Респу́бліка Екваторіа́льна Гвіне́я (ісп. República de Guinea Ecuatorial, порт. Guiné Equatorial) — країна на західному узбережжі екваторіальної частини Африки. Вона складається з Ріо-Муні (інша назва — Мбіні) на континенті і п'яти островів: Біоко (колишній Фернандо-По), Кориско, Великий та Малий і Аннобон. Сумарна площа країни 28 051 км². Столиця — місто Малабо на острові Біоко.
Республіка Екваторіальна Гвінея | |||||
| |||||
Девіз: «Unidad, Paz, Justicia» (іспанською «Єдність, мир, справедливість») | |||||
Гімн: Caminemos pisando la senda | |||||
Столиця | Малабо | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Малабо | ||||
Офіційні мови | іспанська, португальська | ||||
Форма правління | формально республіканська | ||||
Президент Прем'єр-міністр | Теодоро Обіанг Нгема Мбасого Франсіско Паскуаль Обама Асуе | ||||
Незалежність | 12 жовтня 1968 р. (від Іспанії) | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 28 051 км² (141-й) | ||||
Населення | |||||
- перепис 2020 | 1 454 789 | ||||
- Густота | 29,8/км² | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | $29 162 000 000 (135) | ||||
- На душу населення | $21 442 ([[Список країн за ВВП (ПКС) на душу населення|]]) | ||||
Валюта | африканський франк ([[Класифікація валют (ISO 4217)|XAF]] ) | ||||
Часовий пояс | () | ||||
Коди ISO 3166 | GQ / GNQ / 226 | ||||
Домен | .gq | ||||
Телефонний код | +240 | ||||
|
Походження назви
Екваторіальна — від географічного положення. Однак екватор не проходить через сухопутну територію країни, яка розташована лише трохи північніше екватора біля берегів затоки Біафра (частина Гвінейської затоки) Атлантичного океануГвінея ж, у свою чергу, з мови сусу означає «жінки». Від португальських колоніалістів ця назва потрапила до інших європейських мов. За іншою версією, походить від берберського Akal n-Iguinawen, тобто «земля чорних».
Географія
Держава знаходиться в Центральній Африці, частина території країни на суходолі на півночі межує з Камеруном (спільний кордон — 183 км); на півдні й сході — з Габоном (350 км). Острови й західне узбережжя омивається водами Гвінейської затоки Атлантичного океану.
↑ | Камерун | → |
Гвінейська затока | ↑ | |
↓ | ← | Габон |
Континентальна Екваторіальна Гвінея являє собою територію приблизно прямокутної форми площею 26 017 км². Біля узбережжя розташовані маленькі острівці Кориско (площа 15,5 км²) і і (менше 2,5 км² разом). Біоко, який лежить біля узбережжя Камеруна, має площу близько 200 км². Вулканічний острів Аннобон має площу понад 18 км² і лежить південніше екватора за 640 км на південний захід від Біоко.
Флора представлена фікусами, мімозою, хлібними деревами та іншими дивами природи, а фауна багата слонами, леопардами, білками, кажанами і звичайно мавпами, а також іншими тропічними тваринами, які полюбляють цей природний зоопарк. Ліси Екваторіальної Гвінеї займають близько 60 % території країни
Історія
Колоніальний період
У 1472 році португальська експедиція під командуванням капітана Фернандо По відкрила острів в Гвінейській затоці, названий Фернандо-По (нині — острів Біоко). Колонізація острова португальцями розпочалася з 1592 року. У 1642—1648 роках островом намагалася оволодіти Нідерланди.
У 1778 році за договором Ель-Пардо Португалія передала острів і територію Ріо-Муні на континенті Іспанії. Однак іспанська експедиція, послана в Ріо-Муні, була знищена місцевим племенем бубі.
На початку XIX століття (1827 рік) острів Фернандо-По захопили англійці, заснувавши там місто Кларенс-Таун (нині — столиця Екваторіальної Гвінеї місто Малабо). У 1843 році іспанці відвоювали острів Фернандо-По, а в 1856 році завоювали територію Ріо-Муні. Плем'я бубі було витіснене в гори.
