Віктор Іванович Лавренчук 7 жовтня 1986 Дьйор 8 грудня 2014 передмістя Донецька похований у Рудівці старший солдат Зброй

Віктор Іванович Лавренчук (*7 жовтня 1986, Дьйор — †8 грудня 2014, передмістя Донецька, похований у Рудівці) — старший солдат Збройних сил України. Доброволець 1-ї окремої танкової бригади. Старший навідник мінометної батареї першої окремої танкової бригади. Герой АТО.

Лавренчук Віктор Іванович

Старший солдат

Загальна інформація

Народження

7 жовтня 1986
Дьйор, Угорська Народна Республіка

Смерть

8 грудня 2014 (28 років)
Піски

Військова служба

Роки служби

2014

Приналежність

Формування

Війни / битви

російсько-українська війна

Бої за Піски

Нагороди та відзнаки

Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавренчук.

Біографія

Народився в Угорщині, в родині Івана та Катерини Лавренчуків, один із чотирьох дітей.

Здобув вищу освіту.

2004—2006 — служив у Військово-морських силах України. Ідейний націоналіст, член ВО «Свободи» (з 2013). Брав активну участь у Революції гідності.

З початком агресії РФ в Україну — доброволець Збройних сил України, старший навідник мінометного розрахунку мінометної батареї механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади.

Брав участь у патрулюванні українсько-російського кордону у березні 2014, згодом — активний учасник боїв за Луганський аеропорт, де дістав поранення від уламка ракети «Граду». Воював у Сабівці та Щасті на Луганщині, з початку грудня 2014 — у селищі Піски, де загинув від прямого влучення снаряду під час прикриття українського гарнізону в аеропорту міста Донецьк. Тоді ж полягли Валентин Бойко та В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.

Похований у Рудівці.

Сімейний стан

Одружений, виховував сина (2009 року народження).

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні» .

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка на честь Віктора Лавренчука

На центральній стіні Прилуцького агротехнічого коледжу 29 квітня 2015 встановлено меморіальну дошку на честь Віктора Лавренчука, у фоє коледжу облаштований куточок слави воїнів АТО, в якому міститься розділ пам'яті героя з Рудівки. Участь у відкритті дошки взяв лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок.

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня.

Джерела

У боях під Пісками загинув «свободівець» Віктор Лавренчук [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.]
Сіверщина: "Віктор Лавренчук із передової: «Ми переможемо й будемо справжніми господарями на своїй землі!» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
5 канал: На Київщині та Чернігівщині поховали чотирьох військових, що загинули у Пісках [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

Лавренчук Віктор Іванович [ 6 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
Лавренчук Віктор Іванович [ 27 січня 2020 у Wayback Machine.] // Український меморіал

Примітки

Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.
. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube

[1] Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] . Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 30 листопада 2021.

[3] . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

[4] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 8 грудня на YouTube