Жукотки

Жуко́тки — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 382 особи (2017).

село Жукотки
Сільрада в центрі села, 2011 р. Сільрада в центрі села, 2011 р.
Країна	Україна
Область	Чернігівська
Район	Чернігівський
Громада	Михайло-Коцюбинська селищна громада
Облікова картка	Жукотки
Основні дані
Засноване	1625
Населення	382 (2017)
Площа	2,883 км²
Густота населення	167,53 осіб/км²
Поштовий індекс	15517
Телефонний код	+380 462
Географічні дані
Географічні координати	51°31′57″ пн. ш. 31°01′51″ сх. д. / 51.53250° пн. ш. 31.03083° сх. д. / 51.53250; 31.03083Координати: 51°31′57″ пн. ш. 31°01′51″ сх. д. / 51.53250° пн. ш. 31.03083° сх. д. / 51.53250; 31.03083
Середня висота над рівнем моря	146 м
Місцева влада
Адреса ради	15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Жукотки
Мапа
Жукотки у Вікісховищі

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках.

Адміністративний устрій

Жукотки були центром (Жукотківської сільської ради). З 2 вересня 2016 року село належить до Михайло-Коцюбинської селищної громади.

Розташування

Жукотки знаходяться у 28 км від Чернігова та у 4 км від однойменної залізничної станції Жукотки. Через станцію Жукотин проходить (Дільниця Чернігів — Овруч).

Сусідні населені пункти:

	(Шибиринівка) (~4,5 км)	Левоньки (~2,9 км)	(Рудка) (~7,3 км)
	Пльохів (~8,5 км)	Пн	(Селянська Слобода) (~1 км)
		Зх    'Жукотки'    Сх
		Пд
	Гірманка (~4 км)	Левковичі (~5,7 км)	(Кругле) (~3,5 км)

Клімат

Клімат у Жукотках помірно континентальний. Середньорічна температура повітря становить 6,7 °C, найнижча вона у січні (мінус 7,1 °C), найвища — в липні (18,7 °C).

У середньому за рік у Жукотках випадає 599 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у червні та липні.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79 %, найменша вона у травні (69 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні.

Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — влітку. У січні вона в середньому становить 4,3 м/с, у липні — 3,2 м/с.

Історія

Територія, де розташоване село, була заселена ще за часів Київської Русі (IX — XII ст.).

Польський період

Перша писемна згадка про с. Жукотки, у грамоті польського короля Сигізмунда III, припадає на 1625 рік. Відповідно до грамоти польського короля Сигізмунда III 1625 року, село належало Чернігівському магістрату.

За однією з версій, село заснував хтось на ім'я Жук. Тому початкова назва поселення — Жукове. За іншою — назва Жукотки походить від любецьких шляхтичів — Жуків, що володіли маєтком у селі.

У другій половині XVI ст. Жукотками володіли князі Ружицькі. 1606 року княжна Олена Ружицька вийшла заміж за любецького шляхтича Угровецького, але її батько князь Роман Ружицький відмовив їй у посагу. Серед шляхти вписаної 1649 року до реєстру Войська Запорізького був Іван Гравецький та Костик Ігравецький, козаки Чернігівського полку

У 1694 році Ганна Стефанівна Угровецька, разом із сином Іваном та зятем священиком Карпом Рогачевським, продали Леонтію Полуботку ґрунт «з домом і садом» у селі Жукотки.

Гетьманщина

По закінченні Визвольної війни Жукотками володів обозний Чернігівського полку Костянтин Угровецький і знатний товариш Чернігівського полку Семен Ялинський.

На початку XVIII ст. (Семен Лизогуб) придбав частину Гирманського ґрунту у козака-шляхтича Григорія Гладкого, мешканця с. Жукотки. 29 вересня 1703 року (Юхим Лизогуб) купив землі Потапа Жлоби, священика с. Вербичі, частину Жукотських ґрунтів.

У 1728 році село Жукотки стало належати синові чернігівського полковника та наказного гетьмана Павла Полуботка — бунчуковому товаришу (Якову Полуботку).

З 1780 до 1783 р. діяв орендний контракт на село Жукотки, складений між Анастасією Степанівною Полуботок і останнім Чернігівським полковником і (бригадиром) Петром Милорадовичем.

Потім тут господарювали Лашкевичі, до яких перейшли маєтності (Полуботків).

Село перебувало у складі (Білоуської сотні) Чернігівського полку. У 1784 році в селі була побудована дерев'яна Миколаївська церква.

Імперські часи

У середині XIX ст. власником Жукоток став Микола Дурново, згодом маєток успадкував його син, міністр внутрішніх справ Російської імперії Іван Дурново. У Жукотках розміщувався притулок для шляхти Чернігівської губернії. Була відкрита прокатна станція сільськогосподарських машин та знарядь. Селянам надавали в оренду, за певну платню, соломорізки, віялки, пружинні борони, культиватори, залізні борони, окучники. Також в маєтку був цукровий завод. У 1900 році Іван Дурново продав маєток Селянському банку.

1782 — територія (Антоновицької волості) Чернігівського повіту Чернігівського намісництва.

У 1784 році збудовано Миколаївську церкву, яка з часом зазнала руйнації. Церква була дерев'яна, мала хрещатий план у вигляді чотирикутної нави та чотири чотирикутних рукави.

З 1868 року в Жукотки діяла церковноприходська школа. У 1914 році відкрито в Жукотках земську школу.

Радянські часи

У 1917—1920 у селі кілька разів змінювалась влада.