Плем'я бубі намагалося знищити іспанських колонізаторів в 1898 році, в Ріо-Муні, а потім, в 1906 році, на острові Фернандо-По. Обидва повстання були придушені іспанцями.
У 1959 році Фернандо-По і Ріо-Муні були оголошені заморськими провінціями Іспанії. У 1963 році Іспанській Гвінеї надано внутрішню автономію.
Період незалежності
Під тиском визвольного руху 12 жовтня 1968 року проголошена незалежна республіка. Президентом став Франсиско Масіас Нгема.
У липні 1970 року президентським декретом розпущені всі партії і організації і створена Єдина національна партія трудящих, в яку було включено все доросле населення країни. У зовнішній політиці Нгема порвав стосунки з Іспанією і США (в 1970 році) і переорієнтувався на соціалістичні країни. У 1972 році він був проголошений країни. У 1973 році острів Фернандо-По був перейменований в острів Масіас-Нгема-Бійого.
3 серпня 1979 року в країні стався військовий переворот під проводом Теодоро Обіанга Нгеми Мбасого, колишнього заступника міністра оборони країни і племінника Масіаса Нгеми Бійого. Масіасу Нгема було пред'явлено звинувачення в 80 тисячах вбивств. Його було визнано винним в 500 вбивствах і засуджено до розстрілу. Так як населення Екваторіальної Гвінеї вірило, що Масіас є чаклуном і володіє надприродними силами, жоден із солдатів не погодився взяти участь у розстрілі. Для виконання судового вироку довелося спеціально викликати взвод марокканських найманців. Разом з п'ятьма сподвижниками Масіас був розстріляний. Острів Масіас-Нгема-Бійого був перейменований в острів Біоко. У 1979 року значна частина націоналізованої власності (плантації, підприємства, магазини тощо) були повернуті колишнім власникам. У листопаді 1979 року проголошена свобода приватного підприємництва. Незабаром були відновлені відносини з Іспанією і США, на шельфі почався видобуток нафти. У 1982 році прийнята нова конституція, що проголосила політичні свободи. Але в 1990-х роках проводилися масові арешти діячів опозиції, багато хто був убитий, встановлена фактично однопартійна диктатура.
Політична система
Екваторіальна Гвінея за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент. Державний устрій — унітарна держава.
Парламент
Політичні партії
На парламентських виборах 7 березня 1999 року до парламенту Екваторіальної Гвінеї пройшли наступні політичні партії:
- — 75 місць (94 %);
- — 4 місць (5 %);
- — 1 місць (1 %).
Зовнішня політика
Українсько-екваторіальногвінейські відносини
Уряд Екваторіальної Гвінеї офіційно визнав незалежність України 17 січня 1992 року, з Україною встановлено 18 травня 1992 року шляхом обміну нотами. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Екваторіальної Гвінеї, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія). Справами України в Екваторіальній Гвінеї відає українське посольство в Іспанії.
Державна символіка
Адміністративно-територіальний поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 7 провінцій.
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 1,3 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 11 млн доларів США.
Економіка
Екваторіальна Гвінея — сировинно-аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 25,7 млрд доларів США (104-те місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 50,2 тис. доларів (32-ге місце в світі, 1-ше в Африці). Промисловість разом із будівництвом становить 92 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 3 %; сфера обслуговування — 5 % (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Екваторіальної Гвінеї за 2006 рік склали 2,7 млрд доларів США, а витрати — 1,4 млрд; профіцит становив 93 %.
Країна потерпає через нерівномірний розвиток регіонів, нестабільну економіку і брак кваліфікованих кадрів (що частково є наслідок колоніальної епохи). Більша частина економічної допомоги надходить від іспанського уряду.
У 2012 році почалася реалізація проекту ГЕС «Сендже» на річці Веле силами британської компанії з українським корінням . Восени 2015 року відбулося перекриття річки Веле. Станом на початок 2020 року виконано 70 % робіт з будівництва гідроелектростанції.
