Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Не плутати з муніципалітетом у Франції Дьєр також Дьйор Дєр угор Győr нім Raab словац Ráb пол Jawaryn найважливіше місто

Дьєр

Дьєр
Не плутати з муніципалітетом у Франції.

Дьєр, також Дьйор, Дєр (угор. Győr , нім. Raab, словац. Ráb, пол. Jawaryn) — найважливіше місто північно-західної Угорщини, адміністративний центр медьє Дьєр-Мошон-Шопрон.

Дьєр
Győr
image image
Герб Прапор
image
Дьєр
Основні дані
Країна image Угорщина
Медьє Дьєр-Мошон-Шопрон
Регіон Західне Задунав'я
Перша згадка 1009
Населення 129 372 (2014)
Площа 174,62 км²
Густота населення 730,71 осіб/км²
Часовий пояс , влітку
Поштові індекси 9000 - 9030
Телефонний код +36-96
Географічні координати 47°41′ пн. ш. 17°38′ сх. д. / 47.683° пн. ш. 17.633° сх. д. / 47.683; 17.633Координати: 47°41′ пн. ш. 17°38′ сх. д. / 47.683° пн. ш. 17.633° сх. д. / 47.683; 17.633
Висота над рівнем моря 108 м
Місцева влада
Вебсторінка gyor.hu
Мапа
image
image
Дьєр

image Дьєр у Вікісховищі

Розташований на півшляху між Будапештом і Віднем. Місто стоїть у місці впадіння річки Раби до Дунаю.

Населення міста становить 128 808 осіб (2008). Дьєр є шостим за розміром містом Угорщини.

Географія і транспорт

Дьєр розташований на відстані приблизно 130 кілометрів на захід від столиці міста Будапешта.

Через місто проходять залізична і автомобільна магістралі Будапешт — Відень, окрім того Дьєр пов'язаний транспортними шляхами з Братиславою і південними регіонами Угорщини. Подорож до Будапешта займає 1,5—2 години.

Історія

Поселення на місці сучасного Дьєра існувало з глибокої давнини. У V ст. до н. е. тут проживали кельти, у римський період поселення вже стало укріпленим містом, відомим під назвою Арабонна. Скорочений варіант назви Арабонна — Рааб або Раб — дав сучасне ім'я міста в німецькій та словацькій мовах.

Приблизно до IV століття римська фортеця успішно відбивала напади варварів, однак із занепадом імперії поступово втратила значення і спорожніла. У V столітті після нетривалого періоду панування слов'ян і лангобардів, землі навколо Раабу були завойовані аварами. Після розгрому аварів військами Карла Великого на початку IX століття Рааб перебував перед контролем Франкської держави і деякий час (між 880 та 94 роками) — Великої Моравії.

900 року після вторгнення на Дунай угорців розпочався угорський період історії міста. Угорці відновили напівзруйновану фортецю в гирлі Раби, і незабаром довкола неї виросло значне поселення. У часи Іштвана Святого місто стало резиденцією єпископа, тоді ж змінило назву на Дьєр.

1242 року Дьєр зазнав нападу монголів, а 1271 року — атаки чеської армії. Битва Отокара ІІ з Стефаном V відбулась на березі Раби неподалік Дьєра. За допомогу під час битви жителів міста, угорський король надав їм ряд привілеїв, зокрема торгових (що суттєво посприяло розвитку міста в наступні десятиліття). Наступні роки чеські та австрійські війська знову облягали місто, і знову фортеця витримала, але 1273 року за допомогою зради Отокар зміг захопити місто на короткий час.

image
Церква св. Ігнація на площі Сечені

У часи османського нашестя на Угорщину в XVI столітті місто було зайнято турками (1594), однак уже 1598 року воно перейшло під контроль угорської та австрійської армій. У 1683 році Дьєр знову пережив турецьку облогу, що була знята після поразки турків у битві під Віднем.

XVIII століття стало «золотим» — часом розквіту Дьєра. Тоді в місті було побудовано багато церков і палаців, переважно в панівному на той час стилі бароко. 1743 року Дьєр отримав статус вільного королівського міста.

На початку XIX століття Дьєр став ареною військових дій під час Наполеонівських війн. 14 червня 1809 року французька армія на чолі з Еженом Боґарне нанесла біля мурів Дьєра поразку австрійській армії на чолі з ерцгерцогом Йоанном. Битва ввішла до історії як Битва під Раабом. Після битви французи зруйнували фортечні укріплення міста.

В часи Першої Світової війни Дьєр активно розвивався завдяки заводам, що працювали на військову індустрію. З 1910 до 1920-го населення зросло на 14 тис. осіб. Після війни і розпаду Австро-Угорської монархії місто несподівано стало прикордонним.

