Зорі типу BY Дракона — це змінні зорі головної послідовності пізніх спектральних класів, як правило, K або M. Назва походить від прототипу цієї групи змінних — зоряної системи BY Дракона. Ці зорі демонструють зміни у світності внаслідок поєднання обертання зорі із зоряними плямами та іншою активністю хромосфери. Коливання яскравості переважно не перевищують 0,5 зоряної величини. Криві яскравості (блиску) змінних типу BY Дракона є квазіперіодичними, а період наближений до середньої швидкості обертання зорі. Крива яскравості є нерегулярною протягом одного періоду та дещо змінюється за формою від періоду до періоду. У зорі-прототипа BY Дракона форма кривої яскравості за період залишалася схожою протягом місяця.
До зір типу BY Дракона спектральних класів K та М, які розташовані відносно недалеко від Землі, належать зоря Барнарда, зоря Каптейна, 61 Лебедя, Росс 248, Лакайль 8760 (AX Мікроскопа), Лаланд 21185 та Лейтен 726-8.
Росс 248 — це перша підтверджена зоря типу BY Дракона, змінність якої відкрив (Gerald Edward Kron) у 1950 році. Змінність прототипу BY Дракона була відкрита 1966 року, а детально її дослідив Павло Чугайнов у 1973—1976 роках.
Як не дивно, зоря Проціон, яка значно яскравіша за Сонце та має спектральний клас F5 IV/V, також вважається змінною типу BY Дракона. Проціон має дві незвичайності: він рухається з головної послідовності у фазу субгігантів та перебуває посередині між стадією протон-протонного ланцюжка та горіння циклу Бете. Це означає, що його зовнішня оболонка перебуває в перехідній стадії між конвективною та неконвективною. Будь-яка з цих особливостей може пояснити її аномально великі зоряні плями.
Деякі з цих зір демонструють спалахи, що спричиняє додаткову змінність типу UV Кита. Також спектри змінних типу BY Дракона (особливо їхні лінії водню та кальцію) схожі на спектри змінних типу RS Гончих Псів, іншої групи змінних зір з активними хромосферами.
Примітки
- Lopez-Morales, Mercedes; Morrell, N. I.; Butler, R. P.; Seager, S. (2006), Limits to Transits of the Neptune-mass planet orbiting Gl 581, Publications of the Astronomical Society of the Pacific, 118, arXiv:astro-ph/0609255, Bibcode:2006PASP..118.1506L, doi:10.1086/508904,
BY Draconis variable. This type of variable is characterized by quasiperiodic photometric variations over time scales from less than a day to months, and amplitudes ranging from a few hundredths of a magnitude to 0.5 mags.
- Hoffmeister та ін. (1984), Veranderliche Stern, Springer
{{}}
: Явне використання «та ін.» у:|last1=
() - Schaaf (2008), The Brightest Stars, Wiley
- Schrijver, Carolus J.; Zwaan, Cornelis (2000), , Cambridge astrophysics series, т. 34, Cambridge University Press, с. 343, ISBN , архів оригіналу за 1 березня 2017, процитовано 7 жовтня 2015
- Jaschek, Carlos; Jaschek, Mercedes (1990), , Cambridge University Press, с. 374, ISBN , архів оригіналу за 1 березня 2017, процитовано 7 жовтня 2015
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zori tipu BY Drakona ce zminni zori golovnoyi poslidovnosti piznih spektralnih klasiv yak pravilo K abo M Nazva pohodit vid prototipu ciyeyi grupi zminnih zoryanoyi sistemi BY Drakona Ci zori demonstruyut zmini u svitnosti vnaslidok poyednannya obertannya zori iz zoryanimi plyamami ta inshoyu aktivnistyu hromosferi Kolivannya yaskravosti perevazhno ne perevishuyut 0 5 zoryanoyi velichini Krivi yaskravosti blisku zminnih tipu BY Drakona ye kvaziperiodichnimi a period nablizhenij do serednoyi shvidkosti obertannya zori Kriva yaskravosti ye neregulyarnoyu protyagom odnogo periodu ta desho zminyuyetsya za formoyu vid periodu do periodu U zori prototipa BY Drakona forma krivoyi yaskravosti za period zalishalasya shozhoyu protyagom misyacya Do zir tipu BY Drakona spektralnih klasiv K ta M yaki roztashovani vidnosno nedaleko vid Zemli nalezhat zorya Barnarda zorya Kaptejna 61 Lebedya Ross 248 Lakajl 8760 AX Mikroskopa Laland 21185 ta Lejten 726 8 Ross 248 ce persha pidtverdzhena zorya tipu BY Drakona zminnist yakoyi vidkriv Gerald Edward Kron u 1950 roci Zminnist prototipu BY Drakona bula vidkrita 1966 roku a detalno yiyi doslidiv Pavlo Chugajnov u 1973 1976 rokah Yak ne divno zorya Procion yaka znachno yaskravisha za Sonce ta maye spektralnij klas F5 IV V takozh vvazhayetsya zminnoyu tipu BY Drakona Procion maye dvi nezvichajnosti vin ruhayetsya z golovnoyi poslidovnosti u fazu subgigantiv ta perebuvaye poseredini mizh stadiyeyu proton protonnogo lancyuzhka ta gorinnya ciklu Bete Ce oznachaye sho jogo zovnishnya obolonka perebuvaye v perehidnij stadiyi mizh konvektivnoyu ta nekonvektivnoyu Bud yaka z cih osoblivostej mozhe poyasniti yiyi anomalno veliki zoryani plyami Deyaki z cih zir demonstruyut spalahi sho sprichinyaye dodatkovu zminnist tipu UV Kita Takozh spektri zminnih tipu BY Drakona osoblivo yihni liniyi vodnyu ta kalciyu shozhi na spektri zminnih tipu RS Gonchih Psiv inshoyi grupi zminnih zir z aktivnimi hromosferami PrimitkiLopez Morales Mercedes Morrell N I Butler R P Seager S 2006 Limits to Transits of the Neptune mass planet orbiting Gl 581 Publications of the Astronomical Society of the Pacific 118 arXiv astro ph 0609255 Bibcode 2006PASP 118 1506L doi 10 1086 508904 BY Draconis variable This type of variable is characterized by quasiperiodic photometric variations over time scales from less than a day to months and amplitudes ranging from a few hundredths of a magnitude to 0 5 mags Hoffmeister ta in 1984 Veranderliche Stern Springer a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Citation title Shablon Citation citation a Yavne vikoristannya ta in u last1 dovidka Schaaf 2008 The Brightest Stars Wiley Schrijver Carolus J Zwaan Cornelis 2000 Cambridge astrophysics series t 34 Cambridge University Press s 343 ISBN 0 521 58286 5 arhiv originalu za 1 bereznya 2017 procitovano 7 zhovtnya 2015 Jaschek Carlos Jaschek Mercedes 1990 Cambridge University Press s 374 ISBN 0 521 38996 8 arhiv originalu za 1 bereznya 2017 procitovano 7 zhovtnya 2015