Валюта
Національною валютою країни слугує франк КФА.
Промисловість
Головні галузі промисловості: харчова, і деревопереробна.
Гірнича промисловість
У 2005 році видобуток нафти становив 153 млн барелів.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 26 млн кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 1,2 тис. барелів на добу, природного газу — 100 млн м³ (увесь внутрішнього виробництва).
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 12 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: кава, какао, банани, ананаси, маніок, кукурудза, арахіс, картопля.
У територіальних водах країни рибальством займаються іноземні флотилії.
Транспорт
Туризм
У 1996 році прибуток від іноземних туристів становив 3 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Екваторіальної Гвінеї: США, Китай, Іспанія, Франція, Італія.
Держава експортує: нафта, какао, деревина. Основні покупці: США (24,5 %); Китай (22 %); Іспанія (11 %). У 2006 році вартість експорту склала 9 млрд доларів США.
Держава імпортує: промислові вироби, продукти харчування. Основні імпортери: США (24,5 %); Італія (20,5 %); Франція (12 %), Іспанія (10,5 %). У 2006 році вартість імпорту склала 2,5 млрд доларів США.
Торгівля з Україною
У 2014 році товарообіг між Україною та Екваторіальною Гвінеєю, згідно з даними Держкомстату, становив 10,86 млн доларів США, тобто знизився на 21,8 % у порівнянні з 2013 роком, причому зазначений обсяг був еквівалентним обсягові українського експорту. Лідируючі позиції в експортних поставках:
- прилади фотографічні (2,7 млн доларів, 24,9 % експорту),
- вироби з чорних металів (2,4 млн доларів, 22,1 %),
- електричні машини (2,3 млн доларів, 21,2 %),
- котли і машини (1,3 млн доларів, 12,0 %) та меблі (0,6 млн доларів, 5,5 %).
Населення
Населення держави у 2006 році становило 540 тис. осіб (160-е місце в світі). Густота населення: 17,3 осіб/км² (155-е місце в світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік народжуваність 35,6 ‰; смертність 15,1 ‰; природний приріст 20,5 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 41,7 % (0,11 млн чоловіків, 0,11 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 54,5 % (0,14 млн чоловіків, 0,15 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3,8 % (0,009 млн чоловіків, 0,012 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 45,7 %. Головні міста держави: Малабо (297 тис. осіб), Бата (250 тис. осіб), Ебебіїн (37 тис. осіб), Аконібе (15 тис. осіб).
Етнічний склад
Головні етноси, що складають гвінейську націю: фанг — 85 %, бубі — 9,6 %.
Мови
Державні мови: іспанська, французька, португальська.
Релігії
Головні релігії держави: католицтво — 93,1 % населення, протестантизм — 3 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 49,5 року: для чоловіків — 48 років, для жінок — 51,1 року. Смертність немовлят до 1 року становила 89,2 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 89 жителів; лікарями — 1 лікар на 3,6 тис. жителів (станом на 1995 рік).
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 85,7 %: 93,3 % серед чоловіків, 78,4 % серед жінок. У країні діє обов'язкова шкільна освіта протягом 8 років.
Витрати на освіту в 1996 році склали 1,7 % від ВВП, 3,9 % усіх державних громадських видатків.
У країні є університет, , розташований у Малабо, з факультетом медицини, який знаходиться у Баті. Факультет Медицини підтримується урядом Куби. має свої філії у Малабо та Баті.
Інтернет
У 2006 році всесвітньою мережею Інтернет у Екваторіальній Гвінеї користувались 5 тис. осіб.
Культура
У країні діють різноманітні культурні орґанізації ( та інші), головними завданнями яких є ліквідація безграмотності та культурне просування населення.
