tehniki m Luck Poema Viktora Grebenyuka Yevropa Luck 1429 j 2014 Kartina ukrayinskogo hudozhnika batalista Artura Orlonova Z yizd yevropejskih monarhiv u Lucku 1429 rik 2017 Pam yatPid murami Luckogo zamku roztashovanij istorichnij restoran Korona Vitovta nazvanij v pamyat pro z yizd 1429 roku ta knyazhij benket dlya visokih gostej PrimitkiGudavichyus Edvardas Istoriya Litvy s drevnejshih vremen do 1569 g E Gudavichyus M Fond im I D Sytina 2005 679 s S 265 Sharanevich I Istoriya Galicko Volodimirskoj Rusi Lvov 1863 S 339 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi t IV K 1993 S 142 154 Leontovich F Ocherki istorii litovsko russkogo prava SPb 1894 S 240 Tronevich P Opovidannya z davnoyi istoriyi Lucka Luck 2006 S 23 Tronevich P Volin v sutinkah ukrayinskoyi istoriyi XIV XVI st Luck 2003 S 36 Stecki Luck starozytny i dzisiejszy Krakow 1876 S 54 Adam Wojnicz Luck na Wolyniu Luck 1922 S 11 T Sadovnik O Biryulina V Baran Yevropejskij z yizd 1429 roku v Lucku Luck 2006 S 24 26 Barabashev A Vitovt Poslednie dvadcat let knyazheniya 1410 1430 SPb 1891 C 239 241 Arhiv originalu za 18 lipnya 2020 Procitovano 22 lipnya 2017 Opis kartini Jonasa Mackyavichusa Vitovt Velikij na kongresi v Lucku na oficijnomu sajti Prezidentskogo palacu Litovskoyi Respubliki 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2016 Procitovano 24 zhovtnya 2016 Yevropa Luck 1429 j poema pislyam P J Korobchuka Luck Inicial 2014 48 s il 1 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaBarabashev A Vitovt Poslednie dvadcat let knyazheniya 1410 1430 S Peterburg Tipografiya I N Skorohodova 1891 340 s C 239 241 ros Taube M A Mezhdunarodnyj kongress na Volyni v XV stoletii Otdelnyj ottisk iz zhurnala Russkij vestnik 1898 g 5 M Tovarishestvo tipo litografii Vladimir Chicherin 1898 22 s ros Blaszczyk G Burza koronacyjna Dramatyczny fragment stosunkow polsko litewskich w XV wieku Poznan 1998 pol Gudavichyus Edvardas Istoriya Litvy s drevnejshih vremen do 1569 g E Gudavichyus M Fond im I D Sytina 2005 679 s S 265 268 ros Sadovnik T Biryulina O Baran V Yevropejskij z yizd 1429 roku v Lucku Tamara Sadovnik Olena Biryulina Vasil Baran 2 e vid Luck Volinska oblasna drukarnya 2006 32 s Rusina O V Luckij z yizd monarhiv 1429 Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 6 La Mi Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Vid vo Naukova dumka 2009 790 s S 314 18 lipnya 2020 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