Лаланд 21185 (сузір'я Великої Ведмедиці) — масивний червоний карлик, відстань 8,29 світлових років, АЗВ = 10,4 , спектр M2.1, маса = 0,450 маси Сонця.
Лаланд 21185 по масі більше зорі Барнарда в 2,7 раз, а Проксіми в 4,2 раза. Температура її поверхні близько 3500К. Вік Лаланда приблизно ~ 8-10 млрд років.
Найближчий сусід — зоря Вольф 359 (4,1 св. роки).
Історія відкриття і дослідження
Вперше зоря була зафіксована в спостереженнях Жозефа Лаланда, французького астронома, в 1801 році. Саме тоді їй було надано назву.
В 1951 Петер ван де Камп і Sarah Lippincott заявили про виявлення планетної системи у зорі Лаланд 21185. Дослідження проводились шляхом позиційних вимірів на фотопластинках, отриманих на 24-х дюймовому рефракторі обсерваторії Sproul, що належала Swarthmore College, штат Пенсільванія, США. В 1960 році Sarah Lippincott зробила повторну заяву стосовно відкриття 1951 року. Але в 1974 році астроном George Gatewood із обсерваторії Алегені, проводячи додаткові дослідження астрометричними методами, оголосив результати ван де Кампа і Ліппінкот помилковими.
Втім, в 1996 році, той же George Gatewood повідомив про те, що зоря може мати планетну систему з декількома планетами. Ця інформація ґрунтувалася на аналізі даних фотозйомки з період 1930—1984 років і даних про рух зорі з 1988 по 1996 рік. Отримані дані дозволили припустити наявність трьох планет.
По результатам сучасних (2010) досліджень, отриманих методом променевих швидкостей, Лаланд 21185 не має планетної системи — принаймні, в тому вигляді, якою вона уявлялась по заявам Петера ван де Кампа, Сари Ліппінкот і Джорджа Гейтвуда. Виміряна радіальна швидкість Лаланд 21185 постійна, що виключає, по результатам досліджень, у даної зорі планет з масою вищою маси Юпітера.
У культурі
Лаланд 21185 є метою першої міжзоряної експедиції землян у романі Грегорі Бенфорда «Крізь море сонць» (1984). Там вона знаходить планету, населену розумними істотами, що здатні керувати електромагнітними полями за допомогою своїх тіл.
Див. також
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (квітень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Laland 21185 suzir ya Velikoyi Vedmedici masivnij chervonij karlik vidstan 8 29 svitlovih rokiv AZV 10 4 spektr M2 1 masa 0 450 masi Soncya Laland 21185 po masi bilshe zori Barnarda v 2 7 raz a Proksimi v 4 2 raza Temperatura yiyi poverhni blizko 3500K Vik Lalanda priblizno 8 10 mlrd rokiv Najblizhchij susid zorya Volf 359 4 1 sv roki Istoriya vidkrittya i doslidzhennyaVpershe zorya bula zafiksovana v sposterezhennyah Zhozefa Lalanda francuzkogo astronoma v 1801 roci Same todi yij bulo nadano nazvu V 1951 Peter van de Kamp i Sarah Lippincott zayavili pro viyavlennya planetnoyi sistemi u zori Laland 21185 Doslidzhennya provodilis shlyahom pozicijnih vimiriv na fotoplastinkah otrimanih na 24 h dyujmovomu refraktori observatoriyi Sproul sho nalezhala Swarthmore College shtat Pensilvaniya SShA V 1960 roci Sarah Lippincott zrobila povtornu zayavu stosovno vidkrittya 1951 roku Ale v 1974 roci astronom George Gatewood iz observatoriyi Alegeni provodyachi dodatkovi doslidzhennya astrometrichnimi metodami ogolosiv rezultati van de Kampa i Lippinkot pomilkovimi Vtim v 1996 roci toj zhe George Gatewood povidomiv pro te sho zorya mozhe mati planetnu sistemu z dekilkoma planetami Cya informaciya gruntuvalasya na analizi danih fotozjomki z period 1930 1984 rokiv i danih pro ruh zori z 1988 po 1996 rik Otrimani dani dozvolili pripustiti nayavnist troh planet Po rezultatam suchasnih 2010 doslidzhen otrimanih metodom promenevih shvidkostej Laland 21185 ne maye planetnoyi sistemi prinajmni v tomu viglyadi yakoyu vona uyavlyalas po zayavam Petera van de Kampa Sari Lippinkot i Dzhordzha Gejtvuda Vimiryana radialna shvidkist Laland 21185 postijna sho viklyuchaye po rezultatam doslidzhen u danoyi zori planet z masoyu vishoyu masi Yupitera U kulturiLaland 21185 ye metoyu pershoyi mizhzoryanoyi ekspediciyi zemlyan u romani Gregori Benforda Kriz more sonc 1984 Tam vona znahodit planetu naselenu rozumnimi istotami sho zdatni keruvati elektromagnitnimi polyami za dopomogoyu svoyih til Div takozhZorya Barnarda Najblizhchi zori Ce nezavershena stattya z astronomiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2016