Жиґмонд Перені (1783–1849)

Не плутати з Жиґмонд Перені.

Жиґмонд Перені (угор. Perényi Zsigmond; 18 листопада 1783, Чопівка, Берег — 24 жовтня 1849, Пешт) — закарпатський угорський поміщик, ішпан Угочанської жупи, учасник Угорської революції 1848—1849 років. Походив з роду виноградівських баронів Перені. Батько, , також був поміщиком та ішпаном Угочанської жупи.

Жиґмонд Перені
Народився	18 листопада 1783(1783-11-18) Чопівка, Берегове, Угочанська жупа, Угорщина
Помер	24 жовтня 1849(1849-10-24) (65 років) Пешт, Пешт, Угорщина
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Діяльність	політик
Знання мов	угорська
Членство	Угорська академія наук
Титул	барон
Посада	^d^[2], ^d, ^d, спікер, ^d^[2], ^d^[2] і ^d^[2]
Партія	^d
Родичі	Жиґмонд Перені
Медіафайли у Вікісховищі

Страчений у Пешті за активну участь в Угорській революції. Син, Сигізмунд Перені, був депутатом парламенту Угорщини (1867—1882, 1892—1896), а онук Жиґмонд — міністром внутрішніх справ Угорщини (1919). Національний герой Угорщини.

Життєпис

Ранні роки

 — один з найдавніших аристократичних родів Угорщини, що від 1399 року володіли Угочанською жупою на Закарпатті.

Народився 18 листопада 1783 року у селі Чопівка — колишньому передмісті Берегова. Батько Жиґмонда, , був поміщиком та ішпаном комітатів та Унг. Мати — баронеса Єва Горват.

Початкову освіту здобував удома. Закінчив гімназію у Трнаві, ^[hu] у Кошицях, після чого пройшов обов'язкове стажування у Пешті та Пресбурзі.

Початок політичної кар'єри

Політична кар'єра Жиґмонда Перені розпочалася у 1805 році, коли він став головним нотаріусом Березької жупи. З 1808 року брав участь у парламентських засіданнях. У 1814 році став лейтенантом, проте незабаром подав у відставку. Пізніше заснував фабрику з виробництва галунів. Був членом ^[hu] з моменту її заснування.

У 1825 році став заступником ішпана в Березькій жупі. В угорському парламенті перебував у опозиції до правління Габсбургів. У 1831 році, під час епідемії холери, став королівським повіреним у прикордонні з королівством Галичини та Володимирії для запобігання поширенню хвороби. У 1832 році став депутатом верховної палати Національних зборів. Тоді ж став угочанським ішпаном. Згодом став королівським повіреним у . У 1834 році призначений суддею Верховного суду — ^[hu]. Розглядав апеляційну скаргу на вирок Міклоша Вешшелені та Лайоша Кошута, де голосував за виправдання першого та пом'якшення вироку другому. У 1835 році став членом Ради директорів Угорської академії наук.

Участь в Угорській революції (1848—1849)

У березні 1848 року розпочалася Угорська революція, яка була частиною «весни народів». Лайош Баттяні, тодішній голова угорського уряду, пропонував Жиґмонду Перені стати міністром, проте він відхилив пропозицію, після чого поїхав у Коложвар, щоб взяти участь у Трансильванських державних зборах. На цих зборах він відіграв ключову роль у прийнятті Трансильванією унії з Угорщиною. Згодом король Фердинанд Габсбург призначив Перені другим спікером верхньої палати парламенту.

Був заступником Лайоша Кошута — голови штабу, що керував угорською національно-визвольною війною.

14 квітня 1849 року Національні збори Угорщини за ініціативою Жиґмонда Перені ухвалили рішення про відсторонення представників династії Габсбургів від влади над Угорщиною. 16 серпня барона арештували за цей прецедент. 24 серпня відбувся суд над Жиґмондом Перені. Проти барона висунули звинувачення у зраді короля. За рішенням суду 24 жовтня 1849 року його було страчено у Пешті.

Існує народний переказ, згідно з яким барон Жиґмонд Перені, будучи арештованим, востаннє покидаючи палац Перені у Виноградові, наказав не зачиняти в'їзні ворота в палац до його повернення. Після цього барон більше ніколи не повертався у Виноградів, проте його вказівка неухильно дотримується.

Вшанування пам'яті

• У місті Виноградів Закарпатської області діє угорськомовна школа імені Жиґмонда Перені, а перед її будівлею стоїть пам'ятна статуя діячеві 1906 року за проєктом .
• У палаці Перені у Виноградові розміщена меморіальна дошка на честь Жиґмонда Перені.

• Пам'ятник Жиґмонду Перені у Виноградові
• Меморіальна дошка в палаці Перені у Виноградові

Примітки

1. Dr. Constant v. Wurzbach Perényi, Sigmund Freiherr von // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 21. — S. 475.
   d:Track:Q665807d:Track:Q89570926
2. Béla P. Az 1848-1849. évi első népképviseleti országgyűlés történeti almanachja / за ред. P. Béla — Budapest: Országgyűlés, 2002. — С. 1040. — 1367 с. —
   d:Track:Q648716d:Track:Q107141416d:Track:Q1781d:Track:Q116695350
3. . Kárpátalja (угор.). 29 вересня 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 17 серпня 2021.
4. Fónagy Zoltán: Perényi Zsigmond báró. 265. o.
5. Jónás Károly: Báró Perényi Zsigmond
6. Біланчук, Іван (2020). Виноградів - моє місто. с. 95—96, 105. ISBN .
7. Fónagy Zoltán: Perényi Zsigmond báró. 266. o.
8. (PDF). web.archive.org. 24 березня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2012. Процитовано 17 серпня 2021.
9. . mek.oszk.hu. Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 17 серпня 2021.
10. . vynogradiv-zosh3.uz.sch.in.ua. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 17 серпня 2021.

Джерела

• Поладі Р. Ч. Барон Жигмонд Перені : політичний і громадський діяч / відп. за вип. Н.П. Керецман // Науковий вісник Ужгородського університету : Серія: Історія. — Ужгород : Говерла, 2016. — Вип. 1 (34). — С. 20-26.