Пльо хів село в Україні у Михайло Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області До 2016 орга

Пльо́хів — село в Україні, у Михайло-Коцюбинській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. До 2016 орган місцевого самоврядування — Пльохівська сільська рада.

село Пльохів
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Чернігівський
Громада	Михайло-Коцюбинська селищна громада
Облікова картка	Пльохів
Основні дані
Засноване	1527
Населення	429
Площа	1,32 км²
Густота населення	325 осіб/км²
Поштовий індекс	15516
Телефонний код	+380 0462
Географічні дані
Географічні координати	51°32′10″ пн. ш. 30°54′21″ сх. д. / 51.53611° пн. ш. 30.90583° сх. д. / 51.53611; 30.90583Координати: 51°32′10″ пн. ш. 30°54′21″ сх. д. / 51.53611° пн. ш. 30.90583° сх. д. / 51.53611; 30.90583
Середня висота над рівнем моря	149 м
Водойми	р. Пакулька


Місцева влада
Адреса ради	15552, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, смт Михайло-Коцюбинське, вул. Шевченка, буд. 50
Карта
Пльохів
Пльохів
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Пльохів.

Населення становить 429 осіб.

Історія

Назва походить від «плахатися» — тягтися, важко йти.

За даними на 1859 рік у козачому й власницькому селі Чернігівського повіту Чернігівської губернії мешкало 955 осіб (494 чоловічої статі та 461 — жіночої), налічувалось 164 дворових господарства, існувала православна церква.

Станом на 1886 у колишньому державному й власницькому селі Антонівської волості мешкало 1143 особи, налічувалось 204 дворових господарства, існували православна церква, школа, 5 вітряних млинів, 2 крупорушки, 2 маслобійних заводи. За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1437 осіб (694 чоловічої статі та 743 — жіночої), з яких 1424 — православної віри.

05 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Довжицьку, Пльохівську, Рудківську, Хмільницьку та Шибиринівську сільські ради Ріпкинського району — до складу Чернігівського району.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Михайло-Коцюбинської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чернігівського району (1923—2020) Чернігівської області, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Посилання

Погода в селі Пльохів [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Примітки

Заснування і походження назв сіл Чернігівського району
рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 143)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)
Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-265. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Заснування і походження назв сіл Чернігівського району

[2] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 143)

[3] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 104. (рос. дореф.)

[4] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-265. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[5] . Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.

[6] . Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»