Барселона служила життєво важливим центром торгівлі і судноплавства, ще до того, як Христофор Колумб відплив до Америки. Її стратегічне розташування, на березі Середземного моря, недалеко від кордону з Францією, зробило становлення міста як основного промислового і торгового центру Іспанії неминучим.
Барселона була одним з перших районів континентальної Європи, в якому почалася індустріалізація. До середини XIX століття Барселона стала важливим центром текстильної промисловості і машинобудування. Після цього, промислове виробництво відігравало визначальну роль в історії міста. Проте, як і в інших сучасних містах, обслуговуючий сектор економіки починає переважати над виробничим.
Барселона має багато рис, характерних для міст північно-західної Європи. В економіці міста велике значення має сфера , доля традиційних галузей виробництва постійно знижується, при цьому зростає роль транснаціональних інвестицій. Стрімке зростання «технічних парків» індустрії високих технологій є сучасною рисою економіки Барселони. Це пов'язано із економічним піднесенням зони, що називають пояс «Рів'єри» — територія, що простягнулася вздовж узбережжя Середземного моря між Валенсією та північною Італією.
Загальна економічна ситуація
Барселона, столиця автономної області Каталонія, яка створює близько чверті ВВП Іспанії, при цьому в міському окрузі Барселона проживає близько двох третин населення Каталонії.
ВВП у 2008 році склав 177 млрд.€, тоді як ВВП самого міста Барселони склав 64.521 млрд. €, або 39 900 € на одну особу. Це робить Барселону, en:List of cities by GDP#Top 10 cities in the European Union| четвертим] найбагатшим містом Європи та 35 містом за розміром економіки у світі.
В галузевій структурі валової доданої вартості у 2008 році перше місце займають сфери бізнес-послуг та нерухомості — 24,35%, наступними слідують комунальні послуги −20,71%, промисловість (12,68%), торгівля і побутовий ремонт (11,57%) і транспорт (9,57%), готельна справа — (7,50%), фінансове посередництво — (7,02%), будівництво — (6,64%).
Головний офіс в Барселоні мають 458 918 компаній, або 14% всіх підприємств Іспанії. В основному мова йде про підприємства малого та середнього бізнесу (98%), які легше адаптуються до нових ринкових умов. У 2009 р. в Барселоні було засновано 6 233 підприємства, що дозволило місту стати першим у рейтингу європейських міст за кількістю підприємств на 1000 чоловік. Динаміка оновлення бізнесу, або відношення кількості закритих підприємств до відкритих, в Барселоні (26%) значно краща, ніж в Європейському Союзі (49%) та Іспанії (62%). Відкрите нове підприємство в місті Барселоні можна за 48 годин. У 2010 році, Барселона отримала звання «Найкращого для підприємництва регіону Європи», що присуджується Комітетом регіонів Європейського Союзу.
Економічний трикутник Барселони
В мегаполісі Барселони розтащовані три «технологічні» зони високої ділової активності, що складають «Економічний трикутник Барселони».
Зона ділової активності | Галузі | Проекти | Загальна площа виробничих приміщень, кв.м. |
---|---|---|---|
Delta BCN BZ Barcelona Zona Innovacio | авіаційно-космічна, транспортна, логістична | Парк авіаційно-космічних досліджень Діловий центр Віладеканс BZ Barcelona Zona Innovacio | 1 436 000 |
22@Barcelona | комунікації, ІТ, біо та медичні технології | 22@Barcelona Район станції Сагрера | 3 696 000 |
Park de'l Alba | дослідження, бізнес-послуги | Park de'l Alba Технологічни парк Вальєс Бізнес-комплекс Кан Сан-Жуан | 1 936 000 |
Промисловість
Барселона має досить диверсифіковану структуру економіки, на відміну від інших великих міст, які сильно залежать від одного або двох секторів. Однією з особливостей економіки Барселони є висока питома вага промисловості, що значно перевищує середній рівень інших європейських міст. Барселона є головним центром іспанської промисловості, як важкої (чорна та кольорова металургія, машинобудування), так і легкої (особливо текстильна). Барселона побудувала свою промислову потужність на своєму багатовіковому статусі одного з найбільших портів Європи. Цей статус Барселона зберігає і дотепер. Для барселонської промисловості характерне превалювання вузькоспеціалізованих галузей, орієнтованих, в першу чергу на експорт: автомобільної, побутової електротехніки, хімічної та фармацевтичної, харчової. В Барселоні знаходяться автоскладальні заводи таких великих компаній, як іспанської фірми «Seat» (група «Volkswagen»), «Nissan», «Рено», «Пежо» і «Ford». На долю Барселони припадає 25% відсотків експорту Іспанії. Найбільша доля в експорті припадає на Францію (18.93%), Німеччину (9.68%), Італію(9,03%), Португалію (8.82%).
