Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Запові́дник Вієрісті (ест. Viieristi looduskaitseala) — природний заповідник, розташований на острові Сааремаа, що на заході Естонії. Створений 3 квітня 1965 року задля охорони реліктових форм рельєфу, різноманітних типів рослинності (лісів, боліт, лук), типової для заходу Естонії флори і фауни. Спочатку площа охоронної зони становила 378 га, згодом її трохи збільшили; сучасна заповідна площа становить 389,8 га, з яких 367,9 га припадають на суходіл, 21,9 га — на акваторію. Заповідник включений до європейської мережі природоохоронних територій Natura 2000.
 Дюни і ліси заповідника Вієрісті. | |
| 58°00′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 58.000° пн. ш. 22.167° сх. д.Координати: 58°00′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 58.000° пн. ш. 22.167° сх. д. | |
| Країна |  Естонія |
|---|---|
| Розташування | Естонія, Сааремаа, Сааремаа |
| Найближче місто | Курессааре |
| Водні об'єкти | Балтійське море |
| Площа | 389,8 га |
| Засновано | 3 квітня 1965 |
| Оператор | Екологічна рада Західного регіону |
| Статус: | d[3] |
  Заповідник Вієрісті (Естонія) | |
 Заповідник Вієрісті у Вікісховищі | |
Географія та геологія
Заповідник Вієрісті розташований на заході Естонії, в повіті Сааремаа, в межах однойменній волості (до адміністративної реформи його територія належала волостям Сальме і Торгу). Кордони охоронюваної зони лежать на крайньому півдні острова Сааремаа поряд із селами Кааві, Мяебе, Лиупиллу, Вінтрі, Мясса.
Основна частина заповідних теренів охоплює узбережжя Балтійського моря в межах півострова Сирве, до охоронюваної зони також включена невелика ділянка літоралі. Рельєф заповідника Вієрісті складний, оскільки до нього входять ділянки різного геологічного походження. Найбільш віддалена від моря й найбільш підвищена зона в минулому була суходолом, у сучасний історичний період її вирізняє наявність доволі плодючих і потужних ґрунтів, на яких ростуть густі й листяні ліси. Трохи нижче від неї лежить кліф, що являє собою берегову терасу стародавнього Літоринового моря. Наразі абсолютна висота кліфу і ділянок над ним становить 24—27 м. Під кліфом простяглась вужча ділянка суходолу, яка в минулому була мілководдям Літоринового моря. Відступаючи, воно залишило по собі потужні відклади піску, які перетворились на приморські дюни. В сучасний період вони вкриті малопотужними сухими ґрунтами, на яких розвинулись бори. Між дюнами і кліфом простяглася смуга низинних боліт завширшки 10—50 м, вони утворились на вапнякових ґрунтах і живляться мінеральними джерелами, що витікають з-під кліфу. Найнижчі ділянки у заповіднику Вієрісті — це сучасне узбережжя і лагуни Балтійського моря. Щовесни або після тривалих дощів тут утворюється тимчасова водойма — озеро Колтсі. Поблизу озера також є кілька дрібних джерел.
Флора
Флора заповідника Вієрісті різноманітна, що обумовлено наявністю в його межах різних ландшафтів. Серед типів рослинності тут виділяють такі: ялинові ліси, листяні ліси, бори, заболочені ліси, мінеральні болота і тимчасові водойми, лучні угруповання з безколінцем блакитним, рослинність мілководних морських заток. Загалом тут описано 22 види рідкісних рослин.
Ялинові ліси заповідника Вієрісті ростуть на віддалених від моря ділянках з вологими і плодючими ґрунтами. В них добре виражений трав'яний покрив, у якому переважають представники тіньолюбного різнотрав'я, плауни і мохи. З рідкісних видів тут знайдені плаун баранець звичайний і мох . У цьому ж районі розвинені й листяні ліси. Усі вони старого віку. В першому ярусі цих лісів поширена береза повисла, у підліску зростає рідкісний вид горобини — , а також взяті в Естонії під охорону яблуні лісові. Навесні землю вкриває килим анемони жовтецевої, яка в Естонії росте на межі свого ареалу, а влітку буяють папороті, включно з рідкісним голокупником Роберта. Також у лісах обох цих типів описані рідкісні види орхідей: , коручки темно-червона і широколиста, любки дволиста і зеленоцвіта. Ще одним раритетом, який спорадично трапляється в листяних лісах над кліфом, є плющ звичайний. В Естонії він перебуває на східній межі ареалу і тому дуже вразливий до змін зовнішнього середовища.
