Андрій Васильович Дяченко (1910—1944) — червоноармієць Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1944).
Дяченко Андрій Васильович | |
---|---|
Народження | 1910 Броварський район, Київська округа, Київська губернія, Російська імперія |
Смерть | 3 березня 1944 Вишгородський район, Україна |
Поховання | Збараж |
Звання | рядовий |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Андрій Дяченко народився в 1910 році в селі Плоске (нині — Броварський район Київської області) в селянській родині. Після закінчення початкової школи працював у колгоспі. На початку війни опинився в окупації. Після звільнення у вересні 1943 року Дяченко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію і направлений на фронт, був стрільцем 1318-го стрілецького полку 163-ї стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
2 жовтня 1943 року Дяченко одним з перших у взводі переправився через Дніпро в районі острова Жуківка на південній околиці Києва і закріпився на його західному березі. У боях на плацдармі Дяченко особисто знищив близько 10 солдатів і офіцерів противника, придушив його вогневу точку. Під час боїв за розширення плацдарму Дяченко потягнув за собою бійців в атаку.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року червоноармієць Андрій Дяченко удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Орден Леніна і медаль «Золота Зірка» отримати не встиг, так як в бою за село Гута-Межигірська отримав важке поранення, від якого помер 3 березня 1944 року. Похований в місті Збараж Тернопільської області України.
Література
- Дьяченко Андрей Васильевич (рос.) [ 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
- Боевые звёзды киевлян: очерки о Героях Советского Союза — уроженцах Киева и Киевской области / сост.: И. В. Волков, К. Л. Клепик, А. К. Корнилов и др. — 3-е изд., перераб. — Киев: Политиздат Украины, 1983. — С. 108-110. — 518 с. — (Герои Советского Союза). (рос.)
Примітки
- Дяченко Андрій Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Andrij Vasilovich Dyachenko 1910 1944 chervonoarmiyec Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Dyachenko Andrij VasilovichNarodzhennya1910 Brovarskij rajon Kiyivska okruga Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert3 bereznya 1944 1944 03 03 Vishgorodskij rajon UkrayinaPohovannyaZbarazhZvannyaryadovijVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dyachenko BiografiyaAndrij Dyachenko narodivsya v 1910 roci v seli Ploske nini Brovarskij rajon Kiyivskoyi oblasti v selyanskij rodini Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli pracyuvav u kolgospi Na pochatku vijni opinivsya v okupaciyi Pislya zvilnennya u veresni 1943 roku Dyachenko buv prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu armiyu i napravlenij na front buv strilcem 1318 go strileckogo polku 163 yi strileckoyi diviziyi 38 yi armiyi Voronezkogo frontu Vidznachivsya pid chas bitvi za Dnipro 2 zhovtnya 1943 roku Dyachenko odnim z pershih u vzvodi perepravivsya cherez Dnipro v rajoni ostrova Zhukivka na pivdennij okolici Kiyeva i zakripivsya na jogo zahidnomu berezi U boyah na placdarmi Dyachenko osobisto znishiv blizko 10 soldativ i oficeriv protivnika pridushiv jogo vognevu tochku Pid chas boyiv za rozshirennya placdarmu Dyachenko potyagnuv za soboyu bijciv v ataku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1944 roku chervonoarmiyec Andrij Dyachenko udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Orden Lenina i medal Zolota Zirka otrimati ne vstig tak yak v boyu za selo Guta Mezhigirska otrimav vazhke poranennya vid yakogo pomer 3 bereznya 1944 roku Pohovanij v misti Zbarazh Ternopilskoyi oblasti Ukrayini LiteraturaDyachenko Andrej Vasilevich ros 11 kvitnya 2020 u Wayback Machine Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1987 T 1 911 s s 100 000 prim ISBN ots Reg v RKP 87 95382 Boevye zvyozdy kievlyan ocherki o Geroyah Sovetskogo Soyuza urozhencah Kieva i Kievskoj oblasti sost I V Volkov K L Klepik A K Kornilov i dr 3 e izd pererab Kiev Politizdat Ukrainy 1983 S 108 110 518 s Geroi Sovetskogo Soyuza ros PrimitkiDyachenko Andrij Vasilovich Sajt Geroi strany ros Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1 ros