Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едуард Єловіцький (пол. Edward Jełowicki; 1803 рік, Губник-10 листопада 1848 року, Відень) — маршал у 1828—1831 роках, полковник польської армії, учасник Листопадового повстання, офіцер закордонного легіону, у 1848 році командир Віденської артилерії, кавалер ордену Віртуті Мілітарі, і лицар Почесного легіону.
| Едуард Єловіцький | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1803 рік с.Губник |
| Смерть | 10 листопада 1848 року Відень розстріл[1] і вогнепальне поранення |
| Рід військ | артилерія |
| Освіта | École centrale, Центральна школа Парижа[d], Терезіанум і d |
| Звання | полковник польської армії, маршал |
| Війни / битви | Листопадове повстання 1830—1831, Революція 1848—1849 років в Угорщині і Революції 1848—1849 років |
| Рід | Яловицькі |
| Діти | d і d |
| Нагороди |   |
 Едвард Єловіцький у Вікісховищі | |
Біографія
Едуард Єловіцький народився на Волині у маєтку Воскодава в 1803 році. Едуард спочатку отримав домашню освіту під наглядом о. Скібі. З третього класу він навчався разом із братами Олександром та Євстахією в гімназії у Вінниці. У 1819—1821 рр. юнак навчався та закінчив інженерну школу у Відні. Едвард був випускником артилерійського відділення інженерної школи. Також він навчався у Школі персоналу в Парижі. Він збудував палац у ХІХ столітті. Після закінчення навчання він повернувся до Губника, де керував маєтком свого батька.
Листопадове повстання
У 1828 р. Еддуард Єловіцький став маршалом Гайсинського повіту, а в армії Королівства Польського — заступником генерал-квартирмейстера. ПісляЛистопадового повстання на посаді глави Гайсинського повстання він був главою збройних сил округу і керував понад тисячею людей, включаючи багатьох російських чиновників. Перед тим, як піти до армії, він звільнив селян з сервітуту[].
7 травня 1831 року він був призначений капітаном Першого кавалерійського полку. За свій успіх у битві при Тайвові 18 травня 1831 року в таборі поблизу Міхаловки отримав звання полковника національної кавалерії. Наступного дня за захоплення гармат поблизу Ободна його призначили командиром повстанської артилерії в Україні. Після поразки на Майдані разом з братом Александром вони перейшли австрійський кордон і приєдналися до втраченого брата Євстахії. Був інтернований та відправлений до Львова. Їм вдалось звільнитися і дістатися до Варшави..
Едуард приєднався до литовсько-російського кінного легіону в підрозділі Шептицького. 14 вересня 1831 р. він був переданий у розпорядження командира Головного кварталу Сеймських будинків та Національного уряду. 4 жовтня 1831 р. отримав золотий хрест, якого він не прийняв, як і його брати. На їх прохання ці прикраси були перетворені на срібні хрести та роздані воїнам — повстанцям з Волині. Брав участь у захисті Варшави. Після падіння повстання Едуард перейшов прусський кордон у Торуні і подав заяву на отримання паспорта до Галичини. Єловіцький оселився у Львові, де допомагав колишнім повстанцям. Його знову інтернували австрійці і на п'ять місяців ув'язнили у Львові та . Був вільнений завдяки старанням матері. у січні 1833 р. Виїхав до Швейцарії. 25 травня 1833 року він та його батько Вацлав були занесені до списку конфіскацій за його участь у повстанні 1831 року.
Під час свого правління мій брат [маршалок Подольський] набув такого впливу на московських урядовців свого повіту, що багатьох із них залучив до повстання, і навіть якийсь Засідатєль за його наказом привіз із села Бубнівки два непогашені гармати. до повстання. 3-4 травня 1831 року вся молодь Гайсинської адвокатури та деякі чиновники зібралися за наказом свого маршалка в селі Губник [маєток Вацлава]. 4 травня наша ескадра піднялася в одну мить, до ескадри Едварда входили, серед інших, Ізидор Равський, пізніше агент готелю «Ламберт» на Близькому Сході та старшина османських козаків. Ближче до вечора брат наказав сідати на коня. Попрощатися з ним прийшла група на чолі зі священиком. Він пояснював селянам причини повстання, викривав їх у тяжкому рабстві, їх право на свободу, оголосив їм, що відтепер вони вільні, що земля, якою вони володіють, стає їхньою власністю. Голосний плач селян не дав братові закінчити, вони кричали:
«Не киньте нас пани ваші, ми панів своїх не віддамо, ми за вас уб’ємося дамо, нами прикривайтеся, нашими синами прикривайтесь». Мій брат сказав їм, що на нас ніхто не нападе, що ми готові воювати за них. Добрі селяни не дали братові сісти на коня, обливали йому ноги своїми слізьми. Піп благословив військо.