У борах, де ґрунти значно бідніші й сухіші, трав'яний покрив розвинутий слабко. В ньому більше виражена частка лишайників. Як домішка в підліску цих лісів трапляється цінна деревна порода — тис ягідний, а в підліску багато гарно квітучого вовчого лика звичайного. Заболочені ліси відносно бідні на різнотрав'я і рідкісні рослини.
Натомість мінеральні болота з надлишком вологи й вапняковим ґрунтом до вподоби деяким орхідеям. Зокрема, тут часто трапляються зозулині сльози яйцелисті, , а з рослин інших систематичних груп знайдені рідкісні ситник тупоцвітий і Myrica gale (цінний чагарник — постачальник сировини для ризького чорного бальзаму). Ще більше орхідей зростає на луках, де панівним видом є безколінець блакитний. Під покривом цього злаку ховаються Dactylorhiza russowii, , зозульки м'ясо-червоні, плямисті, Фукса, комашник мухоносний. Крім того, на луках можна віднайти цікавих представників різнотрав'я, що походять з тепліших регіонів. До таких належать вика кашубська, горлянка пірамідальна, коростянка голубина, сон лучний.
Рідкісні рослини заповідника Вієрісті
 |  |  |  |  |  |
Фауна
У порівнянні з флорою фауна заповідника Вієрісті досліджена менш ретельно. Через невелику площу охоронюваної території тут відсутні великі звірі. Натомість доволі різноманітний пташиний світ. Нарівні зі звичайними для Естонії птахами, які у заповіднику є фоновими видами, тут можна побачити й рідкісних пернатих. Наприклад, старовікові листяні ліси приваблюють жовну сиву і чорну, які знаходять у стовбурах гнилих дерев чимало поживи. З дрібних лісових птахів тут живе мухоловка мала, а з великих у заповіднику спостерігали тетеруків і пугачів. У сухих і добре освітлених борах гніздуються вихідці з південних регіонів — дрімлюга та сиворакша. Обидва види шукають поживу на луках поза місцем гніздування. Луки заселяють деркачі, зарості навколо водойм приваблюють пірникоз червоношиїх. Також у заповіднику Вієрісті зафіксовані два види великих пернатих: журавель сірий годується на болотах і луках, а орлан-білохвіст полює на узбережжі. Крім того, з охоронюваних видів на узбережжі моря зупиняються крячки полярні.
З безхребетних тварин найчисельніші комахи, зокрема, у заповіднику багато денних метеликів.
Денні метелики заповідника Вієрісті
 |  |  |  |  |
Самиця синявця карликового. | Рябець Аталія, вид зверху. | Рябець Аталія, вид збоку. |
Джерела
- [Природний заповідник Вієрісті]. register.keskkonnainfo.ee ((ест.)) . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 22 квітня 2020.
- Постанова №32 виконкому Кінгісеппського району «Про охорону природи в Кінгісеппському районі» від 3 квітня 1965 року. [ 10 квітня 2019 у Wayback Machine.](ест.)