Архітектура
Образотворче мистецтво
Література
Найвидатніші автори:
- (1945)
- (1938)
- (1966)
- (1950)
- (193? — 1992)
- (19?? — 1991)
Театр
Музика й танці
Кінематограф
Кухня
Свята
Дата | Назва українською | Місцева назва | Примітки |
---|---|---|---|
1 січня | Новий рік | ||
15 серпня | День Конституції | ||
12 жовтня | День Незалежності | ||
10 грудня | День прав людини | ||
25 грудня | Різдво |
Наука
Засоби масової інформації
Спорт
Примітки
- http://guinea-equatorial.com/constitution.asp [ 2006-09-16 у Wayback Machine.] Конституція Республіки Екваториальна Гвінея
- http://www.cplp.org/Guiné-Equatorial.aspx?ID=258[недоступне посилання] CPLP official website
- Екваторіальна Гвінея. Коротка інформація про країну.[1]
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- . Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 23 березня 2020.
- Україна та Екваторіальна Гвінея. [ 14 лютого 2016 у Wayback Machine.] — Посольство України в Іспанії.
Посилання
- Екваторіальна Гвінея // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Ekvatoria lna Gvine ya isp Republica de Guinea Ecuatorial port Guine Equatorial krayina na zahidnomu uzberezhzhi ekvatorialnoyi chastini Afriki Vona skladayetsya z Rio Muni insha nazva Mbini na kontinenti i p yati ostroviv Bioko kolishnij Fernando Po Korisko Velikij ta Malij i Annobon Sumarna plosha krayini 28 051 km Stolicya misto Malabo na ostrovi Bioko Respublika Ekvatorialna Gvineya isp Republica de Guinea Ecuatorial fr Republique de la Guinee Equatoriale port Republica da Guine EquatorialPrapor GerbDeviz Unidad Paz Justicia ispanskoyu Yednist mir spravedlivist Gimn Caminemos pisando la sendaRoztashuvannya Ekvatorialnoyi GvineyiStolicya MalaboNajbilshe misto MalaboOficijni movi ispanska portugalskaForma pravlinnya formalno respublikanskaPrezident Prem yer ministr Teodoro Obiang Ngema Mbasogo Fransisko Paskual Obama AsueNezalezhnist 12 zhovtnya 1968 r vid Ispaniyi Plosha Zagalom 28 051 km 141 j Naselennya perepis 2020 1 454 789 Gustota 29 8 km VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 29 162 000 000 135 Na dushu naselennya 21 442 Spisok krayin za VVP PKS na dushu naselennya Valyuta afrikanskij frank Klasifikaciya valyut ISO 4217 a href wiki XAF class mw redirect title XAF XAF a Chasovij poyas UTC 1 Kodi ISO 3166 GQ GNQ 226Domen gqTelefonnij kod 240Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ekvatorialna GvineyaPohodzhennya nazviEkvatorialna vid geografichnogo polozhennya Odnak ekvator ne prohodit cherez suhoputnu teritoriyu krayini yaka roztashovana lishe trohi pivnichnishe ekvatora bilya beregiv zatoki Biafra chastina Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanuGvineya zh u svoyu chergu z movi susu oznachaye zhinki Vid portugalskih kolonialistiv cya nazva potrapila do inshih yevropejskih mov Za inshoyu versiyeyu pohodit vid berberskogo Akal n Iguinawen tobto zemlya chornih GeografiyaDokladnishe Geografiya Ekvatorialnoyi Gvineyi Derzhava znahoditsya v Centralnij Africi chastina teritoriyi krayini na suhodoli na pivnochi mezhuye z Kamerunom spilnij kordon 183 km na pivdni j shodi z Gabonom 350 km Ostrovi j zahidne uzberezhzhya omivayetsya vodami Gvinejskoyi zatoki Atlantichnogo okeanu Kamerun Gvinejska zatoka Gabon Kontinentalna Ekvatorialna Gvineya yavlyaye soboyu teritoriyu priblizno pryamokutnoyi formi plosheyu 26 017 km Bilya uzberezhzhya roztashovani malenki ostrivci Korisko plosha 15 5 km i i menshe 2 5 km razom Bioko yakij lezhit bilya uzberezhzhya Kameruna maye ploshu blizko 200 km Vulkanichnij ostriv Annobon maye ploshu ponad 18 km i lezhit pivdennishe