|
Комерційна діяльність та роздрібна торгівля
Каталонці відомі своєю діловою хваткою. Торгівля є одним з найважливіших секторів економіки Барселони: станом на 2009 рік, в ній задіяні 151 724 чоловік, які працюють на 16650 підприємствах. Муніципальні ринки із загальною торговельною площею 200 000 м². та з оборотом в 1 млрд євро — є прикладом барселонівської моделі розвитку торгівлі, що сприяє економічному та соціальному розвитку мікрорайонів міста.
Торговельні райони Барселони, переважно розташовуються поблизу історичного центру міста. На вулицях Portaferrisa, Pelayo,Ла-Рамбла , Площа Каталонії розташовані всі відомі бренди та франшизи модного одягу. На північ від площі Каталонії — на вул.(Paseo de Gracia, Rambla de Cataluña, Avenida Diagonal) розташований район, де продають ювелірні вироби та предмети розкоші.
|
Сфера послуг та туризм
Барселона зберігає провідне становище серед європейських туристичних міст, і займає 5-е місце за кількістю гостей, будучи при цьому одним з туристичних напрямків, що найменше постраждали від кризи 2009 р. У 2009 р. Місто відвідало 6,5 млн осіб, а кількість ночовок у готелях всіх рівнів і класів досягло 12,8 млн. 69% гостей міста прибули із-за кордону. Найбільше туристів, окрім Іспанії (31%), прибуло із Італії (8.4%), Великої Британії (8.1%), Франції (7.7%), США (7.4%), Німеччини (5.2%).
Окрім того, Барселона залишається лідером круїзного туризму серед середземноморських портових міст, при цьому пасажиропотік становить понад 2 млн осіб в год. За даними Міжнародної асоціації конгресів та конвенцій(ICCA), Барселона займає 2-е місце у світі, поступившись лише Лондону, за кількістю проведених виставок та конгресів. Загальна площа критих виставкових приміщень становить 280 000 м²., при цьому кількість відвідувачів у 2009 році склало майже 3 млн осіб. Найбільш відомими виставками є : MOBILE WORLD CONGRESS, EIBTM, PISCINA, CONSTRUMAT, BARCELONA MEETING POINT. Головною подією є ярмарок La Fira (Feria de Barcelona) — другий за розміром ярмарок Європи, що проводиться щорічно з 1929 року в Палаці Націй, на виставковому центрі Монжуїк.
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 1 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 лютого 2012. Процитовано 1 березня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Економіка Барселони |
- Офіційний сайт міста [ 24 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Барселона в цифрах - 2010 [ 4 квітня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Barselona sluzhila zhittyevo vazhlivim centrom torgivli i sudnoplavstva she do togo yak Hristofor Kolumb vidpliv do Ameriki Yiyi strategichne roztashuvannya na berezi Seredzemnogo morya nedaleko vid kordonu z Franciyeyu zrobilo stanovlennya mista yak osnovnogo promislovogo i torgovogo centru Ispaniyi neminuchim Dilova chastina Barseloni Barselona bula odnim z pershih rajoniv kontinentalnoyi Yevropi v yakomu pochalasya industrializaciya Do seredini XIX stolittya Barselona stala vazhlivim centrom tekstilnoyi promislovosti i mashinobuduvannya Pislya cogo promislove virobnictvo vidigravalo viznachalnu rol v istoriyi mista Prote yak i v inshih suchasnih mistah obslugovuyuchij sektor ekonomiki pochinaye perevazhati nad virobnichim Barselona maye bagato ris harakternih dlya mist pivnichno zahidnoyi Yevropi V ekonomici mista velike znachennya maye sfera dolya tradicijnih galuzej virobnictva postijno znizhuyetsya pri comu zrostaye rol transnacionalnih investicij Strimke zrostannya tehnichnih parkiv industriyi visokih tehnologij ye suchasnoyu