- Реєстр довкілля Естонії
- Sepp M. Saare maakonna loodusväärtused [ 5 лютого 2020 у Wayback Machine.]. — 2012. — C. 15.(ест.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zapovi dnik Viyeristi est Viieristi looduskaitseala prirodnij zapovidnik roztashovanij na ostrovi Saaremaa sho na zahodi Estoniyi Stvorenij 3 kvitnya 1965 roku zadlya ohoroni reliktovih form relyefu riznomanitnih tipiv roslinnosti lisiv bolit luk tipovoyi dlya zahodu Estoniyi flori i fauni Spochatku plosha ohoronnoyi zoni stanovila 378 ga zgodom yiyi trohi zbilshili suchasna zapovidna plosha stanovit 389 8 ga z yakih 367 9 ga pripadayut na suhodil 21 9 ga na akvatoriyu Zapovidnik vklyuchenij do yevropejskoyi merezhi prirodoohoronnih teritorij Natura 2000 Zapovidnik ViyeristiDyuni i lisi zapovidnika Viyeristi Dyuni i lisi zapovidnika Viyeristi 58 00 pn sh 22 10 sh d 58 000 pn sh 22 167 sh d 58 000 22 167 Koordinati 58 00 pn sh 22 10 sh d 58 000 pn sh 22 167 sh d 58 000 22 167Krayina EstoniyaRoztashuvannyaEstoniya Saaremaa SaaremaaNajblizhche mistoKuressaareVodni ob yektiBaltijske morePlosha389 8 gaZasnovano3 kvitnya 1965OperatorEkologichna rada Zahidnogo regionuStatus d 3 Zapovidnik Viyeristi Estoniya Zapovidnik Viyeristi u VikishovishiGeografiya ta geologiyaZapovidnik Viyeristi roztashovanij na zahodi Estoniyi v poviti Saaremaa v mezhah odnojmennij volosti do administrativnoyi reformi jogo teritoriya nalezhala volostyam Salme i Torgu Kordoni ohoronyuvanoyi zoni lezhat na krajnomu pivdni ostrova Saaremaa poryad iz selami Kaavi Myaebe Liupillu Vintri Myassa Osnovna chastina zapovidnih tereniv ohoplyuye uzberezhzhya Baltijskogo morya v mezhah pivostrova Sirve do ohoronyuvanoyi zoni takozh vklyuchena nevelika dilyanka litorali Relyef zapovidnika Viyeristi skladnij oskilki do nogo vhodyat dilyanki riznogo geologichnogo pohodzhennya Najbilsh viddalena vid morya j najbilsh pidvishena zona v minulomu bula suhodolom u suchasnij istorichnij period yiyi viriznyaye nayavnist dovoli plodyuchih i potuzhnih gruntiv na yakih rostut gusti j listyani lisi Trohi nizhche vid neyi lezhit klif sho yavlyaye soboyu beregovu terasu starodavnogo Litorinovogo morya Narazi absolyutna visota klifu i dilyanok nad nim stanovit 24 27 m Pid klifom prostyaglas vuzhcha dilyanka suhodolu yaka v minulomu bula milkovoddyam Litorinovogo morya Vidstupayuchi vono zalishilo po sobi potuzhni vidkladi pisku yaki peretvorilis na primorski dyuni V suchasnij period voni vkriti malopotuzhnimi suhimi gruntami na yakih rozvinulis bori Mizh dyunami i klifom prostyaglasya smuga nizinnih bolit zavshirshki 10 50 m voni utvorilis na vapnyakovih gruntah i zhivlyatsya mineralnimi dzherelami sho vitikayut z pid klifu Najnizhchi dilyanki u zapovidniku Viyeristi ce suchasne uzberezhzhya i laguni Baltijskogo morya Shovesni abo pislya trivalih doshiv tut utvoryuyetsya timchasova vodojma ozero Koltsi Poblizu ozera takozh ye kilka dribnih dzherel FloraFlora zapovidnika Viyeristi riznomanitna sho obumovleno nayavnistyu v jogo mezhah riznih landshaftiv Sered tipiv roslinnosti tut vidilyayut taki yalinovi lisi listyani lisi bori zabolocheni lisi mineralni bolota i timchasovi vodojmi luchni ugrupovannya z bezkolincem blakitnim roslinnist milkovodnih morskih zatok Zagalom tut opisano 22 vidi ridkisnih roslin Listya gorobini Yalinovi lisi zapovidnika Viyeristi rostut na viddalenih vid morya dilyankah z vologimi i plodyuchimi gruntami V nih dobre virazhenij trav yanij pokriv u yakomu perevazhayut predstavniki tinolyubnogo riznotrav ya plauni i mohi Z ridkisnih vidiv tut znajdeni plaun baranec zvichajnij i moh U comu