ekvatora za 640 km na pivdennij zahid vid Bioko Flora predstavlena fikusami mimozoyu hlibnimi derevami ta inshimi divami prirodi a fauna bagata slonami leopardami bilkami kazhanami i zvichajno mavpami a takozh inshimi tropichnimi tvarinami yaki polyublyayut cej prirodnij zoopark Lisi Ekvatorialnoyi Gvineyi zajmayut blizko 60 teritoriyi krayiniIstoriyaDokladnishe Istoriya Ekvatorialnoyi Gvineyi Kolonialnij period U 1472 roci portugalska ekspediciya pid komanduvannyam kapitana Fernando Po vidkrila ostriv v Gvinejskij zatoci nazvanij Fernando Po nini ostriv Bioko Kolonizaciya ostrova portugalcyami rozpochalasya z 1592 roku U 1642 1648 rokah ostrovom namagalasya ovoloditi Niderlandi Poshtova marka Ispanskoyi Gvineyi 1924 U 1778 roci za dogovorom El Pardo Portugaliya peredala ostriv i teritoriyu Rio Muni na kontinenti Ispaniyi Odnak ispanska ekspediciya poslana v Rio Muni bula znishena miscevim plemenem bubi Na pochatku XIX stolittya 1827 rik ostriv Fernando Po zahopili anglijci zasnuvavshi tam misto Klarens Taun nini stolicya Ekvatorialnoyi Gvineyi misto Malabo U 1843 roci ispanci vidvoyuvali ostriv Fernando Po a v 1856 roci zavoyuvali teritoriyu Rio Muni Plem ya bubi bulo vitisnene v gori Plem ya bubi namagalosya znishiti ispanskih kolonizatoriv v 1898 roci v Rio Muni a potim v 1906 roci na ostrovi Fernando Po Obidva povstannya buli pridusheni ispancyami U 1959 roci Fernando Po i Rio Muni buli ogolosheni zamorskimi provinciyami Ispaniyi U 1963 roci Ispanskij Gvineyi nadano vnutrishnyu avtonomiyu Period nezalezhnosti Pid tiskom vizvolnogo ruhu 12 zhovtnya 1968 roku progoloshena nezalezhna respublika Prezidentom stav Fransisko Masias Ngema U lipni 1970 roku prezidentskim dekretom rozpusheni vsi partiyi i organizaciyi i stvorena Yedina nacionalna partiya trudyashih v yaku bulo vklyucheno vse dorosle naselennya krayini U zovnishnij politici Ngema porvav stosunki z Ispaniyeyu i SShA v 1970 roci i pereoriyentuvavsya na socialistichni krayini U 1972 roci vin buv progoloshenij krayini U 1973 roci ostriv Fernando Po buv perejmenovanij v ostriv Masias Ngema Bijogo 3 serpnya 1979 roku v krayini stavsya vijskovij perevorot pid provodom Teodoro Obianga Ngemi Mbasogo kolishnogo zastupnika ministra oboroni krayini i pleminnika Masiasa Ngemi Bijogo Masiasu Ngema bulo pred yavleno zvinuvachennya v 80 tisyachah vbivstv Jogo bulo viznano vinnim v 500 vbivstvah i zasudzheno do rozstrilu Tak yak naselennya Ekvatorialnoyi Gvineyi virilo sho Masias ye chaklunom i volodiye nadprirodnimi silami zhoden iz soldativ ne pogodivsya vzyati uchast u rozstrili Dlya vikonannya sudovogo viroku dovelosya specialno viklikati vzvod marokkanskih najmanciv Razom z p yatma spodvizhnikami Masias buv rozstrilyanij Ostriv Masias Ngema Bijogo buv perejmenovanij v ostriv Bioko U 1979 roku znachna chastina nacionalizovanoyi vlasnosti plantaciyi pidpriyemstva magazini tosho buli povernuti kolishnim vlasnikam U listopadi 1979 roku progoloshena svoboda privatnogo pidpriyemnictva Nezabarom buli vidnovleni vidnosini z Ispaniyeyu i SShA na shelfi pochavsya vidobutok nafti U 1982 roci prijnyata nova konstituciya sho progolosila politichni svobodi Ale v 1990 h rokah provodilisya masovi areshti diyachiv opoziciyi bagato hto buv ubitij vstanovlena faktichno odnopartijna diktatura Politichna sistemaDokladnishe Ekvatorialna Gvineya za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Teodoro Obiang Ngema Mbasogo za danimi amerikanskogo zhurnalu Parade stanom na 2003 rik posidav shoste misce u desyatci najgirshih diktatoriv suchasnosti Parlament Dokladnishe Politichni partiyi Dokladnishe