У роки Другої Світової війни Дьєр знову був осередком військової промисловості, через що став ціллю для авіації союзників. За 1944-й рік було проведено 36 бомбардувань, 72 фабрики було зруйновано, з 5600 будинків менше 3 % залишилось непошкодженими. Близько 19 тис. цивільних жителів покинули місто. Разом з цим близько 5 тисяч євреїв стали жертвами Голокосту. Руйнування довершили німці, які підірвали всі мости в місті. Хоча історичній забудові Дьєра було завдано шкоди, що однак була не такою тяжкою, як деяким іншим угорським містам. У повоєнний час історичний центр міста був повністю відновлений.

Червона армія зайняла Дьєр 28 березня 1945 року.

До 1954-го року місто практично повністю було відбудоване. Хоча нові будівлі були естетично малопривабливі, але виправдали очікування того часу. В 1970-х було розпочато реконструкцію історичного центру. 1978 року було завершено будівництво Національного театру Дьєра.

Економіка

Починаючи від XIX століття Дьєр був одним з найбільших промислових осередків Угорщини.

Після Другої Світової війни в місті було збудовано декілька великих підприємств.

Локомотивом економіки міста був заснований ще 1896 року завод , що випускав широкий асортимент продукції машинобудування, вагони, автозапчастини. 1995 року в Дьєрі збудували й запустили автомобільний завод фірми Audi.

Також у економіці міста значну роль відіграє харчова, будівельна і хімічна промисловість.

Визначні пам'ятки

image
Церква кармелітів
  • Історичний центр Дьєра — є пам'яткою міського планування і забудови XVIII століття, що непогано збереглась до нашого часу. Тут чимало гарних церков, палаців і будівель, у тому числі зразків австрійського бароко. Особливість дьєрьскої архітектури — достатньо велика кількість закритих («глухих») балконів найрізноманітнішої форми, через що Дьєр навіть подеколи називають поетично «містом балконів»;
  • Кафедральний собор — розташований на пагорбі Капталан, у найдавнішій частині міста. Перший собор на цьому місці було зведено в XI столітті в романському стилі, однак пізніше був зруйнований турками. Сучасну барокову будівлю збудовано на початку XVIII століття. На майдані південніше від собору встановлено фігуру архангела Михаїла з мечем;
  • Єпископський замок — міститься у само́му центрі колишньої фортеці на пагорбі Капталан. Збудований 1575 року, реконструйовано 1783 року;
  • Церква кармелітів — підноситься на березі Раби на південь від фортечного пагорбу. Збудована 1725 року, до церкви прибудовано Лоретанську каплицю з шанованою статуєю Діви Марії;
  • Капела Гедерварі — зразок пізньої готики, збудовано у XV—XIX ст.ст.;
  • Ансамбль площі Сечені — центральний майдан Старого міста, оточений чудовими бароковими будівлями. Найприкметніші серед них: Церква єзуїтів (1641), будинок абата (№ 5), будинок Ваштушкош (№ 4), будівля Старої ратуші. У центрі майдану підноситься Колона Божої Матері;
  • Музей ім. Я. Ксантуша.

Спорт

У Дьєрі базується одна з провідних угорських футбольних команд — ФК Дьєр ЕТО (колишня назва Раба ЕТО). Команда чотири рази ставала чемпіоном країни (востаннє 2013 року).

У місті також є дуже популярним гандбол. Як чоловіча, так і жіноча гандбольні команди « Дьєр» посідають найвищі позиції у внутршніх першостях, неодноразово брали участь у європейських кубках.