Повернення до коледжу
Восени 1833 року він поїхав до Парижа, де навчався в бібліотеках, архівах та на різних курсах. Він не брав участі в політичному житті в еміграції. У 1836 році успішно закінчив навчання і залишився в Лондоні, де запатентував свою ідею парової машини. Він захоплювався хімією, фізикою та механікою, знання яких добре опанував. Відвідував вечори у Міцкевича і познайомився з Шопеном. Влітку 1838 року він відвідував Александерсбад в Баварії, де також перебували його мати Хонората та брат Александр.
Подальші військові випробування
Після невдалих зусиль приєднатися до бельгійської армії, у 1841 році він провів один із походів проти арабів в Алжир, поряд з генералом Томасом Робертом Буге, від якого він отримав хрест Почесного легіону. Потім він оселився в Алжирі, де мав намір створити польське поселення для емігрантів, але відмовився від цього проекту. Його знання сільськогосподарських та інших питань цінували араби. У 1840 році він офіційно взяв спадщину тітки Агнешки Юзефіни Ярошинської.
Він оселився в 1846 році в Римі. 5 березня 1848 р. Едвард разом з Міцкевичем та Й. Постпецьким брав участь у делегації, що збирається до Папи Римського. 11 жовтня 1848 року він прибув до революційного Відня з сімейних питань і негайно був зарахований до складу караулу посланцем Дж. Голдмарк. Він взяв на озброєння 72-х гарматну повстанську артилерію.
Після того, як столицю окупували урядові війська, він був заарештований у своїй квартирі та за наказом о. Віндіш-Ґрец був розстріляний 10 листопада 1848 року. За мить до його страти він написав брату Александру. — «10 листопада 1848 р., Відень. — Шановний Александре! Перебіг моїх очікувань, замість похвали за мої наполегливі зусилля щодо підтримання порядку — тощо. — сьогодні через кілька хвилин вони збираються мене розстріляти. — Є. Єловіцький». Через місяць о. Петро Семененко виголосив похоронну промову на його честь.
Література
- Революція 1848—1849 років в Угорщині
- A. Jełowicki, s. 191–92
- Kaczkowski, s. 364
- Listy duchowne; jak wyżej
- Paryż 1848; wyd. II Poezji; s. 35
- Polski Słownik Biograficzny XI; 366; biogram – „Polski Słownik Biograficzny” XI; 162–163: F. German; bibliografia polska i obca bardzo obszerna
- The London Journal of Arts and Sciences, and Repertory of Patent Inventions, Volume 8. 1836
- W. Zahorski: Polak we Włoszech; Rzym 1969 s. 98
- X. A. Jełowicki: Listy duchowne; Berlin 1874, s. 14
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Eduard Yelovickij pol Edward Jelowicki 1803 rik Gubnik 10 listopada 1848 roku Viden marshal u 1828 1831 rokah polkovnik polskoyi armiyi uchasnik Listopadovogo povstannya oficer zakordonnogo legionu u 1848 roci komandir Videnskoyi artileriyi kavaler ordenu Virtuti Militari i licar Pochesnogo legionu Eduard YelovickijNarodzhennya1803 rik s GubnikSmert10 listopada 1848 roku Viden rozstril 1 i vognepalne poranennyaRid vijskartileriyaOsvitaEcole centrale Centralna shkola Parizha d Terezianum i dZvannyapolkovnik polskoyi armiyi marshalVijni bitviListopadove povstannya 1830 1831 Revolyuciya 1848 1849 rokiv v Ugorshini i Revolyuciyi 1848 1849 