Na parlamentskih viborah 7 bereznya 1999 roku do parlamentu Ekvatorialnoyi Gvineyi projshli nastupni politichni partiyi 75 misc 94 4 misc 5 1 misc 1 Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko ekvatorialnogvinejski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko ekvatorialnogvinejski vidnosini Uryad Ekvatorialnoyi Gvineyi oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 17 sichnya 1992 roku z Ukrayinoyu vstanovleno 18 travnya 1992 roku shlyahom obminu notami Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Ekvatorialnoyi Gvineyi sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Ekvatorialnij Gvineyi vidaye ukrayinske posolstvo v Ispaniyi Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Ekvatorialnoyi Gvineyi V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 7 provincij Annobon Bjoko Norte Bjoko Sur Sentro Sur Ke Ntem Litoral Vele NzasZbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Ekvatorialnoyi Gvineyi Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 1 3 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 11 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekvatorialna Gvineya sirovinno agrarna derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 25 7 mlrd dolariv SShA 104 te misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 50 2 tis dolariv 32 ge misce v sviti 1 she v Africi Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 92 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 3 sfera obslugovuvannya 5 stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Ekvatorialnoyi Gvineyi za 2006 rik sklali 2 7 mlrd dolariv SShA a vitrati 1 4 mlrd proficit stanoviv 93 Krayina poterpaye cherez nerivnomirnij rozvitok regioniv nestabilnu ekonomiku i brak kvalifikovanih kadriv sho chastkovo ye naslidok kolonialnoyi epohi Bilsha chastina ekonomichnoyi dopomogi nadhodit vid ispanskogo uryadu U 2012 roci pochalasya realizaciya proektu GES Sendzhe na richci Vele silami britanskoyi kompaniyi z ukrayinskim korinnyam Voseni 2015 roku vidbulosya perekrittya richki Vele Stanom na pochatok 2020 roku vikonano 70 robit z budivnictva gidroelektrostanciyi Valyuta Dokladnishe Valyuta Ekvatorialnoyi Gvineyi Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye frank KFA Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti harchova i derevopererobna Girnicha promislovist Dokladnishe U 2005 roci vidobutok nafti stanoviv 153 mln bareliv Energetika Za 2004 rik bulo virobleno 26 mln kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 1 2 tis bareliv na dobu prirodnogo gazu 100 mln m uves vnutrishnogo virobnictva Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 12 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi kava kakao banani ananasi maniok kukurudza arahis kartoplya U teritorialnih vodah krayini ribalstvom zajmayutsya inozemni flotiliyi Transport Dokladnishe Transport Ekvatorialnoyi Gvineyi Turizm Dokladnishe U 1996 roci pributok vid inozemnih turistiv stanoviv 3 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Ekvatorialnoyi Gvineyi SShA Kitaj Ispaniya Franciya Italiya Derzhava eksportuye nafta kakao derevina Osnovni pokupci SShA 24 5 Kitaj 22 Ispaniya 11 U 2006 roci vartist eksportu sklala 9 mlrd dolariv SShA Derzhava importuye promislovi virobi produkti harchuvannya Osnovni importeri SShA 24 5 Italiya 20 5 Franciya 12 Ispaniya 10 5 U 2006 roci vartist importu sklala 2 5 mlrd dolariv SShA Torgivlya z Ukrayinoyu U 2014 roci tovaroobig mizh Ukrayinoyu ta Ekvatorialnoyu Gvineyeyu zgidno z danimi Derzhkomstatu stanoviv 10 86 mln dolariv SShA tobto znizivsya na 21 