З 1923 року Жукотки стали центром сільської ради Довжицького району.

1929 року в Жукотках створено колгосп імені Ворошилова. У цьому ж році Жукотки входять до складу Козлянського району. Колгосп перейменовують, у 1930 році, на честь Щорса.

У серпні 1951 року Селянсько-Слобідську та Жукотківську сільські ради об'єднано в одну — Жукотківську сільську раду з центром в с. Жукотки.

1954 року в Жукотках відкрито нову сільську бібліотеку.

З 1963 року Жукотки знаходяться в складі Чернігівського району.

У 1975 році побудований Будинок культури на 200 місць.

1976 року відкрито поштове відділення у Жукотках.

Сучасний стан

22 травня 2002 року освячено Свято-Миколаївський престол церкви, який знаходиться у колишньому дитячому садочку.

14 жовтня 2010 року Жукотки було газифіковано. Наступного року в селі відремонтовано дороги.

У 2015 році було відремонтовано дорогу місцевого значення «С252123» Левоньки-Жукотки-Гірманка.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного .

Голодомор

Село постраждало внаслідок геноциду українців 1932-33, до якого вдалася влада СССР через масовий опір населення окупованих територій УНР. 1932 р. у селі акції масової непокори окупантам, найбільше комсомольцям, буксирам, активістам, які грабували соціально вразливі верстви села.

З огляду на запеклий спротив незаконній конфіскації продуктів, за поданням Чернігівського райкому КПУ, Жукотки — один із 13 населених пунктів Чернігівського району, які були занесені окупаційною владою на чорну дошку — піддано тортурам голодом, пережило психози на ґрунті глибокого голодування, масові смерті від інфекційних хвороб та голодного шоку.

Населення

За даними на 1859 рік у козачому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 547 осіб (274 чоловічої статі та 273 — жіночої), налічувалось 90 дворових господарств, існувала православна церква й цукровий завод.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі мешкало 696 осіб, налічувалось 122 дворових господарства, існували православна церква, постоялий будинок, 12 вітряних млинів, маслобійний і винокурний заводи. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 745 осіб (352 чоловічої статі та 393 — жіночої), з яких 735 — православної віри.

1972 року в селі було 219 хат та мешкало 602 осіб.

Станом на 2017 рік, населення села налічує 382 особи.

1859	1866	1897	1972	2001	2002	2017
→ 547	↗ 696	↗ 745	↘ 602	↘ 483	↘ 476	↘ 382

Розподіл населення за рідною мовою (2001).

українська	російська	інші
97,52 %	2,28 %	0,21 %

Відомі люди

• Вачнадзе Інесса Іванівна — заслужений вчитель України, колишня вчителька історії, автор співних уроків, керівник гуртка плекання української мови, 13 років працювала вчителем у ЗОНЗ с. Жукотки.
• Широка Марія Дмитрівна — вчителька, нагороджена орденом «Знак пошани».

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
• Жукотин

Література

1. Кудрицький А. В. Чернігівщина. — К., 1990. [ 14 січня 2011 у Wayback Machine.]
2. Студьонова Л. В. Ось де, люди, наша слава (бесіди про Чернігівське козацтво). — К., 2004. — 172 с.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
2. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
3. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 4 жовтня 2017.
4. Кондратьєв І. В. Під Литвою, Москвою та Польщею (до історії сіл Чернігівського району у XV — першій половині XVII ст.). — Чернігів, 2005. — С.56-58
5. ЦДІАК України, Ф.57, Оп.1, Спр.8, Генеральний опис Лівобережної України (1765—1769 рр.)
6. Василенко Н. П. Генеральное следствие о маетностях Черниговского полка… — С.451; Описание рек и речек Черниговского полка в 1754 году (Под редакцией А.Лазаревского) // Труды Черниговской губернской архивной комиссии (на память о XIV Археологическом съезде в Чернигове).– Чернигов: Типография Губернского правления, 1906—1908. — Вып.7. — Отд.1. — С.37-38;(рос.)
7. Лазаревский А. Л. Исторические заметки о некоторых селах Черниговской губернии… — С.12; Акты фамилии Полуботок с 1669—1734 г… — С.56(рос.)
8. Акты фамилии Полуботок с 1669—1734 г… — С.60
9. Студьонова Л. В. Чернігівське повітове земство. Сторінки історії. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект Поліграф», 2003. — С. 75.
10. Таранушенко С. А. Монументальна дерев'яна архітектура лівобережної України. — К.: 1976 р., с. 199
11. . Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.
12. Покращення проїзду автомобільної дороги С252123 Левоньки-Жукотки-Гірманка було «завданням номер один»^{[недоступне посилання]}
13. . Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
14. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
15. «Червоний стяг» (Чернігів). — 1932. — 13 жовтня. — № 299
16. Перелік населених пунктів України занесених на «Чорні дошки» у 1932—1933 роках. Село Жукотки
17. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 216)
18. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
19. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-263. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
20. Історія міст і сіл Української РСР: Чернігівська область/ред. колегія тому: О. І. Дериколенко та ін. — К.:Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — С. 705.
21. Жукотки на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
22. Результати перепису 2001 року із лінгвістичної структурою Чернігівської області в відношенні поселень. Національний інститут статистики України. Процитовано 25 серпня 2014.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
23. . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 14 вересня 2016.

Посилання

• Погода в селі Жукотки [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Топографічна карта [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Жукотки у соціальній мережі «ВКонтакті» (рос.)