Міста-побратими

Уродженці

Галерея

  • image
    Панорама частини центру міста

Див. також

Примітки

  1. Атлас світу / голов. ред.  ; зав. ред.  ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
  2. Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Horvath, Gabor (1999). Pocket - guide to Gyor (англійська) . Gyor: Gabor Horvath. ISBN .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дьєр
  • Офіційний сайт міста [ 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ne plutati z municipalitetom u Franciyi Dyer takozh Djor Dyer ugor Gyor nim Raab slovac Rab pol Jawaryn najvazhlivishe misto pivnichno zahidnoyi Ugorshini administrativnij centr medye Dyer Moshon Shopron Dyer GyorGerb PraporDyerOsnovni daniKrayina UgorshinaMedye Dyer Moshon ShopronRegion Zahidne Zadunav yaPersha zgadka 1009Naselennya 129 372 2014 Plosha 174 62 km Gustota naselennya 730 71 osib km Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Poshtovi indeksi 9000 9030Telefonnij kod 36 96Geografichni koordinati 47 41 pn sh 17 38 sh d 47 683 pn sh 17 633 sh d 47 683 17 633 Koordinati 47 41 pn sh 17 38 sh d 47 683 pn sh 17 633 sh d 47 683 17 633Visota nad rivnem morya 108 mMisceva vladaVebstorinka gyor huMapaDyerDyer u Vikishovishi Roztashovanij na pivshlyahu mizh Budapeshtom i Vidnem Misto stoyit u misci vpadinnya richki Rabi do Dunayu Naselennya mista stanovit 128 808 osib 2008 Dyer ye shostim za rozmirom mistom Ugorshini Geografiya i transportDyer roztashovanij na vidstani priblizno 130 kilometriv na zahid vid stolici mista Budapeshta Cherez misto prohodyat zalizichna i avtomobilna magistrali Budapesht Viden okrim togo Dyer pov yazanij transportnimi shlyahami z Bratislavoyu i pivdennimi regionami Ugorshini Podorozh do Budapeshta zajmaye 1 5 2 godini IstoriyaPoselennya na misci suchasnogo Dyera isnuvalo z glibokoyi davnini U V st do n e tut prozhivali kelti u rimskij period poselennya vzhe stalo ukriplenim mistom vidomim pid nazvoyu Arabonna Skorochenij variant nazvi Arabonna Raab abo Rab dav suchasne im ya mista v nimeckij ta slovackij movah Priblizno do IV stolittya rimska fortecya uspishno vidbivala napadi varvariv odnak iz zanepadom imperiyi postupovo vtratila znachennya i sporozhnila U V stolitti pislya netrivalogo periodu panuvannya slov yan i langobardiv zemli navkolo Raabu buli zavojovani avarami Pislya rozgromu avariv vijskami Karla Velikogo na pochatku IX stolittya Raab perebuvav pered kontrolem Frankskoyi derzhavi i deyakij chas mizh 880 ta 94 rokami Velikoyi Moraviyi 900 roku pislya vtorgnennya na Dunaj ugorciv rozpochavsya ugorskij period istoriyi mista Ugorci vidnovili napivzrujnovanu fortecyu v girli Rabi i nezabarom dovkola neyi viroslo znachne poselennya U chasi Ishtvana Svyatogo misto stalo rezidenciyeyu yepiskopa todi zh zminilo nazvu na Dyer 1242 roku Dyer zaznav napadu mongoliv a 1271 roku ataki cheskoyi armiyi Bitva Otokara II z Stefanom V vidbulas na berezi Rabi nepodalik Dyera Za dopomogu pid chas bitvi zhiteliv mista ugorskij korol nadav yim ryad privileyiv zokrema torgovih sho suttyevo pospriyalo rozvitku mista v nastupni desyatilittya Nastupni roki cheski ta avstrijski vijska znovu oblyagali misto i znovu fortecya vitrimala ale 1273 roku za dopomogoyu zradi Otokar zmig zahopiti misto na korotkij chas Cerkva sv Ignaciya na ploshi Secheni U chasi osmanskogo nashestya na Ugorshinu v XVI stolitti misto bulo zajnyato turkami 1594 odnak uzhe 1598 roku vono perejshlo pid kontrol ugorskoyi ta avstrijskoyi armij U 1683 roci Dyer znovu perezhiv turecku oblogu sho bula znyata pislya porazki turkiv u bitvi pid Vidnem XVIII stolittya stalo zolotim chasom rozkvitu Dyera Todi v misti bulo pobudovano bagato cerkov i palaciv perevazhno v panivnomu na toj chas stili baroko 1743 roku Dyer otrimav status vilnogo korolivskogo mista Na pochatku XIX stolittya Dyer stav arenoyu vijskovih dij pid chas Napoleonivskih vijn 14 chervnya 1809 roku francuzka armiya na choli z Ezhenom Bogarne nanesla bilya muriv Dyera porazku avstrijskij armiyi na choli z ercgercogom Joannom Bitva vvishla do istoriyi yak Bitva pid Raabom Pislya bitvi francuzi zrujnuvali fortechni ukriplennya mista V chasi Pershoyi Svitovoyi vijni Dyer aktivno rozvivavsya zavdyaki zavodam sho pracyuvali na vijskovu industriyu Z 1910 do 1920 go naselennya zroslo na 14 tis osib Pislya vijni i rozpadu Avstro Ugorskoyi monarhiyi misto nespodivano stalo prikordonnim