8 u porivnyanni z 2013 rokom prichomu zaznachenij obsyag buv ekvivalentnim obsyagovi ukrayinskogo eksportu Lidiruyuchi poziciyi v eksportnih postavkah priladi fotografichni 2 7 mln dolariv 24 9 eksportu virobi z chornih metaliv 2 4 mln dolariv 22 1 elektrichni mashini 2 3 mln dolariv 21 2 kotli i mashini 1 3 mln dolariv 12 0 ta mebli 0 6 mln dolariv 5 5 NaselennyaDokladnishe Naselennya Ekvatorialnoyi Gvineyi Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 540 tis osib 160 e misce v sviti Gustota naselennya 17 3 osib km 155 e misce v sviti Zgidno zi statistichnimi danimi za 2006 rik narodzhuvanist 35 6 smertnist 15 1 prirodnij pririst 20 5 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 41 7 0 11 mln cholovikiv 0 11 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 54 5 0 14 mln cholovikiv 0 15 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 8 0 009 mln cholovikiv 0 012 mln zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Ekvatorialnoyi Gvineyi Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 45 7 Golovni mista derzhavi Malabo 297 tis osib Bata 250 tis osib Ebebiyin 37 tis osib Akonibe 15 tis osib MalaboEtnichnij sklad Dokladnishe Golovni etnosi sho skladayut gvinejsku naciyu fang 85 bubi 9 6 Movi Dokladnishe Derzhavni movi ispanska francuzka portugalska Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi katolictvo 93 1 naselennya protestantizm 3 Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 49 5 roku dlya cholovikiv 48 rokiv dlya zhinok 51 1 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 89 2 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 89 zhiteliv likaryami 1 likar na 3 6 tis zhiteliv stanom na 1995 rik Osvita Dokladnishe Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 85 7 93 3 sered cholovikiv 78 4 sered zhinok U krayini diye obov yazkova shkilna osvita protyagom 8 rokiv Vitrati na osvitu v 1996 roci sklali 1 7 vid VVP 3 9 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv U krayini ye universitet roztashovanij u Malabo z fakultetom medicini yakij znahoditsya u Bati Fakultet Medicini pidtrimuyetsya uryadom Kubi maye svoyi filiyi u Malabo ta Bati Internet Dokladnishe U 2006 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Ekvatorialnij Gvineyi koristuvalis 5 tis osib KulturaDokladnishe U krayini diyut riznomanitni kulturni organizaciyi ta inshi golovnimi zavdannyami yakih ye likvidaciya bezgramotnosti ta kulturne prosuvannya naselennya Arhitektura Dokladnishe Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Literatura Dokladnishe Najvidatnishi avtori 1945 1938 1966 1950 193 1992 19 1991 Teatr Dokladnishe Muzika j tanci Dokladnishe Kinematograf Dokladnishe Kuhnya Dokladnishe Kuhnya Ekvatorialnoyi Gvineyi Svyata Dokladnishe Nacionalni svyata Data Nazva ukrayinskoyu Misceva nazva Primitki1 sichnya Novij rik15 serpnya Den Konstituciyi12 zhovtnya Den Nezalezhnosti10 grudnya Den prav lyudini25 grudnya RizdvoNauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe Sport Dokladnishe Primitkihttp guinea equatorial com constitution asp 2006 09 16 u Wayback Machine Konstituciya Respubliki Ekvatorialna Gvineya http www cplp org Guine Equatorial aspx ID 258 nedostupne posilannya CPLP official website Ekvatorialna Gvineya Korotka informaciya pro krayinu 1 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Arhiv originalu za 22 bereznya 2020 Procitovano 23 bereznya 2020 Ukrayina ta Ekvatorialna Gvineya 14 lyutogo 2016 u Wayback Machine Posolstvo Ukrayini v Ispaniyi PosilannyaPortal Afrika Ekvatorialna Gvineya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006