Жак Дюкло́ (фр. Jacques Duclos; 2 жовтня 1896 — 25 квітня 1975) — французький політичний діяч, керівник Французької комуністичної партії, сподвижник та фактичний наступник Моріса Тореза (хоча фактично генеральним секретарем партії не був).
Жак Дюкло Jacques Duclos | ||
| ||
---|---|---|
Народження: | 2 жовтня 1896 Луе (Верхні Піренеї), Верхні Піренеї, Франція | |
Смерть: | 25 квітня 1975 (78 років) Париж, Франція | |
Поховання: | Пер-Лашез | |
Країна: | Франція | |
Партія: | Французька комуністична партія | |
Шлюб: | d | |
Нагороди: | ||
Медіафайли у Вікісховищі | ||
Роботи у Вікіджерелах |
З біографії
Учасник Першої світової війни (Верденська битва), був поранений та опинився у німецькому полоні. Член ФКП з 1920, з 1926 член ЦК партії. Обраний до Національного зібрання Франції у 1926 році, перемігши Поля Рейно. З 1936 року головний ідеолог партії, провідник лінії Сталіна. Учасник Комінтерну та Комінформу. Ідеологічний консультант республіканців під час Іспанської громадянської війни. Один з керівників Руху Спротиву, координував діяльність підпільної ФКП в роки окупації.
На перші позиції в партії вийшов після погіршення стану здоров'я М. Тореза у 1950 році. У 1960-х роках — активний критик економічної та соціальної програми голлізма. Негативно ставився до руху «ліваків» та крайнощів студентський виступів травня 1968 року, підтримавши при цьому загальний страйк. Виступав проти співробітництва з анархістами, вважаючи їх виразниками мілкобуржуазної психології, виправдуючись ідеями «свободи індивідуума в боротьбі з державою та капіталом». Кандидат у року, зайняв третє місця після Помпіду та Поера, набравши 21,3 % голосів виборців.
Нагороджений орденом Леніна (1971 р.) та золотою медаллю Карла Маркса Академії наук СРСР (1975).
Головні роботи та мемуари Дюкло були перекладені на російську мову ще за життя Дюкло. Його іменем названа вулиця в Санкт-Петербурзі. Похований на кладовищі Пер-Лашез біля Моріса Тореза.
Посилання
- Sa fiche biographique sur le site de l'Assemblée nationale [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Sa fiche sur le site du Sénat [ 21 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyuklo Zhak Dyuklo fr Jacques Duclos 2 zhovtnya 1896 25 kvitnya 1975 francuzkij politichnij diyach kerivnik Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi spodvizhnik ta faktichnij nastupnik Morisa Toreza hocha faktichno generalnim sekretarem partiyi ne buv Zhak Dyuklo Jacques DuclosZhak Dyuklo Kerivnik Francuzkoyi komunistichnoyi partiyi Narodzhennya 2 zhovtnya 1896 1896 10 02 Lue Verhni Pireneyi Verhni Pireneyi FranciyaSmert 25 kvitnya 1975 1975 04 25 78 rokiv Parizh FranciyaPohovannya Per LashezKrayina FranciyaPartiya Francuzka komunistichna partiyaShlyub d Nagorodi Mediafajli b u Vikishovishi Roboti u VikidzherelahZ biografiyiUchasnik Pershoyi svitovoyi vijni Verdenska bitva buv poranenij ta opinivsya u nimeckomu poloni Chlen FKP z 1920 z 1926 chlen CK partiyi Obranij do Nacionalnogo zibrannya Franciyi u 1926 roci peremigshi Polya Rejno Z 1936 roku golovnij ideolog partiyi providnik liniyi Stalina Uchasnik Kominternu ta Kominformu Ideologichnij konsultant respublikanciv pid chas Ispanskoyi gromadyanskoyi vijni Odin z kerivnikiv Ruhu Sprotivu koordinuvav diyalnist pidpilnoyi FKP v roki okupaciyi Na pershi poziciyi v partiyi vijshov pislya pogirshennya stanu zdorov ya M Toreza u 1950 roci U 1960 h rokah aktivnij kritik ekonomichnoyi ta socialnoyi programi gollizma Negativno stavivsya do ruhu livakiv ta krajnoshiv studentskij vistupiv travnya 1968 roku pidtrimavshi pri comu zagalnij strajk Vistupav proti spivrobitnictva z anarhistami vvazhayuchi yih viraznikami milkoburzhuaznoyi psihologiyi vipravduyuchis ideyami svobodi individuuma v borotbi z derzhavoyu ta kapitalom Kandidat u roku zajnyav tretye miscya pislya Pompidu ta Poera nabravshi 21 3 golosiv viborciv Nagorodzhenij ordenom Lenina 1971 r ta zolotoyu medallyu Karla Marksa Akademiyi nauk SRSR 1975 Golovni roboti ta memuari Dyuklo buli perekladeni na rosijsku movu she za zhittya Dyuklo Jogo imenem nazvana vulicya v Sankt Peterburzi Pohovanij na kladovishi Per Lashez bilya Morisa Toreza PosilannyaSa fiche biographique sur le site de l Assemblee nationale 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Sa fiche sur le site du Senat 21 lyutogo 2016 u Wayback Machine