U roki Drugoyi Svitovoyi vijni Dyer znovu buv oseredkom vijskovoyi promislovosti cherez sho stav cillyu dlya aviaciyi soyuznikiv Za 1944 j rik bulo provedeno 36 bombarduvan 72 fabriki bulo zrujnovano z 5600 budinkiv menshe 3 zalishilos neposhkodzhenimi Blizko 19 tis civilnih zhiteliv pokinuli misto Razom z cim blizko 5 tisyach yevreyiv stali zhertvami Golokostu Rujnuvannya dovershili nimci yaki pidirvali vsi mosti v misti Hocha istorichnij zabudovi Dyera bulo zavdano shkodi sho odnak bula ne takoyu tyazhkoyu yak deyakim inshim ugorskim mistam U povoyennij chas istorichnij centr mista buv povnistyu vidnovlenij Chervona armiya zajnyala Dyer 28 bereznya 1945 roku Do 1954 go roku misto praktichno povnistyu bulo vidbudovane Hocha novi budivli buli estetichno maloprivablivi ale vipravdali ochikuvannya togo chasu V 1970 h bulo rozpochato rekonstrukciyu istorichnogo centru 1978 roku bulo zaversheno budivnictvo Nacionalnogo teatru Dyera EkonomikaPochinayuchi vid XIX stolittya Dyer buv odnim z najbilshih promislovih oseredkiv Ugorshini Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni v misti bulo zbudovano dekilka velikih pidpriyemstv Lokomotivom ekonomiki mista buv zasnovanij she 1896 roku zavod sho vipuskav shirokij asortiment produkciyi mashinobuduvannya vagoni avtozapchastini 1995 roku v Dyeri zbuduvali j zapustili avtomobilnij zavod firmi Audi Takozh u ekonomici mista znachnu rol vidigraye harchova budivelna i himichna promislovist Viznachni pam yatkiCerkva karmelitivIstorichnij centr Dyera ye pam yatkoyu miskogo planuvannya i zabudovi XVIII stolittya sho nepogano zbereglas do nashogo chasu Tut chimalo garnih cerkov palaciv i budivel u tomu chisli zrazkiv avstrijskogo baroko Osoblivist dyerskoyi arhitekturi dostatno velika kilkist zakritih gluhih balkoniv najriznomanitnishoyi formi cherez sho Dyer navit podekoli nazivayut poetichno mistom balkoniv Kafedralnij sobor roztashovanij na pagorbi Kaptalan u najdavnishij chastini mista Pershij sobor na comu misci bulo zvedeno v XI stolitti v romanskomu stili odnak piznishe buv zrujnovanij turkami Suchasnu barokovu budivlyu zbudovano na pochatku XVIII stolittya Na majdani pivdennishe vid soboru vstanovleno figuru arhangela Mihayila z mechem Yepiskopskij zamok mistitsya u samo mu centri kolishnoyi forteci na pagorbi Kaptalan Zbudovanij 1575 roku rekonstrujovano 1783 roku Cerkva karmelitiv pidnositsya na berezi Rabi na pivden vid fortechnogo pagorbu Zbudovana 1725 roku do cerkvi pribudovano Loretansku kaplicyu z shanovanoyu statuyeyu Divi Mariyi Kapela Gedervari zrazok piznoyi gotiki zbudovano u XV XIX st st Ansambl ploshi Secheni centralnij majdan Starogo mista otochenij chudovimi barokovimi budivlyami Najprikmetnishi sered nih Cerkva yezuyitiv 1641 budinok abata 5 budinok Vashtushkosh 4 budivlya Staroyi ratushi U centri majdanu pidnositsya Kolona Bozhoyi Materi Muzej im Ya Ksantusha SportU Dyeri bazuyetsya odna z providnih ugorskih futbolnih komand FK Dyer ETO kolishnya nazva Raba ETO Komanda chotiri razi stavala chempionom krayini vostannye 2013 roku U misti takozh ye duzhe populyarnim gandbol Yak cholovicha tak i zhinocha gandbolni komandi Dyer posidayut najvishi poziciyi u vnutrshnih pershostyah neodnorazovo brali uchast u yevropejskih kubkah Mista pobratimi Rumuniya Brashov rum Brasov Nimechchina Zindelfingen nim Sindelfingen Franciya Kolmar fr Colmar Finlyandiya Kuopio fin Kuopio Izrayil Nazaret Illit ivr נ צ ר ת ע ל ית arab ناصيرات عيليت KNR Uhan kit trad 武漢 spr 武汉 pinyin Wǔhan Nimechchina Erfurt nim Erfurt Polsha Poznan pol Poznan UrodzhenciPeter Gannih 1957 ugorskij futbolist pivzahisnik Tamash Cheri 1988 ugorskij futbolist pivzahisnik Kristian Nemet 1989 vidomij ugorskij futbolist napadnik Lavrenchuk Viktor Ivanovich ukrayinskij vijskovik sho zaginuv pid chas vijni z Rosijskoyu Federaciyeyu 2014 GalereyaPanorama chastini centru mistaDiv takozhDyer komitat PrimitkiAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Ugorshina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Horvath Gabor 1999 Pocket guide to Gyor anglijska Gyor Gabor Horvath ISBN 9638572523 Dyer Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Dyer Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1979 T 3 Gerdan Elektrografiya S 324 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu DyerOficijnij sajt mista 24 lyutogo 2011 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