risoyu ekonomiki Barseloni Ce pov yazano iz ekonomichnim pidnesennyam zoni sho nazivayut poyas Riv yeri teritoriya sho prostyagnulasya vzdovzh uzberezhzhya Seredzemnogo morya mizh Valensiyeyu ta pivnichnoyu Italiyeyu Zagalna ekonomichna situaciyaVezha Agbar Barselona stolicya avtonomnoyi oblasti Kataloniya yaka stvoryuye blizko chverti VVP Ispaniyi pri comu v miskomu okruzi Barselona prozhivaye blizko dvoh tretin naselennya Kataloniyi VVP u 2008 roci sklav 177 mlrd todi yak VVP samogo mista Barseloni sklav 64 521 mlrd abo 39 900 na odnu osobu Ce robit Barselonu en List of cities by GDP Top 10 cities in the European Union chetvertim najbagatshim mistom Yevropi ta 35 mistom za rozmirom ekonomiki u sviti V galuzevij strukturi valovoyi dodanoyi vartosti u 2008 roci pershe misce zajmayut sferi biznes poslug ta neruhomosti 24 35 nastupnimi sliduyut komunalni poslugi 20 71 promislovist 12 68 torgivlya i pobutovij remont 11 57 i transport 9 57 gotelna sprava 7 50 finansove poserednictvo 7 02 budivnictvo 6 64 Golovnij ofis v Barseloni mayut 458 918 kompanij abo 14 vsih pidpriyemstv Ispaniyi V osnovnomu mova jde pro pidpriyemstva malogo ta serednogo biznesu 98 yaki legshe adaptuyutsya do novih rinkovih umov U 2009 r v Barseloni bulo zasnovano 6 233 pidpriyemstva sho dozvolilo mistu stati pershim u rejtingu yevropejskih mist za kilkistyu pidpriyemstv na 1000 cholovik Dinamika onovlennya biznesu abo vidnoshennya kilkosti zakritih pidpriyemstv do vidkritih v Barseloni 26 znachno krasha nizh v Yevropejskomu Soyuzi 49 ta Ispaniyi 62 Vidkrite nove pidpriyemstvo v misti Barseloni mozhna za 48 godin U 2010 roci Barselona otrimala zvannya Najkrashogo dlya pidpriyemnictva regionu Yevropi sho prisudzhuyetsya Komitetom regioniv Yevropejskogo Soyuzu Ekonomichnij trikutnik Barseloni Budivnictvo v zoni 22 Barcelona V megapolisi Barseloni roztashovani tri tehnologichni zoni visokoyi dilovoyi aktivnosti sho skladayut Ekonomichnij trikutnik Barseloni Zona dilovoyi aktivnosti Galuzi Proekti Zagalna plosha virobnichih primishen kv m Delta BCN BZ Barcelona Zona Innovacio aviacijno kosmichna transportna logistichna Park aviacijno kosmichnih doslidzhen Dilovij centr Viladekans BZ Barcelona Zona Innovacio 1 436 00022 Barcelona komunikaciyi IT bio ta medichni tehnologiyi 22 Barcelona Rajon stanciyi Sagrera 3 696 000Park de l Alba doslidzhennya biznes poslugi Park de l Alba Tehnologichni park Valyes Biznes kompleks Kan San Zhuan 1 936 000 PromislovistZavod Seat Barselona maye dosit diversifikovanu strukturu ekonomiki na vidminu vid inshih velikih mist yaki silno zalezhat vid odnogo abo dvoh sektoriv Odniyeyu z osoblivostej ekonomiki Barseloni ye visoka pitoma vaga promislovosti sho znachno perevishuye serednij riven inshih yevropejskih mist Barselona ye golovnim centrom ispanskoyi promislovosti yak vazhkoyi chorna ta kolorova metalurgiya mashinobuduvannya tak i legkoyi osoblivo tekstilna Barselona pobuduvala svoyu promislovu potuzhnist na svoyemu bagatovikovomu statusi odnogo z najbilshih portiv Yevropi Cej status Barselona zberigaye i doteper Dlya barselonskoyi promislovosti harakterne prevalyuvannya vuzkospecializovanih galuzej oriyentovanih v pershu chergu na eksport avtomobilnoyi pobutovoyi elektrotehniki himichnoyi ta farmacevtichnoyi harchovoyi V Barseloni znahodyatsya avtoskladalni zavodi takih velikih kompanij yak ispanskoyi firmi Seat grupa Volkswagen Nissan Reno Pezho i Ford Na dolyu Barseloni pripadaye 25 vidsotkiv eksportu Ispaniyi Najbilsha dolya v eksporti pripadaye na Franciyu 