zh rajoni rozvineni j listyani lisi Usi voni starogo viku V pershomu yarusi cih lisiv poshirena bereza povisla u pidlisku zrostaye ridkisnij vid gorobini a takozh vzyati v Estoniyi pid ohoronu yabluni lisovi Navesni zemlyu vkrivaye kilim anemoni zhovtecevoyi yaka v Estoniyi roste na mezhi svogo arealu a vlitku buyayut paporoti vklyuchno z ridkisnim golokupnikom Roberta Takozh u lisah oboh cih tipiv opisani ridkisni vidi orhidej koruchki temno chervona i shirokolista lyubki dvolista i zelenocvita She odnim raritetom yakij sporadichno traplyayetsya v listyanih lisah nad klifom ye plyush zvichajnij V Estoniyi vin perebuvaye na shidnij mezhi arealu i tomu duzhe vrazlivij do zmin zovnishnogo seredovisha U borah de grunti znachno bidnishi j suhishi trav yanij pokriv rozvinutij slabko V nomu bilshe virazhena chastka lishajnikiv Yak domishka v pidlisku cih lisiv traplyayetsya cinna derevna poroda tis yagidnij a v pidlisku bagato garno kvituchogo vovchogo lika zvichajnogo Zabolocheni lisi vidnosno bidni na riznotrav ya i ridkisni roslini Natomist mineralni bolota z nadlishkom vologi j vapnyakovim gruntom do vpodobi deyakim orhideyam Zokrema tut chasto traplyayutsya zozulini slozi yajcelisti a z roslin inshih sistematichnih grup znajdeni ridkisni sitnik tupocvitij i Myrica gale cinnij chagarnik postachalnik sirovini dlya rizkogo chornogo balzamu She bilshe orhidej zrostaye na lukah de panivnim vidom ye bezkolinec blakitnij Pid pokrivom cogo zlaku hovayutsya Dactylorhiza russowii zozulki m yaso chervoni plyamisti Fuksa komashnik muhonosnij Krim togo na lukah mozhna vidnajti cikavih predstavnikiv riznotrav ya sho pohodyat z teplishih regioniv Do takih nalezhat vika kashubska gorlyanka piramidalna korostyanka golubina son luchnij Ridkisni roslini zapovidnika Viyeristi Tis yagidnij Plyush zvichajnij Myrica gale Golokupnik Roberta Gorlyanka piramidalna Yablunya lisova FaunaU porivnyanni z floroyu fauna zapovidnika Viyeristi doslidzhena mensh retelno Cherez neveliku ploshu ohoronyuvanoyi teritoriyi tut vidsutni veliki zviri Natomist dovoli riznomanitnij ptashinij svit Narivni zi zvichajnimi dlya Estoniyi ptahami yaki u zapovidniku ye fonovimi vidami tut mozhna pobachiti j ridkisnih pernatih Napriklad starovikovi listyani lisi privablyuyut zhovnu sivu i chornu yaki znahodyat u stovburah gnilih derev chimalo pozhivi Z dribnih lisovih ptahiv tut zhive muholovka mala a z velikih u zapovidniku sposterigali teterukiv i pugachiv U suhih i dobre osvitlenih borah gnizduyutsya vihidci z pivdennih regioniv drimlyuga ta sivoraksha Obidva vidi shukayut pozhivu na lukah poza miscem gnizduvannya Luki zaselyayut derkachi zarosti navkolo vodojm privablyuyut pirnikoz chervonoshiyih Takozh u zapovidniku Viyeristi zafiksovani dva vidi velikih pernatih zhuravel sirij goduyetsya na bolotah i lukah a orlan bilohvist polyuye na uzberezhzhi Krim togo z ohoronyuvanih vidiv na uzberezhzhi morya zupinyayutsya kryachki polyarni Z bezhrebetnih tvarin najchiselnishi komahi zokrema u zapovidniku bagato dennih metelikiv Denni meteliki zapovidnika Viyeristi Samicya sinyavcya karlikovogo Prochanok Glikerion Ryabec Ataliya vid zverhu Bilan zhilkuvatij Ryabec Ataliya vid zboku Dzherela Prirodnij zapovidnik Viyeristi register keskkonnainfo ee est Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2020 Postanova 32 vikonkomu Kingiseppskogo rajonu Pro ohoronu prirodi v Kingiseppskomu rajoni vid 3 kvitnya 1965 roku 10 kvitnya 2019 u Wayback Machine est Reyestr dovkillya Estoniyi d Track Q12366858 Sepp M Saare maakonna loodusvaartused 5 lyutogo 2020 u Wayback Machine 2012 C 15 est