rokivRidYalovickiDitid i dNagorodi Edvard Yelovickij u Vikishovishi Brati Yelovicki z batkom VaclavomBiografiyaEduard Yelovickij narodivsya na Volini u mayetku Voskodava v 1803 roci Eduard spochatku otrimav domashnyu osvitu pid naglyadom o Skibi Z tretogo klasu vin navchavsya razom iz bratami Oleksandrom ta Yevstahiyeyu v gimnaziyi u Vinnici U 1819 1821 rr yunak navchavsya ta zakinchiv inzhenernu shkolu u Vidni Edvard buv vipusknikom artilerijskogo viddilennya inzhenernoyi shkoli Takozh vin navchavsya u Shkoli personalu v Parizhi Vin zbuduvav palac u HIH stolitti Pislya zakinchennya navchannya vin povernuvsya do Gubnika de keruvav mayetkom svogo batka Listopadove povstannyaU 1828 r Edduard Yelovickij stav marshalom Gajsinskogo povitu a v armiyi Korolivstva Polskogo zastupnikom general kvartirmejstera PislyaListopadovogo povstannya na posadi glavi Gajsinskogo povstannya vin buv glavoyu zbrojnih sil okrugu i keruvav ponad tisyacheyu lyudej vklyuchayuchi bagatoh rosijskih chinovnikiv Pered tim yak piti do armiyi vin zvilniv selyan z servitutu proyasniti 7 travnya 1831 roku vin buv priznachenij kapitanom Pershogo kavalerijskogo polku Za svij uspih u bitvi pri Tajvovi 18 travnya 1831 roku v tabori poblizu Mihalovki otrimav zvannya polkovnika nacionalnoyi kavaleriyi Nastupnogo dnya za zahoplennya garmat poblizu Obodna jogo priznachili komandirom povstanskoyi artileriyi v Ukrayini Pislya porazki na Majdani razom z bratom Aleksandrom voni perejshli avstrijskij kordon i priyednalisya do vtrachenogo brata Yevstahiyi Buv internovanij ta vidpravlenij do Lvova Yim vdalos zvilnitisya i distatisya do Varshavi Eduard priyednavsya do litovsko rosijskogo kinnogo legionu v pidrozdili Sheptickogo 14 veresnya 1831 r vin buv peredanij u rozporyadzhennya komandira Golovnogo kvartalu Sejmskih budinkiv ta Nacionalnogo uryadu 4 zhovtnya 1831 r otrimav zolotij hrest yakogo vin ne prijnyav yak i jogo brati Na yih prohannya ci prikrasi buli peretvoreni na sribni hresti ta rozdani voyinam povstancyam z Volini Brav uchast u zahisti Varshavi Pislya padinnya povstannya Eduard perejshov prusskij kordon u Toruni i podav zayavu na otrimannya pasporta do Galichini Yelovickij oselivsya u Lvovi de dopomagav kolishnim povstancyam Jogo znovu internuvali avstrijci i na p yat misyaciv uv yaznili u Lvovi ta Buv vilnenij zavdyaki starannyam materi u sichni 1833 r Viyihav do Shvejcariyi 25 travnya 1833 roku vin ta jogo batko Vaclav buli zaneseni do spisku konfiskacij za jogo uchast u povstanni 1831 roku Pid chas svogo pravlinnya mij brat marshalok Podolskij nabuv takogo vplivu na moskovskih uryadovciv svogo povitu sho bagatoh iz nih zaluchiv do povstannya i navit yakijs Zasidatyel za jogo nakazom priviz iz sela Bubnivki dva nepogasheni garmati do povstannya 3 4 travnya 1831 roku vsya molod Gajsinskoyi advokaturi ta deyaki chinovniki zibralisya za nakazom svogo marshalka v seli Gubnik mayetok Vaclava 4 travnya nasha eskadra pidnyalasya v odnu mit do eskadri Edvarda vhodili sered inshih Izidor Ravskij piznishe agent gotelyu Lambert na Blizkomu Shodi ta starshina osmanskih kozakiv Blizhche do vechora brat