18 93 Nimechchinu 9 68 Italiyu 9 03 Portugaliyu 8 82 Promislovi pidpriyemstva mista za sferoyu diyalnostiRik 2002 r 2010 r Energetichni ta vodni resursi 0 4 0 4 Himiya ta metali 4 4 Pererobka metaliv 29 5 29 8 Produkti harchuvannya 3 1 3 2 Tekstil 16 2 16 4 Virobnictvo mebliv vidannya 36 6 36 2 Inshe 10 2 10 1 Usogo pidpriyemstv 11 140 11 583Komercijna diyalnist ta rozdribna torgivlyaKvitkovij kiosk na La Rambli Katalonci vidomi svoyeyu dilovoyu hvatkoyu Torgivlya ye odnim z najvazhlivishih sektoriv ekonomiki Barseloni stanom na 2009 rik v nij zadiyani 151 724 cholovik yaki pracyuyut na 16650 pidpriyemstvah Municipalni rinki iz zagalnoyu torgovelnoyu plosheyu 200 000 m ta z oborotom v 1 mlrd yevro ye prikladom barselonivskoyi modeli rozvitku torgivli sho spriyaye ekonomichnomu ta socialnomu rozvitku mikrorajoniv mista Torgovelni rajoni Barseloni perevazhno roztashovuyutsya poblizu istorichnogo centru mista Na vulicyah Portaferrisa Pelayo La Rambla Plosha Kataloniyi roztashovani vsi vidomi brendi ta franshizi modnogo odyagu Na pivnich vid ploshi Kataloniyi na vul Paseo de Gracia Rambla de Cataluna Avenida Diagonal roztashovanij rajon de prodayut yuvelirni virobi ta predmeti rozkoshi Pidpriyemstva rozdribnoyi torgivli mista za sferoyu diyalnostiRik 2002 r 2010 r Produkti harchuvannya 27 7 27 8 Odyag ta vzuttya 21 2 21 1 Tovari dlya domu 13 5 13 4 Knigi ta periodichni vidannya 5 4 9 Promislova himichna produkciya 8 1 7 9 Produkciya pov yazana z transportnimi zasobami 2 8 2 8 Inshe 21 6 22 Usogo pidpriyemstv 29 890 31 141Sfera poslug ta turizmGotel Ars Barselona zberigaye providne stanovishe sered yevropejskih turistichnih mist i zajmaye 5 e misce za kilkistyu gostej buduchi pri comu odnim z turistichnih napryamkiv sho najmenshe postrazhdali vid krizi 2009 r U 2009 r Misto vidvidalo 6 5 mln osib a kilkist nochovok u gotelyah vsih rivniv i klasiv dosyaglo 12 8 mln 69 gostej mista pribuli iz za kordonu Najbilshe turistiv okrim Ispaniyi 31 pribulo iz Italiyi 8 4 Velikoyi Britaniyi 8 1 Franciyi 7 7 SShA 7 4 Nimechchini 5 2 Okrim togo Barselona zalishayetsya liderom kruyiznogo turizmu sered seredzemnomorskih portovih mist pri comu pasazhiropotik stanovit ponad 2 mln osib v god Za danimi Mizhnarodnoyi asociaciyi kongresiv ta konvencij ICCA Barselona zajmaye 2 e misce u sviti postupivshis lishe Londonu za kilkistyu provedenih vistavok ta kongresiv Zagalna plosha kritih vistavkovih primishen stanovit 280 000 m pri comu kilkist vidviduvachiv u 2009 roci sklalo majzhe 3 mln osib Najbilsh vidomimi vistavkami ye MOBILE WORLD CONGRESS EIBTM PISCINA CONSTRUMAT BARCELONA MEETING POINT Golovnoyu podiyeyu ye yarmarok La Fira Feria de Barcelona drugij za rozmirom yarmarok Yevropi sho provoditsya shorichno z 1929 roku v Palaci Nacij na vistavkovomu centri Monzhuyik Pidpriyemstva mista sho pracyuyut u sferi poslug za diyalnistyuRik 2002 r 2010 r Gurtova torgivlya 15 3 15 7 Goteli ta gotelnij biznes 13 6 13 9 Transport ta zv yazok 16 2 16 3 Poserednicki finansovi poslugi 4 2 4 3 Poslugi pidpriyemstvam 17 8 17 6 Poslugi fizichnim osobam 23 2 23 3 Neruhomist ta in 9 6 8 9 Usogo pidpriyemstv 78 422 78 852Primitki Arhiv originalu za 9 lyutogo 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 lyutogo 2012 Procitovano 1 bereznya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Div takozhBarselonaPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekonomika BarseloniOficijnij sajt mista 24 listopada 2012 u Wayback Machine Barselona v cifrah 2010 4 kvitnya 2012 u Wayback Machine