nakazav sidati na konya Poproshatisya z nim prijshla grupa na choli zi svyashenikom Vin poyasnyuvav selyanam prichini povstannya vikrivav yih u tyazhkomu rabstvi yih pravo na svobodu ogolosiv yim sho vidteper voni vilni sho zemlya yakoyu voni volodiyut staye yihnoyu vlasnistyu Golosnij plach selyan ne dav bratovi zakinchiti voni krichali Ne kinte nas pani vashi mi paniv svoyih ne viddamo mi za vas ub yemosya damo nami prikrivajtesya nashimi sinami prikrivajtes Mij brat skazav yim sho na nas nihto ne napade sho mi gotovi voyuvati za nih Dobri selyani ne dali bratovi sisti na konya oblivali jomu nogi svoyimi slizmi Pip blagosloviv vijsko Povernennya do koledzhuVoseni 1833 roku vin poyihav do Parizha de navchavsya v bibliotekah arhivah ta na riznih kursah Vin ne brav uchasti v politichnomu zhitti v emigraciyi U 1836 roci uspishno zakinchiv navchannya i zalishivsya v Londoni de zapatentuvav svoyu ideyu parovoyi mashini Vin zahoplyuvavsya himiyeyu fizikoyu ta mehanikoyu znannya yakih dobre opanuvav Vidviduvav vechori u Mickevicha i poznajomivsya z Shopenom Vlitku 1838 roku vin vidviduvav Aleksandersbad v Bavariyi de takozh perebuvali jogo mati Honorata ta brat Aleksandr Podalshi vijskovi viprobuvannya Pislya nevdalih zusil priyednatisya do belgijskoyi armiyi u 1841 roci vin proviv odin iz pohodiv proti arabiv v Alzhir poryad z generalom Tomasom Robertom Buge vid yakogo vin otrimav hrest Pochesnogo legionu Potim vin oselivsya v Alzhiri de mav namir stvoriti polske poselennya dlya emigrantiv ale vidmovivsya vid cogo proektu Jogo znannya silskogospodarskih ta inshih pitan cinuvali arabi U 1840 roci vin oficijno vzyav spadshinu titki Agneshki Yuzefini Yaroshinskoyi Vin oselivsya v 1846 roci v Rimi 5 bereznya 1848 r Edvard razom z Mickevichem ta J Postpeckim brav uchast u delegaciyi sho zbirayetsya do Papi Rimskogo 11 zhovtnya 1848 roku vin pribuv do revolyucijnogo Vidnya z simejnih pitan i negajno buv zarahovanij do skladu karaulu poslancem Dzh Goldmark Vin vzyav na ozbroyennya 72 h garmatnu povstansku artileriyu Alfred Furst zu Windisch Gratz Feldmarschall avt Yuzef Kriuber 1848 Pislya togo yak stolicyu okupuvali uryadovi vijska vin buv zaareshtovanij u svoyij kvartiri ta za nakazom o Vindish Grec buv rozstrilyanij 10 listopada 1848 roku Za mit do jogo strati vin napisav bratu Aleksandru 10 listopada 1848 r Viden Shanovnij Aleksandre Perebig moyih ochikuvan zamist pohvali za moyi napoleglivi zusillya shodo pidtrimannya poryadku tosho sogodni cherez kilka hvilin voni zbirayutsya mene rozstrilyati Ye Yelovickij Cherez misyac o Petro Semenenko vigolosiv pohoronnu promovu na jogo chest LiteraturaRevolyuciya 1848 1849 rokiv v Ugorshini d Track Q473716d Track Q3588 A Jelowicki s 191 92 Kaczkowski s 364 Listy duchowne jak wyzej Paryz 1848 wyd II Poezji s 35 Polski Slownik Biograficzny XI 366 biogram Polski Slownik Biograficzny XI 162 163 F German bibliografia polska i obca bardzo obszerna The London Journal of Arts and Sciences and Repertory of Patent Inventions Volume 8 1836 W Zahorski Polak we Wloszech Rzym 1969 s 98 X A Jelowicki Listy duchowne Berlin 1874 s 14